ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2024 року
м. Київ
справа № 160/12744/22
адміністративне провадження № К/990/37817/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 160/12744/22
за позовом керівника Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління-служби у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради
до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради
треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 (головуючий суддя: Ільков В.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2023 (колегія у складі: головуючого судді: Чепурнова Д.В., суддів: Сафронової С.В., Добродняк І.Ю.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2022 року керівник Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Управління-служби у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради (далі - Управління, позивач) до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради (далі - Департамент, відповідач), треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради щодо ненарахування та невиплати випускникам навчальних закладів дітям - сиротам: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, дітям, позбавленим батьківського піклування: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7 одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною сьомою статті 8 Закону України від 13.01.2005 № 2342-IV "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (далі - Закон № 2342-IV);
- зобов`язати Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради нарахувати та виплатити випускникам навчальних закладів загальної середньої освіти дітям - сиротам: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, дітям, позбавленим батьківського піклування: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7 одноразову грошову допомогу, передбачену частиною сомою статті 8 Закону № 2342-IV, в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку кожному.
2. В обґрунтування позову зазначає, що прокуратурою було встановлено невиплату: дітям-сиротам ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, дітям, позбавленим батьківського піклування, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, які є випускниками навчальних закладів Індустріального району м. Дніпра, одноразової грошової допомоги в розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, відповідно до ст. 8 Закону№ 2342-IV.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2022, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.12.2022, позовну заяву прокурора залишено без розгляду, обґрунтовуючи тим, що у цьому випадку наявні підстави, передбачені пунктом 6 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, для залишення без розгляду поданого у цій справі позову відповідно до клопотання Управління, в особі якого Прокурор звернувся до суду, яке судами попередніх інстанцій визнано обґрунтованим і таким, що зумовлює застосований оскаржуваними судовими рішеннями процесуальний наслідок.
4. Постановою Верховного Суду від 30.03.2023 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.12.2022 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
5. Верховний Суд дійшов висновку, що особами, про яких іде мова у пункті 6 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, і які наділені правом заперечувати проти позову й подавати відповідну заяву стосовно залишення позову без розгляду, у справі, що розглядається, можна визнавати саме дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, якщо вони мають адміністративну процесуальну дієздатність, а не Управління, яке за своїм процесуальним статусом до вказаних суб`єктів не належить.
6. За наслідками продовженого розгляду справи, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2023, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2023, позовні вимоги були задоволено.
7. Приймаючи таке рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що обов?язок щодо нарахування і виплати даній категорії дітей грошової допомоги покладено саме на Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради як розпорядника бюджетних коштів. Отже, сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановленої законом. Отже, у порушення вимог ст. 8 Закону № 2342-IV, Департаментом гуманітарної політики, незважаючи на законодавчо встановлений обов?язок виплати зазначеним працівникам випускникам після закінчення навчального закладу коштів одноразової грошової допомоги, як випускникам навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, 2022 році, таку грошову допомогу не нараховано та не виплачено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. 10.11.2023 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, яка надіслана 06.11.2023, у якій скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
9. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що чинним законодавством обов?язок по нарахуванню та виплати відповідної допомоги покладено на навчальні заклади, у яких такі діти навчалися. Однак, Прокурором у позовній заяві відповідачем безпідставно було визначено Департамент гуманітарної політики, а не відповідний навчальний заклад. На порушення вимог ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-IV суди першої та апеляційної інстанцій вказали, що обов?язок щодо нарахування і виплати даній категорії дітей грошової допомоги покладено саме на Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, а не на відповідний навчальний заклад.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. 10.11.2023 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
10. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С.Г., суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.
11. Ухвалою Верховного Суду від 06.12.2023 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
12. Ухвалою Верховного Суду від 14.02.2024 клопотання Заступника Генерального прокурора про зупинення провадження у справі № 160/12744/22 - задоволено. Зупинено провадження у справі № 160/12744/22.
13. Ухвалою Верховного Суду від 25.03.2024 поновлено провадження у справі № 160/12744/22.
14. Ухвалою Верховного Суду від 26.03.2024 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 27.03.2024.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Як встановлено судами попередніх інстанції, Лівобережною окружною прокуратурою в порядку положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" було витребувано та опрацьовано інформацію щодо стану додержання вимог законодавства з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування на території Індустріального та Самарського районів міста Дніпра.
16. За результатами вивчення встановлено факт неналежного виконання Управлінням освіти Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради вимог ст. 8 Закону № 2342-IV щодо не нарахування та не виплати випускникам навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги в розмірі 6 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.
17. Згідно з інформацією Управління-служби у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради (далі - Управління-служба) від 30.06.2022 №17.3-17/987, Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради (далі - Управління освіти ) від 17.06.2022 №12/1-27 встановлено, що у 2022 році загальноосвітні навчальні заклади Індустріального району м. Дніпра закінчили 8 випускників із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а саме:
дитина-сирота ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, закінчив у 2022 році КЗО "Гімназія №3" Дніпровської міської ради;
дитина, позбавлена батьківського піклування, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, закінчив у 2022 році КЗО "Середню загальноосвітню школу І-Ш ступеня № 147 імені В`ячеслава Чорновола" Дніпровської міської ради;
дитина - сирота ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8 закінчив у 2022 році КЗО "Середню загальноосвітню школу І-ІИ ступеня № 147 імені В`ячеслава Чорновола" Дніпровської міської ради.
