ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2024 року
м. Київ
справа №380/10075/21
адміністративне провадження № К/990/30804/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №380/10075/21
за позовом ОСОБА_1
до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гомзяка Ігора Андрійовича
на рішення Львівського окружного адміністративного суду 16 вересня 2021 року (головуючий суддя: Сакалош В.М.)
і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2023 року (головуючий суддя: Улицький В.З., судді: Кузьмич С.М., Матковська З.М.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, у якому просив суд:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування й виплати йому індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця - січень 2014 року, а також відмови у здійсненні перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 17 червня 2020 року відповідно до положень Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі також - "Порядок №1078");
2) зобов`язати відповідача здійснити перерахунок й виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 1 березня 2018 року з урахуванням базового місяця лютий 2008 року на суму: 80343,18 грн, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі також - "Порядок №44"), з урахуванням раніше виплачених сум;
3) зобов`язати відповідача здійснити нарахування й виплату йому індексацію грошового забезпечення за період з березня 2018 року до червня 2020 року відповідно до вимог пункту 5 Порядку №1078 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів") у розмірі: 52758,81 грн, з відрахуванням виплаченої суми у розмірі: 3206,47 грн та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44;
4) зобов`язати відповідача здійснити нарахування й виплату йому індексації грошового забезпечення за червень 2020 року відповідно до абзацу 6 статті 4 Порядку №1078 у розмірі: 1107,29 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44;
5) визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування й виплати йому з 30 січня 2020 року грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року;
6) зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому грошове забезпечення з 30 січня 2020 року до 17 червня 2020 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
7) зобов`язати відповідача здійснити нарахування й виплату йому середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні - невиплату індексації грошового забезпечення за період з 18 червня 2020 року до дня фактичної виплати повної заборгованості із розрахунку 932,84 грн в день, із одночасною компенсацією при виплаті сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44;
8) стягнути з відповідача на його користь витрати на проведення судово-економічної експертизи у справі у розмірі: 1961,28 грн;
9) стягнути з відповідача на його користь на правову допомогу у розмірі: 5000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що під час звільнення зі служби відповідач не розрахувався з ним у повному розмірі, що змусило його звернутися до суду. У цьому контексті ОСОБА_1 указував, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 5 березня 2021 року у справі №380/12051/20 відповідач нарахував йому індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року до червня 2020 року у сумі: 39730,56 грн і 24 травня 2021 року ці кошти надійшли йому на рахунок. ОСОБА_1 доводив, що відповідач виплатив йому цю індексацію з порушенням вимог Порядку №1078.
Також ОСОБА_1 зазначав, що відповідач протягом 2020 року неправильно нараховував і виплачував йому грошове забезпечення у сторону заниження його розміру. ОСОБА_1 указував, що відповідач керувався прожитковим мінімумом для працездатних осіб, встановленим законом на 1 січня 2018 року. У цьому контексті ОСОБА_1 доводив, що такі дії відповідача є протиправними. Стверджував, що слід враховувати той розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що був установлений законом на 1 січня 2020 року.
Зрештою ОСОБА_1 доводив, що оскільки відповідач не здійснив повного розрахунку при звільненні, то повинен виплатити йому середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині позовних вимог
16 вересня 2021 року Львівський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про:
- визнання протиправними дії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо нарахування й виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням базового місяця - січень 2014 року, а також відмови у здійсненні перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 17 червня 2020 року відповідно до положень Порядку №1078;
- зобов`язання Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснити перерахунок й виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 1 березня 2018 року, з урахуванням базового місяця лютий 2008 року, на суму: 80343,18 грн, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Одночасно з цим, суд роз`яснив, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Указана ухвала залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року та постановою Верховного Суду від 6 квітня 2023 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
16 вересня 2021 року Львівський окружний адміністративний суд ухвалив рішення про часткове задоволення позову:
- зобов`язав Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснити нарахування й виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні - невиплату індексації грошового забезпечення за період з 18 червня 2020 року до дня фактичної виплати повної заборгованості із розрахунку 932,84 грн в день, із одночасною компенсацією при виплаті сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44;
- стягнув з Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на користь ОСОБА_1 витрати на проведення судово-економічної експертизи у цій справі у розмірі: 1961,28 грн;
- стягнув з Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на користь ОСОБА_1 витрати на правову професійну допомогу у розмірі: 1000,00 грн.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що до спірних правовідносин слід застосувати положення частини другої статті 117 КЗпП України, оскільки на момент звільнення ОСОБА_1 не було виплачено всіх належних йому сум.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
12 січня 2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову, якою частково задовольнив апеляційні скарги сторін, скасував рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року та ухвалив нове рішення про часткове задоволення позову:
- зобов`язав Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні - невиплату індексації грошового забезпечення за період з 18 червня 2020 року до дня фактичної виплати повної заборгованості, із одночасною компенсацією при виплаті сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44, з урахуванням раніше виплачених сум;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовив;
- стягнув з Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі: 1000,00 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що до спірних правовідносин необхідно застосувати положення частини другої статті 117 КЗпП України, позаяк на момент звільнення з військової служби ОСОБА_1 не були виплачені всі належні йому суми і розмір таких сум був спірним.
