ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2024 року
м. Київ
справа № 420/3790/23
провадження № К/990/3225/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Бучик А.Ю., Рибачука А.І., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, третя особа - Міністерство оборони України, про зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Домусчі С.Д., Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І. від 26 грудня 2023 року,
УСТАНОВИВ:
Вступ
Позивач є пенсіонером по лінії Міністерства оборони України. У період проходження служби, позивачу КЕВ було видано ордер на право зайняття квартири. Позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на приватизацію вказаної квартири. Вважаючи, що має право на приватизацію квартири, в якій проживає тривалий час, має вислугу більше 20 років, позивач звернувся до суду з позовом до суду.
Здійснюючи апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції, апеляційний адміністративний суд закрив провадження у справі, оскільки заявлений позивачем спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Зважаючи на встановлені обставини справи, доводи учасників справи, підстави відкриття касаційного провадження, ключовим у цій справі є питання юрисдикції спорів з приводу соціального захисту військовослужбовців щодо реалізації гарантій забезпечення військовослужбовців житловими приміщеннями.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, третя особа - Міністерство оборони України, про зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:
- зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса Міністерства оборони України, як орган приватизації, здійснити приватизацію та передати у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено.
Зобов`язано Одеське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України, як орган приватизації, повторно розглянути в місячний термін заяву ОСОБА_1 (вхідний № 3725 від 11 листопада 2022 року) про приватизацію квартири АДРЕСА_1 та прийняти вмотивоване рішення щодо приватизації вказаної квартири з урахуванням висновків суду та у відповідності до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081, Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380.
3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року скасовано.
Провадження в справі № 420/3790/23 закрито.
Роз`яснено ОСОБА_1 його право, протягом десяти днів з дня отримання ним копії постанови апеляційного суду, звернутися до апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
4. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спори щодо реалізації функцій та відчуження майна на користь інших осіб не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки не підпадають під визначення публічно-правового спору, наведеного у статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. З огляду на те, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса Міністерства оборони України у таких правовідносинах не виконує владних управлінських функцій, а реалізує повноваження власника майна, що свідчить про приватноправовий характер цього спору, заявлений позивачем спір не може розглядатися у порядку адміністративного судочинства, та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року, а справу № 420/3790/202 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
7. Судом попередніх інстанцій установлено, що позивач є пенсіонером по лінії Міністерства оборони України та проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 .
8. 01 жовтня 2001 року Квартирно-експлуатаційним відділом Херсонського району військ Протиповітряної оборони позивачу було видано ордер № 285 на право зайняття однокімнатної квартири АДРЕСА_1 .
9. 11 листопада 2022 року позивач звернувся до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса із заявою про надання дозволу на приватизацію вказаної квартири, яку отримав під час проходження військової служби в Збройних Силах України для постійного проживання шляхом безоплатної приватизації.
10. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса листом від 14 листопада 2022 року № 4068 повідомив позивача про те, що житловий будинок АДРЕСА_2 перебуває на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса та знаходиться на обслуговуванні та експлуатації військової частини НОМЕР_1 . Також, КЕВ м. Одеса повідомлено позивача, що орган приватизації, який створений при Квартирно-експлуатаційному відділі м. Одеса, здійснює передання у власність громадян квартир, які знаходяться у повному господарському віданні або оперативному управлінні, та про неможливість здійснення приватизації у зв`язку із відсутністю державної реєстрації права власності на зазначений житловий будинок за Державою в особі Міністерства оборони України.
12. Позивач звернувся до Міністерства оборони України із заявою від 28 листопада 2022 року з проханням зареєструвати право власності на будинок АДРЕСА_2 за Державою в особі Міністерства оборони України.
13. Міністерство оборони України листом від 20 січня 2023 року № 503/520 повідомимло позивача, що здійснення державної реєстрації нерухомого майна за Державою в особі Міністерства оборони України належить до компетенції Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси та здійснюється на підставі необхідного переліку документів після сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав. Фінансування заходів по державній реєстрації нерухомого майна за державою здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Разом з тим, у зв`язку з широкомасштабною військовою агресією російської федерації проти України, грошові кошти відповідного призначення перерозподілені на інші напрямки, на 2023 рік кошти на реєстрацію права власності в бюджеті не передбачені.
14. Вважаючи, що має право на приватизацію квартири, в якій проживає тривалий час, має вислугу більше 20 років, незалежно від того, чи зареєстрований відповідний об`єкт нерухомості в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Державою, оскільки спірна квартира відповідно до положень Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" належить до об`єктів, які підлягають приватизації, однак через неправомірні дії відповідача позбавлений можливості отримати спірну квартиру у приватну власність, позивач звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
15. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції застосував частину першу статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України без урахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21, відповідно до якого спори з приводу проходження військової служби, зокрема з приводу соціального захисту військовослужбовців (включно зі спорами з військовими частинами щодо реалізації гарантій забезпечення військовослужбовців житловими приміщеннями), належать до юрисдикції адміністративних судів.
16. Одеське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року, у якому просить постанову суду апеляційної інстанції залишити в силі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Проблемним у справі № 420/3790/23 є питанням, за правилами якого судочинства - цивільного чи адміністративного слід вирішувати цей спір.
18. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
19. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункти 1 і 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.
20. Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;
суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
21. Отже, до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.
22. Стосовно терміну "владні управлінські функції", то зміст поняття "владні" полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а "управлінські функції" - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта. З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (аналогічні висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 21) та від 13 жовтня 2020 року у справі № 640/22013/18 (пункт 19).
23. Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.
24. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тоді як приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.