ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2024 року
м. Київ
справа № 204/2097/22
провадження № 61-951св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В.,
розглянув у порядку письмового позовного провадженнякасаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лисенка Станіслава Юрійовича на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2022 року у складі судді Мащук В. Ю. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2023 року у складі колегії суддів Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Лаченкової О. В.
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - Управління-служба у справах дітей Шевченківської районної адміністрації Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що з 07 жовтня 2017 року по 16 березня 2020 року він перебував у шлюбі із ОСОБА_1, у якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 .
Із серпня 2020 року дочка проживає разом з ним, відвідує ясла-садок № 314, гуртки малювання та танців. Він повністю опікується інтересами і потребами дитини, піклується про неї, займається вихованням, слідкує за розвитком та здоров`ям дитини. У деяких питаннях допомагають родичі ОСОБА_2, які проживають неподалік.
ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з громадянином рф та проживає з ним в Краснодарському краї, відвідує дитину раз на рік, незважаючи на те, що позивач не перешкоджає у спілкуванні з дитиною, однак дочка після цього буває збуджена та нервова.Батьківського обов`язку відповідачка не виконує, не бере педагогічної, матеріальної або будь-якої іншої участі у вихованні дочки.
Він звертався до Управління-служби у справах дітей Шевченківської районної адміністрації Дніпровської міської ради з проханням надати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 та акт обстеження умов проживання дитини з батьком, проте йому було рекомендовано звернутися до суду.
Вважає, що зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини матір`ю, свідоме нехтування нею своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення ОСОБА_1 до своїх батьківських обов`язків, а тому є всі підстави для позбавлення її батьківських прав щодо малолітньої дочки.
Просив суд позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
08 грудня 2022 року рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська позовну заяву ОСОБА_2 задоволено. Позбавлено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо дитини ОСОБА_3 : виїхала до іншої держави, залишивши дитину з батьком, станом на час розгляду справи до дитини не повернулася, не приймає участі у вихованні дитини, не відвідує дитину та не спілкується з нею, не турбується про її здоров`я та розвиток, ухиляється від утримання дитини, про що свідчать нерегулярні грошові перекази, які не можуть забезпечити гідне та належне утримання дитини з її сторони. Відповідач мала пасивну поведінку в судовому процесі, будь-яких доказів або посилань на докази, які б спростували твердження позивача, викладені в позовній заяві, не надала.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
17 травня 2023 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лисенка С. Ю. залишено без задоволення. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2022 року залишено без змін.
Апеляційний суд керувався тим, що суд на перше місце ставить якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і при дотриманні такої рівноваги особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо дитини ОСОБА_3, тому з урахуванням наданих позивачем доказів, висновку органу опіки та піклування, якнайкращих інтересів дитини, виснував, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно дитини ОСОБА_3 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
17 січня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лисенко С. Ю. через систему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2022 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили судові рішення без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду:
- від 16 грудня 2022 року у справі № 168/819/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 23 червня 2021 року у справі № 953/17837/19, від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц, від 08 травня 2019 року у справі № 409/1865/17-ц, від 17 червня 2021 року у справі № 643/7876/18, про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків;
- від 07 лютого 2022 року у справі № 759/3554/20, від 26 липня 2021 року у справі № 638/15336/18, від 15 квітня 2021 року у справі № 243/13192/19-ц, про те, що висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер, а тому не може бути безумовною підставою для задоволення або відмову у позові щодо позбавлення одного із батьків батьківських прав;
- від 06 жовтня 2021 року у справі № 320/5094/19, від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, про те, що особистісні непорозуміння між батьками не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав, оскільки у рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинне мати першочергове значення і переважати над інтересами батьків.
Особа, яка подала касаційну скаргу, вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не дослідили зібрані у справі докази, що підтверджують небайдужість матері до своєї дитини, зокрема докази в`їзду на територію України для зустрічі з дитиною, фото- та відеозйомку, зроблені у ці періоди; докази надсилання грошових коштів на утримання дитини; скріншоти спілкування з дитиною через засоби телефонного відеозв`язку.
Позиція ОСОБА_2
05 березня 2024 року через систему "Електронний суд" представниця ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що суди попередніх інстанцій правильно встановили фактичні обставини, надали оцінку доказам у справі й ухвалили законне і обґрунтоване рішення про задоволення позову; доводи касаційної скарги не спростовують факту неналежного виконання відповідачкою свого батьківського обов`язку.
Рух справи в суді касаційної інстанції
30 січня 2024 року ухвалою Верховного Суду поновлено представнику ОСОБА_1 - адвокату Лисенко С. Ю. строк на касаційне оскарження рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2022 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2023 року. Відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська.
У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
14 лютого 2024 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Із07 жовтня 2017 року по 16 березня 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі (а. с. 5, 6).
17 грудня 2017 року відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 у батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилася дочка ОСОБА_3 (а. с. 7).
16 грудня 2020 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уклала шлюб з громадянином рф ОСОБА_5, що підтверджує фотокопія свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 (а. с. 18).
Згідно фотокопій паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, дозволено тимчасове проживання в рф з 31 травня 2021 року (а. с. 17, 19, 20).
За довідкою, виданою 26 січня 2022 року вихователем Комунального закладу дошкільної освіти "Ясла-садок комбінованого типу № 314" Дніпровської міської ради, вихованням дитини ОСОБА_3 займається батько, матір за весь період бачили лише декілька разів (а. с. 9). Аналогічні довідки надані керівником хореографічної студії і вихователем гуртка з малювання, які відвідує дитина (а. с. 14, 15).
11 березня 2022 року відповідно до декларації про в`їзд до Ізраїлю ОСОБА_6 в супроводі баби ОСОБА_7 в`їхала на територію Ізраїлю (а. с. 50, 51).
18 березня 2022 року між ОСОБА_7 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лаус Нігуль" укладено договір про відвідування ОСОБА_6 дитячого садка "Бубла" у м. Нетанья, Ізраїль (а. с. 53-55).
Відповідно до виписки з картки ОСОБА_2 від 06 серпня 2022 року за операціями від 30 вересня 2020 року, 06 жовтня 2020 року, 16 листопада 2020 року, 08 березня 2021 року, 19 вересня 2021 року, 22 листопада 2021 року, 09 січня 2022 року, 20 січня 2022 року ОСОБА_1 здійснено переказ коштів на рахунок ОСОБА_2 у сумах - 1 750 грн, 860 грн, 860 грн, 1 000 грн, 500 грн, 1050 грн, 500 грн, 860 грн, 400 грн (а. с. 78, 79).
Згідно з висновком органу опіки та піклування адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради комісією з питань захисту прав дитини одноголосно прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, відносно дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради як орган опіки та піклування визнала за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, відносно дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 82-84).
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження у справі відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу та виснував, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Стаття 9 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України "Про охорону дитинства").
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Тлумачення наведених положень статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.