ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2024 року
м. Київ
справа № 815/762/18
касаційне провадження № К/9901/64707/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Пасічник С.С., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 (суддя Самойлюк Г.П.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018 (головуючий суддя - Осіпов Ю.В., судді - Бойко А.В., Скрипченко В.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "100 ШИН+" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "100 ШИН+" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із позовом до Одеської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця, митний орган), в якому просило: визнати протиправними дії Митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ним за першим методом митної оцінки, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються; визнати протиправними та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 500030/2018/00013 та рішення Митниці про коригування митної вартості від 24.01.2018 №UA500030/2018/000004/2.
В обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на протиправність дій Митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ним за першим методом митної оцінки, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, протиправність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, оскільки ним під час митного оформлення товару разом з поданням митної декларації були подані відповідні обов`язкові документи для визначення митної вартості імпортованих товарів, які відповідають вимогам статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є належними і допустимими, підтверджують числове значення митної вартості товару за ціною контракту, не мають розбіжностей, тому відповідач не мав законних підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості товарів.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 03.04.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018, позов задовольнив: визнав протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої Товариством за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, за митною декларацією від 23.01.2018 №UA500030/2018/001140; визнав протиправними та скасував: картку відмови Митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 500030/2018/00013; рішення Митниці про коригування митної вартості від 24.01.2018 №UA500030/2018/000004/2.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що надані відповідачу при митному оформленні товару документи містили усі відомості про визначення митної вартості товару, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддаються обчисленню, відтак, є протиправними дії митного органу щодо відмови у застосуванні позивачем митної вартості, заявленої за ціною договору, щодо товарів, які імпортуються, а також є протиправними та підлягають скасуванню рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації.
Митниця, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договорів, з огляду на ненадання позивачем всіх документів щодо вартості придбаних товарів, в тому числі і додатково витребуваних, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті та такі товари, а надані документи містять недоліки та неповну інформацію щодо відомостей, що підтверджують складові митної вартості товарів.
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, митний орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час своїх дій, прийняття оскаржуваного рішення та картки відмови.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.12.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19.03.2024 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 20.03.2024.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як установлено судами попередніх інстанцій, 25.05.2017 між позивачем (покупець) та Компанією "GINGDAO GM ROVER TIRE CO., LTD" Китай (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір №100Т-GM (далі - Договір), за умовами якого, продавець відвантажує, а покупець приймає та оплачує вантажні та легкові шини в асортименті (виробник "GINGDAO GM ROVER TIRE CO., LTD") у кількості та за цінами, вказаними у комерційному інвойсі, що є невід`ємною частиною договору. Сума контракту визначається згідно Інвойсу, а умови поставки визначається згідно Інкотермс 2010.
Згідно базових умов поставки, визначених вищезазначеним договором закупки імпортного товару №100Т-GM від 25.05.2017, базовими умовами поставки за даним договором визначаються умови зазначені в комерційному інвойсі. Умови поставки мають відповідати правилам "Інкотермс 2010". Термін поставки товару зі складу продавця в порт відвантаження Квингдао (Qingdao) обмежується 30 календарними днями з дати виконання пункту 5.1 зазначеного Договору.
Так, згідно з пунктами 5.1, 5.2 Договору покупець здійснює оплату за товар продавцю банківським перерахунком на розрахунковий рахунок продавця. Порядок оплати товару визначений в рахунку-проформі на кожну поставку товару.
На виконання умов вищевказаного Договору Компанією "GINGDAO GM ROVER TIRE CO., LTD" було поставлено на адресу позивача товар: 1) "авто-шини" 12.00R20-20, бренд "TRACMAX" у кількості 107 од., ціна за одиницю на умовах CFR (Одеса) 155,6 дол. США, вартість 16649,2 дол. США; 2) авто-шини 12.00R20-20, бренд "GM ROVER" у кількості 53 од., ціна за одиницю на умовах CFR (Одеса) 155,59 дол. США, вартість 8246,27 дол. США; 3) авто-шини 11.00R20-20 бренд "DOUPRO" у кількості 78 од., ціна за одиницю на умовах CFR (Одеса) 144,68 дол. США; вартість 11285,04 дол. США. Загальна кількість товару складає 238 од., а загальна вартість становить 36180,51 дол. США.
З метою здійснення митного оформлення вказаного товару та підтвердження митної вартості товару, декларантом (позивачем) разом з митною декларацією №UA500030/2018/001140 від 23.01.2018 до митного органу було подано: пакувальний лист (Packing list) №TBR17JWWSHI09 від 08.12.2017; рахунок-проформу (Proforma invoice) №TBR17JWWSHI09 від 17.11.2017; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №TBR17JWWSHI09 від 17.11.2017; коносамент (Bill of lading) №EGLV140701490280 від 12.12.2017; навантажувальний документ (Bordereau) №17 від 23.01.2018; сертифікат про походження товару (Certifнcate of origin) №17C3702S0080/50003 від 14.12.2017; банківські платіжні документи, що стосуються товару від 27.11.2017, від 05.01.2018; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 17.11.2017; розрахунок ціни (калькуляція) №TBR17JWWSH109 від 17.11.2017; зовнішньоекономічний договір (контракт) №100Т-GM від 25.05.2017; копію митної декларації країни відправлення №435020170000083338 від 10.12.2017.
В ході перевірки наданих декларантом документів на підтвердження митної вартості товару Митницею було встановлено деякі розбіжності, а також зазначено, що надані Товариством документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари, а саме: в копії митної декларації країни відправлення №43502017000008338 від 10.12.2017 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, що унеможливлює ідентифікації даного документа з партією товарів, що оцінюється; в наданих до митного оформлення банківських платіжних документах відсутні підписи та печатки посадових осіб банку.
Для підтвердження заявленої митної вартості, митним органом, у відповідності до положень статті 53 Митного кодексу України, було зобов`язано декларанта (за наявності) надати протягом 10 календарних днів такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та (або) інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, а також повідомлено про можливість надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
24.01.2018 на вказану вище вимогу митного органу позивачем було надано додаткові документи: переклад митної декларації країни відправлення, лист-пояснення Товариства та зазначено про надання у повному обсязі документів, необхідних для здійснення митного оформлення товару.
За результатами розгляду питання щодо митного оформлення, зазначеного у митній декларації від 23.01.2018 №UA500030/2018/001140 товару, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 24.01.2018 №UA500030/2018/000004/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №UA 500030/2018/00013.
Скоригована митна вартість товару базується на митній вартості раніше імпортованих товарів, випущених у вільних обіг згідно митних декларацій: №UA125220/2018/700076 від 03.01.2018; №UA401050/2017/005898 від 01.08.2017; №UA100050/2018/279580 від 22.01.2018.
Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).
З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.