ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2024 року
м. Київ
справа № 629/140/23
провадження № 51-5763 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції
представника потерпілого ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника цивільного відповідача Моторно (транспортного) страхового бюро України - адвоката ОСОБА_7 на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 квітня 2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022221110000394, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кочеток Чугуївського району Харківської області, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 квітня 2023 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік 6 місяців, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь законного представника потерпілого ОСОБА_9 22 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди та 21 775 грн витрат на правову допомогу.
Стягнуто з Моторно (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) на користь законного представника потерпілого ОСОБА_9 36 051,40 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 1 802,57 грн моральної шкоди.
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року вирок місцевого суду залишено без змін.
За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_8 визнано винуватим у тому, що він 30 червня 2022 року, приблизно о 12 год 20 хв., рухався на автомобілі марки
ВАЗ 21011, реєстраційний номер НОМЕР_1, зі швидкістю не менше 30 км/год по автодорозі Мерефа-Лозова-Павлоград, біля перехрестя вул. Гагаріна, пров. Гагаріна та вул. Шкільна в смт Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, навпроти б. 19, зі сторони м. Харків в бік м. Лозова Харківської області. Керуючи вказаним транспортним засобом, ОСОБА_8, діючи з необережності, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, у порушення вимог п. 16.13 Правил дорожнього руху України, здійснюючи маневр повороту ліворуч, не дав дорогу водію мотоциклу "LIFAN", без реєстраційного номеру, ОСОБА_10, який рухався прямо в зустрічному напрямку, внаслідок чого відбулось їх зіткнення.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мотоциклу "LIFAN"
ОСОБА_10 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Укасаційній скарзі представник цивільного відповідача, посилаючись на істотне порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати у частині вирішення цивільного позову законного представника потерпілого ОСОБА_10 - ОСОБА_9 до МТСБУ і призначити новий розгляду у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Свої доводи мотивує тим, що у порушення положень статей 24 та 35 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-VI "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-VI) потерпіла сторона попередньо не звернулася до МТСБУ із належним чином завіреними копіями документів та оригіналами чеків, що підтверджують витрати на лікування, та вказане позбавило можливості цивільного відповідача розслідувати страховий випадок.
Крім цього, задовольняючи цивільний позов, суд першої інстанції у вироку не зазначив норми закону та докази, які підтверджують розмір витрат понесених на лікування потерпілого. При цьому, приймаючи до уваги надану у судовому засіданні копію рахунку № 30-06/2ХН, судом залишено без уваги те, що вказаний рахунок не було направлено МТСБУ.
Також, у порушення вимог закону судом було змінено на власний розсуд підстави позову. Зокрема, позивач просив стягнути моральну шкоду у зв`язку зі смертю потерпілого на підставі ст. 27 Закону № 1961-IV, тоді як мотивуючи своє рішення в цій частині судом застосовано положення ст. 26-1 цього Закону та ухвалено по відшкодування моральної шкоди. Водночас, змінюючи підстави позову, місцевим судом неправильно застосовано норми ст. 26-1 Закону № 1961-IV, оскільки з урахуванням фактичних обставин цього кримінального провадження відшкодування моральної шкоди не може бути покладено на МТСБУ.
Водночас суд апеляційної інстанції формально розглянув доводи апеляційної скарги представника МТСБУ, належним чином їх не перевірив, не навів переконливих мотивів для їх спростування, чим порушив вимоги ст. 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор та представник потерпілого, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень, просили відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Від засудженого ОСОБА_8 надійшло клопотання про проведення касаційного розгляду за його відсутності.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 286 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.