ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2024 року
м. Київ
справа № 640/9048/21
адміністративне провадження № К/990/32934/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрексімтрейдінг" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 січня 2022 року (прийняту в складі: головуючого судді Федорчука А.Б.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Епель О.В., суддів: Безименної Н.В., Карпушової О.В.),
УСТАНОВИВ
І. Суть спору
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрексімтрейдінг" (далі - Позивач, товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - Відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.2021 №№ 00014670704, 00014720704, 00014740704.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що надані для перевірки первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами дії контролюючого органу неправомірні. При цьому, оскільки вищезазначені господарські операції підтверджені первинними документами, то позивач зобов`язаний відобразити наслідки вчинення цих правочинів в бухгалтерському та податковому обліку.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. У період з 24.11.2020 по 07.12.2020 Головним управлінням ДПС у місті Києві на підставі направлень від 24.11.2020 № 1478/26-15-07-04-03, №1481/26-15-07-04-03, наказу від 12.11.2020 № 394-п, виданого на підставі підпункту 19-1.1.6 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Укрексімтрейдінг" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість від`ємного значення податку на додану вартість, у т.ч. заявленого до відшкодування бюджету, за результатами якої складено акт перевірки від 14.12.2020 № 11334/26-15-07-04-03/39763123.
4. Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року у декларації від`ємного значення з ПДВ, у т.ч. заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення позивачем:
- вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2020 року на суму 94075,00 грн;
- вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1, 198.3, підпункту "г" пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань за вересень 2020 року на суму 249 191,00 грн, завищено суму податкового кредиту з ПДВ за вересень 2020 року на суму 10 043 500,00 грн, відповідно завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за вересень 2020 року на суму ПДВ 10 292 691,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2020 року на 10 118 092,00 грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) за вересень 2020 року на 80 524,00 грн.;
- вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1, пункту 201.7, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 26 січня 2016 року №137/28267 не виписано (не оформлено) та не зареєстровано податкові накладні за вересень 2020 року на суму ПДВ 249 191,00 грн (з урахуванням вимог пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
5. Указані висновки акта перевірки ґрунтуються, зокрема, на тому, що при детальному аналізі даних Єдиного реєстру податкових накладних контрагентів-постачальників не встановлено придбання насіння соняшнику по ланцюгу постачання, також не встановлено виробників зазначеного товару.
6. Також указано, що при виникненні від`ємного значення умовою для заявлення суми ПДВ до бюджетного відшкодування є фактична сплата отримувачем товарів послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів послуг. При цьому, суми ПДВ, які фактично не були сплачені покупцем постачальнику товарів/послуг, а кредиторська заборгованість за такими товарами/послугами погашена у результаті проведення акта зарахування зустрічних однорідних вимог та укладення договору про переведення боргу, не підлягають бюджетному відшкодуванню.
7. На підставі вказаних висновків акта перевірки відповідачем прийнято:
- податкове повідомлення-рішення від 16.01.2021 00014670704, яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ 10 118 092 грн (сума завищення бюджетного відшкодування) та нараховано 2 529 523 грн штрафних (фінансових) санкцій);
- податкове повідомлення-рішення від 16.01.2021 № 00014720704, яким на підставі пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період вересень 2020 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, сума на яку відмовлено 94 075 грн, у тому числі при наданні бюджетного відшкодування 94 075 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 16.01.2021 № 00014740704, яким встановлено порушення вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1, пункту 198.3, підпункту "г" пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість та згідно з чим визначено, що сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 80 524 грн.
8. Уважаючи неправомірність дій відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 16.01.2021 №№ 00014670704, 00014720704, 00014740704, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16.01.2021 №№ 00014670704, 00014720704, 00014740704.
10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що господарські операції з придбання олії соняшникової, щодо яких ТОВ "УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ" було погашено перед ТОВ "Чугуївський масло завод" заборгованість шляхом зарахування зустрічних вимог, підтверджуються відповідними первинними документами, а товар передано на експорт та оформлено, згідно з митними деклараціями, і Позивач не може нести відповідальності за поведінку контрагентів других і третіх у ланцюгу постачання з його контрагентом, якщо ним й було вчинено певні податкові порушення. Заборгованість ТОВ "УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ" перед ТОВ "ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД" по договору поставки від 04.09.2018 № П-2/9 повністю припинилась, а ТОВ "УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ" правомірно включило до додатку 3 податкової декларації з ПДВ за вересень 2020 року суму в розмірі 10 043 500 грн, сформовану за рахунок ТОВ "ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД" з метою отримання бюджетного відшкодування.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
11. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року у справі №640/9048/21 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
12. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №640/9048/21 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
13. Так, відповідач зазначає, суд апеляційної інстанції у своєму рішенні застосував норму права стосовно податкового обліку господарських операцій без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах щодо протиправності віднесення платником податку вартості придбаних товарів, послуг до витрат, а сум ПДВ у складі вартості товарів, послуг до податкового кредиту по господарським операціям з підприємствами, які не підтверджені належними первинними документами (реальність вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами не підтверджено), що є підставою для касаційного оскарження у відповідності до п. 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
13.1. Податковий орган уважає, що суд неправильно застосував наступні норми: а саме п. 44.1, ст. 44, п. 187.1 ст. 187, п.198.1, 198.3, п. п. "г" п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ зі змінами та доповненнями без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 по справі №826/16277/14 (К/9901/5302/18), від 20.02.2018 по справі №818/920/17 (№К/9901/2328/18), від 08.10.2019 у справі №826/6836/18 (адміністративне провадження №К/9901/18722/19), від 22.09.2022 по справі №826/3895/18, від 05.05.2020 у справі №826/14426/16, від 04.12.2019 по справі №826/15729/17 (№К/9901/17894/19).
13.2. Так, скаржник звертає увагу на те, що згідно наданих до перевірки документів та даних бухгалтерського обліку підприємства, ТОВ "УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ" грошові кошти за поставлений товар (олія соняшникова нерафінована українського походження) на розрахунковий рахунок ТОВ "ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД" (код 40515416) не перераховувало. До перевірки не надано банківські виписки, що підтверджують факт оплати товару.
13.3. Податковий орган акцентує увагу, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Позивач повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
При розгляді конкретної справи суд має перевіряти та оцінювати такі доводи контролюючого органу щодо неможливості здійснення підприємством легальної господарської діяльності, оскільки зазначені вище прогалини щодо обсягу, змісту, необхідності та достатності доказів унеможливлюють формулювання правового висновку щодо правильності застосування норм матеріального права.
13.4. Крім того, відповідно до наданих в ході перевірки первинних документів, даних Єдиного реєстру податкових накладних, показників декларацій з податку на додану вартість, наданих до ДПІ за місцем обліку, встановлено, що ТОВ "УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ" з січня 2017 року до вересня 2018 року не декларувало податкові зобов`язання з ПДВ, не реєструвало податкові накладні в адресу контрагентів - постачальників, що свідчить про відсутність ведення господарської діяльності підприємства у зазначених періодах, та як наслідок, відсутність ведення господарської діяльності не дає можливості встановити факт використання придбаних товарів та послуг в господарській діяльності ТОВ "УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ".
ТОВ "УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ" в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 200.1 ст.200, п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, із змінами та доповненнями, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 не виписано (не оформлено) та не зареєстровано податкові накладні за вересень 2020 року на суму ПДВ 249 191 гривень.
14. Позивач заперечення (відзив) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.
15. 12 січня 2023 року справа №640/9048/21 надійшла на адресу Верховного Суду.
V. Джерела права й акти їх застосування (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
16. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
18. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
19. За правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
20. За змістом п.15.1. статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
21. Підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України окреслено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.
22. Приписами п.п.16.1.4 п.16.1 статті 16 Податкового кодексу України на платника податків покладений обов`язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
23. Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
24. У пп. 14.1.191. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
25. Унормуванням пп. 14.1.202 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України обумовлено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
26. Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
27. За нормою п.п. а п.185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
28. За змістом п. 186.1 статті 186 Податкового кодексу України місцем постачання товарів є:
а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);
б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;
в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.
29. Унормуванням п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
30. Приписами абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
31. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139 ПК України).
32. За приписами п.п. "а" п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів.
33. За визначенням п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
34. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
35. Податковий кредит звітного періоду відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
36. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
37. За змістом положень п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 статті 201 цього Кодексу).
38. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
39. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
40. У пункті 200.1 статті 200 Податкового кодексу України окреслено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
41. Пунктом 200.2 установлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
42. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума:
а) ураховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
43. Платник податку за визначенням п.200.6 статті 200 Податкового кодексу України може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов`язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Таке рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.