ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2024 року
м. Київ
справа №580/1611/23
адміністративне провадження № К/990/29582/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №580/1611/23
за позовом військової частини НОМЕР_1
до ОСОБА_1
про стягнення коштів
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року (головуюча суддя: Бабич А.М.)
і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2023 року (головуючий суддя: Костюк Л.О., судді: Кобаль М.І., Кузьмишина О.М.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст суті спору
2 березня 2023 року військова частина НОМЕР_1 пред`явила позов до ОСОБА_1, у якому просила суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 матеріальну шкоду у розмірі: 738575,97 грн.
В обґрунтування позовних вимог військова частина зазначала, що за результатами повторного службового розслідування ОСОБА_1 було притягнуто до повної матеріальної відповідальності за збитки, які завдані з його вини через розкомплектування автомобільної техніки, у сумі: 744388,59. Водночас до звільнення зі служби із грошового забезпечення ОСОБА_1 було стягнуто кошти в сумі: 5812,62 грн. Покликаючись на те, що ОСОБА_1 відмовився у добровільному порядку відшкодувати збитки, військова частина просила стягнути з нього решту невиплачених коштів у сумі: 738575,97 грн.
ОСОБА_1 не визнав позов, покликався на відсутність підстав для притягнення його до матеріальної відповідальності.
В обґрунтування своїх заперечень ОСОБА_1 зазначав про те, що 6 січня 2022 року військова частина НОМЕР_1 видала наказ №1 "Про результати повторного службового розслідування за фактом розкомплектування автомобільної техніки служби пально-мастильних матеріалів", яким внесла зміни до наказу від 4 березня 2021 року №29 "Про результати проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності", який був предметом оскарженя у справі №580/2282/21. У цьому контексті ОСОБА_1 наголошував, що наказ військової частини НОМЕР_1 від 4 березня 2021 року №29 був скасований рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідальність та притягнення до повної матеріальної відповідальності у розмірі: 1317989,70 грн. ОСОБА_1 стверджував, що військова частина обґрунтувала своє звернення до суду наказом, який був скасований у відповідній частині. Зрештою ОСОБА_1 зазначав про те, що кримінальне провадження, на яке послалася військова частина, було закрите, про що позивач був повідомлений листом ТУ ДБР у місті Києві.
Зрештою ОСОБА_1 відстоював позицію, що військова частина НОМЕР_1 звернулася з позовом між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, щодо яких прийнято рішення у справі №580/2282/21.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2023 року, позов задоволено:
- стягнуто з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 матеріальну шкоду у розмірі: 738575 (сімсот тридцять вісім тисяч п`ятсот сімдесят п`ять) грн 97 коп.
Суди виходили з того, що під час повторного службового розслідування військова частина НОМЕР_1 виявила незадовільний стан та розкомплектування автомобільної техніки, матеріальну відповідальність за яку ніс ОСОБА_1, на суму 744388,59 грн.
У цьому контексті суди виснували, що ОСОБА_1 під час проходження військової служби узяв на себе матеріальну відповідальність за матеріальні цінності, що передані йому з прийняттям посади командира автомобільної роти автомобільного батальйону підвозу пального, та через недбале ставлення до виконання посадових обов`язків не забезпечив належний облік та зберігання військового майна, що призвело до заподіяння матеріальної шкоди державі у сумі: 744388,59 грн, з яких відшкодовано лише кошти в розмірі: 5812,62 грн.
Короткий зміст касаційної скарги
ОСОБА_1 просить Верховний Суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та закрити провадження у справі.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України").
Позиція скаржника полягає в тому, що суди першої й апеляційної інстанції без належної аргументації не врахували існуюче рішення у справі №580/2282/21 між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; не співвіднесли факти й обставини, встановлені у попередньому рішенні суду, з фактами й обставинами, у цій справі; не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені у постанові від 20 квітня 2023 року у справі №160/4787/20, стосовно зловживання процесуальними правами, у зв`язку з чим відповідач вимушений знову доводити безпідставність заявлених до нього вимог з боку суб`єкта владних повноважень, після того як вже був вирішений спір в іншій судовій справі.
Скаржник наголошує на тому, що наказ військової частини НОМЕР_1 від 4 березня 2021 року №29 у частині притягнення його до відповідальності був скасований рішенням суду від 18 січня 2022 року у справі №580/2282/21, тобто після внесення до нього змін наказом військової частини від 6 січня 2022 року №1.
Зрештою ОСОБА_1 зазначає про те, що суди попередніх інстанцій помилково розглянули цю справу за правилами спрощеного позовного провадження як справу незначної складності. У цьому контексті скаржник зазначає, що ця справа є значущою для сторін, оскільки стосується значного розміру коштів, а він є особою з інвалідністю внаслідок війни та інвалідом третьої групи.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
Військова частина НОМЕР_1 не подала відзиву на касаційну скаргу, копія ухвали про відкриття касаційного провадження була доставлена до її електронного кабінету 7 вересня 2023 року о 19:26 год.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
15 лютого 2017 року командир військової частини польова пошта НОМЕР_2 (військова частина НОМЕР_3 ) видав наказ по стройовій частині. Цим наказом ОСОБА_1 був допущений до тимчасового виконання обов`язків за вакантною посадою командира 4 автомобільної роти військової частини польова пошта НОМЕР_2 (військова частина НОМЕР_3 ) та приступив до виконання покладених на нього службових обов`язків за посадою.
4 грудня 2020 року командир військової частини НОМЕР_1 видав наказ №7 про те, що ОСОБА_1 необхідно вважати таким, що справи й посаду командира автомобільної роти автомобільного батальйону підвозу пального прийняв 4 грудня 2020 року та приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 4370,00 грн на місяць.
У період з 2 листопада 2020 року до 11 листопада 2020 року на виконання пунктів 5, 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30 жовтня 2020 року №293 "Про прийом передачу майна військової частини НОМЕР_4 та НОМЕР_3 на відповідальне зберігання та прийом посад" здійснювалися прийом-передача майна від військових частин НОМЕР_4 та НОМЕР_3 на відповідальне зберігання у військовій частині НОМЕР_1 .
Під час здійснення прийому-передачі майна від військової частини НОМЕР_3 до військової частини НОМЕР_1 виявлено незадовільний стан автомобільної техніки служби пально-мастильних матеріалів.
5 січня 2021 року командир військової частини НОМЕР_1 видав наказ №9 "Про призначення службового розслідування за фактом розукомплектування автомобільної техніки служби пально-мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_3".
Під час проведення службового розслідування підтверджений факт розукомплектування зазначеної автомобільної техніки та встановлено посадових осіб, з вини яких автомобільна техніка розукомплектована.
4 березня 2021 року за результатами службового розслідування командир військової частини НОМЕР_1 видав наказ №29 "Про результати проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності".
Відповідно до цього наказу командира 1-ої автомобільної роти автомобільного батальйону підвозу пального капітана ОСОБА_1 (за час виконання обов`язків командира 4-ї автомобільної роти військової частини НОМЕР_3 ) притягнуто до повної матеріальної відповідальності у розмірі: 1317989,70 грн.
Для виконання цього наказу із грошового забезпечення капітана ОСОБА_1 здійснювалося відрахування на погашення суми завданої шкоди. Сума, що була стягнута із грошового забезпечення ОСОБА_1, склала 5812,62 грн.
ОСОБА_1 оскаржив до суду наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 4 березня 2021 року №29 "Про результати проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності" (справа №580/2282/21).
12 жовтня 2021 року командир військової частини НОМЕР_1 видав наказ №207, яким ОСОБА_1 з 12 жовтня 2021 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
12 листопада 2021 року командир військової частини НОМЕР_1 видав наказ №576 "Про призначення повторного службового розслідування за фактом розукомплектування автомобільної техніки служби пально-мастильних матеріалів".
Цей наказ виданий на підставі розпорядження тимчасово виконуючого обов`язки начальника штабу - заступника командувача сил логістики Збройних Сил України від 4 листопада 2021 року №44/р.
Відповідно до довідки-розрахунку сума заподіяної шкоди військовій частині НОМЕР_1 з вини ОСОБА_1 шляхом розукомплектування автомобільної техніки становить 744388,59 грн.
