ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 361/8526/21
провадження № 61-10149св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Чухраєвої Надії Сергіївни на постанову Київського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Мостової Г. І., Березовенко Р. В., Лапчевської О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору про участь у вихованні та утриманні дітей.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що16 січня 2020 року між ним та ОСОБА_2 укладений договір про участь у вихованні та утриманні дітей, посвідчений державним нотаріусом П`ятої Київської державної нотаріальної контори Гриценко О. В. та зареєстрований у реєстрі за № 8-32.
Відповідно до умов договору сторонами, як батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, погоджено порядок здійснення батьківських прав; встановлено права та обов`язки сторін щодо виховання та утримання дітей.
Розділом 2 договору передбачено, що батько має право зустрічатися та без перешкод спілкуватися з дітьми, у тому числі у будь-який день тижня та у будь-який час, а також має право, за попередньою домовленістю із матір`ю, брати сина та/або доньку до себе за місцем свого проживання чи місцем перебування.
Пунктом 2.4 договору встановлено, що мати не має права і не буде прямо чи опосередковано перешкоджати, унеможливлювати чи обмежувати перебування сина та/або доньки з батьком.
На позивача, як на батька, покладено обов`язок сплачувати щомісяця аліменти на дітей до досягнення кожним з них повноліття у такому розмірі: на сина 15 075,00 грн, на доньку 15 075,00 грн, що становить загальну суму 30 150,00 грн на обох дітей.
Відповідачкою умови договору не виконуються, положення договору ігноруються, вона чинить перешкоди йому у вихованні дітей та не допускає його як батька до дітей, блокує його спроби зустрітись із дітьми, створює конфлікт та ігнорує умови укладеного між ними договору.
Вказував на те, що він один рік та три місяці не бачив своїх дітей, не отримував інформації від відповідачки з приводу їх фізичного та психологічного стану та у відповідь на спроби зустрітись із дітьми отримав категоричну відмову від відповідачки, у зв`язку з чим звернувся до Служби у справах дітей та сім`ї Броварської районної державної адміністрації із заявою про визначення днів для зустрічей із дітьми.
Розпорядженням Броварської районної державної адміністрації від 05 жовтня 2020 року № 308 про визначення порядку участі у вихованні їх спільних дітей та визначення порядку побачень з дітьми окремо проживаючому батьку ОСОБА_1 встановлено дні та години, під час яких він може зустрічатись та спілкуватись із дітьми.
Зазначав, що відповідачці надано рекомендацію не чинити перешкоди йому як батьку у спілкуванні та вихованні дітей, однак відповідачем проігноровано таке розпорядження так само, як і укладений раніше договір про участь у вихованні та утриманні дітей.
Істотне порушення умов договору, на його думку, полягає у тому, що внаслідок порушення ОСОБА_2 договірних зобов`язань, він втратив будь-який контакт із дітьми, не отримує інформації щодо їх стану фізичного та психологічного здоров`я, не може брати дітей до себе за місцем свого проживання у визначені договором дні, оскільки відповідачка пропонує йому зустрічатись із дітьми один раз у місяць і виключно у присутності значимих для дітей людей або із залученням психолога. Отже, відповідачка допустила істотне порушення умов договору, що є підставою для його розірвання.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив суд розірвати договір про участь у вихованні та утриманні дітей, посвідчений державним нотаріусом П`ятої Київської державної нотаріальної контори Гриценко О. В., зареєстрований у реєстрі 16 січня 2020 року за № 8-32.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2022 року, ухваленим у складі судді Радзівіл А. Г., у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав, передбачених статтею 651 ЦК України, для розірвання договору про участь у вихованні та утриманні дітей з підстав істотного порушення відповідачкою умов договору, оскільки позивач не довів, що відповідачка істотно порушила умови договору, в матеріалах справи відсутні докази наявності перешкод, обмеження позивача у його правах стосовно дітей зі сторони відповідачки. Навпаки суттєвим є, на думку суду першої інстанції, думка самих дітей, яка врахована і зазначена у висновку органу опіки та піклування щодо визначення доцільного порядку участі ОСОБА_1 у вихованні дітей.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2022 року скасовано з ухваленням нового судового рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано договір про участь у вихованні та утриманні дітей від 16 січня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений державним нотаріусом П`ятої Київської державної нотаріальної контори Гриценко О. В., зареєстрований в реєстрі за № 8-32.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позову у розмірі 908,00 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 1 362,00 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд, установивши, що позивач не бачиться та не спілкується з дітьми протягом тривалого періоду, відповідачка не допускає позивача як батька до дітей для спілкування навіть за допомогою мобільних додатків, дійшов висновку про те, що відповідачка не виконує умови договору про участь у вихованні та утриманні дітей від 16 січня 2020 року, що є підставою для розірвання цього договору.
Крім того, апеляційний суд зазначив, що оспорюваним договором не досягнуто мети його укладення - урегулювання та упорядкування правовідносин сторін у сфері виховання та утримання їх спільних дітей, про що свідчать ініційовані сторонами поза межами договору різні судові спори.
Не досягнута мета укладеного договору - спілкування позивача з дітьми, його участь у їх вихованні, у тому числі через емоційне ставлення до цього дітей через конфліктну ситуацію між батьками, що випливає із змісту висновку психолога.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У липні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Чухраєва Н. С. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, щосуд апеляційної інстанції неправильно застосував норми ЦК України, що регулюють питання розірвання договору, зокрема, положення статті 651 ЦК України, а особливо її частину другу.
Суд апеляційної інстанції не врахував, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1, укладаючи оспорюваний договір про участь у вихованні та утриманні спільних дітей та закріплюючи у пункті 2.6 цього договору положення, відповідно до умов якого зобов`язались вирішувати всі питання, пов`язані з дітьми, з урахуванням думки та бажання дітей, без примусу, усвідомлювали, що бажання дітей буде впливати на їх можливість виконання умов договору і саме від дітей залежить очікуваний результат договору у кожному конкретному випадку окремо.
Відповідачка як мати дітей сумлінно виконувала умови договору, враховуючи вимоги чинного законодавства, а також бажання та психологічний стан дітей, як це передбачено пунктом 2.6. договору, однак, у зв`язку із негативною поведінкою позивача, зокрема, зважаючи на факт побиття ОСОБА_1 у присутності дітей їх дідуся, діти почали боятися батька та не бажали бачитися із ним.
У зв`язку із тим, що після проведення часу із батьком діти почувались пригніченими та скаржились на поведінку батька, мати, занепокоєна таким станом дітей, звернулася до експертів для з`ясування психоемоційного стану дітей.
У серпні 2020 року експертом ТОВ "Експертно-дослідна служба України" проведено експертне дослідження оцінки психоемоційного стану малолітнього ОСОБА_5, за результатами якого виявлено, що у дитини сформоване негативне ставлення до батька, обумовлене образливими висловами батька щодо матері та дитини, залякуванням. Експерт висловив рекомендацію щодо забезпечення спілкування та зустрічей сина із батьком виключно за бажанням самої дитини та не допускати залишення ОСОБА_5 наодинці з батьком, аби не допустити повторного психотравмування сина.
Відповідно до Висновку експертного дослідження № 554/08/2020 за результатами проведення психологічного експертного дослідження від 28 серпня 2020 року, серед іншого, рекомендовано не допускати залишення дитини наодинці з батьком; у випадку виявлення бажання у дитини зустрітися із батьком - така зустріч повинна відбуватися виключно за місцем проживання дитини, у присутності значимих для нього людей або із залученням психолога для допомоги налагодження контакту із дитиною.
Висновком за результатами експериментально-психологічного дослідження від 08 липня 2020 рокувстановлено, щомати є для хлопчика більшзначущою і емоційно близькоюлюдиною ніж батько; з огляду на особливості особистісногопсихічного розвиткута реагування дитини у його віці, можна припустити, що тривала відсутність мами поруч може привести до невротичного характеру розвитку дитини.
Висновком за даними психологічного обстеження ОСОБА_4 від 20 липня 2020 року вказано, що у хлопчика спостерігається підвищений рівень тривожності, гіпервідповідальність, страхи з приводу розлучення батьків. Рекомендовано батькам демонструвати дитині взаємну повагу та підтримувати обстановку добробуту та злагоди.
Таким чином, відповідачка не мала і не має на меті перешкоджати позивачу бачитись та спілкуватись із дітьми, вважає, що оспорюваний договір, не зважаючи на систематичне невиконання позивачем вимог щодо сплати аліментів, не повинен бути розірваний, адже він перш за все врегульовує якнайкращі інтереси дітей - закріплює розмір та порядок сплати аліментів на користь дітей, визначає місце проживання дітей, а також порядок участі кожного із батьків у їх вихованні та спілкуванні.
Суд апеляційної інстанції, посилаючись на те, що умови договору не виконуються, оскільки сторони не переглянули його умови протягом одного місяця з дня досягнення малолітньою донькою чотирнадцятирічного віку, вийшов за межі заявлених вимог та доводів позивача.
Суд апеляційної інстанції самовільно та неправильно визнав той факт, що договір не потрібен обом сторонам.
Суд апеляційної інстанції, серед іншого, як аргумент щодо задоволення апеляційної скарги та розірвання договору, посилався на невиконання відповідачкою розпорядження голови Броварської районної адміністрації від 05 жовтня 2020 року № 308. При цьому не врахував, що вказане розпорядження суперечило умовам договору та встановлювало інший, відмінний від закріпленого договором, графік побачень позивача із дітьми та жодним чином не було включено умову щодо бажання дітей, а також дія цього розпорядженнябула зупинена ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2021 року у справі № 361/8072/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми,а отже, виконувати таке розпорядження відповідачка не зобов`язана.
Крім того, невиконання позивачем грошового зобов`язання за договором не є підставою для розірвання договору, а є підставою для стягнення заборгованості.
Суд апеляційної інстанції не врахував, що договором врегульовано не лише порядок спілкування батька із дітьми, але і врегульовано перш за все права та інтереси самих дітей - визначено місце проживання дітей, визначено розмір та порядок сплати аліментів, а отже, розірвання оспорюваного договору матиме наслідки насамперед для неповнолітніх дітей сторін.
Підставами касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21), від 21 листопада 2018 року у справі № 530/121/17 (провадження № 14-330цс18), від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1285/17 (провадження № 12-201гс18), від 08 вересня 2020 року у справі № 920/418/19 (провадження № 12-38гс20), від 12 лютого 2019 року у справі № 914/2649/17 (провадження № 12-216гс18); відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме невиконання чи неналежне виконання умов договору про участь у вихованні та утриманні дітей тим з батьків, з яким визначено місце проживання дітей у зв`язку з небажанням дітей бачитися з іншим із батьків (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2023 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У строк, визначений судом, заявник усунула недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У серпні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
16 січня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір про участь у вихованні та утриманні дітей, посвідчений державним нотаріусом П`ятої Київської державної нотаріальної контори Гриценко О. В. та зареєстрований у реєстрі за № 8-32.
Відповідно до пункту 1.1. указаного договору, цей договір укладено стосовно місця проживання та утримання спільних неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з пунктом 2.1 договору батько має право зустрічатися та без перешкод спілкуватися з дітьми, в тому числі у будь-який день тижня та у будь-який час, а також має право, за попередньою домовленістю з матір`ю, брати сина чи доньку або сина та доньку до себе за місцем свого проживання чи місцем перебування.
Пунктом 2.3 договору передбачено, що батько має право, попередньо повідомивши матір про свій намір та адресу перебування дітей, брати сина та/або доньку до себе за місцем свого проживання чи перебування, включаючи за межами України, у такі дні:
1) у суботу та неділю - кожного другого тижня;
2) у період літніх канікул (на строк не менше ніж 23 календарні дні);
3) кожного другого Нового Року (на весь період новорічних свят);
4) кожного другого Великодня;
5) кожного другого єврейського нового року (Рош ха-Шана) на весь період новорічних свят;
6) кожного другого єврейського свята чуда (Ханука) на весь період святкування.
Мати ( ОСОБА_2 ) не має права і не буде прямо чи опосередковано перешкоджати, унеможливлювати чи обмежувати перебування сина та/або доньки з батьком (пункт 2.4. договору).
Згідно з пунктом 2.6 договору сторони дійшли згоди вирішувати всі поточні питання, пов`язані з дітьми, з урахуванням думки та бажання дітей, без примусу.
Пунктом 3.2.1 договору передбачено, що мати зобов`язується не перешкоджати спілкуванню дітей із батьком.
Відповідно до пунктів 3.2.4, 3.2.5, 3.2.6 договору мати зобов`язується: інформувати батька про фізичний та психологічний стан здоров`я дітей; повідомляти батька про заплановані подорожі з дітьми по Україні та за кордон; заздалегідь інформувати батька про всі питання, що стосуються планування виховання та освіти дітей, їх забезпечення, планування канікул, вихідних та святкових днів тощо; завчасно узгоджувати з батьком всі питання (витрати), що стосуються матеріального забезпечення та утримання дітей (медичне забезпечення, школа, дитячий садок, гуртки, вихователі, репетитори, дитячі табори тощо).
Згідно з пунктом 3.3 договору батько зобов`язується сплачувати аліменти на дітей до досягнення кожним з дітей повноліття в такому розмірі: 1) на сина - 15 075,00 грн; 2) на доньку - 15 075,00 грн. Загалом 30 150,00 грн на обох. Сплата таких аліментів відбуватиметься щомісячно до 5 числа шляхом передачі грошових коштів матері на картковий рахунок або готівкою, якщо не буде погоджено інше.
Мати зобов`язується витрачати кошти, надані батьком на утримання дітей, виключно на цілі, що будуть погоджені сторонами. Мати зобов`язується на вимогу батька надати документальне підтвердження цільового використання аліментів на утримання дітей (пункт 3.3.2).
Мати зобов`язується брати участь в матеріальному забезпеченні дітей в тому ж розмірі, що й батько (пункт 3.3.3).
У випадку збільшення витрат на дітей, необхідних для забезпечення їх розвитку, батьки зобов`язуються переглянути розмірі аліментів та підписати додаткову угоду до договору (пункт 3.3.7).
Згідно з пунктом 3.4.2 договору батьки зобов`язуються не втручатися в особисте життя один одного та не підбурювати дітей проти батька чи матері.
Батьки зобов`язуються не чинити перешкод у спілкуванні дітей з дідом, бабою, іншими членами сім`ї та родичами (пункт 3.4.3).
Умовами договору також передбачено, що цей договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення і продовжує діяти до часу настання повноліття кожного з дітей в тій частині, що стосується доньки або сина відповідно (пункт 4.1), батьки зобов`язуються переглянути умови цього договору протягом 1 (одного) місяця з дня настання таких обставин: у разі невиконання одним із батьків своїх обов`язків за договором аліменти з нього можуть стягуватись на підставі виконавчого напису нотаріуса (пункт 4.3), за згодою сторін в період дії договору зміни та доповнення до нього вносяться шляхом укладення додаткового договору, посвідченого нотаріально. Таким же шляхом може бути і розірвано. Одностороння відмова від виконання договору або одностороння зміна його умов не допускається. При відсутності домовленості між сторонами питання зміни чи розірвання цього договору вирішуються в судовому порядку (пункт 4.4).
ОСОБА_1 неодноразово направляв листи на адресу реєстрації відповідача ( АДРЕСА_1 ) з приводу як зустрічей із дітьми і порядку виконання умов укладеного між ними договору.
15 серпня 2020 року ОСОБА_1 направив листа від 14 серпня 2020 року на адресу відповідача ( АДРЕСА_1 ) про те, що він повідомляє про найближчі зустрічі із дітьми у такі дати: 21 серпня 2020 року з 13.00 до 20.30 год; 23 серпня 2020 року з 13.00 до 20.30 год.; з 29 серпня 2020 року з 13.00. до 21 серпня 2020 року 20.30 год. Також повідомив, що приїде за ними особисто за адресою: АДРЕСА_2 .
Направлення листа підтверджено експрес-накладною № 59000545157778, "Нова Пошта" від 15 серпня 2020 року та 16 серпня 2020 року.
16 вересня 2020 року ОСОБА_1 направив листа від 15 вересня 2020 року на ім`я ОСОБА_2 з проханням повідомити його про виконання вимог пунктів 3.2.6, 3.2.2, 3.3.4 договору. Направлення листа на адресу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) підтверджено квитанцією від 16 вересня 2020 року.
22 вересня 2020 року ОСОБА_1 направив листа від 15 вересня 2020 року на ім`я ОСОБА_2 із повідомленням про наміри зустрітися із дітьми, тому просив зазначити зручний час, також повідомив про намір забрати дітей на вихідні дні (26-27 вересня 2020 року) за адресою свого місця проживання ( АДРЕСА_3 ). Направлення листа на адресу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) підтверджено квитанцією від 22 вересня 2020 року.
01 жовтня 2020 року ОСОБА_1 направив листа від 01 жовтня 2020 року на ім`я ОСОБА_2 із повідомленням про виконання вимог пунктів 3.2.6, 3.2.2, 3.3.4 договору. Направлення листа на адресу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) підтверджено квитанцією від 01 жовтня 2020 року.
13 жовтня 2020 року ОСОБА_1 направив листа від 12 жовтня 2020 року на ім`я ОСОБА_2, у якому повідомив про розгляд його заяви про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей та прийняте розпорядження Броварської районної державної адміністрації Київської області від 05 жовтня 2020 року № 308. Також повідомив, що має намір забрати дітей на вихідні дні 17 жовтня та 18 жовтня за адресою свого місця проживання ( АДРЕСА_3 ). Направлення листа на адресу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) підтверджено квитанцією від 13 жовтня 2020 року.
30 березня 2021 року ОСОБА_1 направив листа від 30 березня 2021 року на ім`я ОСОБА_2 про обов`язок звітування про цільове використання коштів, отриманих на утримання дітей відповідно до умов пункту 3.3.2договору. Направлення листа на адресу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) підтверджено описом відправлення.
Також встановлено, що постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2020 року у справі № 755/14829/20 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, а саме у тому, що 08 серпня 2020 року приблизно о 17.30 год. за адресою: м. Київ, парк "Перемоги", вчинив домашнє насильство психологічного характеру до свого малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постановою Київського апеляційного судувід 31 травня 2021 року у справі № 755/14829/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 173-2 КУпАП скасовано, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.
У жовтні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей, тимчасове обмеження батька у спілкуванні з дітьми, стягнення аліментів на дітей та стягнення заборгованості зі сплати аліментів (справа № 361/7281/20).
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2020 року у справі № 361/7281/20 позовну заяву ОСОБА_2 повернуто позивачу.
У листопаді 2020 року ОСОБА_2 двічі зверталася до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовами до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей, визначення способу участі батька у вихованні дітей та стягнення аліментів (справи № № 361/7884/20, 361/8070/20).
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2020 року у справі № 361/7884/20 позовну заяву ОСОБА_2 повернуто позивачу.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2020 року у справі № 361/8070/20 позовну заяву ОСОБА_2 повернуто позивачу.
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способів участі у їх вихованні та спілкуванні з ними, а у лютому 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дітьми батьком, який проживає окремо, та стягнення аліментів (справа № 361/8072/20).
У серпні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до Самарського районного суду міста Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 90 450,00 грн, інфляційні втрати - 934,65 грн, 3 % річних - 240,37 грн та пеню відповідно до статті 196 СК України у розмірі 29 948,50 грн (справа № 206/2414/22).
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2022 року у справі № 206/2414/22, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року, позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму 121 573,52 грн, що складається з: основної суми боргу (аліментів за червень, липень, серпень 2022 року) - 90 450,00 грн; інфляційного збільшення суми заборгованості - 934,65 грн; 3 % річних - 240,37 грн; пені за несвоєчасну сплату аліментів - 29 948,50 грн.
Крім того, ОСОБА_1 двічі звертався до органу опіки та піклування для вирішення питання порядку його участі у вихованні дітей.
05 жовтня 2020 року розпорядженням Броварської районної державної адміністрації Київської області від 05 жовтня 2020 року№ 308 "Про визначення порядку участі у вихованні малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визначення порядку побачень з дітьми окремо проживаючому батьку - ОСОБА_1" визначено дні та години побачень з дітьми.
ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Броварської районної адміністрації Київської області від 05 жовтня 2020 року № 308.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
10 травня 2022 року згідно розпорядження Броварської районної державної адміністрації Київської області № 202 "Про визначення порядку участі у вихованні малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визначення порядку побачень з дітьми окремо проживаючому батьку - ОСОБА_1", орган опіки та піклування Броварської міської ради Броварського району Київської області, беручи до уваги думку дітей, заслухавши сторін, вважав за доцільне визначити ОСОБА_1 такий порядок участі у вихованні дітей: перші три місяці - ІІ та IV неділя місяця з 13.30 год до 14.30 год за допомогою мобільних додатків Zoom чи Skype (live:.cid. fbl9f69928dal0df); в подальшому II та IV неділя місяця з 13.00 год до 17.00 год - за місцем проживання дітей, в присутності їх матері (протягом півроку); в подальшому II та IV неділя місяця з 13.00 год до 17.00 год - без присутності матері дітей та не за їх місцем проживання, за згоди дітей.