ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/2248/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Ємця А.А.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Товариство, позивач) - Верещагіна А.О. (адвокатка),
відповідача-1 - Антимонопольного комітету України (далі - АМК, Комітет, відповідач-1, скаржник-1) - Бабченко Ю.Ю. (самопредставництво),
відповідача-2 - Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення АМК, відповідач-2, скаржник-2) - Бабченко Ю.Ю. (самопредставництво),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги АМК і Відділення АМК
на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 (головуючий - суддя Бондаренко-Легких Г.П.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 (головуючий - суддя Шаптала Є.Ю., судді Тищенко А.І., Яковлєв М.Л.)
у справі №910/2248/23
за позовом Товариства
до АМК, Відділення АМК
про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Причиною звернення до суду є наявність/відсутність підстав для:
- визнання, викладеної у листі Відділення АМК інформації щодо відмови в розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, незаконною;
- зобов`язання АМК за наслідками розгляду заяви Товариства прийняти процесуальне рішення відповідно до вимог чинного законодавства України про захист економічної конкуренції.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство звернулося до суду з позовною заявою до АМК і Відділення АМК, в якому просило про таке:
"Визнати викладену в листі Голови Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.11.2022р. №70-02/1-5615 відмову в розгляді справи за заявою НЕК "Укренерго" від 11.02.2022р. №01-7326 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції незаконною";
"Зобов`язати Антимонопольного комітету України за наслідками розгляду заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції НЕК "Укренерго" прийняти процесуальне рішення згідно вимог чинного законодавства України про захист економічної конкуренції".
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані бездіяльністю відповідачів, що полягає у порушенні порядку розгляду заяви позивача про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі №910/2248/23, позовні вимоги задоволені повністю; визнано, викладену в листі Голови Відділення АМК, відмову в розгляді заяви Товариства про порушення законодавства про захист економічної конкуренції незаконною; зобов`язано Комітет (або АМК в особі територіальних відділень за відповідним дорученням) за наслідками розгляду заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Товариства прийняти процесуальне рішення відповідно до вимог чинного законодавства про захист економічної конкуренції.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг
3.1. АМК, посилаючись на ухвалення судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
3.2. Відділення АМК, посилаючись на ухвалення судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині, що стосується відповідача-2, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог у частині, що стосується відповідача-2, відмовити в повному обсязі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи осіб, які подали касаційні скарги
4.1. На обґрунтування правової позиції у касаційній скарзі АМК із посиланням на пункти 1 та 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує на таке.
4.1.1. Судом першої та апеляційної інстанцій застосовано статтю 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон) без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №910/4518/22, від 20.06.2023 у справі №910/8880/22, від 08.06.2023 у справі №910/4032/22, від 23.04.2019 у справі №910/6538/18, від 13.02.2018 у справі №922/4646/16.
4.1.2. Судами попередніх інстанцій застосовано статтю 243 ГПК України без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №910/644/22 (910/1687/22), від 01.02.2023 у справі №910/3203/21, від 13.09.2022 у справі №910/1959/19, від 08.04.2020 у справі №922/1424/14, від 28.02.2023 у справі №182/8343/19, від 30.11.2022 у справі №753/7476/16, від 01.09.2021 у справі №761/22150/19.
4.1.3. На момент подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 7 частини першої статті 20, статті 27, пункту 4 частини другої статті 43 ГПК України, а саме щодо безпідставного залучення Комітету в якості співвідповідача під час оскарження рішень територіального відділення Комітету з метою зміни територіальної підсудності.
4.1.4. Судом першої та апеляційної інстанцій застосовано статтю 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17, відповідно до якого позовні вимоги, які направлені на спонукання Комітету до відкриття справи за заявою, є втручанням у дискреційні повноваження Комітету.
