Постанова
Іменем України
20 березня 2024 року
м. Київ
справа № 932/3458/20
провадження № 61-14922св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Дніпровська митниця Держмитслужби, Державна казначейська служба України,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 серпня 2023 року в складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А., Свистунової О. В.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, Державної казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що відносно позивача, 07 квітня 2017 року, Дніпропетровською митницею ДФС складений протокол про порушення митних правил № 0102/110000014/17 за статтею 485 Митного кодексу України, а 29 червня 2017 року - винесено постанову у справі про порушення митних правил № 0102/110000014/17, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 674 812,10 грн.
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2019 року, за адміністративним позовом поданим 10 липня 2017 року, ухвалено судове рішення про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0102/110000014/17. З огляду на те, що довготривалий захист прав у суді (07 квітня 2017 року день складання протоколу, 09 листопада 2019 року дата набрання законної сили рішенням суду від 08 жовтня 2019 року, термін розгляду склав 31 місяць 2 дні або 946 днів) спричинив моральну шкоду, яка виразилась у переживаннях на фоні постійного душевного хвилювання щодо усвідомлення загрози стягнення у розмірі 1 674 812,10 грн. Позивач її оцінює у 129 641,20 грн, яка розрахована в порядку встановленому Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", за наступною формулою: 129 363,00 (31 місяць х 4 173,00 грн (станом на день скасування постанови про накладення штрафу, мінімальна заробітна плата була встановлена в Законі України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" на рівні 4 173,00 грн) + 278,20 грн (4 173,00 грн/30 днів х 2 днів).
ОСОБА_1 просив:
стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку моральну шкоду у розмірі 129 641,20 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 25 000,00 грн, шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку.
В іншій частині позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
оскільки позивача протиправно було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, і для відвернення негативних явищ, які настали внаслідок складення протоколу та постанови у справі про адміністративне правопорушення він був вимушений докласти значних додаткових зусиль, оскаржуючи постанову до ДФС України та до суду, а також внаслідок неправомірного та передчасного звернення постанови до виконання до спливу строку на добровільну сплату штрафу, при цьому весь час перебував під загрозою застосування штрафу у розмірі 1 674 812,10 грн;
суд вважав доведеним заподіяння позивачу моральної шкоди діями відповідача - Дніпровської митниці Держмитслужби, що є правонаступником прав та обов`язків Дніпропетровської митниці ДФС. Тому позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 серпня 2023 року апеляційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Дніпровської митниці Держмитслужби задоволено, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної казначейської служби України судові витрати у розмірі 1 944,62 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 1 944,62 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що;
встановивши, що Державна казначейська служба України не є стороною спірних правовідносин, в задоволенні позовних вимог до Державної казначейської служби України повинно бути відмовлено з наведених вище підстав. Суд першої інстанції на це увагу не звернув, у повному обсязі фактичні обставини не встановив, допустивши також неправильне застосуванням норм матеріального права, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог;
за змістом частини першої, тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З урахуванням відмови в задоволенні позовних вимог, з позивача на користь Державної казначейської служби України підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 944,62 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 593 від 21 квітня 2023 року (а. с. 43, т.2);
ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 травня 2023 року відстрочено Дніпровській митниці Держмитслужби сплату судового збору у розмірі 1 944,62 грн за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі (а. с. 76-78, т. 2). Таким чином, з позивача підлягає стягненню судовий збір за подання Дніпровською митницею Держмитслужби апеляційної скарги, сплату якого відстрочено ухвалою суду, а саме у розмірі 1 944,62 грн в дохід держави.
Аргументи учасників справи
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 серпня 2023 року, в якій просив:
змінити постанову апеляційного суду від 28 серпня 2023 року, виключивши з резолютивної частини абзац 4 та абзац 5 про стягнення з позивача судових витрат.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
судом апеляційної інстанції було протиправно стягнуто з позивача судовий збір на користь одного з відповідачів в розмірі 1 944,62 грн та 1 944,62 грн на користь держави, з огляду на те, що позивач був звільнений від сплати судового збору під час звернення до суду із позовною заявою за приписами пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір". Ця норма закону не була застосована судом, хоча підлягала застосуванню;
так як позивач був звільнений від сплати судового збору під час звернення із позовною заявою до суду, з нього не може бути стягнутий судовий збір за подання апеляційної скарги відповідачами.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
13 березня 2024 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 03 листопада 2023 року зазначено, що:
аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що вона може стосуватися питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт "а" пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), а тому судове рішення у справі підлягає касаційному оскарженню;
наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц; від 20 червня 2018 року у справі № 914/1748/17.
Позиція Верховного Суду
Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20; постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 1519/2-5034/11).