дитина, позбавлена батьківського піклування, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 закінчив у 2022 році КЗО "Навчально-виховне об`єднання №113 "загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад" Дніпровської міської ради;
дитина, позбавлена батьківського піклування, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, закінчив у 2022 році КЗО "Навчально-виховне об`єднання №113"загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад" Дніпровської міської ради;
дитина, позбавлена батьківського піклування, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, закінчив у 2022 році КЗО "Середню загальноосвітню школу №63" Дніпровської міської ради;
дитина - сирота ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, закінчила у 2022 році КЗО "Навчально-виховний комплекс №139 загальноосвітній навчальний заклад - центр творчості "Дума" Дніпровської міської ради;
дитина, позбавлена батьківського піклування, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, закінчив у 2022 році КЗО "Середню загальноосвітню школу №14".
18. Вказані особи були відраховані з навчальних закладів Індустріального району м. Дніпра у зв`язку із закінченням навчання, отже, набули статусу "випускника" навчального закладу.
19. На запит Лівобережної окружної прокуратури Управлінням-службою у справах дітей листом від 17.06.2022 за №17.3-17/893 надано документи на підтвердження наявності у вищезазначених осіб статусів дитини - сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування.
20. Також, відповідно до цього листа Управління-служби (від 17.06.2022 за №17.3-17/893), діти - сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, планують продовжити своє навчання шляхом вступу до професійно - технічних та вищих навчальних закладів, а саме: ОСОБА_1 планує вступати до Придніпровської державної академії будівництва та архітектури; ОСОБА_4 - до Державного вищого навчального закладу "Дніпровський коледж залізничного транспорту та транспортної інфраструктури", ОСОБА_5 - до Державного професійно-технічного навчального "Дніпровське вище професійне училище будівництва"; ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - до Професійно-технічного училища №2 та №5 м.Дніпра відповідно; ОСОБА_6 - до Дніпровського фахового коледжу будівельно-монтажних технологій та архітектури; ОСОБА_7 - до Вищого професійного училища №17; ОСОБА_8 - до Фахового коледжу зварювання та електроніки ім. Є.О. Патона.
21. Відповідно до листа Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради від 17.06.2022 №12/1-27 одноразова грошова допомога вищевказаним дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування - випускникам загальноосвітніх навчальних закладів Індустріального району міста Дніпра у 2022 році - не виплачувалася.
22. Заявник вказує, що такі дії Управління освіти мотивовані тим, що до Департаменту гуманітарної політики не надавались відомості щодо працевлаштування вказаних дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
23. Позивач, вважаючи, що дітям - сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_8 у 2022 році мала бути нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідно віку, тобто у сумі не менше 15 708 грн. кожному, звернувся з даним позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
25. Верховний Суд звертає увагу, що перевірка права прокурора на звернення до адміністративного суду передує розгляду справи по суті. Встановлення обставин, що свідчать про відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави, а отже і права на звернення до суду, є перешкодою для розгляду справи по суті.
26. За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII) на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
28. Частиною 3 статті 2 Закону № 1697-VII передбачено, що на прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України.
29. У свою чергу, Розділом IV Закону № 1697-VII регламентовано повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій, статтею 23 якого унормовано представництво інтересів громадянина або держави в суді, згідно із частиною першою якої представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
30. Абзацами першим та другим частини другої статті 23 Закону № 1697-VII визначено, що прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
31. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший та другий частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII).
32. Згідно із частиною четвертою статті 23 Закону № 1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:
1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;
2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
33. При цьому, підпунктом 37 пункту 5 Розділу XII Прикінцевих положень Закону № 1697-VII було внесено зміни до статті 13 Закону України від 23.12.1997 № 776/97-ВР "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", пункт 10 якої було викладено в новій редакції:
" 10) з метою захисту прав і свобод людини і громадянина особисто або через свого представника в установленому законом порядку:
звертатися до суду про захист прав і свобод осіб, які через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права і свободи; брати участь у судовому розгляді справ, провадження в яких відкрито за його позовами (заявами, клопотаннями (поданнями);
вступати у справи, провадження в яких відкрито за позовами (заявами, клопотаннями (поданнями) інших осіб, на будь-якій стадії їх судового розгляду;
ініціювати незалежно від його участі у судовому провадженні перегляд судових рішень".
34. Тож, з урахуванням усталеної судової практики Верховного Суду, а також положень законодавства, яке регламентує порядок та підстави здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді (стаття 131-1 Конституції України, стаття 23 Закону №1697-VII "Про прокуратуру", стаття 53 КАС України) таке представництво реалізуються в межах правил участі в судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
35. При цьому, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
36. Водночас, можливість процесуального представництва прокурором в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист за правилами частини другої статті 23 Закону № 1697-VII виникала лише у разі доведення прокурором існування передбачених законом підстав для цього, зокрема, неспроможність ними самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, не здійснення або неналежне здійснення захисту цих осіб законними представниками або органами, яким законом надано право захищати їх права, свободи та інтереси.
37. У свою чергу, за наслідками внесення змін до Конституції України Законом № 1401-VIII Конституцію доповнено статтею 131-1, згідно із якою в Україні діє прокуратура, функції якої визначено в цій самій статті, зокрема пунктом 3 частини першої якої до функцій прокуратури віднесено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
38. Тобто, з переліку функцій прокуратури вилучено низку не властивих (за європейськими стандартами) їй функцій, таких як: нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина; нагляд за додержанням законів із цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами (так званий "загальний нагляд"); нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних із обмеженням особистої свободи громадян.
39. Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
40. Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".
41. У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" навів мотиви, згідно з якими інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).