ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2024 року
м. Київ
справа № 755/5985/22
провадження № 51-3517 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого в режимі відеоконференції ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022100040001689 від 2 липня 2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Шостка Сумської області, мешканця АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою захисника ОСОБА_7, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_6, на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 16 серпня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 30 березня 2023 року.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 16 серпня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 9 травня 2022 року, з урахуванням положень ст. 72 КК, та остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.
Вказане кримінальне провадження розглянуто із застосуванням положень ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
За встановлених у вироку обставин ОСОБА_6 був визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК, за наступних обставин.
Станом на 2 липня 2022 року в Україні діяв воєнний стан згідно із Законом України від 21 квітня 2022 року "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження воєнного стану в Україні".
2 липня 2022 року близько 12:02 ОСОБА_6 знаходився у приміщенні маркету "Фора" № 17/1, який належить ТОВ "ФОРА", що розташований за адресою: м. Київ, вул. Миропільська, 1, та намагався повторно, умисно, таємно заволодіти товаром, що належить вказаному вище магазину. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, шляхом вільного доступу, ОСОБА_6, будучи впевним, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та його дії носять таємний характер для оточуючих, взяв з торгівельних полиць товари (ковбасу, олію, каву) на загальну суму 804 грн 00 коп.
Бажаючи приховати свої злочинні дії, ОСОБА_6 сховав вказаний вище товар в рюкзак чорного кольору, який тримав при собі, не сплатив за товар грошові кошти та направився до виходу із магазину.
Після того, як ОСОБА_6 пройшов повз касову зону магазину, його затримали з викраденим товаром працівники охорони маркету. Таким чином, ОСОБА_6 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Своїми протиправними діями ОСОБА_6 намагався спричинити матеріального збитку ТОВ "ФОРА" на загальну суму 804 грн 00 коп.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 березня 2023 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції змінити і призначити засудженому ОСОБА_6 остаточне покарання із застосуванням положень статей 69, 71, 72 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць.
На обґрунтування своїх вимог захисник вказує, що суди попередніх інстанцій, призначаючи ОСОБА_6 покарання, визнали, що обставиною, яка відповідно до вимог ст. 66 КК пом`якшує покарання, є щире каяття обвинуваченого, однак, на його думку, наявні інші обставини, які пом`якшують покарання, зокрема:
- вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких життєвих обставин, оскільки предметом крадіжки є продукти харчування;
- відсутність заподіяної шкоди;
- відсутність заявленого цивільного позову з боку потерпілого про відшкодування шкоди.
Враховуючи наведене, захисник уважає безпідставним незастосування судом першої та апеляційної інстанцій положень ст. 69 КК до обвинуваченого, що, на його думку, призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Водночас, захисник, посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, вказує, що призначене ОСОБА_6 покарання є надто суворим та несправедливим з огляду на ступінь суспільної небезпечності.
Від учасників касаційного провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 підтримали подану касаційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення касаційної скарги захисника, просили вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без зміни, а подану касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно з ч. 2 ст. 438 КПК у зв`язку з наявністю підстави, зазначеної у п. 3 ч. 1 вказаної статті, суд касаційної інстанції має керуватися ст. 413-414 цього Кодексу.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 та кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК у касаційній скарзі не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.
Що стосується доводів захисника ОСОБА_7, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_6, про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.
Як убачається зі змісту вироку, судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_6 покарання було враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину.
Водночас, суд першої інстанції врахував конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, ставлення ОСОБА_6 до вчиненого - вину визнав повністю, щиро каявся у вчиненому, викрадений товар (продукти харчування) повернув після затримання працівниками охорони магазину, зі слів має дружину та двох дітей, однак будь-яких підтверджень не надав, під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Також місцевий суд, призначаючи ОСОБА_6 покарання, врахував:
- дані про його особу, а саме те, що ОСОБА_6 міцних соціальних зв`язків не має, офіційно не працює, не має стабільного джерела доходу;