ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2024 року
м. Київ
справа № 640/12195/22
адміністративне провадження № К/990/30670/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №640/12195/22
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства освіти і науки України
про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта в частині
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2023 (колегія у складі: головуючого судді: Ганечко О.М., суддів Сорочка Є.О., Василенка Я.М.),-
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства освіти і науки України, в якому позивач просив визнати протиправним і нечинним пункт 9 розділу ІІІ Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 27.04.2022 №392, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03 травня 2022 року за № 487/37823 (зі змінами), у частині, згідно з якою прийом на навчання вступників за спеціальностями 081 "Право" та 293 "Міжнародне право" за державним або регіональним замовленням для здобуття ступеня магістра за заочною формою здобуття освіти в 2022 році не проводиться.
2. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що порядок вступу на навчання до закладів вищої освіти у 2022 році врегульований Порядком прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2022 році, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 27.04.2022 № 392, який містить таку норму "(пункт 9 розділу III) Прийом на навчання вступників за спеціальностями 081 "Право" та 293 "Міжнародне право" за державним або регіональним замовленням для здобуття ступеня молодшого бакалавра за всіма формами здобуття освіти, а також для здобуття ступенів бакалавра, магістра за заочною формою здобуття освіти в 2022 році не проводиться. Відкриті та фіксовані конкурсні пропозиції за цими спеціальностями, рівнями та формами здобуття вищої освіти не формуються, зарахування (переведення) на навчання на місця за державним (регіональним) замовленням не проводиться". Позивач не погоджується з вказаною нормою, вважає її протиправною та такою, що порушує його право на освіту, що стало підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2022 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та нечинним пункт 9 розділу ІІІ Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 27.04.2022 № 392, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.05.2022 за № 487/37823 (зі змінами), у частині, згідно з якою прийом на навчання вступників за спеціальностями 081 "Право" та 293 "Міжнародне право" за державним або регіональним замовленням для здобуття ступеня магістра за заочною формою здобуття освіти в 2022 році не проводиться.
4. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що наказ про затвердження Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році, пункт 9 розділу ІІІ якого оскаржує позивач, прийнятий раніше ніж постанова Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 769 "Про державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів у 2022 році", якою затверджено обсяги державного замовлення. Крім того, законом не передбачено визначення обсягу державного замовлення в розрізі форм здобуття освіти.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2023 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2022 скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта в частині відмовлено.
6. Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що права позивача оскаржуваним рішенням не були порушені, позаяк за правового регулювання, саме відповідач є відповідальним за державну політику в сфері освіти і науки, яке реалізується шляхом визначення обсягів та напрямів державного замовлення, тобто, рішенням, в якому зазначено, що прийом на навчання вступників за спеціальностями 081 "Право" та 293 "Міжнародне право" за державним або регіональним замовленням для здобуття ступеня магістра за заочною формою здобуття освіти в 2022 році не проводиться, не порушуються права, гарантовані Конституцією України на освіту, адже забезпечуються можливістю вступу за даними спеціальностями на денну форму освіти.
Щодо посилання на те, що Законом України "Про вищу освіту", не передбачено визначення обсягу державного замовлення саме в розрізі форм здобуття освіти, колегія суддів наголошує на тому, що встановлення обсягу такого замовлення лежить у площині повноважень відповідача, а приписи Закону не містять застережень щодо неможливості Міністерству встановлювати обсяг державного замовлення в розрізі форм здобуття освіти.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
8. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначає, що апеляційний суд неправильно застосував матеріальне право, що призвело до скасування законного рішення суду першої інстанції та ухвалення хибного нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Окрім помилок під час застосування матеріального права, скаржник вважає, апеляційний суд також допустив два грубі порушення норм процесуального права. Апеляційне провадження було відкрито за апеляційною скаргою, підписаною неуповноваженою особою. Апеляційний розгляд був проведений неповноважним складом суду, оскільки під час апеляційного розгляду була порушена процедура визначення складу суду, що призвело до розгляду справи неповноважним складом суду.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. Вказану касаційну скаргу зареєстровано в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
10. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у цій справі визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
11. Ухвалою Верховного Суду від 12.09.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2023 у справі за вищезазначеним позовом.
12. Ухвалою Верховного Суду від 26.03.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Як встановлено судами попередніх інстанції, позивач у 2018 році здобув ступінь бакалавра за напрямом підготовки "Правознавство" у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" за кошти державного замовлення, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією диплома бакалавра В18 № НОМЕР_1 від 28.06.2018.
14. У 2020 році позивач здобув ступінь магістра за спеціальністю "Публічне управління та адміністрування" у Приватній установі "Університет "Київська школа економіки" (диплом магістра № 075182 від 06.04.2020).
15. Наказом Міністерства освіти і науки України від 27.04.2022 № 392 затверджено Порядок прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році, відповідно до пункту 9 розділу III якого, передбачено, що прийом на навчання вступників за спеціальностями 081 "Право" та 293 "Міжнародне право" за державним або регіональним замовленням для здобуття ступеня молодшого бакалавра за всіма формами здобуття освіти, а також для здобуття ступенів бакалавра, магістра за заочною формою здобуття освіти в 2022 році не проводиться. Відкриті та фіксовані конкурсні пропозиції за цими спеціальностями, рівнями та формами здобуття вищої освіти не формуються, зарахування (переведення) на навчання на місця за державним (регіональним) замовленням не проводиться.
16. Вважаючи прийнятий Міністерством освіти і науки України наказ в частині протиправним, а права та охоронювані законом інтереси на освіту порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
18. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, Верховний Суд уважає першочерговим необхідність надання оцінки доводам ОСОБА_1 щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині того, що апеляційне провадження було відкрито за апеляційною скаргою, підписаною неуповноваженою особою; апеляційний розгляд був проведений неповноважним складом суду, оскільки під час апеляційного розгляду була порушена процедура визначення складу суду, що призвело до розгляду справи неповноважним складом суду.
19. Щодо доводу скаржника про те апеляційне провадження було відкрито за апеляційною скаргою, підписаною неуповноваженою особою, Верховний Суд зазначає наступне.
20. Частиною першою статті 55 вказаного Кодексу передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
21. За приписами частини третьої статті 55 КАС України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
22. Відповідно до частини четвертої статті 55 КАС України, держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
23. Отже, КАС України розмежовує такі юридичні категорії як "представництво" та "самопредставництво".
24. Водночас, самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
25. Ураховуючи наведене, допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав, можливий за умови сукупної наявності зазначених умов.
26. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
27. Статтею 82 Цивільного кодексу України визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
28. Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
29. Згідно з частиною четвертою статті 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.