ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2024 року
м. Київ
справа № 560/3141/23
адміністративне провадження № К/990/33545/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників у касаційній інстанції справу № 560/3141/23
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2023 року, ухваленого у складі головуючого судді Шевчука О.П.
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Смілянця Е.С., суддів Полотнянка Ю.П., Драчук Т.О.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У березні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та не виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168) військовослужбовцю Збройних Сил ОСОБА_1 ;
1.2. зобов`язати в/ч НОМЕР_1 видати наказ, яким донарахувати позивачу з 24.02.2022 по 31.12.2022 додаткову винагороду згідно Постанови № 168 в розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що приймав безпосередню участь у бойових діях з 24.02.2022, а тому не видання відповідачем наказу про нарахування додаткової винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у забезпеченні бойових дій по здійсненню заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії у вказаному розмірі є порушенням його права на отримання відповідної винагороди, передбаченої Постановою № 168, яка гарантована державою на період дії воєнного стану.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
3. Позивач на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 призваний з 24.02.2022 на військову службу під час мобілізації, яку проходить у військовій частині НОМЕР_1 .
4. Відповідно до довідок в/ч НОМЕР_2 від 31.08.2022 № 313/ОТУЛ/6026д, від 03.08.2022 № 313/ОТУЛ/5853д, № 313/ОТУЛ/4166д, від 04.11.2022 № 313/ОТУЛ/8748д, позивач, який проходить службу у в/ч НОМЕР_1, приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, виконання бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення у складі оперативно-тактичного угруповання "ІНФОРМАЦІЯ_1" (далі - ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1") безпосередньо в районі ведення бойових дій.
5. Відповідно до довідки, яка надана на адвокатський запит від 12.01.2023, починаючи з лютого 2022 року по грудень 2022 року позивач отримав додаткову винагороду за лютий 0,0 грн, березень 29550,69 грн, квітень 5806,45 грн, травень 30000,00 грн, червень 30000,00 грн, липень 30000,00 грн, серпень 30000,00 грн, вересень 30000,00 грн, жовтень 30000,00 грн, листопад 30000,00 грн, грудень 23225,81 грн. Винагорода у збільшеному до 100000 грн розмірі пропорційно часу його участі у таких діях позивачу не виплачувалася.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
6. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.05.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2023, позов задоволено частково:
6.1. визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 відповідно до Постанови № 168 за період з 09.06.2022 по 31.08.2022 та з 01.10.2022 по 10.10.2022;
6.2. зобов`язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1, з 09.06.2022 по 31.08.2022 та з 01.10.2022 по 10.10.2022 додаткову винагороду згідно з Постановою №168 у розмірі 100000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням виплачених сум;
6.3. у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
7. Задовольняючи позовні вимоги в означеній частині суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на період дії воєнного стану позивач має право на збільшену до 100000 грн додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, як військовослужбовець, який приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, виконання бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення у складі ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1" безпосередньо в районі ведення бойових дій, що підтверджується виданими в/ч НОМЕР_2 довідками від 31.08.2022 № 313/ОТУЛ/6026д, від 03.08.2022 №313/ОТУЛ/5853д, № 313/ОТУЛ/4166д, від 04.11.2022 № 313/ОТУЛ/8748д за періоди з 09.06.2022 по 31.08.2022 та з 01.10.2022 по 10.10.2022.
7.1. Дослідивши наявні в матеріалах справи довідки, видані в/ч НОМЕР_2 на підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за вказані періоди, суди попередніх інстанцій зазначили, що ці довідки містять відомості про безпосередню участь позивача у бойових завданнях з посиланням на накази та рапорти командирів, як це передбачено додатками № 1, 2 окремого доручення № 912/з/29, отже є належними доказами підтвердження участі позивача у відповідних завданнях та заходах.
7.2. Суд апеляційної інстанції, відхиляючи доводи апеляційної скарги відповідача з приводу ненадходження до в/ч НОМЕР_1 відповідно до пунктів 3, 4 окремого доручення № 912/з/29 будь яких документів, що свідчать про залучення позивача до вищезгаданих заходів, зазначив, що порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії позивача, не може ставитися у вину саме позивачу, а є внутрішнім порушенням дій військових частин.
7.3. Відмовляючи позивачу у задоволенні аналогічних позовних вимог за періоди з 24.02.2022 по 30.04.2022 та з 11.10.2022 по 31.12.2022, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної, виходив з того, що в матеріалах справи та у відповідача відсутні докази підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за означені періоди, а відповідно до наданого відповідачем витягу з наказу командира ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1" (по стройовій частині) від 09.10.2022 № 119/дск солдат ОСОБА_1 стрілець взводу охорони роти охоронно ремонтно-відновлювального батальйону в/ч НОМЕР_1 вважається таким, що вибув зі складу сил та засобів ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1", які залучалися та брали безпосередню участь в угрупованні об`єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях до пункту постійної дислокації в/ч НОМЕР_1 з 10.10.2022.
7.4. Відхиляючи доводи апеляційної скарги про пропуск позивачем тримісячного строку звернення до суду, суд апеляційної інстанції указав на їх необґрунтованість, оскільки відповідно до пункту 1 глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 № 1423 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236" дію карантину через COVID-19 продовжено до 30.04.2023.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
8. Від в/ч НОМЕР_1 до Верховного Суду (далі - Суд) надійшла касаційна скарга на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.05.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2023 у справі №560/3141/23, у якій відповідач просить скасувати оскаржувані рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у цій частині повністю.
9. Ця касаційна скарга подана з підстав неповного з`ясування судами попередніх інстанцій обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування пунктів 1, 2-1 Постанови №168 від 28.02.2022 (пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)) у контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями, які проходять службу у частинах, підпорядкованих Командуванню Сил логістики Збройних сил, та командуванням військових частин (підрозділів) оперативно-тактичних угруповань та оперативно-стратегічних угруповань, підпорядкованих Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, через невиплату таким військовослужбовцям додаткової винагороди, у зв`язку із застосуванням положень інструкцій (доручень) Міністра Оборони України від 07.03.2022 №248/1217, від 25.03.2022 №248/1298, від 18.04.2022 №248/1529 (діяли до 01.06.2022), від 23.06.2022 № 912/з/29 щодо порядку документального підтвердження (в умовах воєнного стану) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів, а саме:
- визначення терміну бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ(сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
- визначення вичерпного переліку документів, обов`язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди;
- визначення необхідності попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди;
- визначення порядку підготовки та обміну необхідними для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває);
- визначення чітких строків складання документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває);
- зазначення вичерпних підстав у документах для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває).
9.1. На обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження скаржник зазначає, що до 10.10.2022 позивач знаходився у відрядженні іншого забезпечення (командира) і за період до вказаної дати будь-яких документів, які б свідчили про залучення позивача до згаданих заходів на адресу в/ч НОМЕР_1 не надходило у порядку та строки, передбачені чинним на час перебування позивача у відрядженні дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29, що, на думку скаржника, виключає наявність протиправної бездіяльності відносно позивача.
9.2. Так, касатор указує, що в порушення пункту 4 доручення Міністра оборони України, відповідно до якого командири військових частин, до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин, щомісячно до 5 числа повідомляють військові частини за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях за минулий місяць, командир військової частини, до якої був відряджений позивач, у згадані терміни вчасно не повідомляв в/ч НОМЕР_1, документального підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях також не надавав.
9.3. Скаржник підкреслює, що відповідно до розпорядження з логістичного забезпечення оперативно-тактичного угруповання ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1" № Р-613дск, відповідно до якого організацію роботи з виконання завдань покладено на 145 окремий ремонтно-відновлювальний полк (далі - орвп), що дає підстави касатору стверджувати про те, що позивач знаходився у підпорядкуванні 145 орвп (в/ч НОМЕР_3, АДРЕСА_1 ), а 145 орвп (в/ч НОМЕР_3 ) - у підпорядкуванні ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1". Зазначення у підставах для видачі наявних в матеріалах справи довідок бойові розпорядження командира 145 орвп під індексом "КП" (замість "БР" (бойове розпорядження) або "БН" (бойовий наказ)) касатор уважає неприпустимим, оскільки 145 орвп не може видавати бойові розпорядження, вже на видане розпорядження заступника з логістичного забезпечення ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1", який є вищим органом управління відносно 145 орвп. Тож, оскільки документом для виконання завдань пов`язаних з логістичним забезпеченням є "розпорядження", що своєю чергою ніяк не пов`язане з виконанням бойових завдань та не входить до переліку документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях чи заходах, визначеного вищезгаданими дорученнями Міністра оборони України, то такі документи, на думку скаржника, не надають позивачу права на виплату додаткової винагороди.
9.4. У цьому зв`язку касатор пояснює, що за своїм характером в/ч НОМЕР_1 виконує завдання не пов`язанні з прямим контактом із противником, в тому числі на лініях зіткнення, основним цільовим призначенням є логістичне забезпечення з ремонту та підвозу техніки, а тому за кожне бойове завдання командир підрозділу готує окремий рапорт (бойове донесення із зазначенням термінів виконання чи невиконання), термін якого не може перевищувати 7-10 днів. З аналізу змісту наявних у матеріалах справи довідок скаржник доходить висновку, що вказані у них бойові розпорядження не закриті через відсутність відомостей про донесення командира 145 орвп за кожне виконане завдання, з чого, на думку касатора, слідує, що поставлені у цих бойових розпорядженнях завдання позивачем не виконані. Скаржник погоджується, що дійсно у наданих довідках наявне посилання на рапорти командира об`єднаної групи логістичного забезпечення - заступника командира військової частини НОМЕР_2 з логістики (вищий орган управління) за окремі періоди, проте, на думку касатора, недоцільним є посилання на такі рапорти, оскільки про виконані завдання за бойовими розпорядженнями повинен був рапортувати командир 145 орвп але аж ніяк не посадова особа, яка уповноважена приймати такі донесення.
9.5. На підставі наведеного, скаржник констатує, що орган уповноважений видавати довідки про безпосередню участь позивача у веденні бойових дій, грубо порушуючи усі норми та правила, погоджував видані бойові розпорядження 145 орвп який вже виконував "розпорядження" вищого командування, ще й з невірними індексами порядкового номера, на всі періоди відрядження позивача, що ставить під сумнів існування таких документів, які згадуються у долучених до матеріалів справи довідках.
9.6. Не погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій про те, що взяті судами до уваги довідки, на підставі яких частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1, відповідають вимогам директив Міністра оборони України, касатор наголошує, що указані довідки не відповідають додатку № 1 та № 2 телеграми від 23.06.2022 №912/з/29, оскільки в них в порушення пунктів 2, 3, 4, 5 цієї телеграми не вказані бойові накази (бойове розпорядження) за відповідні періоди або журнал бойових дій та рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), а довідка № 313/отул/4166д додатково до наведеного не містить дати на кутовому штампі, у зв`язку з чим ці довідки не підлягали виконанню.
9.7. Також в/ч НОМЕР_1 наполягає на пропуску позивачем тримісячного строку звернення до суду із цим позовом, визначеного статтею 233 КЗпП України, оскільки протягом періоду відрядження до в/ч НОМЕР_2 позивач направив на адресу в/ч НОМЕР_1 довідку для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі, він був обізнаний про всі згадані виплати, оскільки накази на виплату додаткової винагороди видавалися щомісячно, однак до суду із цим позовом звернувся лише 06.03.2023, хоча мав змогу вчасно звернутися до суду починаючи з 09.10.2022 (закінчення терміну відрядження).
10. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.11.2023 відкрите касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою.
11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_2 від 20.03.2024 закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
Позиція інших учасників справи
12. Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.11.2023 про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою направлялася на адресу позивача ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням за номером 0600232002309. Проте, на адресу Суду поштовий конверт повернувся із відміткою установи поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання". При цьому матеріали справи не містять відомостей щодо засобів телефонного зв`язку ОСОБА_1 . Заява в порядку статті 131 КАС України про зміну адреси місця знаходження/місця перебування від ОСОБА_1 до Суду не надходила.
12.1. Своєю чергою ухвала Верховного Суду від 01.11.2023 про відкриття касаційного провадження у справі №560/3141/23 оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 03.11.2023 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/ 114599466).
12.2. Таким чином, Верховний Суд вжив усіх можливих заходів з метою вручення ОСОБА_1 ухвали про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 .
12.3. При цьому, ухвалу Верховного Суду від 01.11.2023 отримав адвокат позивача 02.11.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до його "Електронного кабінету".
12.4. Правом подати відзив на касаційну скаргу позивач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
13. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
14. Спір у цій справі виник у зв`язку з невиплатою збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди військовослужбовцю, який проходить службу у частині, підпорядкованій Командуванню Сил логістики Збройних сил, відрядженому до складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповання, підпорядкованого Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, за забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, передбачену пунктом 1 Постанови № 168.
15. Рішення суду першої інстанції, залишене без змін судом апеляційної інстанції, оскаржується в/ч НОМЕР_1 лише в частині задоволених позовних вимог, а в частині відмови у задоволенні позовних вимог ані позивач ОСОБА_1, ані в/ч НОМЕР_1 не оскаржували рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, а тому Верховний Суд не надає оцінки рішенню суду цієї інстанції в означеній частині.
16. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
17. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
18. У частині другій статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
19. Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.