ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2024 року
м. Київ
справа № 383/27/22
провадження № 61-1943св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: голова Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Поліщук Віктор Васильович, Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16 травня 2022 року у складі судді Бондаренка В. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Карпенка О. Л., Голованя А. М., Мурашка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до голови Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Поліщук В. В., Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання бездіяльності незаконною та протиправною, відшкодування моральної шкоди та визнання права власності.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 звернувся до голови Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність шляхом безоплатної передачі для ведення особистого селянського господарства, однак вказана заява не була винесена на чергову сесію сільської ради та у встановлені законодавством строки не розглянута. Позивач вказував, що неналежне виконання відповідачами покладених на них обов`язків завдало йому моральної шкоди.
ОСОБА_1 просив: визнати незаконною та протиправною бездіяльність голови Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Поліщука В. В. щодо невнесення у порядок денний чергової 11 сесії вказаної сільської ради, яка відбулася 29 жовтня 2021 року, на розгляд його клопотання від 25 вересня 2021 року про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність шляхом безоплатної передачі для ведення особистого селянського господарства; стягнути з Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на свою користь моральну шкоду в розмірі 1 000 000 грн, завдану неналежним виконанням головою цієї сільської ради своїх службових обов`язків і повноважень, визначених у пунктах 1, 8 частини четвертої статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 2 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування якої вказано на викопіюванні з публічної кадастрової карти України на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області за межами населеного пункту біля села Златопілля (попередня назва - село Свердлове).
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 січня 2022 року відмовлено у відкритті провадження у справі. Роз`яснено позивачу право на звернення з позовом в частині вимог про визнання бездіяльності голови сільської ради незаконною та протиправною і відшкодування моральної шкоди до суду в порядку адміністративного судочинства. Позовну заяву в частині вимог про визнання права власності повернуто позивачу. Роз`яснено позивачу, що відповідно до частини сьомої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач об`єднав перші дві вимоги з вимогою про визнання права власності на земельну ділянку, щодо якої він звернувся з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом безоплатної передачі для ведення особистого селянського господарства. Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в частині визнання незаконною та протиправною бездіяльності голови сільської ради та стягнення моральної шкоди у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України у зв`язку із тим, що ці вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Оскільки об`єднано позовні вимоги, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, вимога про визнання права власності обґрунтована лише обставинами, які є підставами першої вимоги, що належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, тобто самостійної підстави позов не містить, то позов в частині вимоги про визнання права власності за правилами пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України підлягає поверненню позивачу.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 27 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 січня 2022 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що позивач порушив правила об`єднання позовних вимог, роз`єднання яких є неможливим з огляду на те, що їх слід розглядати в порядку різного судочинства. Таким чином, суд першої інстанції неправильно застосував пункт 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України та помилково відмовив у відкритті провадження у двох позовних вимогах, а в іншій частині повернув позовну заяву. Порушення правил об`єднання позовних вимог, у разі якщо суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи не роз`єднає позовні вимоги, є підставою для повернення позовної заяви.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16 травня 2022 року позовну заяву повернуто позивачу. Роз`яснено ОСОБА_1, що відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем оскаржуються в порядку цивільного судочинства бездіяльність голови сільської ради, тобто посадової особи органу місцевого самоврядування щодо невнесення в порядок денний чергової сесії на розгляд клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом безоплатної передачі для ведення особистого селянського господарства. Оскільки такі дії (бездільність) відповідача самі по собі не породжують виникнення у позивача права власності чи користування земельною ділянкою, а є лише одним із етапів для імовірного набуття такого права в майбутньому, вони не порушують майнових прав та інтересів позивача. Оскільки зазначена спірна бездіяльність випливає з виконання головою ради визначених законом владних повноважень, то вказаний спір з приводу протиправності бездіяльності суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим, отже, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства адміністративним судом. Перші дві вимоги позову мають розглядатися як спір, пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, що є компетенцією адміністративного судочинства.
Разом з тим позивач об`єднав вищевказані перші дві вимоги з вимогою про визнання права власності на земельну ділянку, щодо якої він звернувся з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом безоплатної передачі для ведення особистого селянського господарства. Водночас статтею 20 ЦПК України встановлено, що не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 29 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16 травня 2022 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач об`єднав у позовній заяві вимоги, які належить розглядати у порядку різного судочинства, а розгляд всіх їх, у випадку роз`єднання, в Бобринецькому районному суді Кіровоградської області є неможливим, суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального права (пункт 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України) та дійшов обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви позивачу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16 травня 2022 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 грудня 2022 року, передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
03 лютого 2023 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16 травня 2022 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 грудня 2022 року.
Верховний Суд ухвалою від 31 травня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16 травня 2022 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 грудня 2022 року, витребував справу із суду першої інстанції.
21 червня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень ОСОБА_1 посилається на частину другу статті 389 ЦПК України. Вважає, що суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що, враховуючи частину першу статті 188 ЦПК України, суд першої інстанції зобов`язаний був розглядати всі позовні вимоги в порядку цивільного судочинства, оскільки вони пов`язані між собою підставою виникнення, поданими доказами, де від задоволення вимоги про визнання протиправною бездіяльність посадової особи сільської ради залежать вимоги про відшкодування моральної шкоди та визнання права власності на спірну земельну ділянку. Клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом безоплатної передачі для ведення особистого селянського господарства в порядок денний чергової сесії сільської ради не внесено головою цієї ради, отже, рішення про надання згоди або відмови у наданні такої згоди зазначеною радою не прийнято.
Визначальною умовою для роз`єднання позовних вимог є та обставина, що таке роз`єднання сприятиме виконанню не тільки завдання цивільного судочинства, а й завдання адміністративного судочинства для того, щоб позивач міг скористатися правом на судовий захист. Суд першої інстанції не мав підстав для повернення позивачу позовної заяви, що фактично призвело до обмеження права позивача на доступ до суду, а також обмеження права на ефективний засіб правового захисту в національному суді.
Позиція інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу протягом строку, встановленого в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що у січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до голови Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Поліщук В. В., Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання бездіяльності незаконною та протиправною, відшкодування моральної шкоди та визнання права власності.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 січня 2022 року відмовлено у відкритті провадження у справі. Роз`яснено позивачу право на звернення з позовом в частині вимог про визнання бездіяльності голови сільської ради незаконною та протиправною і відшкодування моральної шкоди до суду в порядку адміністративного судочинства. Позовну заяву в частині вимог про визнання права власності повернуто позивачу. Роз`яснено позивачу, що відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 27 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 січня 2022 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16 травня 2022 року позовну заяву повернуто позивачу. Роз`яснено ОСОБА_1, що відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 29 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16 травня 2022 року - без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.