4.2. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі Відділення АМК із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування:
- статей 37 та 41 Закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у частині визначення фактичних даних, а саме, письмових доказів, які можуть бути використані органами АМК під час розгляду заяв/справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції стосовно визнання дій суб`єктів господарювання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворенням результатів торгів, а також, які можуть слугувати беззаперечними підставами для відкриття провадження у справі шляхом прийняття відповідного розпорядження;
- кваліфікації дій територіальних органів Комітету, в частині розгляду заяв суб`єктів господарювання про наявність ознак порушення законодавства про захист економічної, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворенням результатів торгів - бездіяльністю;
- частини першої та другої статті 4, статті 279 ГПК України та частини другої статті 60 Закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та щодо оскарження відмови в розгляді справи, оформленої у форматі листа до господарського суду, якому не підвідомча справа.
4.3. Також, скаржник-2 у касаційній скарзі, на підставу оскарження судових рішень, посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України та зазначає, що судами проігноровано правову позицію, викладену Верховним Судом у постановах: від 17.01.2023 у справі №910/19251/20 щодо визнання недійсними рішень АМК; від 17.11.2022 у справі №910/11453/21 та від 07.06.2022 №910/3603/21 щодо виконання Комітетом обов`язку щодо надання мотивованої відповіді про відмову в розгляді справ; від 02.07.2019 у справі №910/23000/17 щодо того, що відмова Комітету у відкритті справи є саме рішенням, незважаючи на те, що вона була надана скаржнику у формі листа-повідомлення; від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 та від 15.10.2020 у справі №922/2575/19 щодо зміни предмета та підстав позову; від 27.06.2020 у справі №905/1605/19, від 12.02.2019 у справі №915/352/18, від 08.07.2019 у справі №915/756/18, від 27.08.2019 у справі №922/3685/18, від 23.04.2019 у справі №910/6538/18, від 14.03.2023 у справі №910/4518/22, від 20.04.2023 у справі №910/20438/21, 20.06.2023 у справі №910/8880/22, від 30.11.2023 у справі №922/2508/22 щодо закінчення присічного строку на оскарження рішення Комітету, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є самостійною підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення АМК.
5. Позиція іншого учасника справи
5.1. Позивач у відзиві на касаційну скаргу відповідача-1 заперечив проти доводів скаржника-1, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просив відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції встановлено, що як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2022 Товариство звернулось до АМК із заявою за вих. №01/7326 про порушення фізичною особою-підприємцем Шеіною Лідією Олександрівною (далі - ФОП Шеіна Л.О.), фізичною особою-підприємцем Галіциною Оленою Олександрівною (далі - ФОП Галіцина О.О.) та фізичною особою-підприємцем Ільченко Іриною Миколаївною (далі - ФОП Ільченко І.М.) законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, проведених Товариством у таких процедурах закупівлі:
- " 79950000-8 Послуги з організації виставок, ярмарок і конгресів Організації серії профорієнтаційних зустрічей із школярами в сільській місцевості" за допомогою систем електронних закупівель "Prozorro" (ідентифікатор закупівлі: UA-2021-05-27-000480-c) [далі Торги-1];
- " 79950000-8 Послуги з організації виставок, ярмарок і конгресів Організації серії профорієнтаційних зустрічей для дівчат (Ladies energy club) за участі жінок - енергетиків Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" за допомогою системи електронних закупівель "Prozorro" (ідентифікатор закупівлі: UA-2021-05-27-002404-b) [далі Торги-2].
6.1.1. У заяві від 11.02.2022 за вих.№01/7326 Товариство виклало власні виявлені ознаки порушення в діях ФОП Шеіної Л.О., ФОП Галіциної О.О., ФОП Ільченко І.М. законодавства про захист економічної конкуренції у вище зазначених закупівлях у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які негативно впливають на права Товариства, як замовника закупівлі.
6.2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Відділення АМК на виконання доручення від 18.02.2022 №13-09/104 АМК, розглянувши заяву Товариства від 11.02.2022 за вих.№01/7326, листом від 01.11.2022 №70-02/1-2615 повідомило позивача про те, що наразі виявлені обставини не відображають повної сукупності доказів, які свідчили б про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів. Враховуючи викладене, територіальне Відділення АМК продовжить дослідження питання щодо участі у Торгах ФОП Шеіної Л.О., ФОП Галіциної О. О., ФОП Ільченко І. М. за власною ініціативою.
6.3. Також, Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України зазначило, що у разі встановлення повної сукупності обставин, які можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, Відділенням будуть вжиті заходи, передбачені чинним законодавством, про що додатково буде повідомлено Товариство.
6.4. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вказали, що:
предметом позову є вимоги позивача до відповідачів:
- Відділення АМК (відповідач-2) - про визнання, викладеної в листі Голови Відділення АМК від 01.11.2022 №70-02/1-2615 відмови в розгляді заяви Товариства від 11.02.2022 №01/7326 про порушення законодавства про захист економічно конкуренції незаконною;
- АМК (відповідач-1) - про зобов`язання АМК за наслідками розгляду заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Товариства прийняти процесуальне рішення відповідно до вимог чинного законодавства України про захист економічної конкуренції;
підставами позову є обставини бездіяльності відповідачів, що полягають у порушенні порядку розгляду заяви позивача від 11.02.2022 №01/7326, зокрема, статей 3 та 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статті 7 Закону, пунктів 19-20 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Комітету від 19.04.1994 №5 (далі - Правила), а саме: не винесення розпорядження про початок розгляду справи чи надання відмови у розгляді заяви Товариства без прийняття відповідного процесуального рішення, що, на думку позивача, є фактичною відмовою у розгляді його заяви, що порушує його права як замовника закупівлі.
6.5. Суд апеляційної інстанції вказав, що, як правильно зазначив суд першої інстанції, за результатами розгляду заяви Товариства, відповідачем-2 мало бути прийняти одне з передбачених Законом та Правилами - про відмову у розгляді справи або про початок розгляду справи.
6.6. Суд апеляційної інстанції вважав за можливе погодитись з відповідачем-2 в тій частині, що відмова Комітету/територіального відділення АМК у розгляді справи, може бути оформлена, в тому числі, листом, що по своїй суті може бути рішенням Комітету, тобто актом індивідуальної дії, а, отже, і бути оскарженим у судовому порядку в строк передбачений статтею 60 Закону.
6.7. Суд апеляційної інстанції констатував, що рішення Комітету/територіального Відділення, не вважливо від того, в якій формі воно прийнято, має бути викладено таким чином, що усувало б двозначність у його розумінні. Зокрема, зі змісту рішення заявнику повинно бути зрозуміло яке саме рішення прийняв територіальний орган Комітету відносно його заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
6.8. Суд апеляційної інстанції зазначив, що, однак, виходячи зі змісту листа Відділення АМК від 01.11.2022 №70-02/1-2615 та системного аналізу положень статей 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статті 36 Закону, пункту 20 Правил лист Відділення АМК, на переконання суду, не є рішенням Комітету/територіального Відділення АМК, оскільки, не містить максимально вичерпних та мотивованих аргументів як про відмову у розгляді справи, так і про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
6.9. Суди попередніх інстанцій встановили, що у листі від 01.11.2022 №70-02/1-2615 відповідач-2 зазначив, що під час дослідження обставин участі ФОП Шеіної Л.О., ФОП Галіциної О.О., ФОП Ільченко І.М. у торгах Відділенням АМК направлені вимоги про надання інформації до державного підприємства "ПРОЗОРРО" від 02.09.2022 №70-02/1-1940, державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ" від 02.09.2022 №70-02/1-1941, Державної податкової служби України від 02.09.2022 №70-02/1-1942, Головного Управління Пенсійного Фонду України у Харківській області від 02.09.2022 №70-02/1-1943, ТОВ "СМАРТТЕНДЕР" від 06.10.2022 №70-02/1-2400, АТ "Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" від 14.10.2022 №70-02/1-2467, АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" від 14.10.2022 №70-02/1-2466, ТОВ "ВОЛЯ-КАБЕЛЬ" від 21.10.2022 №70-02/1-2515, до ТОВ "МАКСНЕТ" від 21.10.2022 №70-02/1-2514.
