ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2024 року
м. Київ
справа № 824/1015/16-а
адміністративне провадження № К/9901/31935/18, К/9901/31936/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
судді - Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тема-Буковина"
на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.01.2017 (Суддя: Лелюк О.П.),
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 (Судді: Ватаманюк Р.В., Сторчак В.Ю., Мельник-Томенко Ж.М.),
у справі № 824/1015/16-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тема-Буковина"
до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області
про визнання протиправним та скасування податкового рішення, -
В С Т А Н О В И В :
В грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тема-Буковина" (далі - позивач, ТОВ "Тема-Буковина") звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі- відповідач, ГУ ДФС у Чернівецькій області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.11.2016 року №0001001402 (т. 1 а.с. 4-7).
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.01.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.11.2016 №0001001402 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" на 636 871 грн 50 коп (за основним платежем - 424 581,0 грн, за штрафними санкціями - 212290,50 грн) . В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (т. 3 а.с. 143-156, 215-218).
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в обґрунтування доводів якої зазначив на правомірності зафіксованого актом перевірки порушення позивачем пункту 14.1.181 пункт 14.1 статті 14, пункт 198.6 статті 198, пункт 201.1 статті 201 ПК України, пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.01.2011 №1379, внаслідок завищення позивачем податкового кредиту по господарським операціям з придбання товарів від продавців ТОВ "Фрешбері", ТОВ "Домосвіт", ТОВ "Тема-Станіслав", у зв`язку з недоліками податкових накладних, допущених продавцями при їх складанні (невірна податкова адреса покупця (позивача). За доводами скаржника, позивачем на виконання вимог податкового законодавства не подано скаргу на продавців (контрагентів) щодо порушення ними порядку заповнення податкових накладних та не складені розрахунки коригування до таких податкових накладних, що позбавляє останнього права на формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій з наведеними контрагентами на підставі податкових накладних, оформлених з порушенням вимог статті 201 ПК України. Враховуючи викладене, відповідач просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог та відмовити в задоволенні позову в цій частині. В іншій частині просив залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін (т. 4 а.с. 3-9).
Також, з касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог звернувся позивач, посилаючись на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про не включення до складу податкових зобов`язань з податку на додану вартість за першою подією отриманих авансових платежів за товар по контрагенту - покупцю " ОСОБА_1". Такі доводи обґрунтовані тим, що податкові зобов`язання були відображені в додатку 5 до податкової декларації з ПДВ в розділі І "Податкові зобов`язання" в графі "Інші", а розшифрування суми ПДВ в розмірі 493 043, 75 грн проведено в розділі "Видаткові накладні" (№ 1577 відображено податкові зобов`язання з ПДВ по контрагенту ОСОБА_1 ). Разом з тим, за доводами позивача, грошові кошти в сумі 711 400,74 грн є оплатою за товар, а не передоплатою, і в нього відсутній обов`язок з постачання товару контрагенту, але в доводах касаційної скарги ним зазначено на відсутності первинних документів в частині господарських операцій із ОСОБА_1, з посиланням на їх втрату. Також, скаржник посилається на необхідність встановлення походження коштів, що вони є передоплатою за товар, а не оплатою за вже придбаний товар/чи можливо є помилковим переказом і позивачем в майбутньому будуть повернуті помилково перераховані кошти/або включені до складу доходів, як безповоротна фінансова допомога. Враховуючи викладене, позивач просив суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині відмовлених позовних вимог та задовольнити позов в цій частині. В іншій частині просив залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін (т. 4 а.с. 37-40).
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи в межах доводів та вимог касаційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної відповідачем документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Тема-Буковина" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2016 року, 11.11.2016 року складено акт перевірки № 39/24-13-14-02/ НОМЕР_1 з висновками про порушення ТОВ "Тема-Буковина", зокрема:
- підпункту 14.1.32 пункту 14.1 статті 14, пункту 135.1, пункту 135.2, підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135, пункту 137.1 статті 137 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 90,0 грн, у тому числі за 2014 рік на суму 90,0 грн;
- підпункту 14.1.32 пункту 14.1 статті 14, пункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137 ПК України, пункти 10,11,12 П (С) БО "Доходи", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 90,0 грн, у тому числі за 2015 рік на суму 90,0 грн;
- підпункту 14.1.181, підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.7 статті 201 ПК України (у редакції, що діяла до 01.01.2015), пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 565 269 грн, у тому числі за січень 2014 року в сумі 69 276,0 грн, лютий 2014 року в 72 723,0 грн, березень 2014 року в сумі 73 430,0 грн, квітень 2014 року в сумі 81 119,0 грн, травень 2014 року в сумі 79 603,0 грн, червень 2014 року в сумі 41 642,0 грн, липень 2014 року в сумі 23 511,0 грн, серпень 2014 року в сумі 101 908,0 грн, вересень 2014 року в сумі 9,0 грн, жовтень 2014 року в сумі 9,0 грн, грудень 2014 року в сумі 18,0 грн, березень 5 року в сумі 5 832,0 грн, квітень 2015 року в сумі 16 121,0 грн, травень 2015 року в сумі 8,0 грн, липень 2015 року в сумі 16,0 грн, жовтень 2015 року в сумі 26,0 грн, листопад 2015 в сумі 9,0 грн, грудень 2015 року в сумі 9,00 грн (т. 1 а.с. 126-171).
25.11.2016 на підставі акту перевірки №39/24-13-14-02/35029568 від 11.11.2016, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення за формою "Р" №0001001402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 847 904, 50 грн, з яких 565 269, 00 грн - за основним платежем, 282 635, 50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 173).
Згідно розрахунку податкового зобов`язання та штрафних санкцій за результатами акту планової перевірки ТОВ "Тема-Буковина" №39/24-13-14-02/35029568 від 11.11.2016 (в частині нарахування ПДВ згідно податкового повідомлення-рішення №0001001402 від 25.11.2016) (т. 1 а.с. 176), порушення полягало у:
-не включенні до складу податкових зобов`язань податок на додану вартість з вартості наданих послуг відповідального зберігання товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Українські промислові ресурси" (донараховано 300,0 грн, з них за основним платежем - 200,0 грн, за штрафними санкціями - 100,0 грн);
-не включенні до складу податкових зобов`язань податку на додану вартість за першою подією отримані авансові платежі за товар по контрагенту-покупцю "Недостаченко" (донараховано 177850,50 грн, з них за основним платежем - 118567,0 грн, за штрафними санкціями - 59283,50 грн);
-завищенні податкового кредиту по господарським операціям з придбання товарів від продавців ТОВ "Фрешбері", ТОВ "Домосвіт", ТОВ "Тема-Станіслав" (донараховано 636871,50 грн, з них за основним платежем - 424 581,0 грн, за штрафними санкціями - 212290,50 грн);
-завищенні від`ємного значення податку на додану вартість (рядок 24) за лютий 2015 року (донараховано 32881,50 грн, з них за основним платежем - 21921,0 грн, за штрафними санкціями - 10960,50 грн).
Частково задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність порушень при формуванні позивачем податкового кредиту згідно податкових накладних, виписаних ТОВ "Фрешбері", ТОВ "Домосвіт", ТОВ "Тема-Станіслав", оскільки у відповідності до вимог ст. 201 ПК України "місцезнаходження покупця" не належить до обов`язкових реквізитів податкової накладної, а помилки в таких реквізитах не позбавляють можливості ідентифікувати документально підтверджені господарські операції позивача з контрагентами. Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність донарахування відповідачем податку на додану вартість з вартості наданих послуг зберігання товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Українські промислові ресурси" (що не заперечувалось позивачем під час розгляду справи), а також, з огляду на не включення позивачем в порушення пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.7 статті 201 ПК України до складу податкових зобов`язань податку на додану вартість за першою подією отриманих авансових платежів за товар по контрагенту - покупцю ОСОБА_1 .
Колегія суддів вважає вірними такі висновки судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Згідно п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
У відповідності до підпункту б) пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Згідно п.п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У відповідності до пункту 201.7 статті 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Згідно ст. 1 вищевказаного Закону, первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, в 2014 році ТОВ "Тема-Буковина" проведено господарську операцію по контрагенту-покупцю "Недостаченко" і станом на 01.01.2014 на бухгалтерському рахунку 361 по контрагенту "Недостаченко" значиться дебетове сальдо у розмірі 711400,74 грн. У липні-серпні 2014 року по даному контрагенту були проведенні господарські операції з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку записами по Д-ту рахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті" та рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями".
Також судами враховано, що згідно пояснень посадових осіб ТОВ "Тема-Буковина", ОСОБА_2 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ "Тема-Буковина" (на той час ТОВ "Космея-Тема") на підставі наказу №44-К від 06.05.2014. При передачі справ від попереднього директора ОСОБА_3 була виявлена дебіторська заборгованість по контрагенту ОСОБА_1 в сумі 711400,74 грн. При цьому зазначено, що 25.12.2012 від фізичної особи ОСОБА_1 надійшов лист про те, що він визнає заборгованість перед ТОВ "Космея-Тема" і зобов`язується сплатити борг найближчим часом. З урахуванням того, що борг був протермінований, директором ОСОБА_2 було прийнято рішення не звертатися до суду, а в 2014 році контрагент ОСОБА_1 повністю сплатив свої борги перед товариством (т. 3 а.с. 92, 93).