ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/12523/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Ємця А. А. (головуючий), Бенедисюка І. М., Жайворонок Т. Є.
за участю секретаря судового засідання Рєзнік А. В.,
представників учасників справи:
позивача - адвоката Лавриненко К. Л.,
відповідача - адвоката Терземана Д. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Громадської спілки "Український музичний альянс"
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 (головуючий суддя Сотніков С. В., судді Отрюх Б. В., Остапенко О. М.)
у справі № 910/12523/18
за позовом Громадської спілки "Український музичний альянс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ"
про стягнення 2 561 365,79 грн.
ВСТУП
Спір у справі виник щодо наявності / відсутності підстав для стягнення відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і матеріальних носіїв, імпортованих відповідачем, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, передбачених частиною другою статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права".
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У вересні 2018 року Об`єднання підприємств "Український музичний альянс", правонаступником якого є Громадська спілка "Український музичний альянс" (далі - позивач), звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" (далі - ТОВ "МТІ") про стягнення (із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 2 561 365,79 грн відрахувань (відсотків) за імпорт товарів (обладнання і матеріальні носії), із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Об`єднання підприємств "Український музичний альянс" зазначило, що відповідач, порушуючи умови договору про виплату відрахувань (відсотків) від 16.06.2016 та норми частини другої статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792), не виконав зобов`язань зі сплати на користь позивача, як уповноваженої організації колективного управління, відрахувань від вартості імпортованих товарів у період з 01.01.2018 до 30.06.2018, які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 992 (далі - постанова КМУ № 992) належать до переліку обладнання / матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Справа розглядалася у судах неодноразово.
4. Господарський суд міста Києва рішенням від 16.07.2019, залишеним без змін у постанові Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 у цій справі, позов задовольнив частково. Стягнув з відповідача на користь позивача 63 911,96 грн відрахувань (відсотків) та 958,68 грн судового збору, в іншій частині в позові відмовив.
5. Верховний Суд постановою від 28.01.2020 скасував рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 у справі № 910/12523/18, а справу направив на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
6. За результатами нового розгляду справи Господарський суд міста Києва рішенням від 16.12.2021, залишеним без змін у постанові Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022, позов задовольнив. Стягнув з відповідача на користь позивача 2 561 365,79 грн відрахувань, 38 420,49 грн судового збору, 13 826,85 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 74923,61 грн судового збору за подання касаційної скарги.
7. Верховний Суд постановою від 12.01.2023 скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у цій справі, а справу передав на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
8. Господарський суд міста Києва рішенням від 19.09.2023 у цій справі позов задовольнив повністю. Стягнув з відповідача на користь позивача 2 561 365,79 грн відрахувань, 38 420,49 грн судового збору, 13 826,85 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 74923,61 грн судового збору за подання касаційної скарги.
9. Рішення мотивовано тим, що як і на час укладання договору, так і на час звернення до суду з позовом про виплату відрахувань позивач був уповноваженою організацією, яка здійснює збирання і розподіл між суб`єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснювати відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, а тому в сукупності з положеннями статей 3, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України факт скасування наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 267 "Про акредитацію організації колективного управління" - Громадська спілка "Український музичний альянс" не може бути безумовною підставою для звільнення відповідача від обов`язку виконати свої зобов`язання, які виникли у період з 01.01.2018 до 30.06.2018, і не позбавляє позивача права та можливості звернення до суду з позовом про зобов`язання відповідача сплатити суму відрахувань на виконання умов договору.
10. Порушуючи умови договору, відповідач не сплатив відрахувань (відсотків) з вартості обладнання і матеріальних носіїв, ввезених ним на митну територію України у визначені договором строки, а отже, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання.
