ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2024 року
м. Київ
справа № 344/14664/21
провадження № 61-15132св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради",
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради" на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Василишин Л. В., Максюти І. О., Фединяка В. Д.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради" (далі - КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги") про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов мотивований тим, що 04 січня 2011 року ОСОБА_1 прийнято на посаду лікаря-офтальмолога до Івано-Франківської міської поліклініки № 4. В подальшому зазначена установа була реорганізована шляхом злиття у КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги".
Наказом директора КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги" № 283/ос від 09 серпня 2021 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади лікаря-офтальмолога хірургічного відділення СП "Міська поліклініка № 4" у зв`язку зі скороченням чисельності працівників (пункт 1 статті 40 КЗпП України).
Вважала звільнення незаконним, оскільки відповідачем не було дотримано встановленої законом процедури звільнення. Так, позивач не була попереджена про звільнення та їй не пропонували вакантні посади відповідно до її освіти, досвіду та кваліфікації, які існували на день звільнення. Крім того, відповідачем не враховано переважне право позивача на залишення на роботі, зважаючи на її кваліфікацію, стаж, проходження нею у 2017 році атестації на визначення знань та практичних навичок, участь у численних конференціях та семінарах, а також виходячи із того, що вона була єдиною особою в сім`ї із самостійним доходом, оскільки її чоловік - ОСОБА_2 перебував на обліку в Івано-Франківському міському центрі зайнятості як безробітний.
Також вказувала на порушення відповідачем встановленого статтею 43 КЗпП України порядку розгляду профспілкою подання про звільнення працівника, оскільки ОСОБА_1 не знала про дату, час та місце розгляду подання, у зв`язку з чим була позбавлена можливості подати будь-які заяви, заперечення чи пояснення, скористатися правовою допомогою. А тому вважала, що за вказаних обставин згода профспілки на розірвання трудового договору з позивачем не може бути визнана такою, що має юридичне значення, що узгоджується із практикою Верховного Суду, викладеною у постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 522/20826/18.
Позивач просила:
визнати незаконним та скасувати наказ КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги" № 283/ос від 09 серпня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря-офтальмолога хірургічного відділення СП "Міська поліклініка № 4";
поновити ОСОБА_1 на посаді лікаря-офтальмолога з 09 серпня 2021 року;
стягнути з КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 травня 2023 року у складі судді Шамотайла Л. В. у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову мотивоване тим, що позивачу відповідачем при повідомленні про заплановане вивільнення 03 червня 2021 року № 467/69-76 було запропоновано переведення на посаду молодшої медичної сестри КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги" з місячною оплатою 6000 грн, тобто виконано обов`язок роботодавця щодо пропозиції позивачу будь-яких вакантних посад чи роботи за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншої вакантної роботи, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду. Роботодавцем було проведено порівняння продуктивності праці та кваліфікації працівників та виконано обов`язок, встановлений частиною першою статті 42 КЗпП України (комісія зробила висновок про те, що позивач має нижчий рівень кваліфікації та продуктивності праці порівняно з іншими лікарями-офтальмологами КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги"). Профспілкою було надано згоду на звільнення позивача, а роботодавцем дотримано положення статті 43 КЗпП України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Яковишина В. Ю. задоволено.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 травня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги" про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги" № 283/ос від 09 серпня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря-офтальмолога хірургічного відділення СП "Міська поліклініка №4".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді лікаря-офтальмолога з 09 серпня 2021 року.
Стягнуто з КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 153 420,90 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що роботодавець неправильно застосував власні методи оцінки та надав переважне право на залишення на роботі особам, кваліфікація та продуктивність праці яких не є вищою ніж позивача. Апеляційний суд вказав, що відповідачем не враховано значно більший стаж роботи позивача порівняно з іншими претендентами. Інші показники продуктивності працівників роботодавець взяв з поданих характеристик, які, на думку суду, є суб`єктивними висновками безпосередніх керівників.
