ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2024 року
м. Київ
справа №380/1105/23
адміністративне провадження № К/990/39081/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Шарапи В.М. та Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Мікули О.І., суддів: Гінди О.М., Курильця А.Р.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - Управління, скаржник) задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 06 жовтня 2022 року №134650008728 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 29 вересня 2022 року пенсію за вислугу років відповідно до статті 86 Закону №1697-VII, виходячи із розрахунку 60% від суми місячного заробітку, з врахуванням довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 23 вересня 2022 року №24 про інші складові заробітної плати грошового забезпечення за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
2. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2023 року.
3. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені Управлінням у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави є неповажними. При цьому вказав, що скаржник, як суб`єкт владних повноважень, має діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону та не може отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
5. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що ухвалюючи рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанцій неправильно застосував положення статей 295, 298, 299 КАС України.
6. Управління у касаційній скарзі також зазначає, що вперше апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2023 року було подано вчасно. Водночас через відсутність належного фінансування Управління, вказану апеляційну скаргу було повернуто. Крім того звертає увагу, що суд апеляційної інстанції протиправно не взяв до уваги введення воєнного стану в Україні.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
7. Касаційна скарга надійшла до Суду 21 листопада 2023 року.
8. Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 380/1105/23, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
9. Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 27 березня 2024 року.
10. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
11. Від учасників справи відзиву на касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та ОСОБА_1, згідно довідки про доставку документа в кабінет Електронного Суду, отримали 10 січня 2024 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
13. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
14. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
15. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
16. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
17. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи є неприйнятними з огляду на таке.
18. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.
19. Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).
20. Переглядаючи рішення суду апеляційної інстанції у касаційному порядку, колегія суддів вважає за необхідне врахувати підхід Верховного Суду щодо вирішення правових питань, пов`язаних із відкриттям апеляційного провадження.
21. Так, у справі №1718/2-а-834/11 (постанова від 5 січня 2021 року) суд касаційної інстанції зазначив, що Конституція України як закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
22. На цій підставі Верховним Судом сформульовано правовий висновок, відповідно до якого однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного перегляду справи. При цьому право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частини першої статті 55 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду. КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Цей принцип полягає у тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень. Тому необґрунтована відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний перегляд судового рішення.
23. Аналогічна правова позиція була застосована Верховним Судом у постановах від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21, від 25 травня 2022 року у справі № 380/8038/21, від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а, від 18 січня 2023 року у справі №160/6211/21, від 23 жовтня 2023 року у справі № 480/3867/22 та від 13 березня 2024 року у справі № 420/9728/23.
24. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків, встановлених частиною першою статті 295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
25. У подальшому, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за вищевказаною апеляційною скаргою, у зв`язку із тим, що скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року.
26. З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів Верховного Суду погоджується та вважає за необхідне вказати таке.
27. Згідно зі статтею 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
28. Правові висновки Верховного Суду стосовно застосування вищезазначеної норми процесуального закону сформовані, зокрема, в постановах від 11 квітня 2018 року у справі №740/1818/17, від 14 серпня 2018 року у справі №820/1719/15, від 11 грудня 2018 року у справі №539/4097/13-а, від 20 грудня 2018 року у справі № 591/5117/16-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 351/1340/18, від 30 вересня 2019 року у справі № 0440/6033/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 804/332/16, від 20 серпня 2020 року у справі № 804/332/16, від 11 листопада 2020 року у справі № 191/1169/16-а(2-а/191/7/17), від 25 травня 2022 року у справі № 380/8038/21, від 16 червня 2023 року у справі № 520/986/22, від 29 червня 2023 року у справі № 400/3687/20 та від 13 березня 2024 року у справі № 420/9728/23.
29. Відповідно до частин першої-другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
30. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
31. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
32. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
33. Правові висновки Верховного Суду стосовно застосування вищезазначених норм процесуального закону сформовані, зокрема, у постановах від 13 червня 2019 року у справі №200/15533/17(2-а/200/1165/17), від 20 серпня 2020 року у справі № 160/9265/18, від 18 січня 2023 року у справі №160/6211/21 та від 13 березня 2024 року у справі № 420/9728/23.
34. Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України.
35. Частинами другою, третьою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
36. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
37. Зі змісту наведених норм процесуального права вбачається, що строк, визначений частиною першою статті 295 КАС України, є процесуальним строком встановленим законом, який суд може поновити якщо визнає причини його пропуску поважними, проте не може його встановлювати.
38. Зазначені висновки відповідають позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 17 червня 2021 року у справі №570/4516/19, від 16 червня 2023 року у справі № 520/986/22, від 05 жовтня 2023 року у справі № 400/11755/21 та від 23 жовтня 2023 року у справі № 280/6435/22.
39. Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
40. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
41. За правилами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
42. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
43. При цьому колегія суддів зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
44. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
45. З огляду на викладене, особа, яка подала апеляційну скаргу з пропуском строку, передбаченого статтею 295 КАС України, зобов`язана навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску нею строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принцип остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).
46. Як було зазначено вище, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з пропуском строку її подання та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.