ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2024 року
м. Київ
справа № 686/4996/23
провадження № 61-15625св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2023 року у складі судді Колієва С. А., додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 липня 2023 року у складі судді Колієва С. А., постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), у якому просила визнати незаконним та скасувати наказ "Про накладення додаткового заходу реагування або дисциплінарного стягнення" № E.DN-ПБУР-7818664 від 07 грудня 2022 року про оголошення догани ОСОБА_1 .
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що починаючи з 24 вересня 2012 року вона працювала на різних посадах в АТ КБ "ПриватБанк", а зараз працює на посаді директора відділення "VIP центр на Проскурівській" Південно-Західного макрорегіонального управління.
14 грудня 2022 року її було ознайомлено із випискою із наказу "Про накладення додаткового заходу реагування або дисциплінарного стягнення" № E.DN-ПБУР-7818664 від 07 грудня 2022 року, відповідно до якого до неї було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення обов`язків, покладених трудовим договором або нормативно - правовими актами банку.
З вказаним дисциплінарним стягненням ОСОБА_1 не погоджується та вважає його протиправним і таким, що не відповідає вимогам закону.
ОСОБА_1 вказує, що складові дисциплінарного проступку відсутні, нею не вчинявся проступок, за який відповідач застосував дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ "Про накладення додаткового заходу реагування або дисциплінарного стягнення" № E.DN-ПБУР-7818664 від 07 грудня 2022 року про оголошення догани ОСОБА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач як роботодавець не довів невиконання позивачкою покладених на неї посадових обов`язків, не надав доказів того, що при виконанні ОСОБА_1 своїх обов`язків мав місце дисциплінарний проступок, не зазначив достатніх доказів, що дають підстави в своїй сукупності дійти висновку про правомірність накладеного дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 липня 2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. В решті у задоволені заяви відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями суду першої інстанції, АТ КБ "ПриватБанк" оскаржило їх в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 25 вересня 2023 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2023 року та на додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 липня 2023 року залишено без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2023 року та додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 липня 2023 року залишено без змін.
Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 3 000,00 грн витрат, понесених на оплату правничої допомоги.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
02 листопада 2023 року на адресу Верховного Суду від АТ КБ "ПриватБанк" надійшла касаційна на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2023 року, додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 липня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 вересня 2023 року.
В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржені судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу від 14 грудня 2023 року ОСОБА_1 просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
07 грудня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 04 січня 2021 року працювала на посаді директора відділення "VIP центр на Проскурівській" Південно-Західного макрорегіонального управління АТ КБ "Приватбанк", що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 .
Згідно з витягом з наказу "Про переміщення" АТ КБ "Приватбанк" від 16 вересня 2022 року ОСОБА_1 переміщено з підрозділу Південно-Західне макрорегіональне управління Хмельницька філія відділення "VIP центр на Проскурівській" в підрозділ Південно-Західне макрорегіональне управління Хмельницький регіон Відділення "Хмельницьке № 18".
10 листопада 2022 року керівником напрямку "Служба Безпеки" ГО Болотіним С. Г. був затверджений висновок службової перевірки по факту порушень нормативних документів банку працівниками відділення "Хмельницьке № 18" гр. Д - "Центр VIP-обслуговування", яким встановлені факти порушень керівником відділення "Хмельницьке № 18" гр. Д- "Центр VIP-обслуговування" ОСОБА_1 вимог Кодексу поведінки (етики) та Антикорупційної програми пункт 1 Розділ IV Норми професійної етики працівників банку, пунктів 2.2, 2.5, 2,6, 3.5 Розділу V та пункт 5.2.4 "Порядку комунікацій між працівниками банку".
01 грудня 2022 року ОСОБА_1 надіслала роботодавцю пояснювальну записку, в якій повідомила, що у неї відсутній доступ до документа, згідно якого щодо неї виноситься управлінське рішення к.д. 7818664, причини такого управлінського рішення їй не відомі, надати пояснення не має можливості.
05 грудня 2022 року головним спеціалістом з питань внутрішньої безпеки банку ГО Управління безпеки в Південно-Західному макрорегіональному управлінні Ладанським В. Б., провідним спеціалістом з питань внутрішньої безпеки банку ГО Управління безпеки в Південно-Західному макрорегіональному управлінні Яценко О. М. та головним спеціалістом Управління безпеки ГО Управління безпеки в Південно-Західному макрорегіональному управлінні Панчуком С. П. складено акт про відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення про порушення трудової дисципліни, що полягають у передачі особистих даних клієнтів банку в месенджері Скайп 30 серпня 2022 року та 14 вересня 2022 року.
07 грудня 2022 року дирекцією з HR та корпоративного управління АТ КБ "ПриватБанк" винесено наказ "Про накладення додаткового заходу реагування або дисциплінарного стягнення", згідно якого позивачка грубо порушила приписи внутрішніх документів банку, відправляючи та отримуючи інформацію з обмеженим доступом (прізвища клієнта, номер банківської картки клієнта, кількість проведених операцій та суми) за допомогою месенджера Скайп, порушила пункти 2.21, 4.6 Посадової інструкції, пункт 5.2.5. Порядку здійснення комунікацій у месенджерах та пункт 4.1 Посадової інструкції працівника, у зв`язку із чим до ОСОБА_1 застосовано догану.
Посадовою інструкцією "Керівника відділення гр. Д - Керівник центру VIP-обслуговування", яка затверджена наказом АТ КБ "Приватбанк" 08 січня 2021 року та з якою була ознайомлена ОСОБА_1 визначено, що керівник відділення гр. Д - Керівник центру VIP-обслуговування" діє на користь банку і клієнтів та зобов`язаний ставити інтереси банку вище власних (пункт 2.1); не допускає поширення стороннім особам інформації, що складає банківську таємницю та комерційну таємницю (пункт 2.2); несе відповідальність за: порушення вимог нормативних документів, регламентів, процедур банку, вимог політики інформаційної безпеки банку, а також за дії (бездіяльність), які створили умови для виникнення таких порушень (пункт 4.1), незаконне розголошення банківської таємниці, комерційної, а також конфіденційної таємниці відповідно до затвердженого банком переліку, а також відповідно до діючого законодавства (пункт 4.5) недотримання правил інформаційної безпеки банку (пункт 4.6), порушення норм етики поведінки, встановленої в банку (пункт 4.9), недотримання вимог Антикорупційної програми банку (пункт 4.13).
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.7 трудового договору № 11049300 від 24 вересня 2012 року, укладеного між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1, працівник зобов`язаний сумлінно виконувати свої трудові обов`язки; дотримуватися вимог "Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників "ПриватБанку"; не розголошувати відомості, що складають банківську або комерційну таємницю, а також іншу інформацію конфіденційного характеру, прямо або побічно пов`язану з діяльністю "Банку".
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 139 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.
Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення, як догана.
Згідно з частиною першою статті 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
У статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Отже, ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника, які полягають у порушенні або неналежному виконанні покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Разом з цим, саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (частина перша статті 233 КЗпП України).
При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1 - 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки.
Суди попередніх інстанцій, належним чином оцінивши докази, подані сторонами, з урахуванням встановлених обставин та з огляду на вказані норми матеріального права, обґрунтовано виходили із того, що належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, що дають підстави в своїй сукупності дійти висновку про правомірність накладеного дисциплінарного стягнення у вигляді догани, суду не надано.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18).
З огляду на викладене вище, колегія суддів Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок судів про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач як роботодавець не довів невиконання позивачкою покладених на неї посадових обов`язків, не надав доказів того, що при виконанні ОСОБА_1 своїх обов`язків мав місце дисциплінарний проступок, не зазначив достатніх доказів, що дають підстави в своїй сукупності дійти висновку про правомірність накладеного дисциплінарного стягнення у вигляді догани.