Так, суд апеляційної інстанції вказав, що використати право на отримання кваліфікаційної категорії позивач не могла через об`єктивну обставину - перебування у відпустці по догляду за дитиною; позивач та інші працівники, продуктивність та кваліфікація яких порівнювалась ( ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) мали в своєму активі приблизно однакову кількість занять з підвищення кваліфікації, а відповідачем не було визначено критеріїв щодо необхідної кількості занять, участі у конференціях та інших заходах, як показник активності працівника; посилання на некоректне відношення позивача до пацієнтів не конкретизовано, а наявність однієї скарги, в даному випадку, не могло бути визначальним чинником продуктивності праці; кількісний показник прийому пацієнтів, в даному випадку, також не міг бути вирішальним критерієм продуктивності праці, оскільки кандидати порівнювалися за різний проміжок часу та виходячи з різного навантаження, враховуючи кількість населення, яку обслуговували різні поліклініки.
Також суд апеляційної інстанції вказав, що є обґрунтованими доводи апеляційної скарги позивача щодо неправомірного вилучення з порівняння при скороченні посади, яку займала ОСОБА_5 . Зокрема, остання після виходу з відпустки по догляду за дитиною 19 липня 2021 року була направлена на роботу до військово-лікарської комісії. Однак, на той час вже вирішувалося питання про скорочення і ОСОБА_5 перебувала в таких самих умовах, як і інші лікарі-офтальмологи. Інше фінансування посади, переведеної до військово-лікарської комісії, в даному випадку не має значення, оскільки середній заробіток за останньою на підприємстві відповідача зберігався.
Щодо посилання відповідача на перевірку Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області щодо законності проведення скорочення чисельності працівників відповідача на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, то, на думку колегії суддів апеляційного суду, її результати не є доказом на користь відповідача, оскільки відсутні дані щодо того, які саме обставини перевірялися працівниками інспекції.
За викладених обставин суд апеляційної інстанції вважав помилковими висновки комісії про те, що ОСОБА_1 має нижчий рівень кваліфікації та продуктивності праці порівняно з іншими лікарями-офтальмологами КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги", рішення суду першої інстанції необґрунтованим, а позов таким, що підлягає задоволенню.
При визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, суд апеляційної інстанції за наявності в матеріалах справи двох довідок про розмір заробітної плати позивача за червень - липень 2021 року, які містили різні дані щодо розміру заробітної плати за липень 2021 року, взяв за основу заробіток за два повні відпрацьовані місяці роботи: заробіток за червень 2021 року - 6077,18 грн, за травень 2021 року - 5925,85 грн та визначив суму до стягнення у розмірі 153 420,90 грн. Суд апеляційної інстанції вказав, що зазначена сума підлягає стягненню з відповідача за весь період, оскільки судом не встановлено, що заява про поновлення на роботі розглядалася більше одного року з вини працівника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2023 року КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року скасувати, залишити в силі рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 травня 2023 року, вирішити питання про розподіл судових витрат.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції:
залишив поза увагою, що визначення компетенції та продуктивності праці працівника є виключно компетенцією самого роботодавця, адже тільки він може врахувати усі аспекти роботи працівника (постанови Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року у справі № 569/1607/17-ц та від 30 серпня 2022 року у справі № 285/689/21 (провадження № 61-15801 св21)). Апеляційний суд втрутився в компетенцію роботодавця, вийшов за межі своїх повноважень, внаслідок чого некоректно оцінив інформацію про кваліфікацію та продуктивність праці працівників, що призвело до ухвалення незаконного рішення;
у різних судових справах з однаковим обставинами встановив різні критерії під порівняння кваліфікації та продуктивності праці працівників відповідача під час проведення скорочення, чим порушив право КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги" на справедливий і об`єктивний судовий розгляд;
не застосував норми Положення про порядок атестації лікарів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України 19 грудня 1997 року № 359 та залишив поза увагою, що у позивача за десять років роботи відсутня будь-яка кваліфікаційна категорія. Залишив поза увагою, що законодавством чітко визначено, що основним критерієм для порівняння кваліфікації працівників є кваліфікаційний розряд (тобто кваліфікаційна категорія), і відповідач мав право враховувати при проведенні порівняння кваліфікації працівників, відсутність у позивача будь-якої кваліфікаційної категорії. Вказавши, що відсутність кваліфікаційної категорії у позивача є об`єктивною обставиною, а не показником повільного професійного розвитку, апеляційний суд створив норму та поклав не роботодавця обов`язок, не передбачений чинним законодавством України щодо обов`язку роботодавця встановлювати обставини відсутності у працівника професійного розвитку;