6.9.1. Також, Відділенням АМК проведено аналіз документів, завантажених учасниками Торгів в електронному вигляді до системи Prozorro для участі у Торгах. Отже, Відділенням АМК встановлено такі обставини підготовки ФОП Шеіної Л.О., ФОП Галіциної О.О., ФОП Ільченко І.М. до участі у Торгах:
1) подання тендерних пропозицій на Торги з одного авторизованого електронного майданчика "SmartTender.biz";
2) однакові властивості електронних файлів, завантажених Учасниками для участі у Торгах;
3) зазначення один одного та одних і тих же осіб, як таких, що будуть задіяні безпосередньо у виконанні договору;
4) використання одних і тих же точок доступу до мережі Інтернет під час реєстрації в електронному кабінеті платника податків та при вході до електронного кабінету платника податків.
6.9.2. Проте, Відділенням АМК зазначено, що виявлені обставини не відображають повної сукупності доказів, які свідчили б про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.
6.9.3. Також, станом на 01.11.2022 Відділенням АМК не отримано інформацію від ТОВ "СМАРТТЕНДЕР", АТ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", ТОВ "ВОЛЯ-КАБЕЛЬ, ТОВ "МАКСНЕТ" та відсутність інформації від зазначених суб`єктів господарювання не дозволяє зробити об`єктивні висновки щодо наявності в діях вище перелічених учасників Торгів ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворенням результатів торгів.
6.9.4. Враховуючи наведене, Відділення АМК продовжить дослідження питання щодо участі у Торгах ФОП Шеіної Л.О., ФОП Галіциної О.О., ФОП Ільченко І.М. за власною ініціативою.
6.10. Суд апеляційної інстанції вказав, що з викладеного змісту листа вбачається, що сам відповідач-2 встановив деякі ознаки, які свідчать про можливі порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проте не прийняв рішення у вигляді розпорядження про початок розгляду справи за заявою позивача, а почав збирати інформацію та вказав, що продовжить розслідування за власною ініціативою.
6.11. Суд апеляційної інстанції вважав за можливе погодитись з твердженнями позивача, що у листі від 01.11.2022 №70-02/1-2615 Відділенням АМК не було прийнято жодного рішення передбаченого Правилами та Закону та не встановлено жодних підстав для відмови у розгляді справи або ж підстав для початку розгляду справи, у тому числі, за власною ініціативою Відділення АМК. Відтак, наведеним спростовуються твердження відповідача-2 щодо пропуску позивачем присічного строку на оскарження рішень територіального відділення Комітету, що визначений статтею 60 Закону.
6.12. Суд апеляційної інстанції вказав, що як правильно зазначив суд першої інстанції, листом від 01.11.2022 №70-02/1-2615 відповідач-2 фактично відмовив позивачу у розгляді справи за його заявою, проте вказав, що продовжить розслідування за власною ініціативою, чим допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не розгляді заяви Товариства від 11.02.2022 №01/7326 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що стосується спотворення результатів торгів. Також, слід зауважити, що сама по собі бездіяльність є триваючим порушенням, а, отже, до таких вимог не може застосовуватися присічний строк у два місяці, встановлений спеціальним законодавством.
6.13. Доводи відповідача-1 про те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки, судом першої інстанції розглянуто позов в межах заявлених позовних вимог та в межах визначених позивачем предмету та підстав позову.
7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №910/2248/23 за касаційною скаргою АМК на підставі пунктів 1 і 3 частини другої статті 287 ГПК України.
7.2. Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №910/2248/23 за касаційною скаргою Відділення АМК на підставі пунктів 1 і 3 частини другої статті 287 ГПК України.
7.3. Від відповідача-2 до Суду 13.03.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги.
7.4. Від позивача до Суду 14.03.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі.
7.5. Суд протокольною ухвалою від 19.03.2024 долучив вказані пояснення з огляду на статтю 42 ГПК України до матеріалів справи, та оцінюватиме їх у межах статті 300 ГПК України.
7.6. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.7. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
8.4. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
8.5. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
8.6. При цьому наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
8.7. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
8.8. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
8.9. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
8.10. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
8.11. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.
8.12. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
8.13. Скаржники посилаються на низку постанов Верховного Суду, які вказані у пунктах 4.1.1, 4.1.2 та 4.3 цієї постанови, зазначаючи про те, що судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки.
8.14. Предметом розгляду у даній справі є:
- визнання, викладеної у листі Відділення АМК інформації щодо відмови в розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, незаконною;
- зобов`язання АМК за наслідками розгляду заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції позивача прийняти процесуальне рішення відповідно до вимог чинного законодавства України про захист економічної конкуренції.
8.15. Предметом розгляду справи №910/4518/22 є визнання недійсним рішення АМК, відповідно до якого, зокрема, визнано, що позивач займав монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг із відкриття та ведення карткових рахунків власників муніципальних карток "Картка киянина" у межах міста Києва й не мав жодного конкурента на цьому ринку.
8.16. Предметом розгляду справи №910/8880/22 є визнання недійсним і скасування рішення АМК, відповідно до якого визнано дії позивача порушенням, передбаченим статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".
8.17. Предметом розгляду справи №910/4032/22 є визнання недійсним і скасування низки пунктів резолютивної частини рішення АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в частині, яка стосується позивача.
8.18. Предметом розгляду справи №910/6538/18 є визнання недійсним рішення АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.
8.19. Предметом розгляду справи №922/4646/16 є скасування рішення територіального відділення АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.
8.20. Предметом розгляду справи №905/1605/19 є скасування рішення територіального відділення АМК у частині визнання того, що позивач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та визначене пунктом 4 частини другої статті 6 Закону у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі закупівлі, та накладення на позивача штрафу.
8.21. Предметом розгляду справи №915/352/18 є визнання недійсним рішення відділення АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.
8.22. Предметом розгляду справи №915/756/18 є визнання недійсним рішення відділення АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
8.23. Предметом розгляду справи №922/3685/18 є стягнення з відповідача штрафу та пені із зарахуванням зазначеної суми до державного бюджету України. Позов обґрунтовано посиланням на статті 17, 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статтю 56 Закону.
8.24. Предметом розгляду справи №910/20438/21 є визнання недійсним рішення АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
8.25. Предметом розгляду справи №922/2508/22 є визнання недійсним і скасування рішення відділення АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.
8.26. Під час розгляду справ вказаних у пунктах 8.15 - 8.25 цієї постанови судами констатовано, що позивачами пропущено строк для оскарження рішення Комітету/відділення АМК, який передбачений у статті 60 Закону, що є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
8.27. Предметом розгляду справи №910/644/22 (910/1687/22) є визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі та акта приймання-передачі частини частки у статутному капіталі в межах справи про банкрутство.
8.28. Предметом розгляду справи №922/1424/14 є внесення змін до договору оренди землі.
8.29. Предметом розгляду справи №182/8343/19 є усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні дитини.
8.30. Предметом розгляду справи №753/7476/16 є, зокрема, зобов`язання передати безкоштовно у приватну власність земельну ділянку.
8.31. Предметом розгляду справи №761/22150/19 є стягнення невиплачених за договорами банківських вкладів грошових коштів.
8.32. Скаржник-1, зазначаючи постанови, наведені у пунктах 4.1.2, 8.27 - 8.31 цієї постанови, вказував на те, що судами попередніх інстанцій застосовано статтю 243 ГПК України без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладені у вказаних постановах Верховного Суду.
8.33. Разом з тим, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що у справи №910/3203/21 та №910/1959/19 не перебували на розгляді у суді касаційної інстанції та відсутні постанови Верховного Суду, у тому числі від 01.02.2023 у справі №910/3203/21 та від 13.09.2022 у справі №910/1959/19.
8.34. Що ж до справ, зазначених у пунктах 8.27 - 8.31 цієї постанови, то серед них лише одна справа (№922/1424/14) містить висновки щодо застосування статті 243 ГПК України.