ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2024 року
м. Київ
справа № 369/18110/21
провадження № 51-183 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представника потерпілої ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
особи щодо якої закрито провадження ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, жителя АДРЕСА_1 )
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Змістоскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 20 березня 2023 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК та засуджено до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн в дохід держави.
2. ОСОБА_8 визнано винуватиму вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження за наступних обставин.
3. 26 червня 2021 року близько 15 год. (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_8 перебував на дорозі по
АДРЕСА_1, де у нього виник конфлікт з ОСОБА_9 та ОСОБА_10, під час якого, маючи прямий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_9, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, на ґрунті неприязних відносин, коли потерпіла намагалась вийти із салону автомобіля, в якому перебувала, виставивши ліву ногу, ОСОБА_8 штовхнув обома руками двері автомобіля, притиснувши ногу потерпілої, внаслідок чого остання відповідно до висновку експерта №281/Д від 04 листопада 2021 року отримала легкі тілесні ушкодження.
4. Київський апеляційний суд ухвалою від 17 жовтня 2023 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_8 скасував, а кримінальне провадження закрив на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Вимогитаузагальненідоводиособи, якаподалакасаційнускаргу
5. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. При цьому прокурор посилається на те, що висновки суду апеляційної інстанції про порушення вимог ч. 1 ст. 477 КПК (у ред. Закону України № 2227-VIIIвід06 грудня 2017 року) спростовуються матеріалами кримінального провадження та не відповідають правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року (провадження № 13-28кс19). Вказує, що апеляційний суд безпідставно послався на недоведеність прямого умислу в діях ОСОБА_8, оскільки він бачив, що потерпіла виходить із салону автомобіля, а тому міг усвідомлювати, що його дії можуть спричинити тілесні ушкодження потерпілій.
6. На адресу Суду від захисника ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_8, надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Позиціїучасниківсудовогопровадження
7. Прокурор та представник потерпілої підтримали подану касаційну скаргу, просили скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
8. Захисник та особа щодо якої закрито провадження просили відмовити в задоволенні касаційної скарги прокурора, а ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.
МотивиСуду
9. Заслухавшидоповідьсудді, обговорившидоводи, наведенівкасаційнійскарзі, перевірившиматеріаликримінальногопровадження, колегіясуддівдійшлатакихвисновків.
10. Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
11. Статтею 438 КПК визначено підстави для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції, серед яких є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу.
12. Згідно з вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
13. Положеннями ст. 419 КПК передбачено, що в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався.
14. Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 2, 7 КПК, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції із додержанням вимог чинного законодавства.
15. Разом із тим, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК, вказаних вимог кримінального процесуального закону не дотримався.