УХВАЛА
20 березня 2024 року
м. Київ
Справа № 523/1767/20
Провадження № 13-9кс24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) кримінального провадження за касаційною скаргою прокурора Київської обласної прокуратури на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 15 березня 2023 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 13 червня 2023 року, і
встановила:
ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 15 березня 2023 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України
(далі - КПК), у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 червня 2023 року ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 15 березня 2023 року залишено без змін.
Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, прокурор подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, оскільки вважає, що суди дійшли необґрунтованих висновків про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК через закінчення строків досудового розслідування. Прокурор зазначає, що у вказаному кримінальному провадженні строки були продовжені належним суб`єктом, який наділений повноваженнями щодо продовження строку досудового розслідування в об`єднаному кримінальному проваджені. Зокрема, відомості про кримінальні правопорушення у цьому кримінальному провадженні були внесені в ЄРДР як до 16 березня 2018 року (до введення в дію відповідних змін у КПК Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 року), так і після зазначеної дати, отже строк досудового розслідування міг бути продовжений саме прокурором, а не слідчим суддею, як про це стверджувалось в оскаржених судових рішеннях.
Прокурор зазначає, що відповідно до фактичних обставин кримінального провадження ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 обвинувачувались, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 321-1 Кримінального кодексу України (далі - КК), вказаний злочин законодавцем віднесено до Розділу ХIII Особливої частини КК, додатковим об`єктом злочинного посяганням якого є здоров`я та життя населення, що, відповідно до чинного КПК, унеможливлює закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1
ст. 284 КПК. Вказане узгоджуються і з правовою позицією, викладеною в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 13 лютого 2023 року у справі № 932/8842/20. Крім того, на переконання прокурора, ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
Мотиви передачі кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду
Ухвалою від 20 лютого 2024 року колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі - колегія суддів, Касаційний кримінальний суд) передала кримінальне провадження на розгляд Великої Палати з підстави, передбаченої ч. 5 ст. 434-1 КПК, оскільки дійшла висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Як вбачається зі змісту ухвали, Касаційний кримінальний суд задовольнив клопотання захисника ОСОБА_19 про передачу цього кримінального провадження на розгляд Великої Палати через відсутність єдиної правозастосовчої практики Верховного Суду стосовно застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК в об`єднаних кримінальних провадженнях, у яких відомості про кримінальні правопорушення внесені в ЄРДР як до 16 березня 2018 року (до введення в дію відповідних змін у КПК Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 року), так і після зазначеної дати.
На переконання колегії суддів, Верховний Суд застосовує положення п. 10 ч. 1
ст. 284 КПК у різний спосіб, що не відповідає завданням єдності судової практики.
Касаційний кримінальний суд вважає, що підставами наявності у кримінальному провадженні виключної правової проблемі є: "недостатня урегульованість відповідного питання на нормативному рівні і відсутність у цьому питанні єдності судової практики".
Позиція Великої Палати
Законом України від 2 червня 2016 року №1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики.
Велика Палата за певних умов переглядає судові рішення в касаційному порядку саме з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.