ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2024 року
м. Київ
справа №520/986/22
адміністративне провадження № К/990/14548/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів: Стрелець Т.Г., Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №520/986/22
за позовом Акціонерного товариства "Мегабанк"
до Національного банку України
про визнання протиправними та скасування рішень
за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року (постановлену у складі головуючого судді Кононенко З.О., суддів Калиновського В.А., Мінаєвої О.М.),
У С Т А Н О В И В :
1. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року задоволено позов Акціонерного товариства "Мегабанк" до Національного банку України про визнання протиправним та скасування Рішення Національного банку України - "Письмова вимога" від 30 грудня 2021 року за вих. № 28-0011/125162/БТ; визнання протиправним та скасування Рішення Національного банку України "Про результати інспекційної перевірки" за вих. № 28-0011/125055/БТ від 30 грудня 2021 року з додатком - "Звіт про інспекційну перевірку Акціонерного товариства "Мегабанк"".
2. Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 9 січня 2023 року подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволені позову.
3. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за поданою апеляційною скаргою.
4. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року апеляційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб була залишена без руху через пропуск строку на звернення з апеляційною скаргою та наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку та обґрунтованих підстав для його поновлення. 7 березня 2023 року до Другого апеляційного адміністративного суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на виконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому скаржник просив визнати поважними причини пропуску та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року. Однак судом апеляційної інстанції причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнані неповажними, оскільки скаржником не було наведено нових причин для поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку.
5. З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року не були виконані у повному обсязі, недоліки апеляційної скарги не усунуто, то у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
7. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 299 КАС України, у зв`язку із чим дійшов помилкових висновків про ненаведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у справі № 520/986/22
8. Скаржник вказує, що такі висновки суду апеляційної інстанції суперечать правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20, де Суд вказав, що пропуск строку на апеляційне оскарження не є співмірним з таким наслідком, як відмова у відкритті апеляційного провадження, зокрема, у випадку, якщо невчасне звернення відповідача з апеляційною скаргою зумовлене неналежним врученням відповідачу вказаного судового рішення судом першої інстанції.
9. Крім того, скаржник також вказує на необхідності врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 8 червня 2022 року у справі № 120/4999/20-а про те, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов`язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
10. Також Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звертає увагу на запроваджений на території України воєнний стан, а також те, що Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 вказав, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією рф, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
11. Касаційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла до Суду 24 квітня 2023 року.
12. Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2023 року відкрито касаційне провадження на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі №520/986/22, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
13. Суддя-доповідач ухвалою від 25 березня 2024 року справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 26 березня 2024 року.
14. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
15. Від учасників справи відзиву на касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду апеляційної інстанції. При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження відповідачем отримано 11 травня 2023 року, а позивачем - 15 травня 2023 року
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків суду апеляційної інстанції та доводів учасників справи
16. Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
17. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
18. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
19. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на таке.
20. Відповідно до пунктів 8, 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та обов`язковість судового рішення.
21. Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).
22. Переглядаючи рішення суду апеляційної інстанції у касаційному порядку, колегія суддів вважає за необхідне врахувати підхід Верховного Суду щодо вирішення правових питань, пов`язаних із відкриттям апеляційного провадження.
23. Так, у справі №1718/2-а-834/11 (постанова від 5 січня 2021 року) суд касаційної інстанції зазначив, що Конституція України як закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
На цій підставі Верховним Судом сформульовано правовий висновок, відповідно до якого однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного перегляду справи. При цьому право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частини першої статті 55 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду. КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Цей принцип полягає у тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень. Тому необґрунтована відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний перегляд судового рішення.
24. Аналогічна правова позиція була застосована Верховним Судом у постановах від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21, від 25 травня 2022 року у справі № 380/8038/21, від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а, від 18 січня 2023 року у справі №160/6211/21, від 23 жовтня 2023 року у справі № 480/3867/22 та від 13 березня 2024 року у справі № 420/9728/23.
25. Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з пропуском строку її подання та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.
26. У подальшому, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за вищевказаною апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року.
27. З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів Верховного Суду погоджується та вважає за необхідне вказати таке.
28. Згідно зі статтею 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
29. Правові висновки Верховного Суду стосовно застосування вищезазначеної норми процесуального закону сформовані, зокрема, в постановах від 11 квітня 2018 року у справі №740/1818/17, від 14 серпня 2018 року у справі №820/1719/15, від 11 грудня 2018 року у справі №539/4097/13-а, від 20 грудня 2018 року у справі № 591/5117/16-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 351/1340/18, від 30 вересня 2019 року у справі № 0440/6033/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 804/332/16, від 20 серпня 2020 року у справі № 804/332/16, від 11 листопада 2020 року у справі № 191/1169/16-а(2-а/191/7/17), від 25 травня 2022 року у справі № 380/8038/21, від 16 червня 2023 року у справі № 520/986/22, від 29 червня 2023 року у справі № 400/3687/20 та від 13 березня 2024 року у справі № 420/9728/23.
30. Відповідно до частин першої-другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
31. Правові висновки Верховного Суду стосовно застосування вищезазначених норм процесуального закону сформовані, зокрема, у постановах від 13 червня 2019 року у справі №200/15533/17(2-а/200/1165/17), від 20 серпня 2020 року у справі № 160/9265/18, від 18 січня 2023 року у справі №160/6211/21 та від 13 березня 2024 року у справі № 420/9728/23.
32. Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України.
33. Частинами другою, третьою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
34. Зі змісту наведених норм процесуального права вбачається, що строк, визначений частиною першою статті 295 КАС України, є процесуальним строком встановленим законом, який суд може поновити якщо визнає причини його пропуску поважними, проте не може його встановлювати.
35. Зазначені висновки відповідають позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 17 червня 2021 року у справі №570/4516/19, від 16 червня 2023 року у справі № 520/986/22, від 05 жовтня 2023 року у справі № 400/11755/21 та від 23 жовтня 2023 року у справі № 280/6435/22.
36. Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
37. За правилами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
38. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.