ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 908/629/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі
за позовом Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранкова Зірка",
2) ОСОБА_1,
3) ОСОБА_2
про стягнення 24 404 115,71 грн.
1. Короткий зміст судових рішень у справі
1.1. Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" (далі - АТ "Банк Кредит Дніпро") звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранкова Зірка" (далі - ТОВ "Ранкова Зірка"), ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором від 12.05.2022 № 120522-КЛН станом на 26.01.2023, яка складається із заборгованості за простроченим кредитом у сумі 21 919 000,00 грн та заборгованості за простроченими відсотками в сумі 2 485 115,71 грн.
1.2. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.11.2023 у справі № 908/629/23 позов задоволено; стягнуто солідарно з ТОВ "Ранкова Зірка", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ "Банк Кредит Дніпро" заборгованість за кредитним договором від 12.05.2022 № 120522-КЛН, яка складається із: заборгованості за простроченим кредитом у розмірі 10 959 500,00 грн, заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 2 485 115,71 грн, заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією в сумі 10 959 500,00 грн, відстрочивши виконання рішення у справі № 908/629/23 на шість місяців до 13.05.2024; за кредитним договором від 12.05.2022 № 120522-КЛН, яка складається із: заборгованості за простроченим кредитом у розмірі 10 959 500,00 грн, заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 2 485 115,71 грн, заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією в сумі 10 959 500,00 грн, відстрочивши виконання рішення у справі № 908/629/23 на шість місяців до 13.05.2024; за кредитним договором від 12.05.2022 № 120522-КЛН, яка складається із: заборгованості за простроченим кредитом у розмірі 10 959 500,00 грн, заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 2 485 115,71 грн, заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією в сумі 10 959 500,00 грн, відстрочивши виконання рішення у справі № 908/629/23 на шість місяців до 13.05.2024; стягнуто судовий збір на користь АТ "Банк Кредит Дніпро" з ТОВ "Ранкова Зірка" - 122 020,58 грн; ОСОБА_2 - 122 020,58 грн; ОСОБА_1 - 122 020,58 грн.
1.3. Не погодившись із вказаним рішенням, АТ "Банк Кредит Дніпро" подало апеляційну скаргу, згідно з якою просило скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 13.11.2023 у справі № 908/629/23 у частині відстрочення виконання рішення у справі № 908/629/23 на шість місяців до 13.05.2024.
1.4. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.12.2023 апеляційну скаргу АТ "Банк Кредит Дніпро" на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.11.2023 у справі № 908/629/23 залишено без руху. Скаржнику у строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду докази про сплату судового збору в сумі 439 274,09 грн та докази щодо надіслання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів на адресу учасників справи.
1.5. На виконання вимог зазначеної ухвали від 22.12.2023 АТ "Банк Кредит Дніпро" подало клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого додано докази про сплату судового збору в сумі 2 684,00 грн.
1.6. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 908/629/23 ( Мороз В. Ф. - головуючий, судді: Коваль Л. А., Чередко А. Є.) апеляційну скаргу АТ "Банк Кредит Дніпро" на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.11.2023 у справі № 908/629/23 повернуто заявникові.
1.7. Ухвала суду апеляційної інстанції обґрунтована пунктом 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки апелянтом не усунено в повному обсязі недоліки апеляційної скарги, а також не надав доказів про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі. Зокрема, апеляційний господарський суд звернув увагу на те, що однією із підстав для залишення апеляційної скарги без руху стала несплата апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги. Як вже було зазначено в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, судовий збір за подання даної апеляційної скарги підлягає сплаті у розмірі 439 274,09 грн (36 6061,74 грн х 0,8 х 150 %). При цьому апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що оскаржує рішення в частині відстрочення виконання рішення суду з огляду на що судовий збір сплачується у розмірі 2 684,00 грн.
Разом з тим суд апеляційної інстанції, посилаючись на правові висновки, викладені Верховним Судом в ухвалі від 29.12.2021 у справі № 904/4740/21, зазначив, що Закон України "Про судовий збір" не передбачає можливості зменшення ставки судового збору або звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної чи касаційної скарги у зв`язку з тим, що судове рішення оскаржується лише в частині відстрочення або розстрочення виконання рішення.
2. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
2.1. Не погоджуючись із ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 908/629/23, АТ "Банк Кредит Дніпро" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 908/629/23 як незаконну та передати справу до Центрального апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
2.2. За твердженням скаржника, за подання апеляційної скарги підлягає сплаті судовий збір у сумі 2 684,00 грн, виходячи з того, що у даному випадку оскаржується рішення господарського суду в частині задоволення заяви про відстрочення виконання даного рішення.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року встановлено в розмірі 2 684,00 грн.
3. Позиція Верховного Суду
3.1. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3.2 Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
3.3. Предметом касаційного перегляду є ухвала апеляційного господарського суду про повернення скарги на підставі положень статей 174, 258, частини 2 статті 260 ГПК України у зв`язку з несплатою судового збору та неусуненням таких недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.
Верховний Суд звертає увагу на те, що ухвала про залишення апеляційної скарги без руху не підлягає окремому оскарженню, тому доводи щодо її неправомірності включаються до касаційної скарги на ухвалу про повернення апеляційної скарги.
Порушене скаржником питання полягає у юридичній колізії стосовно визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті під час оскарження рішення суду першої інстанції лише в частині відстрочення його виконання, оскільки, по-перше, справляння судового збору за звернення із заявою про відстрочення сплати судового збору не передбачено; по-друге, справляння судового збору окремо за оскарження рішення суду в частині відстрочення його виконання пунктом 4 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" не передбачено, при цьому частина 4 статті 6 вказаного Закону передбачає, що судовий збір за подання скарги (заяви), у разі оскарження рішення в частині, вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог; по-третє, розмір судового збору, який справляється за оскарження ухвали про відстрочення виконання рішення становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що вказує на непропорційність підходів до визначення ставки судового збору за оскарження рішення суду в частині відстрочення його виконання та ухвали суду про відстрочення виконання рішення суду.
Варто звернути увагу на те, що при виборі і застосуванні норм права (Закону України "Про судовий збір" та ГПК України) до спірних правовідносин Верховний Суд, з огляду на положення частини 4 статті 236, частини 4 статті 300 ГПК України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 809/1029/18 та від 07.03.2024 у справі № 905/1053/23.
Відповідно до частин 1, 7 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.