вважає, що відповідач мав право враховувати при проведенні порівняння кваліфікації працівників факт наявності скарги на бездіяльності лікаря, що є показником недисциплінованості працівника, а твердження суду апеляційної інстанції з цього приводу є незаконними і дискримінаційними по відношенню до інших, сумлінних працівників;
твердження апеляційного суду про те, що кількісний показник прийому пацієнтів не міг бути вирішальним критерієм продуктивності праці, оскільки кандидати порівнювалися за різний проміжок часу та виходячи з різного навантаження, враховуючи кількість населення, яку обслуговували різні поліклініки, є необґрунтованими, оскільки відповідно до чинного законодавства України пацієнт має право вибрати лікаря будь-якого структурного підрозділу, а тому кількісний показник пацієнтів залежить виключно від бажання пацієнтів звертатися до конкретного спеціаліста. Щодо порівняння продуктивності працівників за різний проміжок часу, зокрема працівника ОСОБА_3, то його продуктивність порівнювалась з часу перебування відповідача у трудових відносинах;
щодо неправомірного вилучення з порівняння при скороченні посаду, яку займала ОСОБА_5, відповідач зазначає, що остання після виходу з відпустки по догляду за дитиною 19 липня 2021 року була направлена на роботу до військово-лікарської комісії, робота у складі якої має зовсім іншу специфіку.
З огляду на викладене, відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції ухвалив незаконне рішення. Натомість суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що звільнення ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України проведено законно, оскільки відбулося із дотриманням вимог, передбачених законодавством України.
Позиція інших учасників справи
У грудні 2023 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу за підписом представника Яковишина В. Ю., в якій просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року - без змін.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що відповідач під час звільнення позивача порушив вимоги статті 42 КЗпП України, оскільки стаття 42 КЗпП зобов`язувала відповідача порівняти усіх працівників аналогічних посад без будь-яких виключень, незалежно від того, відряджений працівник, перебуває він у відпустці чи на лікуванні. Вважає, що порівнювання продуктивності та кваліфікації працівників носило формальний характер. Зазначає, що ні таблиця, ні протокол, складені комісією з визначення осіб, які мають переважне право на залишення на роботі, не містять розгорнутого аналізу, міркувань щодо того, чому саме звільнили ОСОБА_1 . Вважає, що суд апеляційної інстанції, оцінюючи в сукупності стаж роботи, кількість пацієнтів, підвищення кваліфікації, зробив правильний висновок, що відповідач порушив вимоги статті 42 КЗпП України. Обставини, які встановлені в цій справі, не тотожні обставинам у справі № 569/1607/17-ц. У цій справі немає будь-яких матеріалів дисциплінарного провадження, а без цього стверджувати про порушення ОСОБА_1 своїх обов`язків неможливо. Наявність картки усного звернення не свідчить про порушення, оскільки відображає тільки думку скаржника, але не встановлені обставини. Вказує, що рішення суду першої інстанції у цій справі закону не відповідає, оскільки суд першої в своєму рішенні просто зазначив хронологію подій, окремі твердження відповідача, не оцінив докази і аргументи ОСОБА_1, мотиви їх відхилення не вказав та резюмував, що він вважає спростованими покликання ОСОБА_1 щодо незаконності звільнення.
У грудні 2023 року КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги" подало відповідь на відзив на касаційну скаргу.
У січні 2024 року ОСОБА_1 подала додаткові пояснення за підписом представника Яковишина В. Ю .
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 344/14664/21, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу.
У листопаді 2023 року матеріали цивільної справи № 344/14664/21 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 13 листопада 2023 рокузазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року у справі № 569/1607/17-ц, від 30 серпня 2022 року у справі № 285/689/21, від 05 серпня 2021 року у справі № 607/10167/19, від 09 червня 2021 року у справі № 333/4222/19, від 27 вересня 2021 року у справі № 452/2056/18, від 20 серпня 2018 року у справі № 537/1621/17 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини
Суди встановили, що 10 вересня 2009 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб із ОСОБА_7, прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_2 .
04 січня 2011 року заведена трудова книжка ОСОБА_1 та Івано-Франківською міською поліклінікою № 4 видано наказ № 2-к "Про прийом на роботу лікаря-офтальмолога ОСОБА_1".
