ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2024 року
м. Київ
справа №560/3860/23
адміністративне провадження № К/990/44489/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В. М.,
суддів: Берназюка Я. О., Стеценка С. Г.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2023 (у складі колегії суддів: Білої Л.М. (суддя-доповідач), Матохнюка Д.Б., Гонтарука В.М.) у справі №560/3860/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач-1, ГУ ПФУ в Хмельницькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі - відповідач-2, ГУ ПФУ в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування позову зазначила, що має достатній та необхідний стаж роботи передбачений статтею 26 Закону № 1058-ІV, що дає їй право на отримання пенсії за віком, а тому відмова відповідача у призначенні такої пенсії у зв`язку з неможливістю зарахування періодів роботи до стажу є незмістовною, оскільки у трудовій книзі щодо вказаних періодів роботи наявні усі необхідні записи, які є належними та допустимими доказами підтвердження трудового стажу.
Хмельницький окружний адміністративний суд своїм рішенням від 17.07.2023 позов задовольнив частково:
- визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФУ в Київській області від 09.02.2023 № 220350003514;
- зарахував до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 31.12.1981 по 16.02.2004 в колгоспі ім. Богдана Хмельницького с. Чернява Волочиського району Хмельницької області;
- зобов`язав ГУ ПФУ в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.02.2023 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду, зазначених у даному рішенні;
- в задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
Апеляційну скаргу відповідач вперше подав 17.08.2023, проте Сьомий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 23.08.2023 залишив її без руху у зв`язку з несплатою судового збору та запропонував в строк протягом п`яти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.
У зв`язку з невиконанням таких вимог, суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу скаржнику своєю ухвалою від 28.09.2023.
Повторно відповідач звернувся із апеляційною скаргою 02.11.2023. Одночасно з апеляційною скаргою відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Сьомий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 07.11.2023 відмовив у задоволенні клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження та залишив апеляційну скаргу без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та запропонував відповідачеві протягом десяти днів з дня вручення ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Апеляційний суд зазначив, що у цьому випадку апелянт у зв`язку з неспроможністю сплати судового збору за подання апеляційної скарги в повному обсязі вже вдруге звертається до суду з апеляційною скаргою. В контексті наведених обставин апеляційний суд вважав, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, а обставини щодо ускладненої процедури сплати судового збору за існуючих у країні умов не є непереборними обставинами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою, а є виключно внутрішніми питаннями організації роботи апелянта, та не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку. У підсумку зазначив, що неможливість вчинити певні процесуальні дії підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Однак, доказів такої неможливості скаржником не надано, як і не підтверджено відсутності можливості звернутись до суду з належним чином оформленою апеляційною скаргою у встановлені процесуальним законом строки.
На виконання вимог ухвали суду, відповідач-1 подав заяву про поновлення строку апеляційного оскарження. У вказаній заяві апелянтом лише процитовано норми КАС України та Конституції України, а також наведено практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини. Проте жодних обставини, які дійсно перешкоджали апелянту вчасно скористатись наданим йому правом звернення до суду апеляційної інстанції у заяві не вказано.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.11.2023 у задоволенні вказаної заяви та у відкритті апеляційного провадження - відмовив на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ГУ ПФУ в Хмельницькій області не наведено об`єктивних причин, що перешкоджали заявнику у розумний строк після повернення апеляційної скарги, поданої вперше, повторно подати апеляційну скаргу в межах строку, встановленого статтею 295 КАС України. Стосовно доводів апелянта щодо наявності великої кількості документів, що надходять в системі "Електронний суд" у справах, де стороною є ГУ ПФУ в Хмельницькій області, та неможливість їх вчасного опрацювання, суд апеляційної інстанції зазначив, що апелянт є суб`єктом владних повноважень і неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з його боку, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. З огляду на викладене, суд апеляційної дійшов висновку, що скаржником не зазначено обставин, які перешкоджали подати належним чином оформлену апеляційну скаргу вчасно та які є об`єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач-1 подав касаційну скаргу.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Касаційна скарга відповідача-1 обґрунтована тим, що забезпечення права на апеляційне і касаційне оскарження включає як можливість оскарження судового рішення, так і обов`язок суду прийняти та розглянути подану апеляційну чи касаційну скаргу. Наполягає, що право на оскарження судових рішень в судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Зазначає, що реалізація права повторного звернення до суду апеляційної інстанції здійснена без зайвих зволікань, а тому просить забезпечити право на апеляційне оскарження.
Також, відповідач-1 зазначив, що Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ХІ затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому був продовжений та діяв на час повторного звернення відповідача з апеляційною скаргою. Відсутність коштів на сплату судового збору та запровадження воєнного стану на думку відповідача є поважними причинами для поновлення процесуального строку.
Позивач процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд виходить із такого.
Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Отже закон чітко визначає початок перебігу строку на апеляційне оскарження та підстави виникнення права на його поновлення.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Водночас, протягом встановленого судом строку особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про його поновлення або вказати інші підстави для поновлення строку.