У цьому контексті суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позовна вимога про виплату позивачу середнього грошового забезпечення має бути задоволена без визначення розрахунку в день, що не було враховано судом першої інстанції.
Водночас вимогу про зобов`язання відповідача виплатити позивачу середнє грошове забезпечення із розрахунку 932,84 грн в день суд апеляційної інстанції визнав передчасною, мотивувавши тим, що відповідач не провів такого нарахування і у цій частині права позивача ще не порушені.
Крім цього, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність позовних вимог про нарахування й виплату грошового забезпечення з 30 січня 2020 року до 17 червня 2020 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, з врахуванням раніше виплачених сум.
У цьому контексті суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно з постановою Уряду від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі також - "Постанова №704") розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 1 січня 2018 року.
Стосовно судових витрат, то суд апеляційної інстанції не погодився з місцевим судом щодо наявності підстав для стягнення з відповідача витрат за проведення експертизи. Апеляційний суд виходив з того, що замовлення експертизи та отримання експертного висновку є ініціативою позивача і такий висновок судом не брався до уваги.
Зрештою суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у суді першої інстанції в розмірі: 1000,00 грн, визнавши цю суму розумною і співмірною.
6 квітня 2023 року Верховний Суд прийняв постанову, якою частково задовольнив касаційну скаргу ОСОБА_1, скасував постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року, а справу направив на новий розгляд до цього ж суду.
Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції не врахував того, що ОСОБА_1 оскаржує розмір прожиткового мінімуму, а не розмір мінімальної заробітної плати; неправильно застосував пункт 4 Постанови №704; не вжив заходів щодо оцінки та дослідження обставин, які мали суттєве значення для правильного вирішення спору.
6 червня 2023 року Восьмий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову, якою залишив без задоволення апеляційні скарги сторін, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року залишив без змін.
Суд апеляційної інстанцій погодився з висновками місцевого суду про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин частини другої статті 117 КЗпП України, оскільки на момент звільнення позивачу не були виплачені всі належні суми.
Крім цього, суд апеляційної інстанцій погодився з висновками місцевого суду про наявність підстав компенсації позивачу витрат на правову допомогу у сумі: 1000,00 грн.
Короткий зміст касаційної скарги
Скаржник просить Верховний Суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій у частині відмови у здійсненні перерахунку грошового забезпечення із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. У іншій частині просить оскаржені судові рішення залишити без змін.
Підстави касаційного оскарження обґрунтовує посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України").
Позиція скаржника полягає в тому, що суди попередніх інстанцій:
- належно не розглянули його позовні вимоги, які стосуються нарахування й виплати відповідачем грошового забезпечення, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, а не 1 січня 2018 року;
- неправильно застосували пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року №103;
- не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 2 серпня 2022 року у справі №440/6017/21, від 6 квітня 2023 року у справі №380/10075/21 (цій ж справі), щодо застосування пункту 4 Постанови №704 у контексті того, що розміри посадових окладів та окладів за військовим званням військовослужбовців повинні вираховуватися, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
На цій основі скаржник доводить, що суди попередніх інстанцій неправильно вирішили спір та помилково відмовили у задоволення позову в окресленій частині спору.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
Відповідач висловив позицію двояко: у одній частині відзиву зазначив про безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість рішень, що оскаржуються; натомість у іншій частині відзиву відповідач просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Касаційної скарги відповідач не подавав.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 17 червня 2020 року №143 (по стройовій частині) підполковника ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника факультету бойового застосування військ Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків особового складу з 17 червня 2020 року.
У день звільнення ОСОБА_1 Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного не провела з ним повного розрахунку.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 5 березня 2021 року у справі №380/12051/20 за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 1 січня 2016 року до 17 червня 2020 року у повному обсязі;
- зобов`язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати й виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 17 червня 2020 року відповідно до вимог Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного із заявою про здійснення доплати грошового забезпечення посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців.
Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного листом-відповіддю від 28 квітня 2021 року №2454 відмовила ОСОБА_1 у доплаті грошового забезпечення.
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДУ
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2023 року касаційне провадження в цій справі відкрито з метою перевірки доводів скарги, яка подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Скаржник не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій у частині відмови у задоволенні позовних вимог про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування й виплати йому з 30 січня 2020 року грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року;
- зобов`язання відповідача нарахувати й виплатити йому грошове забезпечення з 30 січня 2020 року до 17 червня 2020 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у межах касаційного перегляду, Верховний Суд виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" 20 грудня 1991 року №2011-XII (надалі - "Закон №2011-XII") держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до частини другої, третьої статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.