ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2024 року
м. Київ
справа № 160/4801/23
адміністративне провадження № К/990/355/24, К/990/43418/23, К/990/43998/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Бучик А.Ю., судді Шарапи В.М.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом Державного підприємства "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України"
до Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки України,
треті особи: Фонд державного майна України, Національна академія аграрних наук України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Релація"
про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування розпорядження в частині,
за касаційними скаргами Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки України, Фонду державного майна України
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі колегії суддів: Царікової О.В., Турової О.М., Савченка А.В. від 1 серпня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Олефіренко Н.А., Божко Л.А., Суховарова А.В. від 15 листопада 2023 року,
У С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2023 року до Державне підприємство "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України" (далі - ДП "НВДА "Наукова", позивач) звернулося до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки України (далі - Кабмін, Мінекономіки, відповідачі), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фонд державного майна України, Національна академія аграрних наук України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Релація" (далі - Фонд держмайна, НААН України, ТОВ "Релація", треті особи), в якому просить:
- визнати протиправними дії Мінекономіки щодо підготовки та подання до Кабміну проєкту розпорядження "Деякі питання управління об`єктами державної власності" в частині внесення до додатку 1 "Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ, організацій, що передаються до сфери управління Фонду державного майна" ДП "НВДА "Наукова" (код ЄДРПОУ 03374617);
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабміну від 10 січня 2023 року № 37-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" в частині включення ДП "НВДА "Наукова" (код ЄДРПОУ 03374617) до додатку 1 "Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ, організацій, що передаються до сфери управління Фонду державного майна".
2. На обґрунтування позовних вимог зазначається, що ДП "НВДА "Наукова" є державним сільськогосподарським статутним суб`єктом підприємницької діяльності, що здійснює дослідну, господарську і комерційну діяльність з метою досягнення позитивних економічних результатів та одержання прибутку. Позивач посилається на те, що 10 січня 2023 року Кабімін (далі - відповідач-1) прийняв розпорядження № 37-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності", відповідно до пункту 1 якого вирішив передати єдині майнові комплекси державних підприємств, установ та організацій за переліком згідно з додатком 1 із сфери управління уповноважених органів управління (самоврядних організацій) до сфери управління Фонду державного майна.
3. Разом з тим, згідно з додатком 1 до розпорядження від 10 січня 2023 року № 37-р ДП "НВДА "Наукова" включено до переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ, організацій, що передаються із сфери управління НААН України до сфери управління Фонду держмайна. Позивач вважає дії Мінекономіки щодо підготовки проєкту розпорядження протиправними, а розпорядження Кабміну від 10 січня 2023 року № 37-р у відповідній частині таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з порушенням процедури підготовки та прийняття такого розпорядження з причин того, що ініціатором передачі не погоджено пропозицію щодо передачі єдиного майнового комплексу з ДП "НВДА "Наукова", а Мінекономіки, в свою чергу, за відсутності такого погодження не мало права готувати та подавати проєкт відповідного розпорядження до Кабміну.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 1 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року, позов задовольнив.
5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що підготовка та подання Мінекономіки до Кабміну проєкту спірного розпорядження та подальше погодження та видання такого розпорядження Кабміном свідчить про те, що має місце невиконання органами виконавчої влади України своїх зобов`язань перед позивачем через допущені порушення законодавчо визначеної процедури передачі єдиного майнового комплексу за відсутності погодження проєкту з ДП "НВДА "Наукова", та, як наслідок, порушення вимог принципу правової визначеності в прояві такого елементу, як принцип "належного урядування" (встановлення процедури та її дотримання), який за європейськими стандартами частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2023 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Кабмін, Мінекономіки та Фонд держмайна звернулися із касаційними скаргами до Верховного Суду, в яких просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. У касаційних скаргах зазначається, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статті 1 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", а також пунктів 1-5 Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабміну від 21 вересня 1998 року № 1482 (далі - Положення № 1482), у тому числі, з огляду на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах.
8. Як на підставу для касаційного оскарження судових рішень скаржники посилаються на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та просять сформувати правовий висновок щодо оскарження розпоряджень Кабміну стосовно передачі об`єктів державної власності зі сфери управління відповідних органів до сфери управління Фонду держмайна з метою подальшої приватизації.
9. Кабмін та Мінекономіки також у касаційних скаргах вказують, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, повинні були попередньо перевірити належність особи, яка звернулася до суду за судовим захистом, та пересвідчитися, що спірними діями та рішеннями відповідачів дійсно порушені права або інтереси такої особи. Скаржники зауважують, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 504/4148/16-а, про те, що однією з обов`язкових умов здійснення судового захисту є доведеність позивачем порушення саме його прав.
10. Крім того, Мінекономіки у касаційній скарзі зауважує, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки та не врахували під час прийняття оскаржуваних судових рішень того, що у зв`язку з визнанням ДП "НВДА "Наукова" банкрутом відповідно до постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2011 року у справі № Б29/59/04, з урахуванням положень частини першої статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства, повноваження НААН України як органу управління майном ДП "НВДА "Наукова" припинені.
11. У зв`язку з цим Мінекономіки зазначає, що суди попередніх інстанцій порушили правила визначення юрисдикції, оскільки відповідно до частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником, та ін.
Мінекономіки наголошує, що обставини, встановлені під час розгляду цієї справи, а також судові рішення, ухвалені за результатом її розгляду, впливатимуть на майнові права, інтереси та обов`язки Кабміну як власника державного майна та кредиторів у іншій справі № Б29/59/04 про банкрутство ДП "НВДА "Наукова". Тому, на переконання Мінекономіки, ця справа має розглядатися господарським судом у межах провадження у справі № Б29/59/04.
12. У касаційній скарзі Мінекономіки також вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме - положень статей 2, 50 та 242 КАС України у зв`язку із незалученням до участі у справі у якості третьої особи ліквідатор ДП "НВДА "Наукова" Чикильдіна О.М., який, з урахуванням частини першої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, виконує повноваження керівника органів управління банкрута.
13. Представник ДП "НВДА "Наукова" подав відзиви на касаційні скарги Кабміну, Мінекономіки та Фонду держмайна, в яких зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а доводи скаржників, викладені у касаційних скаргах, - безпідставними, оскільки суди дійшли правильного висновку про наявність у Мінекономіки у силу вимог статті 1 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" та Положення № 1482 обов`язку погодити відповідну передачу майна з позивачем як підприємством, за яким на праві господарського відання (оперативного управління) закріплене таке майно.
14. Позивач зауважує, що твердження скаржників, що погодження з підприємством вимагає лише передача окремих видів майна, закріплених за таким підприємством на праві господарського відання (оперативного управління), а не цілих майнових комплексів, є необґрунтованим.
На підтвердження таких міркувань представник ДП "НВДА "Наукова" наводить положення статей 179, 188, 190 та 191 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частин першої-четвертої статті 66 Господарського кодексу України (далі - ГК України), з аналізу яких, на думку позивача, вбачається, що на єдиний (цілісний) майновий комплекс поширюється правовий режим будь-якого іншого майна, включаючи й поширення вимог Положення № 1482 щодо погодження передачі такого майна з підприємством.
15. Також позивач не погоджується з доводами касаційних скарг стосовно недоведеності ним порушення своїх прав та інтересів у спірних правовідносинах внаслідок вчинення спірних дій Мінекономіки та прийняття спірного розпорядження Кабміном. З цього приводу представник ДП "НВДА "Наукова" зазначає, що у зв`язку із непогодженням з підприємством пропозиції щодо передачі цілісного майнового комплексу до відання Фонду держмайна були порушені права позивача на його участь у процедурі передачі об`єктів права державної власності до сфери управління іншого органу.
16. На спростування доводів касаційної скарги Мінекономіки стосовно того, що вказаний спір має розглядатися у порядку господарського судочинства у межах справи про банкрутство, ДП "НВДА "Наукова" зазначає, що вказаний спір не є майновим, що підтверджується правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 2 червня 2022 року у справі № 910/13614/21.
Цією постановою Верховний Суд залишив без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 19 жовтня 2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14 грудня 2021 року про закриття провадження у справі № 910/13614/21 у частині визнання протиправним та нечинним з моменту його видачі розпорядження Кабміну від 20 листопада 2019 року № 1101-р "Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Фонду держмайна" в частині внесення до додатку "Перелік цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Фонду держмайна" позиції "державне підприємство "Радивилівський комбінат хлібопродуктів". У цій справі Суд роз`яснив позивачу, що спір у частині вказаних позовних вимог підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
17. З огляду на таке, представник ДП "НВДА "Наукова" просить залишити касаційні скарги Кабміну, Мінекономіки та Фонду держмайна без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року - без змін.
18. Інші учасники справи відзиву на касаційні скарги Кабміну, Мінекономіки та Фонду держмайна не подавали, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
Відповідно до поштових повідомлень про вручення поштових відправлень з ідентифікаторами № 0600242960901, № 0600245155481 та № 0600245155465 копії ухвал Верховного Суду від 9 січня 2024 року та від 17 січня 2024 року за касаційними скаргами Фонду держмайна, Мінекономіки та Кабміну ТОВ "Релація" отримало 17 січня та 6 лютого 2024 року; відповідно до довідки про доставлення електронного листа відповідні копії ухвали Верховного Суду доставлені до електронного кабінету НААН України 10 та 17 січня 2024 року.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
19. Фонд держмайна, Мінекономіки та Кабмін подали касаційні скарги до Верховного Суду 21 грудня, 26 грудня 2023 року та 3 січня 2024 року відповідно.
20. Верховний Суд ухвалами від 9 та 17 січня 2024 року відкрив касаційні провадження у справі № 160/4801/23, витребував матеріали справи та надав сторонам строк для подання відзиву на касаційні скарги Кабміну, Мінекономіки та Фонду держмайна.
21. Фонд держмайна подав клопотання про зупинити виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення розгляду справи у касаційному порядку, в задоволенні якого Верховний Суд відмовив ухвалою від 25 березня 2024 року.
22. Кабмін, Мінекономіки та ДП "НВДА "Наукова" просили розглянути справу у судовому засіданні за участю представників учасників справи, в задоволенні цих клопотань Верховний Суд відмовив ухвалою від 25 березня 2024 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
23. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що 10 січня 2023 року Кабмін прийняв розпорядження № 37-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності".
24. Зі змісту Пояснювальної записки до проєкту цього розпорядження суди встановили, що прийняття останнього забезпечить передачу до сфери управління Фонду держмайна об`єктів державної власності та повноважень з управління корпоративними правами держави щодо суб`єктів господарювання, з метою зменшення навантаження на державний сектор економіки та на уповноважені органи управління цих об`єктів, а також підвищення ефективності управління суб`єктами господарювання, та, у подальшому, прийняття Фондом державного майна відповідних ефективних управлінських рішень щодо поводження з такими об`єктами (пункт 1). Також, зазначено, що проєктом розпорядження пропонується, зокрема, передати єдині майнові комплекси державних підприємств, установ та організацій за переліком згідно з додатком 1 зі сфери управління уповноважених органів управління до сфери управління Фонду державного майна (пункт 3).
25. За результатом правової експертизи проєкту розпорядження Міністерством юстиції України складено висновок № 119651/153983-26-22/8.1.6 від 16 грудня 2022 року, згідно з яким проєкт розпорядження Кабміну від 10 січня 2023 року № 37-р відповідає Конституції України, відповідає актам законодавства, що мають вищу юридичну силу та узгоджується з актами такої ж юридичної сили, із зауваженнями щодо недотримання вимог нормопроєктувальної техніки.
26. Згідно з довідкою про погодження проєкту розпорядження Кабміну "Деякі питання управління об`єктами державної власності" проєкт погоджено з НААН України, Міністерством цифрової трансформації України, Міністерством культури та інформаційної політики України, Міністерством соціальної політики.
27. Згідно з пунктом 1 розпорядження Кабміну від 10 січня 2023 року № 37-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" вирішено передати єдині майнові комплекси державних підприємств, установ та організацій за переліком згідно з додатком 1 із сфери управління уповноважених органів управління (самоврядних організацій) до сфери управління Фонду держмайна.
28. Додатком 1 до розпорядження Кабміну від 10 січня 2023 року № 37-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" ДП "НВДА "Наукова" включено до переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ, організацій, що передаються із сфери управління Національної академії аграрних наук до сфери управління Фонду держмайна.
29. Згідно з пунктом 4.10 Статуту ДП "НВДА "Наукова" майно є державною власністю, закріплене за нею Академією і належить їй на праві господарського відання. Здійснюючи це право, Агрофірма володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном згідно з чинним законодавством, статутом Академії, і цим Статутом відповідно до мети і статутних завдань Агрофірми.
