ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2024 року
м. Київ
справа № 300/2859/22
адміністративні провадження №К/990/36885/23, № К/990/36746/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду 17 жовтня 2023 року у справі № 300/2859/22 за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
В С Т А Н О В И В :
У липні 2022 року Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (далі також - позивач, контролюючий орган) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (далі також - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 931864,94 грн.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідач має податковий борг, який не сплачує добровільно, а тому наявні підстави для його стягнення в судовому порядку.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року позов задоволено; стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг в сумі 931864, 94 грн.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 ; рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 300/2859/22 скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 43968084) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1 ) 10000 (десять тисяч) грн понесених судових витрат на правничу допомогу; в решті заяву залишено без задоволення.
В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області на підставі п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 82.1 ст. 82 гл. 8 Податкового кодексу України (далі - ПК України), п. 2 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 проведено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01 січня 2017 року по 16 лютого 2021 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 16 лютого 2021 року.
За результатами перевірки складено акт від 30 серпня 2021 року за №4744/09-19-07-08/ НОМЕР_2 .
Перевіркою встановлено порушення пп.16.1.7 п. 16.1 ст. 16, п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст. 177, пп.164.1.3 п. 164.1 ст. 164, пп.44.1 п. 44.3 ст.44, п.294.1 ст. 294, п. 293.4 ст. 293, п.181.1 ст. 181, п.183.2 ст. 183, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п.200.2 ст. 200, п. 201.4, п. 201.12 ст. 201, пп.296.1 п. 296.1 ст. 296, пп.296.3 ст. 296, п. 295.1 ст. 295 ПК України.
На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №№ 007140/0708, 007119/0708, 007111/0708, 007124/0708, 007131/0708 від 06 жовтня 2021 року.
Зазначені податкові повідомлення-рішення були надіслані відповідачу за його адресою (Івано-Франківська область, Косівський район, с.Тюдів) та отриманні останнім 09 жовтня 2021 року, про що свідчить рекомендоване повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідачем вищевказані податкові повідомлення-рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалися.
В подальшому, контролюючим органом було сформовано та направлено відповідачу на ту ж адресу, що й податкові повідомлення-рішення (Івано-Франківська область, Косівський район, с.Тюдів, вул.Гірська) податкову вимогу форми "Ф" від 03 листопада 2021 року №0039277-1306-0908, яку отримано 30 листопада 2021 року, що підтверджується підписом у відповідній графі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.
Покликаючись на несплату відповідачем узгодженого податкового зобов`язання у строки, визначені ПК України, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшовши висновку про їх обґрунтованість з огляну на відсутність доказів оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги, що, у свою чергу, свідчить про узгодженість суми податкового боргу.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (податкової вимоги від 03 листопада 2021 року №0039277-1306-0908) підпис у графі "за довіреністю" виконано не ОСОБА_1, а відтак сума податкового боргу не набула статусу узгодженого, що, як ствердив суд, вказує на відсутність підстав для задоволення позову і взагалі можливості звернення позивача до суду із позовною вимогою про стягнення податкового боргу.
З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодився контролюючий орган та подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, позивач наголошує на безпідставності висновку суду апеляційної інстанції про неузгодженість податкового боргу у зв`язку з неотриманням відповідачем особисто вимоги про сплату боргу, оскільки сума податкового боргу, визначена податковими повідомленнями-рішеннями, вважається узгодженою через 10 днів з дня отримання таких рішень, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу, а відтак жодним чином не пов`язується з отриманням вимоги про сплату боргу.
Також контролюючий орган зазначає, що ним було дотримано усі умови, встановлені ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, зокрема, сформовано та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу, яка відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення була отримана останнім 30 листопада 2021 року.
Що ж стосується висновку експерта про те, що підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (податкової вимоги) виконано не ОСОБА_1, то позивач зазначає, що така обставина не може беззаперечно свідчити про неналежне вручення (невручення) поштового відправлення, оскільки відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, рекомендовані поштові відправлення, у разі відсутності адресата, вручаються будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.
Ухвалою від 15 листопада 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за поданою скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, з метою перевірки доводів скаржника про застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду.
Також контролюючим органом подано касаційну скаргу на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року, якою за рахунок бюджетних асигнувань позивача стягнуто на користь відповідача 10000,00 грн понесених судових витрат на правничу допомогу.
Скарга обґрунтована тим, що заява відповідача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат підлягала залишенню без розгляду у відповідності до вимог статті 139 КАС України, оскільки до закінчення судових дебатів доказів понесення судових витрат відповідачем подано не було, як і не було заявлено про подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови.
Також позивач зазначає, що заявлені витрати на правничу допомогу: явно неспівмірні зі складністю справи; витрачений адвокатом час на виконання цих послуг не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру; ряд послуг, які надавалися позивачу, не є доцільними. Крім того, наголошує на відсутності належного документального підтвердження розрахунку витрат на правничу допомогу та сплати таких витрат.
Верховний Суд ухвалою від 15 листопада 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу контролюючого органу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року просить залишити її без задоволення, а вказану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а також доводи відзиву на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Так, ключовим питанням, в межах якого відкрито касаційне провадження у цій справі, є дотримання контролюючим органом порядку звернення до суду з вимогами про стягнення податкового боргу.
Усталеною є практика Верховного Суду (зокрема, але не виключно постанови від 13 лютого 2018 року у справі №826/18379/14, від 19 лютого 2019 року у справі №807/495/17, від 3 лютого 2022 року у справі №560/4343/19, від 14 лютого 2022 року у справі №826/9711/17 при їх системному аналізі) про те, що предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: наявність узгодженого грошового зобов`язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення боргу; момент його виникнення; встановлення факту сплати податкового боргу в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.
При цьому, колегія суддів наголошує, що при вирішенні позову про стягнення податкового боргу у відповідний спосіб здійснюється перевірка дотримання контролюючим органом вимог, передбачених Податковим кодексом України, які надають право контролюючому органу звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.