ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2024 року
м. Київ
Справа № 761/268/23
Провадження № 51-7497 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 з доповненням на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 09 червня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100100003105, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ), громадянина України, раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 09 червня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України допокарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 вирішено рахувати з моменту його затримання, тобто з 17 лютого 2023 року.
За вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він, будучи раніше судимим за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, 28 жовтня 2022 року о 15:50 год. з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, повторно, перебуваючи у приміщенні магазину "ECONOMCLASS", який розташований за адресою: АДРЕСА_2, взявши з випадково відчиненої комори ключ, відчинив комору для зберігання речей покупців, звідки таємно викрав належне потерпілому ОСОБА_7 майно загальною вартістю 958 грн, чим заподіяв останньому майнову шкоду в указаному розмірі.
Крім того, 27 липня 2022 року о 15 год. 37 хв., перебуваючи у приміщенні магазину "RED", що за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_6 шляхом підбору ключа проник до комірки шафи для зберігання речей, звідки, діючи умисно, повторно, таємно викрав майно, яке належить потерпілій ОСОБА_8, на загальну суму 1 271 грн 50 коп., чим заподіяв останній майнову шкоду в указаному розмірі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 09 червня 2023 року - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність й указуючи на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушеннята особі засудженого, його явну несправедливість внаслідок суворості, просить змінити оскаржувані судові рішення, призначити йому покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України чи ст. 69 КК України, або обмежитись відбутим покаранням, та призначити додаткове покарання у виді штрафу чи громадських робіт.
На обґрунтування своїх вимог засуджений посилається на те, що суд першої інстанції, призначаючи йому покарання, не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу засудженого, який вину визнав, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, має неофіційну роботу в компанії "Глово", а також те, що він має на утриманні неповнолітню дитину 2008 року народження інваліда дитинства з психічною хворобою, якій він допомагає з адаптацією до навколишнього світу та забезпечує ліками. Також він сам має хронічні захворювання.
Суд також не врахував, що він вчинив злочин у зв`язку зі збігом тяжких особистих обставин, адже після звільнення певний час не міг влаштуватися на роботу і потрібно було відновити документи; добровільно частково повернув викрадені речі потерпілим і попросив вибачення у потерпілих.
Також вважає, що зміни, внесені до Кримінального кодексу України, а саме до ч. 4 ст. 185 КК України, які посилюють кримінальну відповідальність за вчинення цього злочину в умовах воєнного стану,є неконституційними, й вчинення ним злочинів жодним чином не було пов`язано з воєнний станом. Вбачає передбачене санкцією ч. 4 ст. 185 КК України покарання надто суворим і диспаритетним відносно покарань за інші значно тяжчі, на його думку, злочини.
Вважає, що апеляційний суд формально погодився з висновками суду першої інстанції щодо призначеного покарання і належним чином доводи його апеляційної скарги не перевірив.
У доповненні засуджений зазначає про те, що він під час виступу з останнім словом також наголошував на пом`якшуючих його покарання обставинах та просив їх врахувати під час постановлення вироку.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений підтримав подану касаційну скаргу і просив її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ст. 433 КПК Українисуд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При вирішенні питання про скасування або зміну вироку, ухвали, відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України суд касаційної інстанції керується положеннями статей 412-414 цього Кодексу і не переглядає судові рішення з підстав однобічності і неповноти досудового розслідування та судового розгляду, щодо невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість саме такі підстави є предметом перегляду суду апеляційної інстанції.
Стосовно доводів засудженого щодо суворості призначеного йому покарання, безпідставного неврахування обставин, які пом`якшують покарання, можливості його звільнення від відбування покарання на підставі положень ст. 75 КК України чи застосування положень ст. 69 КК України, то вони, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.