30. Фонд держмайна наказом від 20 лютого 2023 року № 320 "Про утворення комісій з питань передачі єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій" утворив комісію з питань передачі єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій включених у додаток 1 до розпорядження Кабміну від 10 січня 2023 року № 37-р із сфери управління уповноважених органів управління до сфери управління Фонду держмайна у складі згідно з додатками 1-5.
31. Додатком 1 до наказу Фонду держмайна від 20 лютого 2023 року № 320 визначено склад комісії з питань передачі єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій із сфери управління НААН України до сфери управління Фонду держмайна.
32. 28 лютого 2023 року першим заступник Голови Фонду держмайна затвердив акт приймання-передачі єдиного майнового комплексу ДП "НВДА "Наукова" (код згідно з ЄДРПОУ 03374617) із сфери управління НААН України до сфери управління Фонду держмайна на виконання розпорядження Кабміну від 10 січня 2023 року № 37-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
33. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
34. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
35. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
36. Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
37. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2023 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року відповідають, а викладені у касаційних скаргах доводи скаржників є неприйнятними з огляду на таке.
38. Одним із доводів касаційної скарги Мінекономіки є те, що суди попередніх інстанцій порушили правила визначення юрисдикції, оскільки у силу положень частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства цю справу має розглядати господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
39. Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів керується таким.
40. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
41. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
42. В Україні систему судів утворено згідно з положеннями статей 6, 124, 125 Конституції України із застосуванням принципу спеціалізації з метою забезпечення найбільш ефективних механізмів захисту прав і свобод людини у відповідних правовідносинах.
43. Законом України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур (частина перша статті 5); суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення (частини перша статті 18). Головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура. Процесуальними кодексами України встановлено неоднакову процедуру судового провадження щодо різних правовідносин.
44. На підставі положень Конституції України про судову спеціалізацію (частина перша статті 125) і про гарантування кожному права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55) в Україні утворено окрему систему судів адміністративної юрисдикції. Захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень визначено як безпосереднє завдання адміністративного судочинства (частина перша статті 2 КАС України). Адміністративне судочинство як спеціалізований вид судової діяльності стало тим конституційно і законодавчо закріпленим механізмом, що збільшив можливості людини для здійснення права на судовий захист від протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.
45. Системний аналіз вказаних норм Конституції та законів України дає підстави стверджувати, що розмежування юрисдикційних повноважень у межах спеціалізації судів підпорядковано гарантіям права кожної особи на ефективний судовий захист. При цьому адміністративне судочинство як спеціалізований вид судової діяльності стало тим конституційно і законодавчо закріпленим механізмом, що збільшив можливості людини для здійснення права на судовий захист від протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.
46. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом, зокрема у постановах від 1 лютого 2022 року у справі № 640/18584/20, від 16 листопада 2022 року у справі № 320/8650/20 та від 21 лютого 2024 року у справі № 460/9602/20.
47. У Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.
48. Згідно з висновками Конституційного Суду України, що викладені в рішенні від 9 вересня 2010 року № 19-рп/2010, забезпечення прав і свобод потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004). До таких механізмів належить структурована система судів і види судового провадження, встановлені державою. Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.
49. Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур). При цьому, що суд, який розглядає справу, невіднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
50. Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
51. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
52. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
53. Отже, за змістом вказаних статей справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб`єктами стосовно їхніх прав та обов`язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб`єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, водночас на цих суб`єктів покладено обов`язок виконувати вимоги та приписи. При цьому необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
54. Водночас, обов`язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб`єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб`єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватися цим суб`єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
55. Отже, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
56. При цьому необхідною правовою підставою для віднесення спору до публічно-правового є одночасна сукупність наступних умов:
1) однією зі сторін є суб`єкт владних повноважень, тобто орган державної влади або орган місцевого самоврядування чи установа, якій державою делеговано виконання відповідних владно-розпорядчих функцій;
2) спірні правовідносини виникли у зв`язку зі здійсненням ним владно-управлінських функцій;
3) перебування сторін спору у відносинах влади-підпорядкування.
57. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
58. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб.
59. Схожі підходи були застосовані Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 22 серпня 2018 року у справі № 815/1568/16 та від 5 грудня 2018 року у справі № 804/3091/18 та Верховним Судом у постановах від 15 липня 2020 року у справі № 809/78/16, від 22 вересня 2019 року у справі № 824/2393/15-а, від 11 листопада 2020 року у справі № 826/14406/18, від 29 серпня 2022 року у справі № 560/4501/20, від 13 лютого 2023 року у справі № 461/3634/17 та від 30 березня 2023 року у справі № 640/13008/20.
60. Предметом спору в справі, яка переглядається, є дії Мінекономіки щодо підготовки та подання до Кабміну проєкту розпорядження "Деякі питання управління об`єктами державної власності" в частині внесення до додатку 1 "Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ, організацій, що передаються до сфери управління Фонду державного майна" ДП "НВДА "Наукова", та вказане розпорядження Кабміну від 10 січня 2023 року № 37-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" у відповідній частині.
61. Таким чином, у справі, яка переглядається, предметом судового розгляду є перевірка правомірності дій та рішень суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їх владних управлінських функцій.
При цьому, як убачається зі змісту позову, судовий розгляд цього спору ДП "НВДА "Наукова" ініціювало з метою захисту свого права на участь у процедурі прийняття рішення про передачу цілісного майнового комплексу, фактичним користувачем якого є підприємство, до відання Фонду держмайна та урахування інтересів та прав позивача у процесі ухвалення відповідного рішення суб`єктів владних повноважень, а не у зв`язку з потребою відстоювання своїх господарських, майнових чи інших приватних прав у відносинах з третіми особами чи відповідачами.
62. Надаючи правову оцінку характеру спірних правовідносин у справі, що розглядається, Суд враховує їх відповідність таким критеріям публічно-правового спору:
- стороною (відповідачами) у цих спірних правовідносинах є суб`єкти владних повноважень - Кабмін та Мінекономіки;
- спірні відносини мають адміністративно-правову природу, оскільки виникли з приводу реалізації суб`єктами владних повноважень функцій щодо здійснення управління об`єктами державної власності шляхом визначення органу виконавчої влади або державного колегіального органу, до управління якого передається об`єкт державної власності - єдиний майновий комплекс ДП "НВДА "Наукова";
- суб`єкти владних повноважень у спірних публічно-правових відносинах здійснюють управлінські повноваження щодо розпорядження об`єктом державної власності - відповідачами здійснено дії щодо розробки та ухвалено адміністративний акт (акт індивідуальної дії), а саме - розпорядження Кабміну від 10 січня 2023 року № 37-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності";
- спірні відносини регулюються нормами законодавства, яке є визначальним для регулювання саме публічно-правових (адміністративних) правовідносин, зокрема законами України "Про Кабінет Міністрів України", "Про управління об`єктами державної власності", "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", Положенням № 1482;
- підставою для звернення із цим позовом до суду стала необхідність захисту права позивача на участь у процедурі прийняття рішення про передачу цілісного майнового комплексу, фактичним користувачем якого є підприємство, до відання Фонду держмайна та урахування інтересів та прав позивача у процесі ухвалення відповідного рішення суб`єктів владних повноважень.
63. Отже, усі критерії адміністративної юрисдикції притаманні цьому публічно-правовому спору.
Беручи до уваги наведене вище й ураховуючи суть спірних правовідносин та правовий статус учасників справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що спір у справі, що розглядається, належить до юрисдикції адміністративного суду, оскільки відповідачі при прийнятті спірного розпорядження та здійсненні підготовки проєкту цього розпорядження діяли як суб`єкти управління об`єктами державної власності та виконували покладені на них законами України "Про Кабінет Міністрів України", "Про управління об`єктами державної власності" та "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" публічно-владні управлінські функції.
64. Суд враховує, що аналогічний правовий висновок у подібних спірних правовідносинах виклав Верховний Суд у постанові від 2 червня 2022 року у справі № 910/13614/21, в якій погодився із судами попередніх інстанцій про необхідність закриття провадження у господарській справі № 910/13614/21 у частині визнання протиправним та нечинним з моменту його видачі розпорядження Кабміну від 20 листопада 2019 року № 1101-р "Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Фонду держмайна" у відповідній частині з огляду на те, що цей спір слід розглядати у порядку адміністративного судочинства.