ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 127/2697/23
провадження № 61-14163св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду
від 14 вересня 2023 рокуу складі колегії суддів: Якименко М. М., Ковальчука О. В., Сала Т. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
1. У 2023 році ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до акціонерного товариства "Укрзалізниця" про поновлення на роботі з 09 квітня 2004 року, стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 09 квітня 2004 року до 09 листопада 2005 року в розмірі 34 985,54 грн та грошову компенсацію за невикористану відпустку за час трудового стажу (6 днів) у розмірі 540,06 грн, з урахуванням періоду оплаченого вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 серпня
2023 рокуу складі судді Венгрин О. О. відмовлено в задоволенні позову
ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Укрзалізниця" про поновлення на роботі з 09 квітня 2004 року, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 09 квітня 2004 року по 09 листопада 2005 року в розмірі 34 985,54 грн, компенсації за невикористану відпустку (6 днів) в розмірі 540,06 грн. Судові витрати віднесено за рахунок держави.
3. Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю підстав для поновлення позивача ОСОБА_1 на роботі з 09 квітня 2004 року. Крім того, позивачем пропущено строк звернення до суду за вирішенням трудових спорів, передбачений статтею 233 КЗпП України щодо вимоги про поновлення на роботі.
4. Оскільки відсутні підстави для поновлення на роботі ОСОБА_1
з 09 квітня 2004 року, суд дійшов висновку й про відсутність підстав для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 09 квітня 2004 року по 09 листопада 2005 року в розмірі 34 985,54 грн.
5. Щодо вимоги про стягнення компенсації за невикористану відпустку, то судом встановлено, що період з 20 листопада 2002 року по 20 січня 2003 року (дата поновлення ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду від 20 січня 2003 року в порядку негайного виконання, яке було скасовано апеляційною інстанцією) не є періодом вимушеного прогулу, оскільки ОСОБА_1 не поновлено на роботі при повторному розгляді справи №2-2090/03; в цей період (з 20 листопада 2002 року по 20 січня 2003 року) позивач ОСОБА_1 не працював.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
6. Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою.
7. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07 вересня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху і надано строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків, а саме для надання доказів про сплату судового збору в оригіналі платіжного документа.
8. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, апеляційний суд зазначав, що за пред`явлення вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, передбаченого частиною другою статті 235 КЗпП України, позивач звільнений від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", проте він не звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку.
9. 11 вересня 2023 року на виконання вимог зазначеної ухвали заявник подав до апеляційного суду заяву, в якій зазначив, що на підставі рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2023 року, постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №755/12623/19 та постанови Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі №640/8348/21 за вимогою щодо стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
10. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції визнано неподаною та повернуто заявнику, оскільки не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги щодо вимог про стягнення компенсації за невикористану відпустку.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
11. У вересні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 вересня 2023 року.
12. Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2023 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
13. Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
14. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Прийняти окрему ухвалу щодо бездіяльності і свідомого перешкоджання провадженню у справі колегією суддів апеляційної інстанції згідно з частинами 8 та 10 статті 262 ЦПК України.
15. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, оскільки суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахуванням висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19, від 13 липня 2022 року у справі № 142/830/19, від 04 квітня 2023 року у справі № 640/8348/21.
16. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що предметом позову, крім іншого, є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки, яка відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про оплату праці" входить до структури додаткової заробітної плати, тому апеляційний суд мав самостійно звільнити позивача від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", яким визначено пільги щодо сплати судового збору за вимогами про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
17. Апеляційний суд не врахував, що відповідно до пункту 1.3 розділу 1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за №114/8713, для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
18. Фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій (пункт 2.2 Інструкції).
19. До складу фонду додаткової заробітної плати входить оплата за невідпрацьований час: оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством (підпункт 2.2.12 пункту 2.2 Інструкції).
20. З огляду на вказане вважає, що додаткова відпустка є державною гарантією, нарахування та виплати якої здійснюється роботодавцем, зазначена виплата належить до фонду оплати праці (фонду додаткової заробітної плати), а тому позивач звільнений від сплати судового збору в усіх судових інстанціях за подання позовної вимоги про стягнення компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, що є заробітною платою.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
21. У листопаді 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ "Українська залізниця", в якому він просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм процесуального права і доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. В даному випадку позивач не звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку.
22. У листопаді 2023 року до Верховного Суду надійшли заперечення позивача на відзив на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23. У 2023 році ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до акціонерного товариства "Укрзалізниця" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та грошової компенсації за невикористану відпустку за час трудового стажу (6 днів) з урахуванням періоду оплаченого вимушеного прогулу.
24. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 серпня
2023 року в задоволенні позову відмовлено.
25. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху і надано строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків, а саме для надання доказів про сплату судового збору в оригіналі платіжного документа.
26. 11 вересня 2023 року на виконання вимог зазначеної ухвали заявник подав до апеляційного суду заяву, в якій зазначив, що на підставі рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2023 року, постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №755/12623/19 та постанови Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі №640/8348/21 за вимогою щодо стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
27. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції визнано неподаною та повернуто заявнику, оскільки не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги щодо вимоги про стягнення компенсації за невикористану відпустку.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
28. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
29. Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
30. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.