ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2024 року
м. Київ
Справа № 910/9721/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Погребняка В. Я.
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
представники учасники справи:
скаржник (Міністерство оборони України) - Цицюра В. І.,
позивач (ДП "Луганський облавтодор") - Мучінський І. Д.,
відповідач (Військова частина НОМЕР_1 ) - ОСОБА_1,
третя особа-3 (ІНФОРМАЦІЯ_4) - ОСОБА_2,
третя особа-4 (Генеральний штаб ЗСУ) - Хлань В.М.,
третя особа-5 (ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України") - Фрейдун Д. В.,
прокурор - Косенко Д. В.,
представники інших учасників справи в судове засідання не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України (вх. № 7122/2023)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023
у складі колегії суддів: Гаврилюка О. М. (головуючий), Тищенко А. І., Михальської Ю. Б.
та на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2021
у складі судді Паламар П. І.
у справі № 910/9721/18
за позовом Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України"
до відповідачів:
1) Міністерства оборони України,
2) Військової частини НОМЕР_1
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
1) Державної казначейської служби України,
2) Служби безпеки України,
3) ІНФОРМАЦІЯ_4,
4) Генерального штабу Збройних сил України,
5) Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України",
6) Військової частини НОМЕР_2,
7) Військової частини НОМЕР_3
за участю Офісу Генерального прокурора
про відшкодування шкоди у сумі 21 411 037,02 грн,
На розгляд суду постало питання щодо стягнення з Міністерства оборони України шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
ВСТАНОВИВ
Обставини справи
1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Дочірньому підприємству "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Луганський облавтодор") на праві господарського віддання належать:
- виробнича база - центральна база фідії " Сватівський райавтодор ", що розташована за адресою: АДРЕСА_1, до складу якої входили: адмінбудівля, прохідна, будівля для стоянки автомашин, заправочний пункт, склад, побутовий корпус, котельня, будівля їдальні з підвалом, пожежний резервуар, реммайстерня, склад противоожеледних матеріалів, будівля для стоянки техніки, водомаслогрійка, мийно-оглядова естакада, туалет, водонапірна башта, склад з підвалом, туалет, ангар для зберігання, навіс для зберігання техніки, гараж для стоянки і ремонту техніки, залізобетонна огорожа та ворота, підвищена колія (залізобетонна огорожа підвищеної колії, майданчик підвищеної колії вагончик металевий, підвищена колія) загальною площею 6 455,2 м2;
- виробнича база - асфальтобетонний завод, що розташований за адресою: АДРЕСА_4, до складу якої входили: адмінкорпус, трансформаторна підстанція, бітумосховище, газорозподільчий пункт, вагова, котельня, склад паливно-мастильних матеріалів, склад мінеральних добрив, туалет, майстерня, водонапірна башта, вузол для розчину цементу, залізобетонна огорожа, залізничний тупик) загальною площею 443,25 м2;
- транспортні засоби - автомобілі ГАЗ 3110 д.н. НОМЕР_4, ГАЗ 3302 д.н. НОМЕР_5, ВАЗ 2131 д.н. НОМЕР_6, ДЄ 21 ГАЗ 5321 д.н. НОМЕР_7, КРАЗ 256Б д.н. НОМЕР_8, КРАЗ 256Б1 р.н. НОМЕР_9 .
2. Обидві виробничі бази та транспортні засоби є власністю Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", про що свідчать відповідні копії Свідоцтва про право власності НОМЕР_12 від 01.06.2011 і Витягу про № 30169918 про державну реєстрацію прав від 02.06.2011, серія ССУ № 584991 та Свідоцтва про право власності НОМЕР_13 від 01.06.2011 і витягу про державну реєстрацію прав № 30169598 від 02.06.2011, серія № 548992.
3. Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання розпорядженням першого заступника керівника ІНФОРМАЦІЯ_4 (керівника АТО на території Донецької та Луганської областей) № 341/082 ог/дск від 15.08.2014 по вул. Ново-Старобільській у м. Сватове Луганської області з метою забезпечення запасу боєприпасів, зменшення відстані їх підвозу до частин та підрозділів Сектору "А" були створені польові склади ракетно-артилерійського озброєння.
