ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/20427/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Погребняка В.Я.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Реновація"
на постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Б.М. Поляков, судді: Б.В. Отрюх, С.В. Сотніков) від 30.10.2023
за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті Реновація"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Реновація"
про визнання банкрутом.
Учасники справи:
представник кредитора - Шевченко А.М., адвокат,
представник боржника - Джаловян І.А., адвокат.
1. Короткий зміст вимог
1.1. 10.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті Реновація" (далі - Кредитор) подало заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Реновація" (далі - Боржник), в якій, з урахуванням заяви від 29.08.2022 про уточнення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, також просило визнати грошові вимоги до Боржника в сумі 18 783 269 грн 97 коп. та призначити розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича.
1.2. 07.09.2022 Господарський суд міста Києва ухвалив про відмову Кредитору у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника.
1.3. 20.12.2022 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову (залишену без змін постановою Верховного Суду від 11.04.2023) про задоволення апеляційної скарги Кредитора, про скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 з ухваленням нового рішення - про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника за заявою Кредитора, визнання його вимог до Боржника в сумі 18 783 269 грн 97 коп., призначення розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича тощо.
1.4. 07.07.2023 Боржник подав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022, її скасування та ухвалення нової постанови - про залишення без задоволення апеляційної скарги Кредитора на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2022, а цієї ухвали - без змін.
1.5. Заява обґрунтована недійсністю (за рішенням суду, ухваленим в іншій справі, що набрало законної сили) укладеного між сторонами договору від 11.01.2019 на будівництво житлового комплексу з об`єктами соціально-побутового значення і паркінгом та передачу функцій замовника будівництва (далі - Договір), грошові вимоги за яким стали підставою для вимог Кредитора до Боржника в заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.
2. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
2.1. 30.10.2023 Північний апеляційний господарський суд постановив про задоволення заяви Боржника про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022, скасування цієї постанови та ухвалення нової - про залишення без задоволення апеляційної скарги Кредитора та без змін - ухвали Господарського суду міста Києва від 07.09.2022.
2.2. Судове рішення мотивоване наявністю підстав для скасування за новоявленими обставинами постанови апеляційного суду, якою за наслідками апеляційного перегляду скасоване рішення місцевого суду про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство та ухвалено нове рішення - про відкриття провадження у цій справі, оскільки за рішенням суду, ухваленим в іншій справі (що набрало законної сили 04.07.2023, тобто після ухвалення апеляційним судом у цій справі постанови від 22.12.2022) спростовано обставини, які було покладено в основу судового рішення апеляційної інстанції, що переглядається, а саме, визнаний недійсним Договір між сторонами, грошові вимоги за яким стали підставою для виникнення грошових вимог Кредитора до Боржника та для рішення апеляційного суду про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.
3. Встановлені судами обставини
3.1. Грошова заборгованість в сумі 18 706 569 грн 97 коп. перед Кредитором у Боржника виникла на підставі Договору, укладеного між сторонами 11.01.2019, за умовами якого в пункті 4.1.8 Боржник зобов`язався перерахувати на рахунок Кредитору грошові кошти в сумі 18 706 569 грн 97 коп., але цього зроблено не було.
Грошові зобов`язання Боржника виникли безпосередньо з Договору, без потребування будь-якої майнової дії іншої сторони, та були визнанні Боржником у повному обсязі.
3.2. На час розгляду питання про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника в суді апеляційної інстанції було рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 у справі № 910/21326/21, яким визнано недійсним Договір, проте на час постановлення рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника вказане рішення не вступило в закону силу.
3.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі № 910/21326/21 рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 - залишено без змін, і факт недійсності Договору набув свою дію.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. 27.11.2023 Кредитор подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 та ухвалити нове рішення, яким заяву Боржника про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 залишити без задоволення, а цю постанову - без змін.
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1. Згідно з аргументами Кредитора в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження постанови апеляційного суду є неправильне застосування цим судом статті 320 ГПК України та невідповідність висновків в оскаржуваній постанові висновкам Верховного Суду в постанові від 11.04.2023 у цій справі, згідно з якими касаційний суд оцінював посилання Боржника на рішення від 07.09.2022 у справі № 910/21236/21 за вимогами про недійсність Договору, тоді як станом на момент прийняття рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржнику та суду вже було відомо про обставини, з якими Боржник пов`язує недійсність Договору - щодо дефекту повноважень директора Боржника на укладення Договору.
5.2. Згідно з аргументами Кредитора в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження постанови апеляційного суду також є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки цей суд не врахував ознаки та правила визначення обставин нововиявленими з відмежуванням їх від нового доказу (як підтвердження факту), а також не врахував:
- висновки Верховного Суду щодо застосування положень пункту першого частини другої статті 320 ГПК України, які скаржник також вважає порушеними з боку апеляційного суду, а саме висновків в постановах: від 03.04.2018 у справі N 910/6052/16, від 07.08.2018 у справі N 915/1708/14, від 19.05.2020 у справі N 910/19793/14, від 25.08.2020 у справі № 910/6052/16, від 07.10.2020 у справі N 922/1026/19, від 17.09.2019 у справі № 910/17258/17 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, від 07.06.2023 по справі № 925/615/20,
- висновки щодо неможливості визнання нововиявленими обставин, на які учасник справи посилався в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом у разі виконання вимог процесуального закону, викладених Верховним Судом у постанові від 25.08.2022 по справі № 925/1147/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі N 19/028-10/13;
що призвело до ухвалення неправильного по суті рішення.
5.3. Згідно з аргументами Кредитора в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження постанови апеляційного суду також є положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки цей суд допустив неправильне застосування норм матеріального права - частин першої, другої статті 216 Цивільного кодексу України, не застосував частини першу та другу статті 236 цього Кодексу, так як суд неправильно оцінив визнання недійсним Договору як доказ припинення обов`язку Боржника відшкодувати Кредитору понесені витрати на виконання Договору (пункт 4.1.8 Договору), проте питання застосування наслідків недійсності Договору в рішенні Господарського суду міста Києва від 11.01.2019 (у вигляді відшкодування Кредитору понесених витрат відповідно до пункту 4.1.8 Договору) у справі № 910/21326/21 не вирішувалося, через що визнання недійсним Договору не припинило автоматично всіх правовідносин, які виникли між сторонами на його підставі і у зв`язку з ним, у тому числі зумовлені вчиненням сторонами дій на виконання договірного зобов`язання, тоді як відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
5.4. За аргументами скаржника Боржник заявою про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 у справі № 910/20427/21 за нововиявленими обставинами фактично поставив перед судом завдання здійснити рецензування означеного рішення відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 у справі № 910/21326/21, що є неприпустимим та порушує принцип правової визначеності та остаточності судового рішення, а тому не можуть вважатися нововиявленими обставини щодо дефекту повноважень директора Боржника на укладення Договору, що були відомі Боржнику та заявлялись ним під час всього періоду розгляду справи № 910/20427/21, у тому числі й під час ухвалення постанови від 20.12.2022, що встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 у справі № 910/21326/21, яке вже було опубліковане в ЄДРСР 14.09.2022, тобто ще до ухвалення постанови від 20.12.2022 та на яке неодноразово посилався Боржник.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
6.1. Боржник у відзиві на касаційну скаргу загалом погоджується з мотивами в оскаржуваній постанові, наголошуючи, що факт недійсності Договору набув преюдиційного значення для суду саме з моменту набрання законної сили відповідним рішенням, а посилання в скарзі на неправильне застосування судом норм частин першої, другої статті 216 Цивільного кодексу України, незастосування цим судом частини першу та другу статті 236 цього Кодексу стосуються правових наслідків недійсності Договору, що не було предметом розгляду заяви Боржника про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у цій справі.
7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо нововиявлених обставин у справі про банкрутство
7.1. Згідно з частиною першою статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Передбачений нормами глави 3 Розділу IV ГПК України перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та має свої особливості.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
7.2. На підставі вказаної норми Боржник звернувся із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови від 20.12.2022, якою за наслідками здійснення апеляційного провадження з перегляду ухвали від 07.09.2022 про відмову у відкритті про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника було скасовано цю ухвалу та постановлено нове рішення - про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника за заявою Кредитора, визнання його вимог до Боржника в сумі 18 783 269 грн 97 коп., призначення розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича тощо (пункти 1.3-1.5).
7.3. Щодо загальних правил перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з підстав, зазначених в пункті 1 частини другої статті 320 ГПК України, Суд зазначає про таке.
Нововиявлені обставини за своєю правовою природою є матеріально-правовими фактами, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 03.04.2018 у справі № 910/6052/16 та від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14 та від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14, від 14.07.2020 у справі Б8/065-12.
7.4. Сталість наведеної правової позиції Верховного Суду підтверджується послідовно викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.
Крім цього, необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).
7.5. Звертаючись до категорії "істотності" Суд зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної у пункті 3.2 постанови від 17.09.2019 у справі № 910/17258/17.
7.6. Стосовно підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами Суд також звертається до практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).