УХВАЛА
20 березня 2024 року
м. Київ
справа № 522/22358/23
провадження № 13-11зк24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16,
розглянула касаційну скаргу адвоката ОСОБА_17, який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, на постанову Одеського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) і
встановила:
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2023 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34 тис. грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
Одеський апеляційний суд постановою від 20 лютого 2024 року скасував постанову місцевого суду стосовно ОСОБА_1 та ухвалив нову постанову, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 тис. грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Не погоджуючись із рішенням апеляційного суду адвокат звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) з питанням перегляду його в порядку касаційної процедури.
Суть доводів адвоката зводиться до того, що він вважає санкцію ст. 130 КУпАП настільки жорстокою, що вказане адміністративне правопорушення по своїй суті має ознаки "кримінального правопорушення", а тому потребує права на касаційне оскарження. При цьому зазначає, що апеляційний суд, перекваліфікувавши дії ОСОБА_1, погіршив становище останнього та вийшов за межі апеляційної скарги сторони захисту, тому рішення апеляційного суду стосовно ОСОБА_1 слід скасувати, а провадження у справі закрити.
Перевіривши подану скаргу та копії судових рішень, Велика Палата дійшла висновку, що у її прийнятті належить відмовити з таких підстав.
Статтею 48 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) визначено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8 Конституції України).
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 08 квітня 2015 року № 3-рп/2015 зазначив, що, встановлюючи обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України, обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абз. 6 пп. 3.3 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).