ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткова)
18 березня 2024 року
м. Київ
справа № 357/1559/22
провадження № 61-16351св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув заяву ОСОБА_1, подану його адвокатом Романченком Олексієм Михайловичем, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон", про захист прав споживачів та повернення депозитного вкладу,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2022 року ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом до акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк) про захист прав споживачів та повернення депозитного вкладу.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області
від 31 травня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 суму вкладу за депозитним договором від 13 січня 2014 року № SAMDNWFD0070056674900 у розмірі 10 881,62 євро, суму нарахованих відсотків у розмірі 5 181,62 євро,
3% річних на суму вкладу у розмірі 778,11 євро та 3% річних на суму процентів у розмірі 370,52 євро, загалом 17 211,87 євро.
Стягнуто з АТ КБ "Приватбанк" на користь держави судовий збір у розмірі 6 760,82 грн.
Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2023 року стягнуто з АТ КБ "Приватбанк" на користь
ОСОБА_1 судові витрати, понесені на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" залишено без задоволення, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня
2023 року та додаткове рішення цього ж суду від 16 червня 2023 року - без змін.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 23 листопада
2023 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з АТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, у розмірі
10 000,00 грн.
Не погоджуючись із вищезазначеними судовими рішеннями АТ КБ "ПриватБанк" подав касаційні скарги, на які адвокатом ОСОБА_1. Романченком О. М. були подані відзиви.
Постановою Верховного Суду від 27 лютого 2024 року касаційну скаргу
АТ КБ "ПриватБанк"залишено без задоволення. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2023 року, додаткове рішення цього ж суду від 16 червня 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 рокута додаткову постанову цього суду від 23 листопада 2023 рокузалишено без змін.
У березні 2024 року від адвоката ОСОБА_1. Романченка О. М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі
10 000 грн, які останній поніс у зв`язку із розглядом цієї справи у суді касаційної інстанції.
АТ КБ "ПриватБанк" надіслав до Верховного Суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на недоведеність понесення позивачем витрат на правову допомогу та неспівмірність заявленої суми зі складністю справи.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з підпунктами "б", "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України резолютивна частина постанови суду касаційної інстанції складається, в тому числі, і з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого
2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зробила висновок, що "вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні".
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що "склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат".
Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У частинах четвертій - шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відзиві на касаційну скаргу адвокат позивача Романченко О. М. повідомив про понесення витрат на правову допомогу у зв`язку із розглядом справи,