ОСОБА_1 має вищу освіту, отримала диплом спеціаліста із відзнакою, має сертифікат спеціаліста, який підтверджує проходження нею у 2017 році атестації на визначення знань та практичних навичок, яким підтверджено її звання за спеціальністю офтальмологія.
ОСОБА_1 працює в КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги"на посаді лікаря-офтальмолога.
Станом на 04 січня 2021 року структурним підрозділом "Міська поліклініка № 4" складений штатний розпис медичного та іншого персоналу.
05 травня 2021 року КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги"виданий наказ, яким повідомлено ППО КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги"про заплановане звільнення 36% працівників, які надають вторинну медичну допомогу.
05 травня 2021 року КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги"видано наказ № 194 "Про створення комісії для визначення працівників, що мають переважне право залишитися на роботі при скороченні, або таких, яких заборонено звільняти з ініціативи роботодавця по КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги".
07 травня 2021 року та 14 травня 2021 року складені протоколи засідання комісії з визначення працівників, які мають переважне право залишитися на роботі при скороченні або таких, яких заборонено звільняти з ініціативи роботодавця по КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги", які містили інформацію, в тому числі щодо ОСОБА_1 .
Відповідно до характеристики на ОСОБА_1, яка була складена начальником СП "Міська поліклініка № 4", позивач має медичний стаж роботи 10 років 4 місяців, кваліфікаційної категорії не має, отримала сертифікат лікаря-спеціаліста, свій фаховий рівень підвищувала на стажуванні в 2017 році та на курсах ТУ в 2020 році, за час роботи на посаді були випадки некоректного відношення позивача до пацієнтів, з приводу чого були усні та письмові звернення, позивач не приймала участі в пропаганді медичних знань, не проводила виступи на лікарських конференціях, за період з 01 січня 2021 року по 01 травня 2021 року прийняла 796 пацієнтів.
24 травня 2021 року складений протокол № 3 засідання комісії з визначення осіб, які мають переважне право залишитися на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення за скороченням, відповідно до якого комісія проаналізувавши характеристики, кваліфікацію та продуктивність праці працівників СП "Міська поліклініка № 4, запропонувала кандидатуру на вивільнення ОСОБА_1
03 червня 2021 року КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги" попередило ОСОБА_1 про заплановане звільнення, яке відбудеться 09 серпня 2021 року (повідомленням № 467/69-79 від 03 червня 2021 року) та було запропоновано переведення на посаду молодшої медичної сестри КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги" з місячною оплатою 6000 грн.
07 червня 2021 року КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги" складений акт про те, що лікар-офтальмолог ОСОБА_1 із повідомленням № 467/69-79 від 03 червня 2021 року про її звільнення з посади лікаря-офтальмолога на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України ознайомлена, від підпису відмовилася.
Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області проведено позаплановий захід державного контролю з метою здійснення перевірки законності проведення скорочення чисельності працівників вторинної ланки КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги" на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України. 19 липня 2021 року за результатами перевірки складений акт № ІФ1946/537/АВ, в якому зазначається, що роботодавцем не було порушено жодних вимог законодавства під час проведення скорочення чисельності працівників в КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги".
КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги" зверталося із поданням до Первинної профспілкової організації КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги" про розірвання трудового договору на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України з певними працівниками, в тому числі з ОСОБА_1
21 липня 2021 року ОСОБА_1 зверталася із заявою до директора КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги" про залишення її на роботі, оскільки вона є єдиною особою в сім`ї із самостійним доходом, оскільки чоловік ОСОБА_2 перебував і перебуває на обліку в Івано-Франківському міському центрі зайнятості як безробітний з 21 грудня 2020 року, на яку отримала відмову.
Також на утриманні позивача є син - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2
22 липня 2021 року Первинною профспілковою організацією КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги" складений протокол № 14. Порядок денний: ознайомлення з поданням про розірвання трудового договору і проведення голосування по згоді на розірвання трудового договору на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
09 серпня 2021 року КНП "Центр первинної консультативно-діагностичної допомоги" видано наказ № 283/ОС про звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Відповідно до довідки КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги" від 08 жовтня 2021 року № 388/69-92 ОСОБА_1 була нарахована вихідна допомога при звільненні.
Позиція Верховного Суду
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частина шоста статті 43 Конституції України).