ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2024 року
м. Київ
справа № 137/214/21
провадження № 61-5069св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С., Сердюка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 01 березня 2023 року в складі колегії суддів Денишенко Т. О., Голоти Л. О., Рибчинського В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог за первісним позовом та вимог зустрічного позову
У березні 2021 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кудельский Л. О. звернувся до суду із позовом про поділ майна подружжя, мотивуючи його тим, що 17 березня 1995 року його довіритель зареєстрував шлюб із ОСОБА_2 . Позивач просив визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та поділити спільне майно подружжя, зокрема:
- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку під вказаним будинковолодінням, площею 0,15 га, кадастровий номер 0522455100:00:002:0388, за адресою: АДРЕСА_1 .
- визнати за позивачем ОСОБА_1 право приватної власності на 1/2 частину спірного будинку з господарськими будівлями та спорудами та 1/2 частини земельної ділянки, розташованої під даним будинковолодінням.
- стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати.
У липні 2022 року ОСОБА_1 подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив поділити спільне майно подружжя, що є об`єктом спільної сумісної власності, відповідно до 5 варіанту поділу за висновком експерта від 28 березня 2022 року № 629.
У квітні 2021 року представник ОСОБА_2 адвокат Герасимчук С. П. подано зустрічний позов про поділ майна подружжя. Позивачка за зустрічним позовом просила поділити спільне майно подружжя, зокрема:
- автомобіль ГАЗ 30715, державний номерний знак НОМЕР_1 ;
- автомобіль ГАЗ 30670, державний номерний знак НОМЕР_2 ;
- автомобіль Hyundai Accent, державний номерний знак НОМЕР_3 .
Оскільки транспортні засоби є неподільними, їх неможливо розділити на частини без шкоди для їх подальшого використання за прямим призначенням, позивачка за зустрічним позовом просила стягнути із ОСОБА_1 на її користь грошову компенсацію у розмір 50 % вартості зазначених автомобілів. Також просила стягнути з позивача за первісним позовом витрати зі сплати судового збору та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 28 грудня 2022 року первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено частково.
Визнано сарай літера "Г", літню кухню літера "Г", погріб літера "п/Г", ганок, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 0522455100:00:002:0390 за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя.
Визнано за ОСОБА_1 право приватної власності на 1/2 частину сараю літера "Г", літньої кухні - літера "Г", погребу літера "п/Г", ганку, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 0522455100:00:002:0390 за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 13 98,32 грн у відшкодування витрат зі сплати судового збору. В решті первісних позовних вимог відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задоволено.
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 50 % вартості автомобілів: ГАЗ 30715, державний номерний знак НОМЕР_1 ; ГАЗ 30670, державний номерний знак НОМЕР_2 ; Hyundai Accent, державний номерний знак НОМЕР_3, що становить 102 072,95 грн.
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 908 грн у відшкодування витрат зі сплати судового збору, 175,80 грн за проведення судової автотоварознавчої експертизи та 5 000 грн у відшкодування витрат з надання професійної правничої допомоги.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 1 134 грн судового збору.
Короткий зміст оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції та мотиви його ухвалення
У січні 2023 року до Вінницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга представника ОСОБА_1 адвоката Кудельського А. А. на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 28 грудня 2022 року.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07 лютого 2023 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху, надано заявнику строк на усунення недоліків скарги не пізніше п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Роз`яснено, що у випадку невиконання вимог ухвали апеляційна скарга буде визнана неподаною і повернута скаржникам.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 01 березня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кудельського А. А. на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 28 грудня 2022 року у цій цивільній справі визнаною неподаною та повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційна скарга ОСОБА_1 та його представника залишалася без руху ухвалою апеляційного суду від 07 лютого 2023 року із наданням скаржникам п`ятиденного строку з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків скарги. Апеляційний суд указав, що згідно з довідкою про доставку електронного листа від 07 лютого 2023 року вказана ухвала суду в електронному вигляді доставлена 07 лютого 2023 року о 09:24:14 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та о 09:38:56 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2, які особисто повідомлені заявниками у їхній апеляційній скарзі. Суд вважав, що ОСОБА_1 та його представник були ознайомлені з вимогами апеляційного суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, однак станом на 01 березня 2023 року недоліки скарги не усунули, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно визнати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
05 квітня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 01 березня 2023 року, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 01 березня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення ОСОБА_1 у касаційній скарзі посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права при ухваленні оскарженого судового рішення.
Заявник зазначає, що ухвала Вінницького апеляційного суду від 07 лютого 2023 року, у якій вказані недоліки апеляційної скарги, не була отримана особою, яка її подала, у той день, який визначив апеляційний суд, а саме 07 лютого 2023 року. Ця ухвала отримана ОСОБА_1 15 березня 2023 року.
Матеріали справи не містять беззаперечних доказів отримання цієї ухвали до 15 березня 2023 року, тому оскаржена ухвала Вінницького апеляційного суду від 01 березня 2023 року була постановлена передчасно та порушує права заявника.
Суд апеляційної інстанції допустив надмірний формалізм під час вирішення питання щодо прийнятності апеляційної скарги.
Повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі, про що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).
Інші учасники справи не скористалися правом на подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2023 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Вінницького апеляційного суду від 01 березня 2023 року, відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано із суду першої інстанції цивільну справу № 137/214/21.
У серпні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Ухвалою від 13 лютого 2024 року Верховний Суд призначив справу до судового розгляду.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи щодо підстав для повернення апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції установив, що 28 грудня 2022 року суд першої інстанції ухвалив рішення у цій справі.
У січні 2023 року до Вінницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07 лютого 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кудельського А. А, на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 28 грудня 2022 року залишено без руху, надано заявнику строк на усунення недоліків скарги не пізніше п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Роз`яснено, що у випадку невиконання вимог ухвали апеляційна скарга буде визнана неподаною і повернута скаржникам.
Суд апеляційної інстанції також указав, що згідно з довідкою про доставку електронного листа документ в електронному вигляді "Ухвала про залишення апеляційної скарги (заяви) без руху" від 07 лютого 2023 року у справі № 137/214/21 доставлений 07 лютого 2023 року о 09:24:14 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та о 09:38:56 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2, які особисто повідомлені заявниками в їхній апеляційній скарзі.
Апеляційний суд установив, що ОСОБА_1 та його представник були повідомлені про недоліки апеляційної скарги та строк їх усунення 07 лютого 2023 року, однак станом на 01 березня 2023 року вимог ухвали апеляційного суду не виконали.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.