ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2024 року
м. Київ
справа № 824/180/19
провадження № 61-13205ав23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,
секретаря судового засідання - Пилипчук І. В.,
учасники справи:
заявник - арбітражний керуючий Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" Глеваський Віталій Васильович,
сторони міжнародного арбітражного розгляду: позивач (стягувач) - Компанія Індумет С.А. (Indumet S.A.) (Велике Герцогство Люксембург), відповідачі (боржники): Лендмонт Лтд (Landmont Ltd) (Республіка Кіпр), Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" (Україна), Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" (Україна), Публічне акціонерне товариство "Алчевський коксохімічний завод" (Україна), Корпорація "Індустріальна спілка Донбасу" (Україна),
за участю:
адвоката Трохимчука Олега Івановича,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу арбітражного керуючого Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" Глеваського Віталія Васильовича на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 серпня 2023 року в складі судді Кашперської Т. Ц., за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" Глеваського Віталія Васильовича про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, у справі за заявою Компанії Індумет С.А. (Indumet S.A.) про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення Лондонського Міжнародного Арбітражного Суду, винесеного у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії 25 березня 2019 року у справі № 173823 про стягнення грошових коштів із Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод", Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу",
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви та її обґрунтування
У травні 2023 року до Київського апеляційного суду надійшла заява арбітражного керуючого Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" Глеваського В. В. про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.
Заяву мотивовано тим, що ухвалою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 03 вересня 2020 року, задоволено заяву Компанії Індумет С.А. (Indumet S.A.) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Лондонського Міжнародного Арбітражного Суду (далі - ЛМАС) від 25 березня 2019 року у справі № 173823 про стягнення:
255 000 000 доларів США основної заборгованості за кредитною угодою від 14 серпня 2007 року з Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), ПАТ "Алчевський металургійний комбінат", ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" та Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" на користь Компанії Індумет С.А. ( Indumet S.A. ) як солідарних боржників;
103 264 474,27 доларів США договірних відсотків, нарахованих за період до дати (включно) цього остаточного арбітражного рішення з Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), ПАТ "Алчевський металургійний комбінат", ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" та Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" на користь Компанії Індумет С.А. (Indumet S.A.) як солідарних боржників;
96 319 148,22 доларів США договірних відсотків, нарахованих за період до дати (включно) цього остаточного арбітражного рішення, з ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" на користь Компанії Індумет С.А. (Indumet S.A.) за тим принципом, що будь-який платіж, здійснений будь-яким із боржників згідно із пунктом наведеним вище, звільняє ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" від відповідальності в обсязі такого платежу (і навпаки);
відсотка, нарахованого з дати ухвалення остаточного арбітражного рішення, ухваленого 25 березня 2019 року ЛМАС, до тих пір, поки не буде здійснений платіж у повному обсязі, за річною ставкою у розмірі LIBOR у доларах США за три місяці, плюс 2 %, нарахований на щорічній основі з Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), ПАТ "Алчевський металургійний комбінат", ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" та Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" на користь Компанії Індумет С.А. (Indumet S.A.);
215 529,46 дол. США, 28 141,20 євро та 13 123,19 фунтів стерлінгів судових витрат, 50 % яких має бути сплачено ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", та решта 50 % має бути сплачена Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), ПАТ "Алчевський металургійний комбінат", ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" та Корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу" на користь Компанії Індумет С.А. (Indumet S.A.) на індивідуальній основі, при цьому кожен боржник покриває 20 % від вказаної суми;
93 053,08 фунтів стерлінгів як суму арбітражних витрат з Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), ПАТ "Алчевський металургійний комбінат", ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" та Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" на користь Компанії Індумет С.А. (Indumet S.A.) як солідарних боржників.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Видано виконавчі листи окремо на Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), ПАТ "Алчевський металургійний комбінат", ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" та Корпорацію "Індустріальна спілка Донбасу", на примусове виконання остаточного арбітражного рішення, ухваленого 25 березня 2019 року ЛМАС у справі № 173823.
