ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2024 року
м. Київ
справа № 369/15318/20
провадження № 61-11825св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Міністерство юстиції України,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_4,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Гатненська сільська рада Фастівського району Київської області, служба у справах дітей Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області, у складі судді Волчка А. Я., від 25 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів:
Мережко М. В., Поліщук Н. В., Соколової В. В., від 29 червня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2020 року Міністерство юстиції України звернулось до суду з позовом, в якому, остаточно сформулювавши вимоги, просило виселити ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, законним представником якої є ОСОБА_3, зі службової квартири АДРЕСА_1 (далі - спірна квартира), без надання іншого житла.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником спірної квартири, яка включена до числа службових жилих приміщень Міністерства юстиції України.
3. ОСОБА_3 із вересня 2016 року по листопад 2019 року перебувала з позивачем у трудових відносинах.
4. У червні 2018 року ОСОБА_5 разом із сім`єю, до якої окрім неї входили ОСОБА_2 та ОСОБА_1, видано ордер на право зайняття службового жилого приміщення - спірної квартири.
5. Відповідно до Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в органах та установах Міністерства юстиції України, затвердженого заказом Міністерства юстиції України від 02 липня 2004 року № 58/5, працівник, що припинив трудові відносини з апаратом Міністерства юстиції України, підлягає виселенню зі службового жилого приміщення з усіма особами, які з ним проживають.
6. Враховуючи зазначене, житлово-побутовою комісією Міністерства юстиції України прийнято рішення направити ОСОБА_5 листи щодо звільнення займаного службового житла, проте на час звернення з цим позовом до суду ОСОБА_3 службове житло не звільнила.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
7. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 25 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
8. Суди попередніх інстанцій, встановивши, що ОСОБА_3 є одинокою матір`ю неповнолітньої дитини, яка проживає разом з нею, а ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є пенсіонерами по старості, дійшли висновку, що в силу вимог статті 125 ЖК України відповідачі не підлягають виселенню зі службового житла без надання іншого жилого приміщення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. У касаційній скарзі Міністерство юстиції України просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
10. 04 серпня 2023 року Міністерство юстиції України подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області 25 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року.
11. Ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у серпні 2023 року надійшли до Верховного Суду.
12. Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
13. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник вказує те, що суди не врахували висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц,
у постановах Верховного Суду від 13 серпня 2020 року у справі
№ 569/18718/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 735/598/17,
від 01 жовтня 2020 року у справі № 753/5180/15-ц, від 03 листопада 2020 року у справі № 753/15472/15-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 754/16005/17, у постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі
№ 761/15791/15-ц, від 05 листопада 2014 року у справі № 6-158цс14 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
14. Зазначає, що ОСОБА_3 втратила право користування службовим житлом з моменту припинення трудових відносин з Міністерством юстиції України, однак разом із членами своєї сім`ї незаконно продовжує користуватись спірною квартирою.
15. Стверджує, що закріплені у статті 125 ЖК України гарантії не можуть бути застосовані при вирішені спору про виселення з службового приміщення ОСОБА_2 та ОСОБА_6, які не перебували та не перебувають з позивачем у трудових відносинах.
16. Крім того, зазначені гарантії також не застосовуються при вирішенні спору з ОСОБА_7, оскільки на момент її звільнення з роботи вона не була одинокою матір`ю.
17. Вважає, що виселення осіб зі службового житла після припинення трудових відносин із роботодавцем переслідує легітимну мету у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки службове житло має бути повернуто роботодавця для забезпечення можливості проживання в ньому інших працівників.
18. Виселення ОСОБА_8 зі службового житла не становитиме для неї надмірного тягаря, враховуючи її сукупний дохід, задекларований після звільнення.
19. Звертає увагу, що судами попередніх інстанцій не досліджено обставин наявності у власності відповідачів нерухомого майна та обставин, які б підтверджували статус ОСОБА_8, як одинокої матері.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
20. У вересні 2023 року ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просять касаційну скаргу залишити без задоволення.
21. Зазначають, що ОСОБА_3 є одинокою матір`ю неповнолітньої дитини, яка проживає з нею, а ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є пенсіонерами за віком та не підлягають виселенню зі службового житла без надання іншого жилого приміщення.
22. Наголошують, що не забезпечені іншим житлом та не мають фінансової можливості для його придбання.
Обставини справи, встановлені судами
23. Згідно із рішенням виконавчого комітету Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 6/1 від 25 травня
2017 року "Про включення жилого приміщення до числа службових" квартири, розташовані в будинку за адресою: АДРЕСА_2, включені до числа службових жилих приміщень Міністерства юстиції України, зокрема і квартира АДРЕСА_3 .
24. Власником службового житлового приміщення (спірної квартири) є Міністерство юстиції України.
25. Наказом Міністерства юстиції України № 4454/к від 07 вересня
2016 року ОСОБА_1 призначена на посаду заступника начальника управління - начальника відділу інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності Державного секретаря Міністерства Секретаріату Державного секретаря Міністерства.
26. 12 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Міністерства юстиції України із заявою про отримання службового житла.
27. Наказом Міністерства юстиції України № 5047/к від 03 листопада
2016 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора Департаменту організаційного забезпечення та контролю Міністерства юстиції України.
28. Наказом Міністерства юстиції України № 5564/к від 15 грудня 2016 року ОСОБА_1 переведено на посаду директора Департаменту комунікації, документообігу та контролю Міністерства юстиції України.
29. Відповідно до протоколу житлово-побутової комісії Міністерства юстиції України № 1-2018 від 10 квітня 2018 року, наказу Міністерства юстиції України № 1700/7 від 21 травня 2018 року "Про забезпечення службовим житлом працівників апарату Міністерства юстиції України" та рішення виконавчого комітету Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 7/3 від 04 червня 2018 року "Про затвердження спільного рішення керівництва та постійно діючої житлово-побутової комісії Міністерства юстиції України про надання житла" ОСОБА_1 у тимчасове користування надано службове житло: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
30. ОСОБА_1 на сім`ю, до якої окрім неї входять ОСОБА_2 (мати) та ОСОБА_1 (тітка), видано ордер № 8 від 22 червня 2018 року на право зайняття службового жилого приміщення (спірної квартири).
31. Наказом Міністерства юстиції України № 3258/к від 08 листопада
2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади директора Департаменту організаційного забезпечення та контролю Міністерства юстиції України.
32. Рекомендованими листами Міністерства юстиції України від 19 грудня 2019 року та від 31 липня 2020 року ОСОБА_1 направлено вимоги щодо звільнення займаного службового житла.
33. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 народила дочку - ОСОБА_4 .Відомості щодо батька дитини до актового запису про народження внесені за вказівкою матері відповідно до частини першої статті 135 СК України.
34. Малолітня ОСОБА_4 зареєстрована за адресою проживання матері у спірній квартирі.
35. Суди встановили, що ОСОБА_1 є одинокою матір`ю неповнолітньої дитини, яка проживає разом з нею.
36. Крім того разом із ОСОБА_7 у спірній квартирі, також проживають її матір ОСОБА_2 1950 року народження та тітка
ОСОБА_1 1941 року народження.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
37. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
38. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.