постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНи
14 березня 2024 року
м. Київ
справа № 167/515/21
провадження № 51-2396км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
засудженого ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора та засудженого ОСОБА_5 на вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 21 січня 2022 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 08 червня 2022 року у кримінальному провадженні № 12021030590000150 за обвинуваченням
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рожище Рожищенського району Волинської області та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Рожищенського районного суду Волинської області від 21 січня 2022 року, залишеним без зміни ухвалою Волинського апеляційного суду від 08 червня 2022 року, ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Районний суд установив, що ОСОБА_5 будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116 - 118 КК, 10 квітня 2021 року приблизно о 22:00 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на узбіччі поруч із приміщенням продуктового магазину на АДРЕСА_2, з метою умисного вбивства на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, підбіг до потерпілого ОСОБА_8 та верхньою частиною розбитої скляної пляшки завдав йому удару в ділянку грудної клітки зліва, заподіявши останньому тілесних ушкоджень у виді колото-різаної рани передньої поверхні лівої пахвової ділянки із ушкодженням лівої пахвової артерії та вени, що спричинило гостру крововтрату та смерть потерпілого на місці.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У поданих касаційних скаргах:
- прокурору кримінальному проваджені ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
На думку прокурора, при призначенні покарання засудженому суд першої інстанції не дотримався вимог статей 50 і 65 КК, оскільки призначене цим судом покарання не відповідає принципам законності та справедливості. Стверджує, що поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій залишився той факт, що ОСОБА_5 раніше був судимий за умисне вбивство, однак не виправився і маючи не зняту та непогашену судимість через два роки після спливу строку умовно-дострокового звільнення знову вчинив аналогічний злочин. При цьому останній своєї вини у вчиненому не визнав, не розкаявся, перед потерпілим не вибачився і не вживав жодних заходів щоб відшкодувати шкоду потерпілим або іншим чином полегшити їхні страждання.
Вказує, що при перегляді вироку суд апеляційної інстанції у своєму рішенні не дав вичерпних та обґрунтованих відповідей на всі доводи його апеляційної скарги, а тому оскаржувана ухвала не відповідає вимогам статей 370 та 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК);
- засуджений ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і кримінальне провадження щодо нього закрити.
На обґрунтування цих вимог зазначає, що розгляд справи в судах обох інстанцій був проведений з порушенням принципу презумпції невинуватості, а його вина у вчиненні злочину не доведена "поза розумним сумнівом".
Стверджує, що судами першої та апеляційної інстанцій без належної оцінки залишилися його доводи про непричетність до вчинення злочину. Вказує, що всі докази у кримінальному провадженні є сфальсифікованими і у справі немає жодних належних та допустимих доказів, які би доводили, що саме він вчинив цей злочин.
Звертає увагу на те, що вирок місцевого суду ґрунтується лише на протоколах слідчих експериментів та показаннях свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які в день події були в стані алкогольного сп`яніння і плутались у своїх свідченнях в суді. Окрім того, органом досудового розслідування не було знайдено предмет, яким було заподіяно тілесних ушкоджень потерпілому, а версія сторони обвинувачення про те, що удар було завдано розбитою пляшкою є припущенням.
Вважає, що при перегляді вироку суд апеляційної інстанції не перевірив ретельно доводів, наведених в апеляційних скаргах сторони захисту, та не дав на них умотивованих відповідей, а тому ухвалене цим судом рішення не відповідає вимогам статей 370 та 419 КПК.
Позиція учасників у суді касаційної інстанції
Засуджений та захисник підтримали вимоги касаційної скарги сторони захисту, просили цю скаргу задовольнити і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Касаційну скаргу прокурора не підтримали і просили відмовити у її задоволенні.
Прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги засудженого. Касаційну скаргу сторони обвинувачення підтримала, просила скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені в касаційних скаргах, колегія суддів (далі - Суд) дійшла висновку про таке.
Згідно зі ст. 438 КПК суд касаційної інстанції не вправі скасувати чи змінити судові рішення через неповноту слідства, невідповідність висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, і при їх перегляді виходить з обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Під час касаційної перевірки цих рішень Суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_5 в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_8, скоєному особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за встановлених судом обставин відповідають матеріалам справи та ґрунтуються на доказах, досліджених й ретельно перевірених у судовому засіданні, зміст яких докладно наведено у вироку.
Встановлені місцевим судом фактичні обставини кримінального провадження ґрунтуються на аналізі доказів, досліджених й ретельно перевірених у судовому засіданні, а саме: на показаннях засудженого ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_13, свідків ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, а також протоколах: огляду місця події від 11 квітня 2021 року з фототаблицями (предметом огляду є ділянка дороги навпроти магазину де виявлено труп потерпілого), обшуку від 11 квітня 2021 року за місцем виявлення ОСОБА_5, огляду трупа потерпілого ОСОБА_8 від 11 квітня 2021 року, пред`явлення особи до впізнання за фотознімками від 11 та 15 квітня 2021 року за участю свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_12 (які впізнали ОСОБА_5 за формою обличчя, тощо), слідчих експериментів від 18 травня 2021 року проведених зі свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_12, слідчого експерименту від 11 червня 2021 року проведеного зі свідком ОСОБА_10, висновках експертиз: судово-медичної від 11 квітня - 10 червня 2021 року № 159 (щодо причин смерті потерпілого ОСОБА_8 ) та амбулаторної судово-психіатричної від 06 травня 2021 року № 114 відносно ОСОБА_5, та інших доказах у своїй сукупності.
Суд першої інстанції повністю дослідив надані сторонами докази у справі, детально виклав їх зміст у вироку та дав їм належну правову оцінку, зазначивши, що вказані докази узгоджуються між собою і не викликають сумнівів у їх достовірності та допустимості. З огляду на зазначене цей суд правильно поклав їх в основу висновку про доведеність обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні умисного вбивства, вчиненого особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, та правильно кваліфікував його дії за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК.
Не погодившись із вироком сторони подали на нього апеляційні скарги, доводи апеляційних скарг сторони захисту, а також апеляції прокурора є аналогічними тим, що наведені засудженим і прокурором у касаційних скаргах, клопотань про дослідження доказів жодна зі сторін не заявляла.
Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК), що покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів у справі, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК.
Згідно з положеннями ст. 419 КПК суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у справі та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. При залишенні заявлених вимог без задоволення в ухвалі має бути зазначено правові підстави, з яких подану скаргу визнано необґрунтованою.
За правилами ч. 3 ст. 404 КПК за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження цих доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Під час перевірки апеляційних скарг апеляційний суд, врахувавши встановлені судом першої інстанції фактичні обставини кримінального провадження і докази, досліджені й перевірені цим судом з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов умотивованого висновку про безпідставність апеляційних скарг, доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення та правильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність.