ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 463/7737/19
провадження № 61-5813св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану через адвоката Пащука Артема Ігоровича, на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 29 вересня 2021 року у складі судді Нора Н. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 07 березня 2023 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Крайник Н. П., Левика Я. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні спільним приміщенням шляхом приведення до попереднього стану.
Позов обґрунтований тим, що на підставі договору дарування від 07 липня 2000 року ОСОБА_1 є співвласником 17/50 частини будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у його користуванні знаходяться приміщення: літ. 1-2 - 12, кв. м (житлова); літ. 1-3 -19,5 кв. м (житлова);літ. 1-4 - 14,9 кв. м (житлова); літ. 1-5 - 11,2 кв. м (кухня); літ. І - 4,9 кв. м (коридор); літ. ІІ - 0,7 кв. м (туалет); літ. ІІІ - 3,1 кв. м (ванна) та літ. 1-1 - 9,1 кв. м (коридор).
Відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 18 листопада 1992 року належить 33/50 частини цього буднику, в її користуванні знаходяться приміщення: літ. 2-3 - 16,8 кв. м (житлова), літ. 2-4 - 21,3 кв. м (житлова),літ. 2-5 - 11,9 кв. м (житлова), літ. 2-6 - 12,4 кв. м (житлова); літ. 2-7 - 8,7 кв. м (кухня); літ. 2-8 - 2,4 кв. м (ванна); літ. 2-9 - 1 кв. м (туалет); літ. 2-1 - 8,9 кв. м (коридор); літ. 2-2 -5,1 кв. м (коридор), літ. ІV - 9,7 кв. м (коридор) та літ. V - 19,3 кв. м (гараж).
Крім цього, в технічному паспорті на жилий будинок від 10 лютого 2000 року відображена відкрита лоджія, з якої є доступ до спільного горища співвласників, яка перебувала у спільному користуванні співвласників будинку, без доступу до якої позивач позбавлений можливості користуватись спільним горищем.
Відповідачка здійснила реконструкцію цієї лоджії шляхом влаштування зовнішніх капітальних стін із двома віконними отворами із заповненням та встановленням дверей, позбавивши його вільного доступу до горища. Добровільної згоди щодо користування горищем відповідачка не надає, на неодноразові звернення щодо спільного користування майном, відповідач не відреагувала.
Просив зобов`язати ОСОБА_2 усунути йому перешкоди в користуванні лоджією, яка розташована на другому поверсі будинку АДРЕСА_1 шляхом приведення її до попереднього стану відповідно до технічного паспорта від 10 лютого 2000 року, а саме демонтажем зовнішніх капітальних стін із двома віконними отворами із заповненням та дверей.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 29 вересня 2021 року, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного суду від 07 березня 2023 року, у позові відмовлено.
Відмовляючи у позові, суди попередніх інстанцій виходили з того, що приведення тераси у попередній стан, не забезпечить позивачу вільного доступу до горища, оскільки згідно з технічним паспортом вихід на терасу з вулиці відсутній.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2023 року ОСОБА_1 через адвоката Пащука А. І. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 29 вересня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 07 березня 2023 року, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не застосували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19 березня 2021 року у справі № 456/2285/18, провадження № 61-16125св20, не дослідили доказів у справі.
У технічному паспорті на житловий будинок від 10 лютого 2000 року відображена відкрита лоджія, з якої є доступ до спільного горища співвласників, яка перебувала у їх спільному користуванні, без доступу до якої позивач позбавлений можливості користуватись спільним горищем. Відповідачка здійснила реконструкцію лоджії шляхом влаштування зовнішніх капітальних стін із двома віконними отворами із заповненням та встановленням дверей, позбавивши позивача вільного доступу до горища. Добровільної згоди щодо користування горищем відповідачка не надає, на неодноразові звернення щодо спільного користування майном не відреагувала.
У справі № 2-6264/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, реальний поділ будинковолодіння суд встановив факт того, що відповідачка ОСОБА_2 чинила позивачу перешкоди у доступі на горище, оскільки вхід на горище є з приміщення позначеному в технічному паспорті літ. IV, а саме на другому поверсі цього приміщення, яке раніше було не позначене, оскільки це була тераса без стін та вікон. Ці обставини встановлені судом, тому вони не потребують додаткового доведення.
Позивач як співвласник будинку не надав згоди на здійснення будь-яких будівельних робіт, а відповідачка вчинила дії, які перешкоджають йому в доступі до горища.
Аргументи інших учасників справи
Відзив відповідачки на касаційну скаргу мотивований тим, що твердження позивача про те, що вхід на лоджію він здійснював з вулиці через приміщення лоджії, спростовується твердженнями, викладеними у позовній заяві у справі № 463/580/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні горищем та підвальним приміщенням. Зокрема, у позовній заяві у цій справі позивач стверджував, що доступ до горища здійснюється через приміщення першого поверху позначене літ. IV (коридор) та надалі сходовою кліткою до приміщення літ. 2-1 (коридор на другому поверсі). Тобто позивач стверджує в іншому позові, що доступ до горища забезпечується не через терасу з вулиці, а через загальний вхід до будинку, коридор та сходову клітку квартири відповідачки. Крім того, зміни у спірному житловому будинку в частині тераси відбулись без проведення будівельних робіт та втручання в капітальні стіни і не потребують здачі в експлуатацію. Тому приведення тераси у попередній стан відповідно до технічного паспорта, як про це просить позивач, не забезпечить йому вільного доступу до горища, оскільки згідно з технічним паспортом такого доступу з тераси немає.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 04 грудня 2013 року у справі № 2-6264/11 не стосується користування терасою та не встановлює фактичного порядку користування горищем у спосіб описаний позивачем (шляхом вільного доступу до горища через терасу). Тому не є преюдиційним.
Вхід і вихід на терасу (лоджію) був і є один - з квартири відповідачки (з коридору літ. 2-1) через двері її квартири. Також у технічному паспорті будинку не передбачено входу на горище з тераси. Фактично позивач вимагає встановлення порядку користування будинком, який порушує її право власності на користування ним.
Посилання позивача на те, що самочинна реконструкція лоджії підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення від 30 серпня 2018 року № 0006-вих-3059/90 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Львова (Інспекція ДАБК м. Львова) про притягнення відповідачки до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та приписом зазначеної інспекції від 10 липня 2018 року, є безпідставними, оскільки ці акти рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у справі № 1340/4062/18 визнані протиправними і скасовані. Судове рішення не оскаржувалось Інспекцією ДАБК м. Львова та набрало законної сили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Личаківського районного суду м. Львова від 29 вересня 2021 року та постанови Львівського апеляційного суду від 07 березня 2023 року. Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У вересні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389, пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Встановлені судами обставини
ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 17/50 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором дарування від 07 липня 2000 року, зареєстрованим у реєстрі за № 1658 (а. с. 5).
Згідно з пунктом 2 договору дарування від 07 липня 2000 року за згодою сторін у власність обдарованого переходять приміщення: літ. 1-2 - 12, кв. м (житлова); літ. 1-3 -19,5 кв. м (житлова); літ. 1-4 - 14,9 кв. м (житлова);
літ. 1-5 - 11,2 кв. м (кухня); літ. І - 4,9 кв. м (коридор); літ. ІІ - 0,7 кв. м (туалет); літ. ІІІ - 3,1 кв. м (ванна) та літ. 1-1 - 9,1 кв. м (коридор).
Відповідно до нотаріально посвідченого договору дарування від 18 листопада 1992 року, який зареєстровано в реєстрі за № 10554, ОСОБА_2 прийняла в дар від ОСОБА_6 33/50 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 78).
Цим договором встановлено, що в користування обдарованої ОСОБА_2 переходять приміщення: літ. 2-3 - 16,8 кв. м (житлова), літ. 2-4 - 21,3 кв. м (житлова), літ. 2-5 - 11,9 кв. м (житлова), літ. 2-6 - 12,4 кв. м (житлова);
літ. 2-7 - 8,7 кв. м (кухня); літ. 2-8 - 2,4 кв. м (ванна); літ. 2-9 - 1 кв. м (туалет); літ. 2- 8,9 кв. м (коридор); літ. 2-2 -5,1 кв. м (коридор), літ. ІV - 9,7 кв. м (коридор) та літ. V - 19,3 кв. м (гараж).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статті 356 ЦК України).
Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності (частина четверта статті 357 ЦК України).