ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2024 року
м. Київ
справа № 676/4489/22
провадження № 51-4939 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами прокурора та засудженого на вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 січня 2023 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 15 червня 2023 року стосовно
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Пролетарськ Луганської області,
який зареєстрований та проживає за адресою:
АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області вироком від 16 січня 2023 року, залишеним без змін ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 15 червня 2023 року, засудив ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК, до покарання у виді штрафу в розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(далі - НМДГ), що становить 51 000 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій органів місцевого самоврядування, на строк 1 рік.
За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим за вчинення ним кримінального правопорушення за таких обставин.
ОСОБА_7, відповідно до витягу з протоколу пленарних засідань першої сесії Кам`янець-Подільської районної ради Хмельницької області VIII скликання від 25 листопада 2020 року, був обраний депутатом Кам`янець-Подільської районної ради Хмельницької області.
На першій сесії Кам`янець-Подільської районної ради Хмельницької області VIII скликання від 25 листопада 2020 року всі депутати районної ради були повідомлені про виконання Закону України "Про запобігання корупції" щодо заходів фінансового контролю, що засвідчено особистим підписом ОСОБА_7 .
Відповідно до п.п. "б" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" депутати місцевих рад є особами, які уповноважені на виконання функцій місцевого самоврядування та на яких поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".
Згідно з ч. 3 ст. 8 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" на депутатів місцевих рад поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".
Депутати місцевих рад зобов`язані щороку до 01 квітня подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", а також дотримуватись інших вимог фінансового контролю, передбачених зазначеним Законом.
ОСОБА_7, будучи депутатом Кам`янець-Подільської районної ради Хмельницької області та суб`єктом декларування, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою приховання дійсної інформації щодо отриманих доходів, при заповненні на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та поданні до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, у період із 13:35 22 березня 2021 року до 09:31 23 березня 2021 року вніс до декларації завідомо недостовірні відомості, а саме:
- у розділі 6 "Цінне рухоме майно - транспортні засоби" не зазначив наявність та вартість напівпричепу "SCHMITZ", 1999 року випуску, на суму 70 400,00 грн;
- у розділі 8 "Корпоративні права" не зазначив відомості про належні йому корпоративні права, які виражені у внеску до статутного фонду ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Грот" (далі - ТОВ НВО "Грот") у розмірі 83,33% на суму 1 250 000,00 грн;
- у розділі 12 "Грошові активи" не зазначив відомості про свій грошовий актив у вигляді коштів, розміщених на банківському рахунку № НОМЕР_1, відкритому в АТ КБ "ПриватБанк", на загальну суму 228 073,54 грн,
які відрізняються від достовірних на загальну суму 1 548 483,54 грн, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, яку засвідчив власним кваліфікованим електронним підписом (ЕЦП).
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із судовими рішеннями через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх змінити, звільнити ОСОБА_7 від призначеного за ч. 1 ст. 366-2 КК покарання на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 цього Кодексу у зв`язку із закінченням строків давності. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_7, не врахував того, що на час апеляційного перегляду закінчилися строки давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366-2 КК, яке є кримінальним проступком.
За змістом касаційної скарги засуджений ОСОБА_7, не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати, а кримінальне провадження - закрити у зв`язку із наявністю для цього підстав, передбачених ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції:
- безпідставно визнав його винуватим за ч. 1 ст. 366-2 КК, оскільки він не приховував інформацію про доходи, діяв без прямого умислу на це, а тому в його діях відсутній склад інкримінованого правопорушення;
- не врахував те, що під час здійснення досудового розслідування слідчі дії проводились та процесуальні рішення приймались неуповноваженими слідчими, з огляду на те, що доручення на здійснення досудового розслідування було надано заступником начальника СВ Кам`янець-Подільського РУП ГУНП, який не був заступником начальника територіального чи відокремленого підрозділу поліції - керівником за ст. 214 КПК, а тому всі зібрані докази у кримінальному провадженні є недопустимими.
На касаційну скаргу засудженого прокурор подав письмове заперечення, в якому, із наведенням відповідних аргументів, просив її залишити без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та його захисник підтримали доводи своєї касаційної скарги та заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Прокурор підтримав доводи своєї касаційної скарги та заперечив проти задоволення касаційної скарги засудженого.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Вимогами ст. 370 КПКвстановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
За змістом ст. 94 КПК суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.
Згідно зі ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений, і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Засуджений у поданій касаційній скарзі покликаються на істотне порушення приписів кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до безпідставного засудження його за ч. 1 ст. 366-2 КК.
Доводи про безпідставне засудження ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 366-2 КК через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність
Засуджений у касаційній скарзі вказував на безпідставне засудження за ч. 1 ст. 366-2 КК, оскільки він не приховував інформацію про доходи, діяв без прямого умислу на це, а тому в його діях відсутній склад інкримінованого правопорушення.
Проте зазначені доводи колегія суддів касаційного суду вважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального й кримінального процесуального законів.
Так, кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 366-2 КК (у редакції Закону від 04 грудня 2020 року № 1074-IX) настає за умисне внесення суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Суб`єкт кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК, - спеціальний. Це фізична осудна особа, яка досягла 16 років до вчинення кримінального правопорушення, та є суб`єктом декларування.
Приміткою до ст. 366-2 КК визначено, що суб`єктами декларування у цій статті є особи, які відповідно до частин 1, 2 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до п.п. "б" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" депутати місцевих рад належать до категорії осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування, на яких поширюється дія вказаного Закону, в тому числі й в частині зобов`язання, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Закону, щорічно до 01 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію за минулий рік за формою, що визначається НАЗК.
За змістом частин 1, 2 ст. 4 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" депутат місцевої ради набуває свої повноваження у результаті обрання його до ради відповідно до Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів". Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією.
Об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК, є встановлений законом порядок декларування, який покликаний забезпечити доброчесність осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і зрештою - правильну діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування.
Суспільна небезпечність кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК, полягає у тому, що суб`єкт умисно порушує передбачений спеціальними законами порядок декларування. Основною ціллю декларування доходів є ефективне запобігання корупції через прозорість майнового стану осіб, уповноважених на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування.
Порядок декларування, що є безпосереднім об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК, визначений Законом України "Про запобігання корупції".
Обов`язковою умовою для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 366-2 КК є встановлення факту внесення суб`єктом декларування до декларації, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", відомостей, а також факту того, що такі відомості є завідомо недостовірними для суб`єкта декларування, яке вчинене з прямим умислом.
За змістом ч. 1 ст. 24 КК у кримінальному правопорушення, передбаченому ч. 1 ст. 366-2 КК України, умисел буде прямим у випадку, якщо суб`єкт декларування усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння з внесення до декларації, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", завідомо недостовірних відомостей і бажав його вчинити.
Електронне декларування є складовою комплексної системи боротьби з корупцією. Його запровадження обумовлено необхідністю створення системи об`єктивного фінансового контролю за майновим станом публічних службовців, проведення стосовно них моніторингу способу їх життя з метою перевірки відповідності рівня життя задекларованим майну та доходам. Внесення завідомо недостовірних відомостей до електронної декларації суб`єктами декларування перешкоджає здійсненню фінансового контролю за їх майновим станом контролюючими органами та шкодить ефективній протидії корупції. За таких обставин, зважаючи на негативні наслідки, які в собі несе декларування недостовірної інформації, законодавцем встановлено кримінальну протиправність такого діяння, яка є юридичним вираженням його суспільної небезпеки.
Перед безпосереднім внесенням відомостей до декларації, в тому числі про об`єкти декларування, суб`єкт декларування ознайомлюється з правилами заповнення форми декларації. Перед підписанням декларації суб`єкт декларування попереджається про відповідальність за декларування недостовірної інформації.
Свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК, та правильність кваліфікації його дій за даною нормою кримінального закону судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.
При цьому суд урахував показання:
- обвинуваченого про те, що він з 2011 року був депутатом різних рад. У районній раді він був попереджений про обов`язкове заповнення декларації. Умислу не заповнювати декларацію не мав. Електронний ключ він має як керівник підприємства, але з комп`ютерною технікою працював мало. Заповнювати декларацію йому допомагав син. Він не перевіряв декларацію після того, як син її заповнив. До НАЗК із проханням перевірити декларацію він не звертався, вважаючи, що для цього не було причин. Корпоративні права має приблизно 8 років, після останніх змін до статуту їх вартість становить 120 000 грн. Щодо депозиту, то він брав довідку в банку. Напівпричіп - здав в оренду підприємству "Грот", а коли орендна плата нараховувалась, бухгалтерія нараховувала податки, він же отримував кошти вже після всіх утримань, про що також брав довідку. Щодо частки в ТОВ, то він отримує дивіденди, при отриманні розписується у відомості, після відрахувань. Виправити декларацію у встановлений НАЗК строк до 01 грудня не міг із технічних причин - система не дозволяла. Вніс виправлення до декларації на момент завершення судового розгляду справи в суді;
а також дані, що містяться, зокрема, у: