ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2024 року
м. Київ
справа № 753/15491/22
провадження № 51-6582 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 серпня 2023 року про повернення його апеляційної скарги на вирок Дарницького районного суду міста Києва від 29 червня 2023 року стосовно ОСОБА_8 .
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК України), і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Вирішено питання щодо речових доказів, процесуальних витрат та заходів забезпечення кримінального провадження.
На вказане судове рішення прокурор Дарницької окружної прокуратури ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.
Київський апеляційний суд ухвалою від 10 серпня 2023 року зазначену вище апеляційну скаргу повернув особі, яка її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_7, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Стверджує, що апеляційний суд допустив порушення ч. 1 ст. 392, ч. 2 ст. 394, ч. 1 ст. 398 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), безпідставно прийняв рішення про повернення апеляційної скарги прокурора. Вказує, що поза увагою цього суду залишилося те, що прокурор ОСОБА_7 затверджував обвинувальний акт та брав участь в судовому розгляді у суді першої інстанції. Крім того, зазначає, що його повноваження як прокурора під час розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції під сумнів не ставилися. Звертає увагу, що відповідна постанова керівника органу прокуратури про призначення прокурора в цьому провадженні відсутня в матеріалах справи, оскільки цей документ не є доказом винуватості ОСОБА_8 . Вважає, що рішення апеляційного суду не відповідає приписам ст. 370 КПК України.
Заперечень на касаційну скаргу прокурора до Верховного Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала касаційну скаргу і просила її задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення касаційної скарги прокурора, просив ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавшидоповідьсудді, обговорившидоводи, наведені вкасаційнійскарзі, перевірившиматеріаликримінального провадження, колегіясуддів дійшлатакихвисновків.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно зі ст. 370 та ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіривши доводи, викладені прокурором у касаційній скарзі, Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду вказаним вимогам кримінального процесуального закону не відповідає.
Як убачається з матеріалів справи та оскаржуваного рішення, апеляційний суд повернув апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 29 червня 2023 року особі, яка її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Обґрунтовуючи своє рішення, цей суд, зокрема, зазначив, що матеріали кримінального провадження та додатки до апеляційної скарги не містять постанову керівника відповідного органу прокуратури, яка б підтверджувала повноваження прокурора ОСОБА_7 в цьому кримінальному провадженні. На підставі вказаного апеляційний суд дійшов висновку, що прокурор Дарницької окружної прокуратури ОСОБА_7 не є прокурором у розумінні п. 6 ч. 1 ст. 393 КПК України, який має право подавати апеляційну скаргу на вирок Дарницького районного суду міста Києва від 29 червня 2023 року.
З такими висновками апеляційного суду Суд не погоджується з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.