ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2024 року
м. Київ
справа № 280/2937/22
адміністративне провадження № К/990/42762/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Акціонерного товариства "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" до Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича, третя особа - ОСОБА_1 про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року, прийняте у складі судді Сацького Р.В., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року, ухвалену у складі колегії суддів: Чепурнова Д.В. (головуючий), Сафронової С.В., Коршуна А.О.,
І. Суть спору:
1. Акціонерне товариство "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича (далі - відповідач), третя особа - ОСОБА_1, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило:
1.1. визнати неправомірними дії Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О.С. з винесення постанови від 03.02.2022 року у виконавчому провадженні №62766199 про повернення виконавчого документа стягувачу та скасувати постанову від 03.02.2022 року у виконавчому провадженні №62766199 про повернення виконавчого документа стягувачу;
1.2. зобов`язати Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О.С. винести постанову про відновлення виконавчого провадження №62766199 з примусового виконання Виконавчого напису №6320 вчиненого 12.08.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.П. на копії іпотечного договору від 03.07.2023 року, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Горбашко М.В. та зареєстрованого в реєстрі за №810, укладеного між Акціонерним товариством "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" та ОСОБА_1 про звернення стягнення на нерухоме майно, та вчинити дії з передачі даного майна на реалізацію.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, про протиправність повернення приватним виконавцем виконавчого листа стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, скаржник вказує на те, що жодним законом, на момент винесення постанови приватного виконавця, не було встановлено заборони щодо звернення стягнення на нерухоме майно, зазначене в виконавчому документі.
3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справ
4. Постановою про відкриття виконавчого провадження від 07.08.2020 приватним виконавцем Сколибога О.С. відкрито виконавче провадження № 62766199 з примусового виконання виконавчого напису № 6320, виданого 12.08.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. про звернення стягнення на:
- житловий будинок лiт. Н, загальною площею 967,6 кв. м, жилою площею 303,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2 на правi власностi;
- земельну дiлянку (кадастровий номер 2310100000:04:041:0062), площею 0,0748 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на правi власностi. Цільове призначення зазначеної земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
5. В ході проведення виконавчих дій Приватним виконавцем, для своєчасного та належного виконання відкритого виконавчого провадження, проведені ряд дій, які, виконати у повному обсязі із закриттям виконавчого провадження не виявилось можливим, так, як Розпорядженням Голови районної адміністрації Запорізької міської ради від 23.09.2020 №392 відмовлено Приватному виконавцю Сколибог О.С. в наданні дозволу на реалізацію житлового будинку в АДРЕСА_1, право користування яким має малолітня особа, у зв`язку з порушенням житлових прав дитини.
6. Крім цього, дане розпорядження було предметом судового розгляду в адміністративній справі №280/817/21 за позовом Акціонерного товариства "СБЕРБАНК" до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, як орган опіки та піклування в особі Комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_3 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.
7. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №280/817/21, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021, у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "СБЕРБАНК" - відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2021 касаційну скаргу Акціонерного товариства "СБЕРБАНК" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.05.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №280/817/21 повернуто скаржнику.
8. 03.02.2022 Приватним виконавцем Сколибогом О.С. прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII. Крім цього, в постанові про повернення виконавчого документа стягувану, Приватний виконавець в п. 2 вказав, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 03.02.2025.
9. Вважаючи вказану постанову приватного виконавця протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
10. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
11. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що зважаючи на те, що Законом України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" прямо заборонено вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти без попереднього дозволу органів опіки та піклування. З огляду на наявність відмови комісії з питань захисту прав дитини Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району у наданні дозволу на відчуження житлового будинку АДРЕСА_1, право користування яким має малолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, приватним виконавцем Сколибогом О.С. обґрунтовано прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
12. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення, прийнявши нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
13. Касаційна скарга подана з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
14. Скаржник вказав про не врахування висновків судами першої та апеляційної інстанцій правових висновків викладених у постановах Верховного Суду у справах №№303/3043/19, 754/15589/14-ц.
14.1. Скаржник зазначає, що судами обох інстанцій прийнято рішення, які дозволяють боржнику уникати звернення стягнення та виконання зобов`язань шляхом реєстрації в квартирі, що є предметом іпотеки будь-якої неповнолітньої особи, яка не є дитиною власника-іпотекодавця та проігноровано численні висновки Верховного суду з цього питання.
14.2. При цьому, скаржник звертає увагу, що жодним законом, на момент винесення вищезазначеної Постанови приватного виконавця, не було встановлено заборони щодо звернення стягнення на нерухоме майно зазначене в виконавчому документі і Запорізький окружний адміністративний суд не зазначив таких норм закону які б це забороняли. Жодна норма закону не забороняла звернення стягнення на іпотечне майно, в якому зареєстрований неповнолітній, заборон щодо вчинення примусового виконання виконавчих написів на час винесення незаконної постанови теж не було, а відмова органів опіки та піклування в згоді на продаж квартирі з зареєстрованою неповнолітньою особою не є "забороною встановленою законом".
14.3. Також позивач зауважує, що нормами чинного законодавства передбачено можливість надання дозволу органами опіки та піклування для вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, виключно батькам або особам, які їх замінюють. Тобто, чинне законодавство не передбачає, ані можливості, ані порядку (переліку документів, строків звернення тощо) отримання дозволу іншими суб`єктами, зокрема, державними чи приватними виконавцями. Тобто, скаржник вважає, що звернутись за отриманням дозволу органів опіки та піклування на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, можуть виключно батьки, опікуни або піклувальники таких дітей, а приватні виконавці не входять до кола осіб, які можуть звертись за таким дозволом та яким може бути наданий цей дозвіл. Таким чином, за відсутності в законодавстві встановленого порядку надання дозволу органів опіки та піклування за зверненнями приватних виконавців вимога про необхідність отримання такого дозволу, яка міститься в п.28 Інструкції з організації примусового виконання рішень, є такою, що суперечить ст.19 Конституції України.
14.4. При цьому, скаржник звертає увагу, що виключно на батьків або осіб, які їх замінюють (опікун, піклувальник) докладено обор`язок утримання дитини, в тому числі, забезпечувати реалізацію майнових та житлових прав дитини. В даному випадку жодне майно, яке б належало малолітній дитині ОСОБА_4 чи її батькам, у виконавчому провадженні приватним виконавцем не арештовувалось. Боржником у виконавчому провадженні є ОСОБА_1, який не є батьком, опікуном чи піклувальником малолітньої дитини ОСОБА_4, у ОСОБА_1 відсутні будь-які обов`язки щодо забезпечення прав зазначеної дитини. Тобто, реалізація майна ОСОБА_1 не порушує та не може порушувати будь-яких прав малолітньої дитини ОСОБА_4 .
14.5. Крім того, скаржник зазначає, що реалізація нерухомості, яка є предметом іпотеки, на підставі Виконавчого напису у виконавчому провадженні є примусовим виконанням, а тому отримання дозволу на відчуження майна є непотрібним. При цьому, ні Законом України "Про виконавче провадження", ні Законом України "Про іпотеку" не передбачено отримання дозволу для примусової реалізації предмета іпотеки навіть при наявності прав користування дитиною.
15. Відповідач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
16. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
18. Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
19. Згідно з пунктом 3 частини першої ст. 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
20. У відповідності до частини 1статті 10 Закону № 1404-VIII встановлено, що заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
21. Відповідно до ч. 1 та п. 1, ч. 2, ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
22. Пунктом 9 ст. 37 Закону №1404-VIII зазначено, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
23. Пунктом 28 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі -Інструкція № 512/5) встановлено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувану з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону 1404-VIII.