ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 34/5005/4591/2012
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
ліквідатора - Зибін А.О.,
Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" - Яцишин О.Й.,
Дніпровської міської ради - Іорданов К.І., Ярличенко І.В.,
Офісу Генерального прокурора - Гудков Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" та ліквідатора Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Південне" Дніпропетровської міської ради арбітражного керуючого Зибіна Антона Олександровича
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2023 (колегія суддів у складі: Коваль Л.А. - головуючий, Парусніков Ю.Б., Чередко А.Є.)
та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2023 (суддя Владимиренко І.В.)
у справі №34/5005/4591/2012
за заявою ліквідатора Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Південне" Дніпропетровської міської ради арбітражного керуючого Зибіна Антона Олександровича
до Дніпровської міської ради
про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Південне" та стягнення з Дніпровської міської ради на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Південне" суми непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог у розмірі 120806897,86 грн
у справі №34/5005/4591/2012
до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Південне"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад вимог
1. 23.01.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області від ліквідатора надійшла заява про притягнення Дніпровської міської ради до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Південне" (далі - КЖЕП "Південне") та стягнення з Дніпровської міської ради на користь КЖЕП "Південне" суми непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог у розмірі 120806897,86 грн.
2. Дніпровською міської радою заявлено клопотання про застосування позовної давності.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
3. Провадження у справі про банкрутство КЖЕП "Південне" порушено ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 25.05.2012 за заявою голови ліквідаційної комісії боржника відповідно до процедури, передбаченої ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
4. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2012 визнано КЖЕП "Південне" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, ліквідатором КЖЕП "Південне" призначено арбітражного керуючого Барановського О.М.
5. В процесі ліквідаційної процедури ухвалами господарського суду ліквідатори боржника неодноразово змінювалися.
6. Ліквідатором Зибіним А.О. було направлено декілька запитів попередньому ліквідатору Левченко В.В. з вимогою передати всю бухгалтерську та іншу документацію, печатки та штампи, матеріальні та інші цінності боржника. Проте, документи та печатки були передані лише після винесення Господарським судом Дніпропетровської області ухвали про зобов`язання здійснити відповідні дії, а саме 06.06.2022 печатка та документація була передана ліквідатору, про що складено акти прийому-передачі. При цьому, матеріальні цінності ліквідатору не передавались, з посиланням на те, що Левченко В.В. також не отримував ніякі матеріальні цінності від попереднього ліквідатора банкрута.
7. Одразу після призначення, ліквідатором Зибіним А.О. була розпочата робота щодо аналізу господарської діяльності та фінансового становища боржника.
8. Під час проведення ліквідаційної процедури, ліквідатором були здійснені заходи щодо пошуку майна банкрута, і в результаті отриманої інформації встановлено відсутність у банкрута будь-яких активів.
9. На підставі усього вищенаведеного ліквідатором було складено інвентаризаційну відомість КЖЕП "Південне" і встановлено відсутність будь-яких активів у банкрута.
10. В результаті проведеної роботи встановлено наявність підстав для притягнення Дніпровської міської ради до субсидіарної відповідальності, що й стало причиною подання відповідної заяви до суду.
Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
11. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2023 в задоволенні заяви ліквідатора про притягнення Дніпровської міської ради до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями КЖЕП "Південне" та стягнення з Дніпровської міської ради на користь КЖЕП "Південне" суми непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог у розмірі 120806897,86 грн відмовлено.
12. Відмовляючи у задоволенні заяви, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на засновника боржника є необґрунтованими, оскільки відсутня пряма норма закону щодо покладення субсидіарної відповідальності на орган місцевого самоврядування за борги комунального підприємства, а статут КЖЕП "Південне" не передбачає покладення субсидіарної відповідальності.
13. Господарським судом встановлено, що до заяви ліквідатора не надано жодного доказу щодо існування обставин доведення боржника до банкрутства, ліквідатором також не доведено склад правопорушення Дніпровської міської ради, що унеможливлює задоволення заяви ліквідатора.
14. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2023 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2023 змінено шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції цієї постанови. В решті ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2023 залишено без змін.
15. Господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії Дніпропетровської міської ради (наразі Дніпровської міської ради) щодо виведення з обігу підприємства-боржника коштів, призвели до банкрутства КЖЕП "Південне" та неможливості погашення вимог кредиторів, є підставою для покладення на Дніпровську міську раду як єдиного засновника банкрута субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.
16. Водночас господарський суд апеляційної інстанції врахував, що Дніпровською міською радою заявлено клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності.
17. Господарський суд апеляційної інстанції встановив, що ліквідатор у цій справі звернувся до господарського суду з заявою про притягнення Дніпровської міської ради до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута 23.01.2023, тобто після спливу понад 10 років з дати визнання КЖЕП "Південне" банкрутом, у зв`язку з чим ліквідатором пропущено загальний трирічний строк позовної давності, оскільки в даному випадку судом встановлено, що за відсутності активів у банкрута, за рахунок яких могла б бути сформована ліквідаційна маса, реалізація об`єктів ліквідаційної маси та розрахунки з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі не вчинялися (не могли бути вчинені), остаточно встановлено в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області у справі №34/5005/4591/2012 від 28.07.2016, тобто саме з цієї дати розпочинає свій перебіг трирічний строк позовної давності для пред`явлення вимог ліквідатора про притягнення до субсидіарної відповідальності засновника/учасника/керівника боржника.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
18. Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - скаржник-1) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2023, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2023 та ухвалити нове рішення про задоволення заяви ліквідатора про притягнення Дніпровської міської ради до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями КЖЕП "Південне" та стягнення з Дніпровської міської ради на користь КЖЕП "Південне" суми непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог у розмірі 120806897,86 грн.
19. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник-1 зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
20. Так, скаржник-1 вказує, що господарські суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.04.2023 у справі №914/2441/15(914/841/22) щодо застосування ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) стосовно суб`єктного складу учасників справи про банкрутство; висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.07.2019 у справі №903/636/17, від 24.02.2021 у справі №902/1129/15(902/579/20), від 10.08.2023 у справі №904/8850/14, від 03.11.2022 у справі №908/2694/20 щодо застосування ч. 2 ст. 61 КУзПБ.
21. Скаржник-1 вважає, що застосування позовної давності до заяви ліквідатора не відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.04.2023 у справі №914/2441/15(914/841/22), оскільки розгляд заяви ліквідатора вчинявся у справі не у порядку позовного провадження, а на підставі КУзПБ.
22. Скаржник-1 з посиланням на постанову Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №903/636/17 зауважує, що вимоги до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за доведення боржника до банкрутства є частиною аналізу фінансового становища банкрута та вжиття всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, тоді як станом на 28.07.2016 ліквідатором банкрута (призначеного на цей період часу) не було вчинено всю повноту дій із виявлення майна, що унеможливлювало вчинення належних дій з притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності. Скаржник-1 вважає, що апеляційним господарським судом не взято до уваги звіт ліквідатора Зибіна А.О., поданий за період з 16.11.2021 по 01.10.2023.
23. На думку скаржника-1, застосування позовної давності з 28.07.2016 є помилковим, оскільки виявлення залишків майна здійснено ліквідатором 29.12.2021, тобто після отримання повної інформації щодо рухомого майна, яке залишились на балансі банкрута. Відповідно трирічний строк позовної давності для подання заяви ліквідатором не є пропущеним.
24. Ліквідатор КЖЕП "Південне" арбітражний керуючий Зибін А.О. (далі - скаржник-2) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2023, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2023 та ухвалити нове рішення про задоволення заяви ліквідатора про притягнення Дніпровської міської ради до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями КЖЕП "Південне" та стягнення з Дніпровської міської ради на користь КЖЕП "Південне" суми непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог у розмірі 120806897,86 грн.
25. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник-2 зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
26. Так, скаржник-2 зазначає, що господарські суди не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10.08.2023 у справі №904/8850/14 щодо застосування ч. 2 ст. 61 КУзПБ у подібних правовідносинах.
27. На думку скаржника-2, господарський суд апеляційної інстанції відраховує термін позовної давності від ухвали у цій справі, якою було визнано недійсними угоди з продажу майна, яке ліквідатор незаконно включив до ліквідаційної маси, що суперечить правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду №904/8850/14 від 10.08.2023.
28. Скаржник-2 у касаційній скарзі зазначає, що апеляційний господарський суд не встановив обставин коли ліквідатор сформував повністю ліквідаційну масу, тоді як станом на 29.07.2019 колишнім ліквідатором банкрута ще не було вчинено усієї повноти дій із виявлення/пошуку майна боржника.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
29. Дніпровська міська рада 05.03.2024 (в межах строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 19.02.2024) подала відзив, в якому вона просить відмовити у задоволенні касаційної скарги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2023 залишити без змін.
30. Дніпровська міська рада вважає, що саме з моменту ухвалення судового рішення, яким виключено з ліквідаційної маси боржника нерухоме майно, яке перебувало на його балансі, було остаточно встановлено відсутність будь-яких активів боржника, за рахунок яких могли бути погашені кредиторські вимоги. Протягом усього часу, що тривала ліквідаційна процедура КЖЕП "Південне", жодних активів, за рахунок яких могли бути задоволені кредиторські вимоги, внесені до реєстру вимог кредиторів у розмірі 120806897,86 грн, виявлено не було, а визнання незаконним включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нерухомого майна, а саме об`єктів комунальної власності, остаточно засвідчило неможливість розрахунків з кредиторами.
31. Дніпровська міська рада зауважує, що фактично майновий та фінансовий стан банкрута, починаючи з 28.07.2016 не змінювався до того стану, який дозволив би йому розрахуватися з кредиторами, хоча б навіть частково, а тому, Дніпровською міською радою було заявлено клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки заява про покладення субсидіарної відповідальності у цій справі подана лише у січні 2023 року після спливу понад 10 років з дати визнання КЖЕП "Південне" банкрутом, у зв`язку з чим ліквідатором пропущено загальний трирічний строк позовної давності.
32. У відзиві вказано, що господарський суд апеляційної інстанції, враховуючи практику Верховного Суду, дійшов обґрунтованого висновку щодо пропуску ліквідатором трирічного строку позовної давності на дату звернення до суду з даною заявою, який сплив 29.07.2019. В цьому випадку судом правомірно була врахована постанова Верховного Суду від 10.08.2023 у справі №904/8850/14, і висновки щодо визначення моменту, з якого обчислюється перебіг позовної давності до вимог про покладення субсидіарної відповідальності, не суперечать висновкам в цій постанові.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
33. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час розгляду заяви ліквідатора банкрута щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на Дніпровську міську раду як єдиного засновника банкрута.
34. З урахуванням встановлених ст. 300 ГПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд переглядає судові рішення в межах вимог та доводів касаційних скарг.
35. Доводи касаційних скарг зводяться до того, що господарський суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для застосування позовної давності до вимог щодо покладення субсидіарної відповідальності на засновника банкрута.
36. Господарський суд апеляційної інстанції правильно зауважив, що інститут субсидіарної відповідальності в українському законодавстві існує з 1992 року на підставі Закону про банкрутство, який був чинним на момент відкриття ліквідаційної процедури у цій справі постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2012.
37. Так, ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.
38. Відповідно до ч. 9 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
39. За приписами ч. 1 ст. 46 Закону про банкрутство після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються, зокрема, відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.
40. Згідно з ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатору надано право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається як різниця між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені в порядку субсидіарної відповідальності суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.
41. Такі ж самі приписи містить ч. 2 ст. 61 КУзПБ (тут і далі у редакції, чинній на момент звернення ліквідатора із заявою про покладення субсидіарної відповідальності), який вступив в дію з 21.10.2019, положення якої щодо субсидіарної відповідальності є аналогічні змісту ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство (постанова Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №916/1105/16).
42. Згідно з ч. 1 ст. 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення; формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
43. Відповідно до ч. 4 ст. 61 КУзПБ ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
44. За приписами ч. 1 ст. 65 КУзПБ після завершення всіх розрахунків з кредиторами, ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються, зокрема: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів.
45. Так, Верховний Суд враховує, що КЖЕП "Південне" визнано банкрутом постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2012, відкрито ліквідаційну процедуру у справі та призначено ліквідатора.
46. Господарські суди встановили, що в ході ліквідаційної процедури неодноразово змінювалися ліквідатори КЖЕП "Південне", кожним з ліквідаторів, після їх призначення вживалися заходи, передбачені Законом про банкрутство та КУзПБ, про результати яких інформувався комітет кредиторів та суд. Протягом усього часу, що тривала ліквідаційна процедура КЖЕП "Південне", жодних активів, за рахунок яких могли бути задоволені кредиторські вимоги, внесені до реєстру вимог кредиторів в розмірі 120806897,86 грн, виявлено не було.
47. Відповідно до обставин цієї справи, господарські суди встановили, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 у справі №34/5005/4591/2012, яка набрала законної сили, було визнано неправомірними дії ліквідатора по включенню майна банкрута до ліквідаційної маси та визнано недійсними всі укладені стосовно цього майна договори купівлі-продажу.
48. У зв`язку з викладеним, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з моменту прийняття судового рішення, яким визнано незаконним включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нерухомого майна (об`єктів комунальної власності), ліквідатор міг остаточно встановити відсутність будь-яких активів боржника, за рахунок яких могли бути погашені кредиторські вимоги. Тобто фактично майновий та фінансовий стан банкрута, починаючи з 28.07.2016 не змінювався і не міг змінитися до того стану, який дозволив би йому розрахуватися з кредиторами, хоча б навіть частково.
49. Враховуючи обставини цієї справи, зокрема відкриття ліквідаційної процедури 21.06.2012, встановлення обставин збитковості підприємства-боржника з моменту його створення, відсутність можливості погашення кредиторів боржника у ліквідаційній процедурі хоча б частково, Верховний Суд погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції, що за умови належного виконання ліквідаторами боржника своїх обов`язків, ліквідатор міг довідатися про відсутність у банкрута майнових активів для формування ліквідаційної маси, а отже і джерела погашення вимог кредиторів щонайменше з 28.07.2016. Після вказаної дати, заходи, що вчинялися ліквідаторами КЖЕП "Південне" у справі №34/5005/4591/2012, зокрема, щодо виявлення та повернення активів банкрута, продажу його майна тощо, не призвели до будь-яких дієвих результатів.
50. Верховний Суд звертає увагу, що невід`ємним критерієм дотримання принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, з огляду на ч. 2 ст. 61 КУзПБ, також є вирішення питання покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства (такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №924/669/17).
51. Відповідно до ч. 2 ст. 61 КУзПБ підставами для звернення ліквідатора із відповідною заявою є: - наявність підтвердженої відповідними доказами вини засновників боржника (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб; - недостатність майна (ліквідаційної маси) боржника для повного погашення вимог кредиторів.