Заявник вказує, що, приймаючи ухвалу від 24 лютого 2020 року, Київський апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність обставин, які б свідчили про те, що визнання і надання дозволу на виконання рішення ЛМАС від 25 березня 2019 року в справі № 173823 будь-яким чином суперечитиме публічному порядку України, проте публічний порядок не є статичним та може змінюватися у зв`язку зі зміною відповідних нормативно-правових актів, які визначають основи правового ладу і забезпечують дотримання незалежності, цілісності, самостійності й недоторканності держави.
Вказував, що злочинна озброєна агресія російської федерації проти України призвела до зміни правового ладу та зумовила прийняття низки заходів правового характеру для забезпечення захисту інтересів України.
Також зазначав, що виконання рішення ЛМАС від 25 березня 2019 року в справі № 173823 суперечитиме публічному порядку України та загрожуватиме її інтересам. Так, заявник посилається на те, що в ході провадження у справі про банкрутство Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" Компанія Індумет С.А. (Indumet S.A.) є пов`язаною з Російською Федерацією (далі - РФ). Відповідно до офіційної звітності Компанії Індумет С.А. (Indumet S.A.), а саме розширеного річного звіту компанії, стовідсотковим бенефіціаром (акціонером) Компанії Індумет С.А. (Indumet S.A.) є ОСОБА_3, громадянин РФ. Крім того, адміністратором класу "А" Компанії Індумет С.А. (Indumet S.A.) є ОСОБА_4, на сторінці якого у мережі Linkedin міститься інформація про те, що він більше 14 років пропрацював у RCB Bank Ltd, первісна назва Russian Commercial Bank, з яких понад 11 років на посаді віцепрезидента та голови департаменту корпоративного банкінгу. Акціонером RCB Bank Ltd, серед інших, є ВАТ Банк (Росія), частка якого в статутному капіталі становила станом на 2022 рік 46,29 %. Вказує, що у цій справі стягувачем є Компанія Індумет С.А. (Indumet S.A.), єдиним бенефіціарним власником якої є громадянин країни?агресора, а топ?менеджером особа, яка більше 14 років працювала у російському комерційному банку на Кіпрі, заснованому на російському державному капіталі.
Арбітражний керуючий Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" Глеваський В. В. зазначав, що відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації" установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є РФ або юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є громадянин РФ. Вказані положення цієї постанови набрали чинності 20 березня 2023 року.
Крім того, вказував, що 24 лютого 2022 року правлінням Національного банку України (далі - НБУ) було прийнято постанову № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", відповідно до пункту 14 якої уповноваженим установам забороняється здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України/переказ коштів на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях/іноземній валюті, відкриті в банках-резидентах, включаючи перекази, що здійснюються за дорученням клієнтів. Також вказував, що за рішенням ЛМАС від 25 березня 2019 року стягненню підлягають саме валютні цінності, а стягувачем є нерезидент, тобто перерахування коштів матиме транскордонний характер. При цьому ця ситуація не належить до виключень, вказаних у зазначеному пункті. Пунктом 15 вказаної постанови зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів РФ/Республіки Білорусь (далі - РБ), за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти РФ/РБ.
Також вказував, що, задовольняючи заяву Компанії Індумет С.А. (Indumet S.A.), суд виходив із того, що 14 серпня 2007 року між Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), Креді Агріколь Корпорейт енд Інвестмент Банк (CreditAgricole Corporate and Investment Bank) та Кредіт Свісс Інтернешнл (Credit SuisseInternational) укладено кредитну угоду, поручителями за якою виступили юридичні особи, в тому числі Корпорація "Індустріальна спілка Донбасу". Однак у ході провадження в справі про банкрутство Корпорації арбітражний керуючий виявив обставини, які вказують на недійсність відповідної угоди в частині поруки Корпорації, що стали підставою для подання відповідного позову до суду, провадження за яким відкрито ухвалою Господарського суду Донецької області від 18 квітня 2023 року в справі № 905/2199/20.
Зазначав, що з матеріалів справи вбачаються підстави для висновку про припинення поруки Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" та її дочірніх акціонерних товариств з 16 серпня 2022 року. Так, Компанією Індумет С.А. (Indumet S.A.) до клопотання про визнання та надання дозволу на виконання наведеного рішення ЛМАС були додані копії кредитної угоди від 14 серпня 2007 року, додаткової угоди від 21 вересня 2007 року, а також договору про зміни від 15 лютого 2011 року. Пунктом 2.1 договору про зміни від 15 лютого 2011 року було внесено зміни до первісної кредитної угоди, зокрема доповнено пунктом 15.10 "Строк дії поруки", відповідно до якого поруки, передбачені пунктом 15.1, діють строком до 16 серпня 2022 року та припиняють дію в повному обсязі в одну із наступних дат (за принципом першої події): 16 серпня 2022 року або в дату, коли кредитний агент підтверджує поручителям у письмовій формі про те, що всі зобов`язання Компанії за фінансовими документами були виконані в повному обсязі. Станом на дату подання цієї заяви порука боржників є такою, що припинилася з 16 серпня 2022 року, тому виконавчі листи підлягають визнанню такими, що не підлягають виконанню, оскільки вони ще не виконані.
Крім того, вказував, що Корпорація "Індустріальна спілка Донбасу" не брала участі в справі під час винесення ухвали від 24 лютого 2020 року в справі № 824/180/19 та не могла заперечити проти визнання та приведення до виконання рішення іноземного суду проти неї та її дочірніх акціонерних товариств.
Посилаючись на викладене, арбітражний керуючий Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" Глеваський В. В. просив суд визнати такими, що не підлягають виконанню, виконавчі листи від 22 жовтня 2020 року, видані на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року у справі № 824/180/19 на виконання рішення ЛМАС від 25 березня 2019 року у справі № 173823.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції і мотиви його прийняття
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 серпня 2023 року у задоволенні заяви арбітражного керуючого Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" Глеваського В. В. про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, у справі за заявою Компанії Індумет С.А. (Indumet S.A.) про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення ЛМАС, винесеного у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії 25 березня 2019 року у справі № 173823 про стягнення грошових коштів із Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), ПАТ "Алчевський металургійний комбінат", ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", ПАТ "Алчевський коксохімічний завод", Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу", відмовлено.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано таким.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 03 вересня 2020 року, задоволено заяву Компанії Індумет С.А. (Indumet S.A.) про визнання і надання дозволу на виконання рішення ЛМАС від 25 березня 2019 року у справі № 173823.
Задовольняючи заяву Компанії Індумет С.А. (Indumet S.A.), Київський апеляційний суд керувався таким:
Компанія Індумет С.А. (Indumet S.A.) звернулася до суду із цієї заявою в межах встановленого законом строку;
заявник до заяви долучив документи згідно з переліком, передбаченим статтею 476 ЦПК України;
на час звернення до суду із цією заявою рішення ЛМАС від 25 березня 2019 року набрало законної сили, було остаточним для сторін та підлягало виконанню;
відповідачі були належним чином повідомлені про арбітражний розгляд, їх доводи щодо компетенції перевірені арбітражним судом, угода, яка містить арбітражне застереження, недійсною не визнавалася, а рішення винесене арбітражним судом щодо спору, передбаченого арбітражною угодою.
Суд також не визнав, що відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу або, що визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
Невідповідність публічному порядку України може бути підставою для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, та не є обставиною, з огляду на яку відповідно до статті 432 ЦПК України виконавчий документ може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Питання про те, чи суперечить визнання та виконання арбітражного рішення ЛМАС від 25 березня 2019 року у справі № 173823 публічному порядку України було предметом дослідження Київського апеляційного суду в ухвалі від 24 лютого 2020 року та Верховного Суду в постанові від 03 вересня 2020 року у цій справі.
Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Компанія Індумет С.А. (Indumet S.A.) зареєстрована та діє відповідно до законодавства Великого Герцогства Люксембург і матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, що посадові особи цієї компанії є резидентами РФ або РБ, або підпадають під будь-які інші ознаки, передбачені пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації", тому не можуть бути застосовані до Компанії Індумет С.А. (Indumet S.A.).
Відповідно до пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих провадженнях, стягувачами за якими є РФ або такі особи: громадяни РФ; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є РФ, громадянин РФ або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства РФ.
Положення пункту 12 постанови НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", яким уповноваженим установам забороняється здійснювати торгівлю валютними цінностями, включаючи операції за дорученням клієнтів, не регулюють питання, пов`язані з виконанням судових рішень або визнанням виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, оскільки стосуються спеціального суб`єкта регулювання - банки України.
Підпунктом 6 пункту 14 постанови НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 передбачено, що дозволяється здійснення транскордонного переказу валютних цінностей з України/переказ коштів на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях/іноземній валюті, відкриті в банках-резидентах, включаючи перекази, що здійснюються за дорученням клієнтів, на підставі окремих дозволів (рішень) НБУ, що приймаються на підставі розпоряджень Кабінету Міністрів України.
Суд першої інстанції вказав, що заявник не позбавлений можливості здійснити розрахунок (валютну операцію) за прийняту продукцію, а лише встановлено певний порядок здійснення такого розрахунку, в тому числі, шляхом отримання відповідного окремого дозволу від НБУ.
Щодо доводів заявника про припинення поруки Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" з 16 серпня 2022 року в межах господарської справи № 905/2199/20 місцевий суд зазначив, що останній не надав жодного доказу, зокрема судового рішення, яке набрало законної сили, яким кредитна угода від 14 серпня 2007 року в частині, що стосується поруки Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу", була б визнана недійсною.
Відповідно до частин другої, третьої, восьмої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства. Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство. Щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації.
Враховуючи, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 30 березня 2021 року в справі № 905/2199/20 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу", докази закриття провадження в справі про банкрутство або наявності у боржника майна, яке є предметом забезпечення, в матеріалах справи відсутні, суд першої інстанції вказав, що арбітражний керуючий Глеваський В. В. не обґрунтував, у чому саме полягає його порушене право.
У своїх запереченнях, поданих до суду першої інстанції, ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" та Компанія Індумет С.А. (Indumet S.A.) вказали про відсутність в матеріалах справи доказів, які б підтверджували повноваження арбітражного керуючого Глеваського В. В. звертатися до суду в інтересах ПАТ "Алчевський металургійний комбінат", ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" та ПАТ "Алчевський коксохімічний завод".
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У вересні 2023 року до Верховного Суду через систему "Електронний суд" надійшла апеляційна скарга арбітражного керуючого Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" Глеваського В. В. на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 серпня 2023 року.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що Київський апеляційний суд неправильно застосував статтю 129 Конституції України, не застосував статті 1, 8, 17, 124, 128 Конституції України, статтю 1 Закону України "Про оборону України", статтю 432 ЦПК України, порушив норми статей 6, 12, 89 ЦПК України, тобто оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначене призвело до неправильного встановлення обставин, помилкових висновків та до прийняття неправильного і незаконного судового рішення.
Так, арбітражний керуючий Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" Глеваський В. В. зазначає, що в умовах воєнного стану, коли стоїть питання виживання нації та забезпечення цілісності державного суверенітету, дотримання основних засад судочинства може бути виправданим тільки тоді, коли таке дотримання не завдає шкоди національним інтересам та державному суверенітету.
Заявник посилається на те, що згідно зі статтею 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Протидія економічному поширенню країни-агресора, недопущення руйнування економічної структури країни є також її захистом. Тому лише в разі встановлення, що загрози суверенітету, національним інтересам та публічному порядку немає і бути не може - підлягає застосуванню стаття 129 Конституції України щодо обов`язковості виконання судового рішення.
Звертає увагу на те, що стягувач майже одночасно порушив справи про банкрутство ряду найбільших металопереробних підприємств України, фактично за рік до війни, що не могло не відобразитися негативним чином на відповідній галузі економіки країни.
Зазначає, що Київський апеляційний суд вказаних норм не застосував, зазначені обставини не дослідив та не навів у своєму рішенні аргументів щодо того, що виконання рішення ЛМАС від 25 березня 2019 року в справі № 173823 на користь саме Компанії Індумет С.А. (Indumet S.A.) не порушить та не може порушити публічний порядок, національні інтереси та суверенітет України.
Вказує, що підставою заяви є стаття 432 ЦПК України, відповідно до якої суд, який видав виконавчий документ, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Заявник такою іншою причиною вважає перебування України у стані війни з РФ, якій підконтрольний стягувач. Виконання на користь такої особи є фактичним посиленням ворога та має ознаки державної зради, що, очевидно, не відповідає встановленому в Україні публічному порядку, є порушенням національних інтересів та становить загрозу суверенітету.
Під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи та засади, які становлять основу сформованого в ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканності, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо).
Посилається на висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 03 вересня 2020 року у справі № 824/154/19, від 14 січня 2021 року у справі № 824/178/19, від 20 січня 2022 року у справі № 824/135/21 про те, що посилання на порушення публічного порядку може мати місце тільки у випадках, коли виконання іноземного арбітражного рішення є несумісним з основами правопорядку держави.
Посилається також на те, що конструкція статті 432 ЦПК України передбачає можливість існування підстав для визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, не тільки на момент видачі виконавчих документів, але й після їх видачі, тому суд, оцінюючи наявність вказаних підстав, має встановлювати їх саме на момент звернення учасника справи та перевіряти, чи існують ці підстави на момент прийняття рішення (ухвали). Отже, суд мав надати оцінку відповідності визнанню та виконанню арбітражного рішення ЛМАС від 25 березня 2019 року у справі № 173823 публічному порядку України саме на момент подання боржником заяви (12 травня 2023 року).
Зазначає про помилковий висновок суду про відсутність належного обґрунтування порушеного права заявника у зв`язку зі зверненням до суду із цією заявою, оскільки подана заява не є позовною заявою, а є заявою, пов`язаною із питаннями виконання судового рішення, тому заявник не має доводити свою позицію необхідністю захисту порушених прав і законних інтересів. У межах цього розгляду суд має встановити лише наявність чи відсутність підстав для визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.
Позиція інших учасників справи
У листопаді 2023 року до Верховного Суду від арбітражного керуючого ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" Марченка Р. В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить оскаржувану ухвалу Київського апеляційного суду залишити без змін.
Марченко Р. В. зазначає про те, що Глеваський В. В. не надав суду документів, які б надавали йому право діяти від імені та/або в інтересах ПАТ "Алчевський металургійний комбінат", ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" та ПАТ "Алчевський коксохімічний завод". Посилання Глеваського В. В. на ту обставину, що Корпорація "Індустріальна спілка Донбасу" є власником акцій ПАТ "Алчевський металургійний комбінат", ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" та ПАТ "Алчевський коксохімічний завод", мають сприйматись судом критично, оскільки сам по собі факт володіння акціями товариства не надає акціонеру право на звернення до суду в інтересах цього товариства.
Крім того, Марченко Р. В. послався на висновок Великої Палати Верховного Суду, який викладено в постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 904/3657/18, зокрема, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи. Така правова позиція відповідає висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77гс19) та від 15 жовтня 2019 року у справі № 905/2559/17 (провадження № 12-264гс18) під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.
Вказує, що відповідно до статті 59 КУзПБ з дня винесення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута. Ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута (частина перша статті 61 цього Кодексу).
Отже, у розпорядника майна Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" відсутні повноваження діяти від імені та/або в інтересах ПАТ "Алчевський металургійний комбінат", ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" та ПАТ "Алчевський коксохімічний завод".
Марченко Р. В. посилається на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22, про те, що закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом. Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Вказує, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації", зокрема, положення про мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є РФ або особи, пов`язані з державою?агресором, не застосовується у цій справі, оскільки вказані заборони поширюються на таких осіб тільки у випадку виконання перед ними зобов`язань за рахунок коштів державного бюджету.
Також звертає увагу суду на те, що Глеваський В. В. звертався до Господарського суду Луганської області в межах справи № 913/720/20 про банкрутство ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" з клопотанням про залучення його до участі у справі, де він заперечував проти затвердження плану санації, зокрема з підстав, начебто, наявності кредиторів, пов`язаних з державою агресором, серед яких була Компанія Індумет С.А. (Indumet S.A.), та посилався на положення наведеної постанови Кабінету Міністрів України.
Так, Господарський суду Луганської області в ухвалі від 17 липня 2023 року у справі № 913/720/20 встановив обставини протилежного, зокрема, що "постановою КМУ № 187 визначено чотири групи суб`єктів, на які поширюється мораторій, а саме: громадяни РФ; юридичні особи, які створені та зареєстровані відповідно до законодавства РФ; юридичні особи, які створені та зареєстровані відповідно до законодавства України (стосовно третьої групи додатковим фактором є наявність у таких осіб частки в статутному капіталі 10 і більше відсотків); юридичні особи, які утворені відповідно до законодавства іноземної держави, виконання зобов`язань перед якими, відбувається за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
Єдиним з кредиторів у вказаній справі, що має єдиним акціонером юридичну особу, створену відповідно до законодавства РФ, є Маргіт Холдінгс Лімітед.
Водночас виконання зобов`язань перед таким кредитором відбувається не за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті, а за рахунок майна боржника, що виключає застосування обмежень, встановлених постановою КМУ № 187".
Вказує, що пункт 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" не встановлює жодних правових наслідків щодо вирішення судом питання визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.
Твердження арбітражного керуючого Глеваського В. В., що внаслідок прийняття НБУ постанови від 24 лютого 2022 року № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" виконання рішення ЛМАС від 25 березня 2019 року у справі № 173823 є неможливим, не відповідає дійсності, оскільки ця постанова має спеціального суб`єкта регулювання - банки України, а тому норми цієї постанови не регулюють питання, пов`язані з виконанням судового рішення та визнанням виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.
Також зазначає, що згідно з пунктом 4 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувана поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.
Отже, наразі будь-яке примусове виконання рішення ЛМАС від 25 березня 2019 року щодо ПАТ "Алчевський металургійний комбінат", ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" та Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" фактично неможливе з огляду на перебування відповідачів у процедурі банкрутства.
У листопаді 2023 року арбітражний керуючий Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" Глеваський В. В. надіслав до Верховного Суду відповідь на відзив, в якому просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його заяву про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, у справі за заявою Компанії Індумет С.А. (Indumet S.A.) про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення ЛМАС від 25 березня 2019 року у справі № 173823.
Надходження клопотань до суду апеляційної інстанції
У грудні 2023 року та січні 2024 року від арбітражного керуючого Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" Глеваського В. В. надійшли клопотання про зупинення апеляційного провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 905/2199/20 про банкрутство Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу".
Клопотання мотивовані тим, що у межах розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕйджДжи Агро Менеджемент" та ОСОБА_7 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 30 березня 2021 року у справі № 905/2199/20, залишену без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 03 листопада 2021 року, якою відкрито провадження у справі про банкрутство Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" за заявою Компанії Індумет С.А. (Indumet S.A.), вирішується питання щодо наявності (відсутності) зв`язку ініціюючого кредитора Компанії Індумет С.А. (Indumet S.A.) з резидентами РФ та/або пов`язаними з ними особами, тому наявні підстави для зупинення провадження на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України.
У лютому 2024 року через підсистему "Електронний суд" від арбітражного керуючого ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" Нестеренка О. А. надійшло клопотання, в якому заявник просить задовольнити клопотання арбітражного керуючого Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" Глеваського В. В. про зупинення апеляційного провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 905/2199/20.
У березні 2024 року через підсистему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" Глеваського В. В. надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Також заявник просив задовольнити його клопотання про зупинення апеляційного провадження у цій справі.
Позиція осіб, які брали участь у розгляді справи
У судовому засіданні представник ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" адвокат Трохимчук О. І. заперечував щодо клопотань про зупинення апеляційного провадження у справі, мотивуючи відсутністю перешкод для розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 905/2199/20, на яку посилались заявники цих клопотань. Просив відмовити в їх задоволенні.
Також Трохимчук О. І. підтримав доводи відзиву на апеляційну скаргу та додаткових пояснень, поданих арбітражним керуючим ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" Марченком Р. В., просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги арбітражного керуючого Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" Глеваського В. В., а ухвалу Київського апеляційного суду від 21 серпня 2023 року залишити без змін.
Провадження у суді апеляційної інстанції
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 23 ЦПК України справи щодо визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу розглядаються апеляційним загальним судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, якщо місце арбітражу знаходиться поза межами України.
Частиною другою статті 24 ЦПК України визначено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі і ухвалою цього ж суду від 22 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2023 року відкладено розгляд справи на 18 січня 2024 року на 10 год 00 хв, про що повідомлено учасників справи.
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року відкладено розгляд справи на 14 березня 2024 року на 10 год 00 хв, про що повідомлено учасників справи.
23 січня 2024 року засобами поштового зв`язку судову повістку про виклик у судове засідання Лендмонт Лтд ( Landmont Ltd ) на 14 березня 2024 року направлено за адресою, вказаною у матеріалах справи.
Станом на 14 березня 2024 року відомості про отримання Лендмонт Лтд (Landmont Ltd) судової повістки про виклик для участі у розгляді справи на визначену судом дату відсутні, що підтверджується трекінгом поштового відправлення Акціонерного товариства "Укрпошта" (далі - АТ "Укрпошта") № RK030532011UA. Згідно з відомостями вказаного трекінгу поштового відправлення - "відправлення затримується, одержувач оповіщений".
Крім того, у лютому 2024 року до Верховного Суду повернулося рекомендоване поштове відправлення АТ "Укрпошта" № RK030786271UA, яким Лендмонт Лтд (Landmont Ltd) було надіслано копію ухвали суду апеляційної інстанції від 16 жовтня 2023 року про відкриття апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими матеріалами, з довідкою поштового відділення про причину повернення - "одержувач переїхав".
Про призначення справи до розгляду на 14 грудня 2023 року Лендмонт Лтд (Landmont Ltd) було повідомлено лише 20 грудня 2023 року, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням АТ "Укрпошта" № RK030786373UA про отримання судової повістки, у зв`язку з чим ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2023 року розгляд справи відкладено на 18 січня 2024 року. Учасникам справи надіслано судові повістки на вказані у матеріалах справи адреси.
Відповідно до рекомендованого поштового відправлення АТ "Укрпошта" № RK030531798UA станом на 18 січня 2024 року Лендмонт Лтд (Landmont Ltd) судову повістку про виклик у судове засідання на визначену судом дату не отримав. Згідно з відомостями вказаного трекінгу поштового відправлення - "відправлення затримується, одержувач оповіщений".
У зв`язку з відсутністю відомостей про вручення судової повістки Лендмонт Лтд (Landmont Ltd) розгляд справи було відкладено на 14 березня 2024 року, надавши учасникам справи достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи.
Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Частиною першою статті 131 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Оскільки Лендмонт Лтд (Landmont Ltd) не повідомив суду іншої адреси, ніж та, яка є в матеріалах справи, вказана особа вважається повідомленою про час та місце судових засідань у справі.
Для участі у судовому засіданні 14 березня 2024 року з`явився представник ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" адвокат Трохимчук О. І.
13 березня 2024 року через підсистему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" Глеваського В. В. надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Інші учасники справи були належним чином повідомлені про місце, дату і час судового засідання за допомогою підсистеми "Електронний суд", проте причин своєї неявки суду не повідомили.
Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.