6 січня 2022 року за результатами повторного службового розслідування командир військової частини НОМЕР_1 видав наказ №1 "Про результати повторного службового розслідування за фактом розукомплектування автомобільної техніки служби пально-мастильних матеріалів", відповідно до якого ОСОБА_1 притягнуто до повної матеріальної відповідальності у розмірі: 744388,59 грн.
18 січня 2022 року Черкаський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі №580/2282/21 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу.
Цим рішенням Черкаський окружний адміністративний суд задовольнив позов та, зокрема:
- визнав протиправним і скасував наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 4 березня 2021 року №29 "Про результати проведення службового розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності" у частині накладення дисциплінарного стягнення - "Попередження про неповну службову відповідальність" та притягнення до повної матеріальної відповідальності у розмірі: 1317989,70 грн командира 4-ї автомобільної роти військової частини НОМЕР_3 капітана ОСОБА_1 .
Серед мотивів суду: неповнота службового розслідування та відсутність відомостей про результати повторного службового розслідування.
Указане судове рішення було складене 28 січня 2022 року та набрало законної сили 1 березня 2022 року. Сторони його не оскаржували.
Військова частина НОМЕР_1 направляла ОСОБА_1 рекомендований лист з претензією за адресою: АДРЕСА_1, у якому запропонувала йому у добровільному порядку сплатити кошти в сумі: 738575, 97 грн. Цей лист повернувся до військової частини із відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Також військова частина НОМЕР_1 направляла ОСОБА_1 рекомендований лист з претензією за іншою відомою адресою його місця проживання. Цей лист ОСОБА_1 отримав 8 жовтня 2022 року.
Не отримавши відповіді на претензію та коштів від ОСОБА_1, 2 березня 2023 року військова частина НОМЕР_1 звернулася з цим позовом до Черкаського окружного адміністративного суду.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції задовольнив заяву військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду та поновив позивачу пропущений строк звернення до суду з цим позовом.
Надалі справа була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків, визначає Закон України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 3 жовтня 2019 року №160-IX (далі також - "Закон №160-IX").
Пункти 4, 5 частини першої статті 1 Закону №160-IX установлюють, що матеріальна відповідальність - це вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Пряма дійсна шкода (далі - шкода) - це збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.
Частини перша - друга статті 3 Закону №160-IX встановлює, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:
1) наявність шкоди;
2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків;
3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;
4) вина особи в завданні шкоди.
Частина четверта статті 3 Закону №160-IX встановлює, що переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.
Стаття 4 Закону №160-IX передбачає, що особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.
Частина перша статті 6 Закону №160-IX встановлює, що особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:
1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;
2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;
3) завдання шкоди у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;
4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;
5) якщо особою надано письмове зобов`язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.
Абзац 1 частини другої статті 8 Закону №160-IX встановлює, що у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Частина третя статті 8 Закону №160-IX передбачає, що розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.
Частини шоста - восьма статті 8 Закону №160-IX встановлюють, що за результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.
Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.
У разі якщо шкоду завдано кількома особами, у наказі командира (начальника) визначаються суми, що підлягають стягненню окремо з кожної особи, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди.
Приписи статті 9 Закону №160-IX передбачають, що завдана шкода не підлягає відшкодуванню, а особи звільняються від матеріальної відповідальності у разі, якщо шкоду завдано внаслідок:
1) дії непереборної сили;
2) необхідної оборони;
3) крайньої необхідності;
4) виконання наказу або розпорядження командира (начальника), крім випадків виконання явно злочинного наказу або розпорядження;
5) виправданого службового ризику;
6) затримання особи, що вчинила злочин, фізичний або психічний примус;
7) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
Шкода не підлягає відшкодуванню у випадку смерті винної особи.
Обставини, що виключають матеріальну відповідальність, підлягають встановленню під час проведення розслідування.
Абзац 1 частини першої статті 10 Закону №160-IX визначає, що відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.
Частина перша статті 12 Закону №160-IX встановлює, що у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Частина перша статті 14 Закону №160-IX передбачає, що наказ командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності може бути оскаржено старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством.