ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2024 року
м. Київ
Справа № 484/5488/19
Провадження № 51-2145 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_6 на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 квітня 2023 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019150110002451, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 квітня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. На підставі п. 1 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України її було звільнено від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
За вироком ОСОБА_6 визнано винуватою у тому, що вона 14 листопада 2019 року о 14:00 год. неподалік місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, на ґрунті довготривалих неприязних відносин між нею та ОСОБА_7, під час сварки, в ході словесного конфлікту, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків й бажаючи їх настання, завдала ОСОБА_7 кулаками обох рук чисельні удари в обличчя i тулуб.
В результаті протиправних дій ОСОБА_6 спричинила потерпілій ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді садна обличчя, лівої надключичної області, садна правої молочної залози, синця правого плеча, які згідно з висновком експерта від 18.11.2019 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі з доповненням від 05.12.2023 і уточненням від 25.12.2023 засуджена ОСОБА_6 просить вирок та ухвалу апеляційного суду скасувати й закрити провадження за відсутності події кримінального правопорушення. Зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Вказує на неповноту судового розгляду, неправильну оцінку доказів, вважаючи, що суд дійшов безпідставного висновку про доведеність її вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Вказує, що злочин було скоєно 14 листопада 2019 року, а відомості в ЄРДР були внесені значно раніше. Стверджує, що їй не було вручено повідомлення про підозру, повідомлення про змінену підозру було складено 17 серпня 2018 року, а злочин вчинено пізніше 14 листопада 2019 року.
Стверджує, що в матеріалах кримінального провадження міститься інший обвинувальний акт, а не той, з яким її було ознайомлено. На її думку, провадження підлягає закриттю, оскільки обвинувальний акт складено без пред`явлення підозри.
Зазначає, що суд безпідставно не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_8, а показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не підтверджують її вину у завдані ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, оскільки вони не були очевидцями події.
Вважає, що суд у вироку безпідставно послався на дані протоколу слідчого експерименту, проведеного за участю свідка ОСОБА_13, оскільки вона не була безпосередньо допитана судом.
Указує на недопустимість висновку експерта № 511 від 18.11.2019 р., яким встановлено наявність у потерпілої ОСОБА_7 тілесних ушкоджень у зв`язку з проведенням огляду через 4 дні після самої події.
Вважає, що до неї безпідставно були застосовані приводи в судове засідання, а також безпідставно накладено грошове стягнення в розмірі 1 300 грн без її присутності.
Зазначає, що суд безпідставно призначив їй захисника ОСОБА_14, оскільки на той час у неї був свій захисник ОСОБА_15, від якого вона не відмовлялася.
Вказує, що нею була направлена заява до апеляційного суду, щоб апеляційну скаргу захисника ОСОБА_15 суд не розглядав, адже угода з ним була розірвана, однак апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу захисника ОСОБА_15 .
У запереченні прокурор просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги.
ОСОБА_6 письмовою заявою на адресу Верховного Суду просила розглянути справу без її участі.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Крім цього, касаційний суд не може втручатися в аспекти оцінки судами нижчих інстанцій дослідженої ними сукупності належних, допустимих і достовірних доказів на предмет підтвердження чи не підтвердження ними обставин, які підлягають доказуванню в провадженні. Таку оцінку кожен суд здійснює незалежно і самостійно шляхом формування власного внутрішнього переконання як щодо кожної з обставин, які підлягають доказуванню, так і стосовно винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення в цілому.
Тому колегія суддів касаційного суду відхиляє доводи касаційної скарги засудженої щодо неправильної, на її думку, оцінки судами досліджених доказів за відсутності або безпідставності конкретних доводів щодо неналежності, недопустимості чи недостовірності окремих досліджених судом доказів.
При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини про неможливість тлумачення п. 1 ст. 6 Конвенції як такого, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент під час обґрунтування судами своїх рішень (справа "Салов проти України", заява № 65518/01, рішення від 06 вересня 2005 року, п. 89).
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, обґрунтовуючи висновок про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, поклав в основу вироку зібрані у встановленому законом порядку та досліджені у судовому засіданні докази.
Місцевий суд безпосередньо дослідив показання самої обвинуваченої, яка не заперечувала факт конфлікту, однак заперечувала завдання ОСОБА_7 тілесних ушкоджень; показання потерпілої ОСОБА_7, яка в судовому засіданні детально указувала, що між нею та ОСОБА_6 існують давні неприязні відносини й детально розповідала, як ОСОБА_6 завдала їй удари кулаками в обличчя i тулуб.
Як указав місцевий суд, показання потерпілої узгоджуються із даними протоколу слідчого експерименту від 20.11.2019, проведеного за участю потерпілої ОСОБА_7, в ході якого ОСОБА_7 показувала і розказувала, як саме ОСОБА_6 наносила їй тілесні ушкодження, фактично підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті (т.2 а.п.215-220).
Також судом було безпосередньо допитано свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які під час розгляду провадження в суді першої інстанції, будучи попереджені про кримінальну відповідальність, чітко, послідовно та детально розповіли про відомі їм обставини неприязних відносин між обвинуваченою ОСОБА_6 та потерпілою ОСОБА_7, що передували їх конфлікту; свідка ОСОБА_12, яка частково бачила конфліктну ситуацію та вжила заходів щодо її припинення.
Що стосується посилань в касаційній скарзі на те, що суд безпідставно не взяв до уваги показань свідка ОСОБА_8, то судом було встановлено, що свідок ОСОБА_8 є колишнім родичем обвинуваченої і має неприязні відносини із потерпілою ОСОБА_7, що може свідчити про необ`єктивність наданих ним показів з метою виправдання дій обвинуваченої ОСОБА_6 .
Окрім того, судом першої інстанції був досліджений висновок експерта № 511 від 18.11.2019, відповідно до якого у ОСОБА_7 було виявлено садна обличчя, лівої надключичної області, садно правої молочної залози, синець правого плеча, які могли утворитися 14.11.2019 від дії тупого предмету і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. При падінні з висоти власного зросту вищевказані тілесні ушкодження утворитися не могли (т.2 а.п. 213-214).