ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/10009/22
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Васьковського О. В. - головуючого, Бенедисюка І. М., Вронської Г. О., Дроботової Т. Б., Кібенко О. Р., Малашенкової Т. М., Пєскова В. Г., Рогач Л. І., Чумака Ю. Я.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.
розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколь-Моторс"
про розподіл судових витрат у справі № 910/10009/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколь-Моторс"
до Київської обласної військової адміністрації
про визнання протиправним та скасування наказу, визнання недійсним акту та зобов`язання вчинити дії.
Учасники справи:
представник позивача - не з`явився,
представник відповідача - не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
1. 01.03.2023 Господарський суд міста Києва за результатами розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколь-Моторс" (далі - Позивач) про визнання протиправним та скасування наказу Київської обласної військової адміністрації (далі - Відповідач) від 12.03.2022 № 2/1-в "Про відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану" (далі - Наказ) в частині відчуження автомобілів (HAVAL JOLION, vin код НОМЕР_1 ; HAVAL Н6, vin код НОМЕР_2 ), визнання недійсним акта про примусове відчуження або вилучення майна, укладеного між сторонами в частині відчуження зазначених автомобілів (далі - Акт), та зобов`язання Відповідача повернути Позивачу автомобіль HAVAL JOLION, vin код НОМЕР_1, ухвалив рішення (залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023) про відмову в задоволенні позову.
2. Верховний Суд постановою від 16.02.2024 задовольнив частково касаційну скаргу Позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023, скасував ці судові рішення в частині відмови Позивачу у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Відповідача повернути Позивачу автомобіль HAVAL JOLION, vin код НОМЕР_1, і в цій частині ухвалив нове рішення - про задоволення позову, в іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 залишив без змін. При цьому Суд здійснив у справі новий розподіл судового збору за подання позову та апеляційної скарги, а також розподіл судового збору за подання касаційної скарги.
3. Водночас, при ухваленні 16.02.2024 постанови у справі № 910/10009/22, Верховним Судом не здійснювався розподіл заявлених Позивачем судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у цій справі.
4. 19.02.2024 Позивач звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі та здійснення розподілу судових витрат Позивача на професійну правничу допомогу в сумі 85 000 грн 00 коп., понесених Позивачем у зв`язку із розглядом цієї справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
5. Правила розподілу судових витрат у господарській справі регламентовано положеннями статті 129 ГПК України, за якими, зокрема:
- інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини четвертої);
- розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма);
- якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина чотирнадцята).
6. Згідно з вимогами частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі (після чого суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, статті 218, 219 ГПК України) або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначені положення статті 129 ГПК України підлягають застосуванню судом під час дослідження обставин стосовно дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, і у разі дотримання стороною цих вимог, суд здійснює розподіл судових витрат. У разі не дотримання стороною порядку та строків на подання таких доказів суд залишає таку заяву без розгляду.
7. Щодо підстав для вимог про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у господарському процесі Суд зазначає, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
8. Згідно з вимогами частин першої другої статті 123 ГПК України судові витрати складаються, окрім судового збору, також з витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, відповідно до пункту 1 частини другої зазначеної статті, належать витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами за результатами розгляду справи.
9. Щодо процесуального порядку заявлення стороною (учасником) у справі вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то за положенням частини першої статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Відповідно до частини другої цієї статті ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат за винятком суми сплаченого нею судового збору.
10. За аналізом процесуального законодавства визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу.
Так, відповідно до частини другої статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
11. Крім цього за положеннями частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
12. При цьому розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).
У разі ж недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).
Поряд з цим, обов`язок доведення неспівмірності витрат законодавець покладає на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).
13. Щодо порядку обчислення гонорару Суд зазначає про таке.
Відповідно до визначення, наведеного у статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
14. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 (Провадження № 12-14гс22) (пункт 128) Велика Палата Верховного Суду зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
15. З матеріалів справи вбачається, що Позивач протягом розгляду цієї справи в кожній судовій інстанції робив заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених Позивачем у зв`язку із розглядом цієї справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій:
- в суді першої інстанції - на суму 50 000 грн 00 коп. згідно із заявою про розподіл судових витрат у цій справі, поданою 08.12.2022, тобто до закінчення судових дебатів у справі в суді першої інстанції (пункти 1, 7);
- в суді апеляційної інстанції - на суму 20 000 грн 00 коп. та в суді касаційної інстанції - на суму 15 000 грн 00 коп., згідно з апеляційною та касаційними скаргами, відповідно; тобто також до закінчення судових дебатів у відповідній судовій інстанції (пункти 1, 2, 7).