4. 21.08.2014, для організації виконання зазначеного розпорядження, телеграмою начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 за № 342/2/10455 здійснено уточнення зазначеного завдання:
- Командиру ІНФОРМАЦІЯ_6 в термін до 25.08.2014 у взаємодії з керівником Сектору "А" розгорнути польовий склад боєприпасів у населеному пункту Сватове;
- Командиру ІНФОРМАЦІЯ_7 для ведення обліку, прийому, зберігання та видачі боєприпасів з 22.08.2014 призначити оперативну групу у кількості 4 військовослужбовців (начальник складу, помічник начальника складу, два начальника сховища) відрядити їх у розпорядження керівника Сектору "А". Керівником Сектору "А" виконання розпорядження першого заступника керівника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 341/082 ог/дск від 15.08.2014 покладено на:
- Начальника штабу - начальника командного центру;
- Начальника групи озброєння - заступника керівника Сектору "А" з озброєння;
- Заступника керівника Сектору "А" з тилу;
- Начальника зв`язку та начальника групи оперативного забезпечення штабу Сектору "А" в частині.
5. З метою реалізації прийнятих рішень керівника Сектору "А" створено рекогносцировочну групу, до складу якої увійшли:
- Начальник управління територіальної оборони штабу Сектору "А";
- Офіцер групи озброєння штабу Сектору "А" (за напрямком служби ракетно-артилерійського озброєння);
- Начальник відділу зберігання ІНФОРМАЦІЯ_6;
- Начальник відділу зберігання боєприпасів ІНФОРМАЦІЯ_7.
6. Вищезазначеною рекогносцировочною групою для розташування складу було вибрано земельну ділянку, загальна площа якої - 6,94 га і відповідно до Генерального плану, затвердженого 27.11.1984 виконкомом Ворошиловградської обласної ради № 465, розташовану у межах м. Сватове, яка межує з територіями підприємств:
- "Сватівміськгаз";
- ДП "Луганський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" Луганської області;
- Дорожньо-ремонтного управління Сватівського району;
- ТОВ "Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства "Агрохім".
7. Керівником сектору "А" було прийнято рішення про розташування польового складу боєприпасів сектору на визначеній рекогносцировочною групою земельній ділянці.
8. Зазначені фактичні обставини встановлені в обвинувальному вироку Сватівського районного суду Луганської області від 28.10.2016 у справі № 426/13206/16-к.
9. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що Міністерство оборони України в своїй апеляційній скарзі, з метою розуміння відповідальних осіб за організацію розгортання об`єднаного польового склад боєприпасів у населеному пункту Сватове та ведення обліку, прийому, зберігання та видачі боєприпасів зазначило наступне:
- ІНФОРМАЦІЯ_6 є базою зберігання боєприпасів Збройних Сил України та має умовне найменування військова частина НОМЕР_2 ;
- ІНФОРМАЦІЯ_7 є базою зберігання боєприпасів Збройних сил України та має умовне найменування військова частина НОМЕР_10 ;
- Центральне ракетно-артилерійське управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України (Центральне ракетно-артилерійське управління) є формуванням, функцією якого є забезпечення частин і підрозділів Збройних Сил України усію номенклатурою зброї та боєприпасів, має умовне найменування військова частина НОМЕР_11 ;
- Військові частини НОМЕР_2 та НОМЕР_10 підпорядковуються ІНФОРМАЦІЯ_2, функцією якого є якого є забезпечення частин і підрозділів Збройних Сил України усію номенклатурою зброї та боєприпасів, має умовне найменування військова частина НОМЕР_11 ;
- Командування Сектор " А " (Оперативне командування " ІНФОРМАЦІЯ_3 " має умовне найменування військова частина НОМЕР_1 ).
- Відповідно до листа Озброєння Збройних Сил України від 21.08.2018 № 342/7480 об`єднаний польовий склад ракетно-артилерійського Озброєння Збройних Сил України знаходився в підпорядкування Сектору "А".
10. 29.10.2015 близько 19:30 год. на території об`єднаних польових складів ракетно-артилерійського озброєння Збройних Сил України у м. Сватове Луганської області, що були розташовані на території підвищеної колії і майданчика для розвантаження та зберігання дорожньо-будівельних матеріалів філії "Сватівський райавтодор", яка є структурним підрозділом позивача, сталася пожежа з детонацією та вибухами боєприпасів, які зберігалися на території цих складів. У зону ураження потрапили обидві виробничі бази, які знаходяться за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4.
11. 29.10.2015, за фактом надзвичайної події, яка сталася на об`єднаних польових складів ракетно-артилерійського озброєння Збройних Сил України у м. Сватове Луганської області, Головним слідчим управлінням Служби безпеки України розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22015130000000551 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 258 (терористичний акт, що призвів до загибелі людей) та ч. 3 ст. 426 (бездіяльність військової влади) Кримінального кодексу України.
12. Внаслідок вибухів боєприпасів було знищено та пошкоджено належне позивачу майно, а саме, будівлі та споруди виробничих баз, про що комісією у складі заступника начальника управління економічного розвитку Сватівської райдержадміністрації, головного інспектора Сватіського МВ ГУ ДСНС України в Луганській області, начальника філії "Сватівський райавтодор", головного експерта ДП "Укрдержбуд-експертиза", головного інженера ДП "Луганський облавтодор", майора цивільно-військового співробітництва сектору "А" та директора його підприємства було складено акт огляду територій та майна від 03.11.2015.
13. Судом апеляційної інстанції встановлено, що як свідчить копія Експертного висновку № 8-2015 про рівень надзвичайної ситуації, що сталася у м. Сватове Луганської області внаслідок пожежі на складі Міністерства оборони України, наданого Державною службою України з надзвичайних ситуацій від 05.11.2015 № 0216174/162 о 19 год. 35 хв. 29.10.2015 у м. Сватове Луганської області на території польового складу ракетно-артилерійського озброєння Міністерства оборони України, де зберігалося близько 3 тис. 132 т. боєприпасів, виникла пожежа з подальшою детонацією та розльотом уламків боєприпасів. Причини та обставини пожежі розслідуються. Відповідно до листа Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 04.11.2015 № 12/10-4161 обсяг збитків, завданих надзвичайною ситуацією складає понад 5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати. Враховуючи вимоги п. 5.2 Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 368, ДСНС України підтверджує рішення засідання регіональної комісії з питань ТЕБ та НС Луганської обладміністрації (протокол № 8 від 02.11.2015) щодо класифікації зазначеної події як надзвичайної ситуації техногенного характеру (код НС 10260 - НС унаслідок пожежі, вибуху на арсеналі, складі боєприпасів або іншому об`єкті військової призначеності) регіонального рівня.
14. Відповідно до копії листа Штабу ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.08.2016 № 33/2/2-8938 за наявною у штабі інформацією, 29.10.2015 близько 19 год. 30 хв. в районі вул. Ново-Старобільської у м. Сватове Луганської області на території складів ракетно-артилерійського озброєння Збройних сил України стався вибух, що спричинив детонацію боєприпасів, які там зберігалися. Відомості за вказаним фактом внесено до ЄРДР № 22015130000000551 від 29.10.2015 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 258 терористичний акт, що призвів до загибелі людини Кримінального кодексу України.
15. Судом апеляційної інстанції встановлено, що з листа старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, полковника юстиції С. Пликанчука від 17.08.2017 № 10/1/1-22126-16 вбачається, що слідчим управлінням Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22015130000000551 від 29.10.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 258, ч. 3 ст. 426 Кримінального кодексу України. з урахуванням складності кримінального провадження, обумовленої обсягом і специфікою процесуальних дій, у тому числі, експертних досліджень, досудове розслідування на цей час триває. На даний час у кримінальному провадженні № 22015130000000551 відсутня особа, якій повідомлено про підозру відповідно до ст. 42, 276, 277, 278, 279 КПК України.
16. Як встановлено судом апеляційної інстанції, про аналогічне свідчить і лист старшого слідчого ОВС 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБУ, капітана юстиції О. Криворучика від 20.08.2018 № 6/6825.
17. Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 1972 від 28.02.2018 вартість відновлювальних робіт будівель та споруд, які знаходяться у повному господарському відання позивача та розташовані за адресою: АДРЕСА_1 становить 15 581 948 без ПДВ, а з ПДВ 18 698 338 грн; вартість відновлювальних робіт будівель та споруд, які знаходяться у повному господарському відання позивача та розташовані за адресою: АДРЕСА_4 становить 1 650 894 грн без ПДВ, а з ПДВ 1 981 073 грн. загальна вартість відновлювальних робіт будівель та споруд разом з ПДВ складає 20 679 411 грн.
Подання позову
18. У липні 2018 року Дочірнє підприємство "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки в розмірі (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 19.11.2018 №1-5-645) 21 411 037,02 грн.
19. Позовні вимоги з посиланням на ст.ст. 1174, 1187, ЦК України, ст.ст. 3, 14 Закону України "Про Збройні Сили України", ст.ст. 1, 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" мотивовані заподіянням його майну шкоди в результаті детонації та вибуху боєприпасів на польових складах озброєння Збройних Сил України Міноборони України.
Розгляд справи судами
20. 10.02.2021 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/9721/18 позов задоволено частково; стягнуто з Міністерства оборони України на користь Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" 20 679 411,00 грн майнової шкоди, 18 213,12 грн витрат з оплати експертизи та 310 191,21 грн витрат з оплати судового збору; в іншій частині позову до Міністерства оборони України - відмовлено; у позові до ВЧ НОМЕР_1 - відмовлено.
21. Суд першої інстанції дійшов висновку, що залучившись до проведення антитерористичної операції із застосуванням наявних засобів озброєння, здійснюючи діяльність з розміщення та утримання польових складів у м. Сватовому Луганської області саме Міністерство оборони України зберегло за собою та здійснювало оперативний контроль (управління) над боєприпасами на указаних складах, оскільки вилучене з місць постійного зберігання військове майно не було закріплене за іншою юридичною особою, спроможною нести самостійну юридичну відповідальність. Участь Міністерства оборони України у боротьбі з тероризмом здійснюється як безпосередньо, так і через органи військового управління, з`єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України.
22. За висновком суду, протиправність поведінки Міністерства оборони України полягає у незабезпеченні збереження та утримання ракетно-артилерійських боєприпасів, що створило небезпеку як для нього, так і для інших осіб.
23. Отже, з Міністерства оборони України як володільця джерела підвищеної небезпеки на користь позивача відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України підлягає стягненню 20 679 411 грн майнової шкоди, завданої позивачу внаслідок знищення та пошкодження належного йому нерухомого майна, розмір якої суд визнав доведеним, а також 18 213,12 грн - витрат по оплаті експертизи, необхідної для розгляду даної справи. Водночас, суд вказав, що позивачем не надано доказів знищення оргтехніки, меблів та іншого побутового майна у будівлях та спорудах (виробничих базах) по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1, саме під час надзвичайної ситуації на польових складах, а тому в частині заявлених вимог суд відмовив.
24. Відносно позовних вимог до Військової частини НОМЕР_1, суд першої інстанції виснував, що за недоведеності факту перебування польових складів як джерела підвищеної небезпеки у володінні Військової частини НОМЕР_1, то підстави для покладення на неї відповідальності за завдану цим джерелом шкоду відсутні. За таких обставин у задоволенні позову до Військової частини НОМЕР_1 слід відмовлено.
25. 20.07.2022 Північний апеляційний господарський суд постановою рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2021 у справі № 910/9721/18 скасував в частині задоволення позову ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до Міноборони України про стягнення 20 679 411,00 грн майнової шкоди, 18 213,12 грн витрат по оплаті експертизи та 310 191,21 витрат по сплаті судового збору. В цій частині ухвалив нове рішення, яким у позові відмовив повністю. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2021 залишив без змін. Стягнув з ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь Міноборони України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 481 748,30 грн.
26. 17.11.2022 постановою Верховного Суду касаційну скаргу ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 910/9721/18 скасовано повністю. Справу № 910/9721/18 направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
27. Верховний Суд вказав, що суд апеляційної інстанції, врахувавши встановлені обставини щодо відсутності в матеріалах справи доказів передачі військового майна - польових складів боєприпасів відповідачу 2 (в/ч НОМЕР_1 ) в контексті спірних правовідносин - не з`ясував можливості покладення відповідальності у вигляді шкоди, за відсутності доказів закріплення військового майна за будь-якою військовою частиною, на Міноборони України, натомість безпідставно поклавши доведення обставин володіння польовими складами боєприпасів на позивача, в той час як саме Міноборони України як орган управління військовим майном, якого позивач визначив в якості відповідача, мав довести відсутність у його володінні та/або передачу такого майна військовій частині (іншому суб`єкту у разі такого) на момент виникнення надзвичайної події. Також, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, в силу наявних у них повноважень, визначених статтями 86, 269 ГПК України, не перевірив та не з`ясував дійсний розмір шкоди заподіяної позивачу джерелом підвищеної небезпеки.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
28. 30.08.2023 постановою Північного апеляційного господарського суду (повний текст складено та підписано 25.09.2023) рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2021 у справі № 910/9721/18 -залишено без змін.
29. Суд апеляційної інстанції визнав доведеним факт, що майно (боєприпаси), якими заподіяно шкоду майну позивача до переміщення на об`єднаний польовий склад належали різним військовим частинам, а після переміщення не було закріплено за жодною з військових частин, а тому саме Міністерство оборони України як головний розпорядник військового майна, було володільцем військового майна (джерела підвищеної небезпеки), яким і було заподіяно збитки позивачу. Протиправність поведінки міністерства оборони України, за висновком суду апеляційної інстанції, полягала у незабезпеченні збереження та утримання ракетно-артилерійських боєприпасів, що створило небезпеку як для нього, так і для інших осіб, що також підтверджується вироком Сватівського районного суду Луганської області від 28.10.2016 у справі № 426/130206/16-к.
30. Також, суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого господарського суду про доведеність розміру майнової шкоди, завданої позивачу внаслідок знищення та пошкодження нерухомого майна.
31. Апеляційний господарський суд дійшов також висновку, що за недоведеності факту перебування польових складів як джерела підвищеної небезпеки у володінні військової частини НОМЕР_1 - відсутні підстави для покладення на неї відповідальності за завдану цим джерелом шкоду.
32. Суд вказав, що вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої транспортним засобам, оргтехніці, меблям та іншому побутовому майну правомірна відхилена судом першої інстанції та позивачем в суді апеляційної інстанції не оспорювалася.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
33. 18.10.2023 Міністерством оборони України подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 у справі № 910/9721/18; справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
34. Підставами касаційного оскарження Міністерство оборони України зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.
35. За доводом скаржника, Міністерством оборони України чи його посадовими (службовими) особами при здійснені своїх повноважень не приймалось жодного рішення та не вчинялась жодна дія стосовно створення, розгортання та функціонування об`єднаних польових складів ракетно-артилерійського озброєння Збройних Сил України на території населеного пункту Сватово, Луганської області.
36. Скаржник наголошує на необхідності застосування до спірних правовідносин Закону України "Про боротьбу з тероризмом" та судової практики стосовно відшкодування матеріальної шкоди заподіяної терористичним актом фізичним та юридичним особам сформованої у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц, від 22.09.2020 у справі № 910/378/19, висновки у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 20.01.2023 у справі № 265/6582/16-ц.
37. При цьому, скаржник вказує, що 29.10.2015 на об`єднаних польових складах стався терористичний акт та зауважує, що 29.09.2023 Державне бюро розслідувань (далі - ДБР) довело причетність російських спецслужб до вибухів військових складів у Сватово Луганської області у 2015 році. Працівники ДБР у взаємодії із СБУ та за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора повідомили про підозри учасникам організованої групи.
38. Також Міністерство оборони України стверджує про незастосування судами до спірних правовідносин вимог ч. 5 ст. 1187 ЦК України та ст. 617 ЦК України щодо відповідальності за шкоду заподіяну джерелом підвищеної небезпеки внаслідок непереборної сили, а також пунктів 94-98, 129 постанови Верховного суду від 17.11.2022 у даній справі та висновку, викладеного у постанові Верховного суду від 31.05.2021 у справі 904/2830/20.
39. Міністерство оборони України звертає увагу на те, що шкода заподіяна позивачу джерелом підвищеної небезпеки була спричинена внаслідок непереборної сили (надзвичайної події - пожежі і детонації боєприпасів, причинами якої був терористичний акт) і, в силу частини 5 статті 1187, статті 617 ЦК України, Міноборони звільняється від відповідальності в зв`язку з тим, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили.
40. Скаржник стверджує про невиконання судом апеляційної інстанції рекомендацій Верховного Суду, викладених у постанові від 18.11.2022 у даній справі, зокрема в пункті 98, відповідно до якого позивач повинен надати докази того, що саме Міністерство оборони України спричинило шкоду, або є особою, яка відповідно до закону зобов`язано відшкодувати цю шкоду та пунктів 106-108, 131 постанови Верховного суду від 18.11.2022 в частині, що стосується закріплення військового майна за військовими частинами на праві оперативного управління.
41. При цьому, скаржник вказує, що в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують, що об`єднаний склад знаходився в підпорядкуванні командування Сектору " А " (військової частини НОМЕР_1 ), яка за нього відповідала, наповнювала боєприпасами, організовувала їх зберігання, облік, використання, у тому числі контролювала з яких військових частин ці боєприпаси залучались для виконання бойових завдань, а також містяться докази, що наповнення складу боєприпасами здійснювалося за рахунок військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_6), НОМЕР_10 (АДРЕСА_5), у яких фактично ці боєприпаси знаходилися на оперативному обліку і саме вони були володільцем джерела підвищеної небезпеки (боєприпасів, які були розміщені на об`єднаних польових складах).
42. Крім того, скаржник вказує на не виконання судом апеляційної інстанції рекомендацій встановлений в пунктах 133-138 постанови Верховного Суду від 18.11.2023 у даній справі щодо встановлення та з`ясування дійсного розміру шкоди заподіяної.
43. Додатково скаржник наголошує, що існування кримінального провадження № 22015130000000551 та відсутність вироку по ньому свідчать про те, що на даний час причини надзвичайної події та винуваті особи, які її спричини - не встановлені та підтверджує факт неподання позивачем належних доказів, що саме що Міноборони є заподіювачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду у розумінні статті 1187 ЦК України. Вирок Сватівського районного суду Луганської області від 28.10.2016 у справі № 426/13206-16-к не може бути належним та допустимим доказом у даній справі, який підтверджує вину Міноборони в заподіянні шкоди позивачу. У вироку серед іншого зазначається, що начальник складу порушив правила пожежної безпеки, що призвело до поширення пожежі. Однак ані вирок, ані інші документи не містять висновку про те, що саме дії начальника складу боєприпасів стали причиною пожежі.
Б. Короткий виклад позицій інших учасників справи
44. 22.01.2024 до Верховного Суду від позивача надійшло клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на п. 4, 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України.
45. Позивач стверджує, що суди вже встановили, що Закон України "Про боротьбу з тероризмом" не підлягає застосуванню у цих правовідносинах, натомість спірні відносини вже були предметом розгляду, зокрема, в постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/23120/16, від у справі № 426/20347/18, від 16.06.2021 та від 02.12.2020 у справі № 910/14341/18.