ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/13895/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної компанії України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 (колегія суддів у складі: Пономаренко Є. Ю. - головуючий, Руденко М. А., Барсук М. А.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 (суддя Гулевець О. В.)
за позовом VOREX LLC
до Акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної компанії України"
про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст заяви про забезпечення позову
1.1. VOREX LLC (далі - заявник) подало до суду заяву про забезпечення позову (далі - Заява), у якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню шляхом заборони АТ "КБ "ГЛОБУС" (далі - Банк) здійснювати будь-які виплати на користь ТОВ "Оператор газотранспортної компанії України" (далі - Товариство) за банківською гарантією, наданої Змінами № 1 до Банківської гарантії № 28644 (забезпечення виконання договору) за якою надано гарантію на суму 257 410,76 Євро.
1.2. Заява обґрунтована тим, що існує реальна загроза настання обставин шляхом виплати Банком гарантії на користь Товариства, які можуть унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024, Заяву задоволено, вжито заходів забезпечення позову.
2.2. Судові рішення мотивовані тим, що існує реальна загроза ефективного захисту відновлення порушених прав та інтересів заявника, що істотно може ускладнити виконання рішення суду.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі заявник просить скасувати вище вказані судові рішення та Заяву залишити без задоволення.
3.2. На обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що суди не врахували висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Верховного Суду від 06.12.2022 у справі № 918/341/22, від 01.10.2020 у справі № 925/1159/19, від 27.12.2019 у справі № 914/1852/19, від 18.01.2023 у справі № 910/3334/22, від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20, від 16.12.2019 у справі № 910/10808/19 та суди на етапі вжиття заходів забезпечення позову фактично вирішили спір, чим порушили вимоги частини 11 статті 137, статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також порушили принцип пропорційності, передбачений статтею 15 ГПК України.
3.3. Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування судами норм чинного законодавства, зазначив про безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просив залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
4. Мотивувальна частина
4.1. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
4.2. Відповідно до частини другої статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
4.3. Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
4.4. Пунктом 4 частини першої статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
4.5. При цьому частина четверта статті 137 ГПК України визначає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
4.6. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
4.7. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
4.8. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
4.9. Предметом спору у даній справі є вимога позивача про визнання банківської гарантії № 28644 від 05.08.2023 (зі змінами № 1 від 05.08.2023), видана Банком на користь Товариства такою, що не підлягає виконанню.
4.10. Суди у своїх рішеннях вказали, що Заява обґрунтована тим, що Товариство звернулося до Банка з вимогою про стягнення гарантії, у зв`язку з неналежним виконанням договірних зобов`язань позивачем, але останній не погоджуючись із зазначеним, вказував, що поставка здійснена вчасно, у повному обсязі, товар є прийнятим та комплектним, всі необхідні документи були передані разом з товаром, тому у разі стягнення суми гарантії на підставі вимоги Товариства відбудеться грубе порушення прав та інтересів позивача, а також втручання у його підприємницьку діяльність.