ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/2635/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна, Харківської обласної військової адміністрації і Департаменту культури та туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації (як правонаступник Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної (військової) адміністрації на рішення Господарського суду Харківської області
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 (головуючий суддя Хачатрян В. С., судді Гетьман Р. А., Россолов В. В.)
про відмову у відкритті апеляційного провадження
у справі № 922/2635/22
за позовом Громадської організації "Харківське медичне товариство"
до Виробничо-комерційної фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестстрой"
про розірвання договору оренди, стягнення 5 168,00 грн і визнання права власності,
особа, яка подала апеляційну скаргу - Харківська обласна прокуратура в інтересах держави в особі 1) Фонду державного майна, 2) Харківської обласної військової адміністрації і 3) Департаменту культури та туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації (як правонаступник Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної (військової) адміністрації,
ВСТАНОВИВ:
Обставини справи
1. У грудні 2022 року Громадська організація "Харківське медичне товариство" (далі - позивач, ГО "Харківське медичне товариство") звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Виробничо-комерційної фірми Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінвестрой" (далі - ВКФ ТОВ "Укрінвестрой"), в якому просила суд стягнути з відповідача 5 168,00 грн заборгованості з орендної плати за період з грудня 2020 року по січень 2021 року.
2. У подальшому, 15.03.2023 ГО "Харківське медичне товариство" подано заяву про зміну предмета позову, в якій позивач просив суд:
- розірвати договір оренди приміщення, укладений 01.09.2020 між ВКФ ТОВ "Укрінвестрой" та ГО "Харківське медичне товариство";
- стягнути з відповідача 5 168,00 грн заборгованості з орендної плати;
- визнати право власності ГО "Харківське медичне товариство" на нежитлову будівлю літ. "А-2" по вулиці Максиміліанівській (попередня назва Ольмінського), будинок 11 у місті Харкові з приналежностями (господарськими будівлями та спорудами) за тією ж адресою: флігель літ. "Б-1", сарай літ. "В", сарай літ. "Г", льох літ. "Д", огорожа № 1, огорожа № 2.
3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.04.2023 у справі № 922/2635/22 позов задоволено повністю.
4. Харківська обласна прокуратура не погодилась із вказаним рішенням суду першої інстанції та звернулась в інтересах держави в особі Фонду державного майна (далі - Фонд), Харківської обласної військової адміністрації (далі - Адміністрація) і Департаменту культури та туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації (як правонаступник Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної (військової) адміністрації (далі - Департамент) до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2023 в частині визнання права власності на нежитлову будівлю літ. "А-2" по вул. Максиміліанівській (попередня назва Ольмінського), будинок 11 у м. Харкові з приналежностями (господарськими будівлями та спорудами) за тією ж адресою: флігель літ. "Б-1", сарай літ. "В", сарай літ. "Г", льох літ. "Д", огорожа № 1, огорожа № 2, та земельну ділянку площею 2 470 кв.м з кадастровим номером 6310136600:03:004:0501 (з урахуванням ухвали про роз`яснення рішення суду від 16.08.2023 - 6310136600:03:004:0033), розташовану по вул. Максиміліанівській (попередня назва Ольмінського), 11 у місті Харкові; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.
5. При цьому скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення у даній справі, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку тим, що прокуратура не була стороною у справі, а про рішення суду першої інстанції прокурор довідався лише 10.08.2023 після ознайомлення з матеріалами справи, і лише після якого у прокурора з`явилась можливість в силу вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" належним чином вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (зокрема з`ясувати чи підтверджується наявність порушення інтересів держави у справі № 922/2635/22, надати оцінку діям/бездіяльності уповноваженим органам).
Короткий зміст рішень апеляційного суду
6. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 відмовлено Харківській обласній прокуратурі у відкритті апеляційного провадження на рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2023 року у справі № 922/2635/22. Апеляційну скаргу та додані до неї документи повернуто заявнику.
7. Свій висновок апеляційний суд мотивував тим, що Харківська обласна прокуратура не довела поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а суд не встановив особливих і непереборних обставин, які б надавали право на поновлення пропущеного прокурором строку на апеляційне оскарження.
8. При цьому апеляційним судом враховано, що про обставини існування рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2023 прокурору беззаперечно було відомо щонайменше з 23.05.2023.
9. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.12.2023 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 року у справі № 922/2635/22 скасовано. Постановлено справу № 922/2635/22 передати до Східного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна, Харківської обласної військової адміністрації і Департаменту культури та туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації (як правонаступник Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної (військової) адміністрації на рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2023.
10. Скасовуючи ухвалу суду апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції мотивував свій висновок тим, що зміст оскарженої ухвали свідчить про те, що апеляційний господарський суд, мотивуючи відмову у прийнятті апеляційної скарги з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження обмежився посиланням виключно на обізнаність прокурора з оскаржуваним рішення суду першої інстанції з 23.05.2023, не аналізував та не надав жодної оцінки доводам, викладеним у заяві про поновлення строку, встановленого для подання апеляційної скарги у цій справі, а також не досліджував подані в підтвердження цих доводів докази.
11. Верховний Суд звернув увагу, що вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку на оскарження, суд має перевірити доводи, викладені у клопотанні та оцінити докази, надані скаржником на підтвердження об`єктивної неможливості своєчасного вчинення таких процесуальних дій, і, з урахуванням обставин (підстав) пропуску строку, зробити мотивований висновок стосовно наявності або відсутності правових підстав для його відновлення.
12. Верховний Суд виснував про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскарженої ухвали, а саме відсутність перевірки доводів та надання юридичної оцінки клопотанню апелянта про поновлення строку на подання апеляційної скарги, чим порушено норми статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та внаслідок чого дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
13. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 відмовлено Харківській обласній прокуратурі у відкритті апеляційного провадження на рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2023 року у справі № 922/2635/22.
14. Приймаючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд дійшов висновку, що зволікання прокурора та органів державної влади, в інтересах яких він звернувся, щонайменше на три місяці з моменту проголошення оскаржуваного рішення і обізнаності про таке рішення не може бути поважною причиною для поновлення пропущеного процесуального строку.
15. Апеляційний суд вказав, що отримання інформації щодо права на звернення до суду не співвідноситься зі строком на звернення зі скаргою, оскільки належить до різних категорій. При цьому право на звернення до суду є беззаперечним і його реалізація може бути обмежена лише правомірністю вчинюваної дії у належні строки. Натомість, подання прокурором апеляційної скарги з пропущенням визначеного нормами процесуального строку і надання обґрунтування причин пропущення такого строку крім призму права на звернення, апеляційний суд визнав неналежним і таким, що свідчить про підміну скаржником поняття категорії доказування у спірному питанні.
16. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що основним питанням у листуванні прокурора з відповідними органами ставилось дослідження обставин щодо можливості його звернення до суду в інтересах цих органів в порядку представництва. Проте суд апеляційної інстанції наголосив, що Харківська обласна прокуратура не була обмежена у своєму праві самостійно звернутися зі скаргою до суду апеляційної інстанції у належні строки і надати відповідні уточнення. Отже, апеляційний суд виснував, що обставини дослідження щодо можливості звернення в інтересах відповідних органів зайняли у прокурора майже чотири місяці, що за висновком суду є значним проміжком часу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
17. Заступник керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду, Адміністрації і Департаменту звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2024, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
18. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, прокурор посилається на те, що оскаржувана ухвала апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального права (статей 13, 53, 254, 256, 277 ГПК України) та неправильним застосуванням норм матеріального права (статті 131-1 конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
19. Заявник касаційної скарги вказує, що суд апеляційної інстанції помилково не звернув увагу на те, що прокурор, Фонд, Адміністрація і Департамент не брали участі у розгляді цієї справи в суді першої інстанції.
20. Отже, як наголошує скаржник, з огляду на вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурору для можливості встановлення виключного випадку, за наявності якого останній міг здійснити представництво інтересів держави в суді апеляційної інстанції, в обов`язковому порядку необхідно було дати оцінку діяльності відповідним державним органам, зокрема, з`ясувати питання, чи реагували такі державні органи належним чином, чи вони самоусунулись від виконання своїх прямих обов`язків - належного захисту державних інтересів.
21. На переконання скаржника, лише з тексту оскаржуваного судового рішення, без вивчення матеріалів справи, надати оцінку діям/бездіяльності відповідних державних органів на предмет належної чи неналежної їх діяльності неможливо.
22. Скаржник також відзначає, що в апеляційний скарзі (заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження) прокурор наголошував саме на неналежному здійсненні захисту Фондом, Адміністрацією і Департаментом інтересів держави.
23. За доводами скаржника, висновок суду апеляційної інстанції про те, що Харківська обласна прокуратура не була обмежена у своєму праві самостійно звернутися з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції у належні строки і надати відповідні уточнення, є необґрунтованим.
24. Скаржник наголошує, що при винесенні оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції допустив довільне тлумачення положень статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", які надають прокурору повноваження вживати заходи реагування представницького характеру лише у виключних випадках.
25. Таким чином, скаржник зауважує, що витрачання прокурором певного часу на виконання обов`язку з дотримання вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру", безумовно вплинуло на можливість звернення із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у відповідні строки та не залежало від прокурора, що свідчить про необґрунтований висновок апеляційного суду щодо відсутності поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду в цій справі.
26. Поряд з цим, скаржник просить взяти до уваги, що правильне вирішення даного спору становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для держави. За доводами скаржника, у спірному питанні мають враховуватись також не лише факти нездійснення/неналежного здійснення уповноваженими органами захисту інтересів держави, а і наявність "суспільного інтересу", оскільки спір у справі стосується пам`ятки культурної спадщини, яка занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та перебуває на обліку органу охорони культурної спадщини.
27. З огляду на що, посилаючись на порушення апеляційним судом процесуальних норм, скаржник вказує на те, що судом безпідставно не взято до уваги об`єктивні обставини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також допущено надмірний формальний підхід при розгляді клопотання про відновлення такого строку.
Позиція інших учасників справи
28. ГО "Харківське медичне товариство" подало відзив у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними, необґрунтованими.
29. За доводами відзиву, в контексті вступу прокурора у справу саме у формі касаційного чи апеляційного оскарження судового рішення розумність строку реагування органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження, має визначатися з урахуванням вчинення/невчинення таких дій протягом строків на відповідне оскарження таких судових рішень, які є загальновідомими, адже визначені процесуальним законом.
30. Позивач зазначає, що отримавши листи від прокурора (від 23.05.2023 та від 24.05.2023) відповідні органи не вчинили жодних заходів протягом розумного строку після того, як їм стало відомо про можливе порушення інтересів держави, що кваліфікується як бездіяльність відповідного органу та було самостійною підставою для звернення прокурора до суду відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", враховуючи строки апеляційного оскарження судових рішень у господарських судах.
31. При цьому позивач вказує, що зволікання прокурора та органів державної влади, в інтересах яких він звертається, щонайменше на три місяці з моменту проголошення судового рішення саме по собі вказує на неповажність причин пропуску відповідного строку на апеляційне оскарження рішення суду і відсутність будь-яких підстав для поновлення пропущеного строку.
32. З огляду на що, позивач у відзиві просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - залишити без змін.
33. Інші учасники справи не надали відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів скаржника і висновків суду апеляційної інстанції
34. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
35. Здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.
36. Згідно з частинами першою, третьою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.
37. Відповідно до частини першої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
38. Згідно з частиною другою статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
39. Приписами частин третьої, четвертої статті 260 ГПК України унормовано, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
40. Пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
41. Згідно з частиною другою статті 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків, зокрема, подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.
42. Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
43. ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження.
44. У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
45. Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, прокурор обґрунтовував необхідність представництва інтересів держави у суді порушенням прав держави в особі Фонду як власника спірної нерухомості, яка є пам`яткою культурної спадщини, уповноваженим органом з охорони якої є Департамент, та яка розташована на земельній ділянці, розпорядником якої є Адміністрація.
46. Прокурор зазначав, що в силу вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повинен був надати оцінку діяльності відповідним державним органами в контексті виконання/невиконання ними своїх прямих обов`язків - належного захисту державних інтересів.
47. У зв`язку із зазначеним, прокурор, виконуючи вимоги частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", до звернення з апеляційною скаргою звертався до відповідних органів з листами від 24.05.2023 № 15/4-246вих-23, від 24.05.2023 № 15/4-247вих-23, від 22.06.2023 № 15/4-303вих-23 та від 11.08.2023 № 15/4-395вих-23 з метою встановлення наявності підстав щодо звернення прокурора з апеляційною скаргою на рішення суду у цій справі.