11. При цьому суд першої інстанції відхилив як необґрунтовані посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.11.2022 у справі № 910/7169/18 про необхідність ураховувати факт скасування наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 267 "Про акредитацію організації колективного управління" - Громадська спілка "Український музичний альянс" саме з огляду на відмінність справи, що розглядається, та справи № 910/7169/18 за підставами заявлених позовних вимог. У справі, що розглядається, позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням зобов`язань, які виникли на підставі договору, а у справі № 910/7169/18 позовні вимоги обґрунтовано лише неналежним виконанням зобов`язань, які виникли в силу вимог закону (положень частини п`ятої статті 42 Закону № 3792).
12. Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 31.10.2023 у цій справі частково задовольнив заяву Громадської спілки "Український музичний альянс" про розподіл судових витрат, стягнув з відповідача на користь позивача 300 000 грн витрат на професійну правничу допомогу; у задоволенні іншої частини вимог відмовив.
13. Північний апеляційний господарський суд постановою від 12.12.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 у справі № 910/12523/18 скасував та ухвалив нове рішення, яким позов та заяву про розподіл судових витрат залишив без розгляду.
14. Суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанцій розглянув справу з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка була подана на підставі положень частини другої статті 42 Закону № 3792 та постанови КМУ № 992, тобто без посилання позивача на обов`язок відповідача сплатити спірну суму в силу положень договору про виплату відрахувань, укладеного між сторонами у 2016 році, оскільки позовні вимоги у цій справі стосуються стягнення відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і матеріальних носіїв, імпортованих відповідачем, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, передбачених частиною другою статті 42 Закону № 3792, і які в силу положень частини п`ятої статті 42 цього Закону підлягали перерахуванню на користь уповноваженої організації колективного управління, - такі вимоги не підлягали розгляду по суті, тому що позивач на час прийняття оскаржуваних судових рішень втратив статус акредитованої уповноваженої організації колективного управління, а отже, не мав повноважень на звернення до суду з відповідними вимогами.
15. З огляду на те що додаткове рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є додатковим до рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2023, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення відповідної апеляційної скарги відповідача та скасував додаткове рішення із залишенням заяви Громадської спілки "Український музичний альянс" про розподіл судових витрат без розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16. Громадська спілка "Український музичний альянс", не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, 09.01.2024 (через електронний суд) звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 у цій справі.
17. Крім того, позивач в касаційній скарзі зазначає, що він очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції на підставі частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України. При цьому зазначає, що докази їх вартості буде надано у строк, встановлений положенням цієї статті.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
18. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник із посиланням на пункти 1, 2, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України вказує на таке
19. Щодо пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 910/12523/18, від 30.05.2023 у справі № 910/5672/17, від 14.05.2020 у справі № 58/505, стосовно обов`язковості виконання зобов`язань, які виникли під час дії господарського договору та щодо незворотності дії закону у часі.
20. Стосовно пункту 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник вказує про наявність підстав для відступлення Верховним Судом під час розгляду цієї справи від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.11.2022 у справі № 910/7169/18, щодо неможливості застосування положень частини шостої статті 12 і пункту 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" (далі - Закон № 2415) до правовідносин, які виникли до набрання чинності цим Законом.
21. Мотивуючи підстави касаційного оскарження, скаржник також посилається на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо системного тлумачення положень частини шостої статті 12, частини першої статті 16 та підпункту 5 пункту 3-4 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 2415 та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (щодо незаконності вимоги до особи позивача завідомо неможливого ні для кого статусу акредитованої організації колективного управління в умовах воєнного стану).
22. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 11.03.2024 зі справи задоволено клопотання представника позивача - адвоката Лавриненко Катерини Леонідівни, про участь у судовому засіданні у справі № 910/12523/18 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Позиція інших учасників справи
23. Від ТОВ "МТІ" 11.03.2024 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останнє просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
24. Як встановили суди попередніх інстанцій, Громадська спілка "Український музичний альянс" на момент виникнення спірних правовідносин була організацією колективного управління, уповноваженою здійснювати збирання і розподіл між суб`єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, що підтверджується свідоцтвом від 20.12.2007 № 2/У, виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України - Об`єднанню підприємств "Український музичний альянс", правонаступником якого є позивач, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
25. Так, 16.06.2016 між Об`єднанням підприємств "Український музичний альянс" (далі - альянс) та ТОВ "МТІ" (далі - імпортер) укладено договір про виплату відрахувань (відсотків) (далі - договір), умовами якого передбачено, що імпортер зобов`язується щокварталу, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, сплачувати альянсу відрахування (відсотки) з вартості обладнання і матеріальних носіїв, ввезених ним на митну територію України у звітному кварталі, в розмірі, встановленому додатком до постанови КМУ № 992, за винятком, встановленим сторонами в пункті 9.2. договору. Відрахування (відсотки) сплачуються у гривні відповідно до курсу валют Національного банку України, встановленого на день митного оформлення обладнання і матеріальних носіїв. Сторони мають право погодити окремою додатковою угодою відстрочення / розстрочення сплати відрахувань (відсотків).
26. Відповідно до пункту 2.2. договору альянс зобов`язується прийняти відрахування (відсотки) від імпортера для їх подальшого розподілу і виплати між авторами, виконавцями, виробниками фонограм і відеограм та іншими суб`єктами авторського права і суміжних прав.
27. Згідно з умовами розділу 1 договору відрахування (відсотки) - це форма виплати винагороди на користь суб`єктів авторського права і суміжних прав за відтворення на території України фізичними особами в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах або відеограмах, а також аудіовізуальних творів.
28. У пункті 5.1. договору сторони погодили, що імпортер зобов`язується щокварталу, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати альянсу інформацію про факти митного оформлення обладнання і матеріальних носіїв, ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту у звітному кварталі із зазначенням: найменування обладнання і матеріальних носіїв (включаючи торговельну марку товару, модель, інші ідентифікаційні особливості); код обладнання і матеріальних носіїв згідно з УКТЗЕД; кількість обладнання і матеріальних носіїв; вартість обладнання і матеріальних носіїв, що зазначена у зовнішньоекономічному договорі (контракті), рахунку-фактурі чи інвойсі; відсоток відрахувань, що визначений постановою КМУ № 992 для кожної ввезеної категорії обладнання і матеріальних носіїв; розмір відрахувань (відсотків), що повинен бути сплачений імпортером.
29. Інформація, вказана у пункті 5.1. цього договору, повинна надаватися у письмовій формі з відбитком печатки імпортера та підписом уповноваженої особи за формою, погодженою сторонами додатком № 1 до цього договору (пункт 5.2. договору).
30. У пункті 5.3. договору встановлено, що на вимогу альянсу імпортер повинен підтвердити інформацію, визначену пунктом 5.1. цього договору, шляхом подання належним чином засвідчених копій митних декларацій про ввезення обладнання і матеріальних носіїв на митну територію України.
31. За умовами пункту 5.4. договору у випадку ввезення імпортером на митну територію України товарів, перелік яких визначено постановою КМУ № 992, що є професійними, не призначеними для використання в домашніх умовах, імпортер зобов`язаний повідомити про це альянс та на вимогу альянсу надати цьому документальне підтвердження.
32. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором. Дія цього договору буде щоразу автоматично продовжуватися на один рік, якщо жодна із сторін не заявить у письмовій формі про своє бажання припинити його дію на наступний рік, не пізніше як за один місяць до його початку (пункти 8.1.- 8.2. договору).
33. Відповідно до пункту 9.2. договору всі права і обв`язки за цим договором поширюються на строк, починаючи з 01.01.2015. Обов`язок імпортера щодо сплати відрахувань за 2015 визначається в сумі 100 000,00 грн та підлягає сплаті протягом 20 календарних днів з моменту підписання цього договору. Обов`язок імпортера щодо сплати відрахувань за перший і другий квартал 2016 року визначається в розмірі 50 000,00 грн та підлягає сплаті до 30.06.2016. Сторони зобов`язуються протягом 5 календарних днів письмово повідомляти одна одну про зміну місцезнаходження, банківських реквізитів, уповноважених осіб, характеру діяльності, про реорганізацію або припинення своєї діяльності.
34. Позивач, звертаючись до суду з позовом, зазначив про те, що відповідно до умов договору відповідач зобов`язаний був надати позивачу інформацію, вказану у пункті 5.1. договору, за 1 квартал 2018 року до 15.04.2018, за 2 квартал 2018 року - до 15.07.2018, а також у вказані строки сплатити відрахування (відсотки) з вартості обладнання і матеріальних носіїв, ввезених відповідачем на митну територію України.
35. Позивач також вказував, що відповідач у період з 01.01.2018 до 30.06.2018 імпортував на митну територію України товари (обладнання і матеріальні носії), із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, передбачені Закону України "Про авторське право і суміжні права", а саме: планшетні комп`ютери з кодом згідно з УКТЗЕД 8471300000; ноутбуки з оптичним приводом для CD/DVD-RW-дисків з кодами згідно з УКТЗЕД 847130000 та 8471410000; диски для лазерних систем зчитування з кодом згідно з УКТЗЕД 8523492500; жорсткий диск комп`ютера "Стандарт" з кодом згідно з УКТЗЕД 8471705000; флеш-картки, карти пам`яті з кодами згідно з УКТЗЕД 8523519300 та 8471709800; запам`ятовувальні пристрої на жорстких дисках з кодом згідно з УКТЗЕД 8471705000.
36. Суди встановили, що позивач звертався до відповідача з вимогою від 28.08.2018 № 01-28/08/18, в якій просив надати відомості про факти митного оформлення імпортованих ТОВ "МТІ" у період з 01.01.2018 до 30.06.2018 товарів, визначених додатком до Постанови КМУ № 992 із зазначенням такої інформації: номер, тип і дата митної декларації; дата ввезення товару на митну територію України; код товару з УКТЗЕД; назва (опис) товару; вартість товару, заявлена ТОВ "МТІ"; однак відповідач на вказану вимогу не зреагував, інформації не надав.
37. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань за договором щодо виплати відрахувань з вартості імпортованого обладнання та матеріальних носіїв, розмір яких становить 2 561 365, 79 грн.
Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
38. Підставою касаційного оскарження є пункти 1, 2, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
39. Суд наголошує, що у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, якою регламентоване право касаційного оскарження, визначено перелік судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню у господарському процесі, а також визначені підстави та випадки, коли касаційне оскарження допускається. З метою визначення меж розгляду справи Верховний Суд застосовує правила статті 300 Господарського процесуального кодексу України. Тобто суд касаційної інстанції розглядає справу в межах відкритого касаційного провадження в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, і не має права здійснювати додаткову перевірку доказів та не може розглядати доводи касаційної скарги, які не були предметом апеляційного перегляду.
40. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності / відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь Громадської спілки "Український музичний альянс" відрахувань за імпортовані товари, передбачених частиною другою статті 42 Закону № 3792.
41. Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, статтями 1, 42 Закону № 3792, постановою КМУ № 992, статтею 174 Господарського кодексу України, статтею 509 Цивільного кодексу України.
42. За результатами нового розгляду суд першої інстанції рішенням від 31.10.2023 у цій справі задовольнив позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що спірні правовідносини виникли між сторонами у період з січня 2018 року до червня 2018 року і саме на підставі договору про виплату відрахувань (відсотків) від 16.06.2016 та враховуючи підстави заявлених позовних вимог суд встановив обставини щодо неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань саме за договором.
43. Водночас суд апеляційної інстанції скасував зазначене рішення суду першої інстанції, позов та заяву Громадської спілки "Український музичний альянс" про розподіл судових витрат залишив без розгляду з огляду на те, що позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, оскільки станом на час прийняття оскаржуваних судових рішень позивач не є акредитованою уповноваженою організацією колективного управління.
