ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2024 року
м. Київ
справа № 560/3366/23
адміністративне провадження № К/990/42633/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №560/3366/23
за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Ярмолинецького сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Полотнянка Ю.П., суддів: Смілянця Е.С., Драчук Т.О.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У березні 2023 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Ярмолинецького сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (далі - відповідач, Управління ДМС в Хмельницькій області) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
2. На обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначає, що звернулася з заявою до відповідача щодо видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру. Відповідач, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Порядок № 302), повідомив, що паспорт громадянина України видається виключно у формі картки, починаючи з 01.11.2016. Водночас позивачка вказує, що її неповнолітній син не згоден отримати паспорт у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, та надавати згоду на обробку персональних даних, оскільки вищезазначене може спричинити шкоду його особистому та сімейному життю про що і було зазначено у поданій до органу ДМС заяві.
Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулася до Ярмолинецького сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області з заявою про видачу паспорта громадянина України у вигляді книжечки, без електронного носія інформації, зняття біометричної інформації та внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру. До цієї заяви долучено дві фотокартки, свідоцтво про народження, заяву ОСОБА_2 за формою про видачу паспорта відповідно до наказу МВС України № 320 від 13.04.2012 та наказу МВС України № 456 від 06.06.2019, листи Міністерства освіти і науки України №1/9-347 від 24.06.2020 та №1/9-131 від 11.03.2021.
4. Листом від 28.02.2023 №П-12/6/6802-23/6832.40/31-23 Ярмолинецький сектор Управління Державної міграційної служби України у Хмельницькій області повідомив про відсутність підстав для оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України відповідно до Положення № 2503-ХІІ.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
5. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.05.2023 позов задоволено:
5.1. визнано протиправною відмову Управління ДМС в Хмельницькій області щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 та зобов`язано оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
6. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із того, що законодавством не врегульоване питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи. Реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. Згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
6.1. Як встановив суд першої інстанції у поданій позивачкою заяві про отримання паспорта громадянина України у формі книжечки, остання не дала згоди на обробку персональних даних, шляхом електронної обробки таких даних у процесі оформлення ID-паспорта.
6.2. Із посиланням на позицію, сформовану Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19.09.2018 у справі № 806/3265/17, суд цієї інстанції зазначив, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
6.3. Суд першої інстанції зауважив, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а отже, у разі відсутності в особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв`язку з неможливістю їх реалізації.
7. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.05.2023 скасоване та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 відмовлено.
7.1. Так, суд цієї інстанції, з врахування висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 806/3265/17, зазначив, що відмова у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ не може вважатися законною.
7.2. При цьому, в даному випадку, до спірних правовідносин, за висновком цього суду, застосуванню підлягає не пункт 2 Положення № 2503-XII, яким визначено, що паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а частина друга статті 21 Закону № 5492-VI відповідно до якої передбачено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.
7.3. А тому, на думку суду цієї інстанції є безпідставними доводи відповідача в тій частині, що право на оформлення паспорта у формі книжечки, набуває громадянин України лише після досягнення 16-річного віку.
7.4. Разом із тим, як зауважив суд апеляційної інстанції, передумовою оформлення та видачі паспорта громадянина України відповідно до Тимчасового порядку №456 є особисте звернення особи до уповноваженого органу з відповідною заявою встановленого зразка, з долученням відповідного переліку документів.
7.5. Проте, як встановив суд апеляційної інстанції, до поданої 01.02.2023 заяви не додано довідку про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання особи та оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). Тобто, заява щодо оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки, надана відповідачу без долучення передбачених документів, за висновком цього суду, не є підставою для видачі паспорта будь-якого зразка, у тому числі і у формі книжечки.
7.6. Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції констатував, що на день звернення із заявою у відповідача були відсутні правові підстави для видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки, що не перешкоджає йому у встановленому порядку звернутися до відповідача з метою отримання такого паспорта.
7.7. Підсумовуючи суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції при вирішенні цього спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
8. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023, у якій позивачка, з урахуванням уточненої касаційної скарги, посилається на порушення судом норм матеріального права та просить скасувати оскаржувану постанову, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
9. Ця касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), із посиланням у касаційній скарзі на те, що в оскаржуваному судовому рішенні суд апеляційної інстанції застосував приписи Положення № 2503-XII без врахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17 та постанові Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 280/851/20.
9.1. Скаржник зазначає, що відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду по зразковій справі № 806/3265/17, викладених у постанові від 19.09.2018 та висновків Верховного Суду у справі № 280/851/20, викладених у постанові від 19.07.2021 спірні відносини регулюються Положенням №2503-ХІІ.
9.2. Водночас суд апеляційної інстанції застосував до спірних правовідносин положення Тимчасового порядку № 456, який регулює процедуру оформлення та видачі паспорта зразка 1994 року лише, якщо прийнято рішення суду щодо особи про зобов`язання органів міграційної служби України оформити та видати їй паспорт вказаного зразка.
9.3. Отже, на переконання позивачки, вказівка суду апеляційної інстанції про те, що заявниками не додано довідку про реєстрацію зняття з реєстрації місця проживання особи та оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України), є помилковою, оскільки необхідність надання цих документів, визначена Тимчасовим порядком № 456.
9.4. Позивачка зауважує, що приписами Положення № 2503-ХІІ на підставі якого заявники просили видати паспорт книжечку зразка 1994 року не передбачено обов`язку для отримання паспорта вказаного зразка надавати органам ДМС України довідку про реєстрацію/зняття з реєстрації місце проживання та інші документи.
9.5. Також позивачка вказує на помилковість висновків суду апеляційної інстанцій щодо застосування положень Порядку № 302 в частині подання заяви-анкети про оформлення паспорта, оскільки лише засобами Реєстру оформлюється така заява-анкета щодо отримання паспорта громадянина України у вигляді пластикової картки.
10. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.02.2024 відкрите касаційне провадження за цією касаційною скаргою.
11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 19.03.2024 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позиція інших учасників справи
12. Від Управління ДМС в Хмельницькій області надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач просить відмовити у її задоволення з підстав необґрунтованості доводів останньої, а оскаржуване судове рішення залишити в силі.
Позиція Верховного Суду
Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
13. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
14. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
15. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрите з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
16. Спірні правовідносини, які склалися у цій справі, стосуються зобов`язання органу УДМС України видати неповнолітньому ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки на підставі Положення № 2503-XII.
17. Відповідно до частини другої статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
18. Згідно з частиною першою статті 92 Конституції України, виключно законами України, зокрема, визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
19. Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи визначено Законом № 5492-VI (далі - у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
20. За змістом частини першої статті 4 Закону № 5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
21. Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
22. Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 5492-VI документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України.
23. За приписами частини третьої статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
24. Згідно з частинами першою, другою статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
25. Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
26. Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині сьомій статті 21 Закону № 5492-VI, відповідно до якої такий містить, зокрема, унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.
27. Відповідно до пунктів 1, 2, Положення № 2503-ХІІ (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.
28. Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
29. Згідно з пунктами 12, 13 Положення № 2503-ХІІ видача та обмін паспорта провадиться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина.
30. Для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.