ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2024 року
м. Київ
справа № 826/5959/17
касаційне провадження № К/9901/67093/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Пасічник С.С.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС (далі - Митниця) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2018 (суддя Федорчук А.Б.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018 (головуючий суддя - Федотов І.В., судді - Гвнечко О.М., Сорочко Є.О.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Фармак" (далі - Товариство) Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2017 року Товариство звернулось до суду із позовом до Митниці, у якомупросило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №100250008/2017/00000/1 від 17.01.2017.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що визначення Митницею митної вартості товарів, які ввозились позивачем на митну територію України, по другорядному (за ціною договору щодо ідентичних товарів), а не по основному методі (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)), як було здійснено позивачем, суперечить вимогам Митного кодексу України, оскільки декларантом були надані всі необхідні документи для ідентифікації товарів, що ввозились, та підтвердження заявленої ним митної вартості останніх.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 25.07.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів №100250008/2017/00000/1 від 17.01.2017.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за іншим (другорядним) методом.
Митниця оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанції до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 07.12.2018 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на правомірність дій Митниці щодо прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, оскільки митну вартість імпортованих позивачем товарів було нею скориговано у зв`язку із непідтвердженням Товариством правильності обраного методу визначення їх митної вартості. Зокрема, на думку Митниці, у поданих декларантом документах містились розбіжності та були відсутні усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: декларантом до митного оформлення було надано довідку про транспортні витрати від 16.01.2017 № 1601/01 від ТОВ "Ренус Ревайвел", проте у наданих транспортних документах (CMR від 13.01.2017 № 6040004574045/68054) фактичним виконавцем перевезення оцінюваного товару є PFC "BAYKAL", а надана довідка про транспортні витрати не містила інформації про протяжність маршруту перевезення у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розміру тарифної ставки за одиницю виміру (вагу) товару за 1 км маршруту. Вказані вимоги були доведені до декларанта Товариства шляхом надіслання електронного документа, проте вимоги Митниці в частині надання додаткових документів не були виконані, про що зазначено у листі Товариства від 17ю.01.2017 № 62/302. Також, Митниця вказує на те, що в Єдиній автоматизованій інформаційній системі наявна інформація щодо рівня митної вартості ідентичного товару, оформленого цим же суб`єктом ЗЕД від виробника за основним методом згідно митних декларацій № 100260003/2016/221975 та № 100260003/2015/183009.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19.03.2024 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 20.03.2024.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що 26.11.2016 між Товариством (покупець) та фірмою Vital Pharma GmbH, ФРН (продавець) був укладений контракт №647, за умовами якого продавець продав, а покупець купив на умовах FCA Hamburg, Німеччина, FCA Dietzenbach, Німеччина, СІР Київ (Інкотермс 2010) фармацевтичну сировину та первинну упаковку (далі - товар).
На виконання умов вказаного контракту та відповідно до підписаної сторонами контракту специфікації від 02.01.2017 № 4 фірмою Vital Pharma GmbH поставлено позивачу фармацевтичну субстанцію "Гексетидин" у кількості 25,00 кг за ціною 282,00 Євро за кг, усього на суму 7050,00 Євро за базисом поставки FCA Dietzenbach, Німеччина, умови оплати - 100% через 30 календарних днів від дати інвойсу.
16.01.2017 року декларантом позивача до митного посту "Західний" Митниці було подано вантажну митну декларацію № 100250008/2017/33204 (далі - ВМД) на товар: "Фармацевтична рідина (субстанція) у барабанах ПЕВЩ для виробництва нестерильних лікарських форм: Гексетидин - 25 кг (CAS 141-94-6. Хімічна назва: 1, 3-біс (2-етилгексил) гекса-гідро-5-метил-5-пиримідинамін. Серія: FG16201876. Виробник: "Euticals S.A.S" Франція. Торговельна марка - Euticals. Країна виробництва: FR.". Митна вартість товару заявлена за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору, і склала 7 050, 00 Євро.
Разом із ВМД позивачем подано Митниці документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: контракт № 647 від 26.11.2016; специфікацію від 02.01.2017 №4; інвойс від 05.01.2017 № 4000493; довідку ТОВ "Ренус Ревайвел" від 16.01.2017 №1601/01 про транспортні витрати; міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 13.01.2017 № 6040004574045/68054; лист Державного експортного центру МОЗ від 24.09.2014 № 70/JB; лист Державної служби України з контролю за наркотиками від 08.07.2015 № 09/02-2408 стосовно відсутності у складі Гексетидину речовин, включених до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770; експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 29.09.2014 К-1815/2; сертифікат якості (сертифікат аналізу) від 09.12.2016.
Митницею 16.01.2017 було повідомлено позивача про необхідність подання додаткових документів.
17.01.2017 позивачем листом за вих № 62/302 було додатково надано Митниці: пакувальний лист №400493 від 05.01.2017; договір на транспортно-експедиційне обслуговування №31-03/16 від 31.03.2016; заявку на перевезення вантажу №57671 від 12.01.2017; сертифікат безпеки від 14.05.2012.
Разом з тим, 17.01.2017 року Митницею було прийняте рішення №100250008/2017/000001/1 про коригування митної вартості товарів, яким визначено митну вартість за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, митна вартість товару визначено у розмірі 1 449,99 Євро за кг, на загальну суму 36 249, 75 Євро.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що відповідачем вказано на те, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), оскільки у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості товарів містяться розбіжності, декларантом не подано в повному обсязі додаткові документи для підтвердження митної вартості товару. Метод за ціною договору щодо ідентичних товарів був використаний з урахуванням інформації, наявної в органах доходів і зборів (МД №100260003/2016/221975, №100260003/2015/183009).
У зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості Митницею було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250008/2017/00001.
Надаючи оцінку правомірності прийняття Митницею оскаржуваного рішення, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду виходить із наступного.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За приписами частини другої статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно з частинами першою - третьою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п`ятою статті 54 МК України передбачено право органу доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.