44. Разом з тим, Верховний Суд направляючи справу № 910/12523/18 на новий розгляд до суду першої інстанцій звернув увагу, що у контексті спірних правовідносин незалежно від зобов`язання, яке мало місце між сторонами спору у 2018 році в силу вимог статті 42 Закону № 3792 (умови, порядок та строки виконання якого чітко врегульовані законодавством) між сторонами спору також існує зобов`язання, яке виникло 16.06.2016 з договору укладеного сторонами на підставі вільного волевиявлення і юридична сила якого поширюється на сторін цього спору в силу положень статей 3, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України. Вказані зобов`язання хоч і є різними за підставами виникнення, юридичною силою та умовами виконання, однак стосуються одного предмета (відрахувань).
45. Верховний Суд також вказав, що з урахуванням наведеного, позивач не позбавлений можливості реалізувати своє право щодо стягнення спірних відсотків (відрахувань) за імпортовані товари за період з 01.01.2018 по 30.06.2018 під час розмитнення останніх також на підставі обов`язку відповідача сплачувати їх в силу погоджених сторонами умов договору.
46. Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з підстав невиконання відповідачем обов`язку, який виник лише в силу вимог закону. У цьому спорі, з урахуванням обставин щодо часу виникнення спірних правовідносин та підстав заявлених позовних вимог, судам попередніх інстанцій належало би досліджувати обставини щодо повноважень позивача, як станом на час звернення до суду з вказаним позовом, так і станом на час прийняття рішення у справі, саме виходячи з положень частини першої статті 196 Господарського кодексу України та статті 629 Цивільного кодексу України у сукупності з аналізом положень умов пунктів 4.1- 4.2, 8.1 цього договору.
47. Верховний Суд з цього приводу зазначає таке.
48. Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2415 внесено відповідні зміни до Закону № 3792.
49. Водночас відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2415 цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і застосовується до правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, а в частині функціонування електронної системи реєстрації та обліку у сфері авторських і суміжних прав з 01 липня 2019 року.
50. Оскільки Закон № 2415 набрав чинності з 22.07.2018 та враховуючи, що правовідносини між учасниками цього спору виникли раніше, у вирішенні спору застосуванню підлягають норми Закону № 3792 (у редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
51. У частині першій статті 42 Закону № 3792 встановлено, що допускаються використання виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, їх фіксація, відтворення і доведення до загального відома без згоди виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення у випадках, передбачених статтями 21- 25 цього Закону щодо обмеження майнових прав авторів літературних, художніх і наукових творів, якщо задовольняються такі умови: а) відтворення зазначених об`єктів здійснюється виключно з метою навчання чи наукових досліджень; б) право на відтворення, передбачене у пункті "а" цієї частини, не поширюється на експорт відтворених примірників фонограм, відеограм, програм мовлення за межі митної території України; в) за суб`єктами суміжних прав зберігається право на справедливу винагороду з урахуванням кількості відтворених примірників. Передбачене цією частиною використання об`єктів суміжних прав без згоди суб`єктів суміжних прав є можливим лише за умови дотримання особистих немайнових прав суб`єктів авторського права і суміжних прав, передбачених статтями 14 і 38 цього Закону.
52. У частині другій, третій вказаної статті Закону № 3792 визначено, що допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора (авторів), виконавців і виробників фонограм (відеограм), але з виплатою їм винагороди способом, визначеним частиною четвертою цієї статті. Передбачене частинами першою і другою цієї статті використання об`єктів суміжних прав без згоди суб`єктів суміжних прав не повинно завдавати шкоди нормальній експлуатації виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення і зачіпати законні інтереси виконавців, виробників фонограм, відеограм і програм мовлення чи інших суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав.