ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2024 року
м. Київ
справа № 640/672/18
провадження № 61-9365св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2023 року у складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Дряниця Ю. В., Лобов О. В.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", про стягнення грошових коштів.
2. Позовна заява мотивована тим, що він є громадянином Німеччини, де постійно проживає, але часто приїжджає до України.
3. 11 червня 2015 року він отримав посвідку на тимчасове проживання в Україні. У зв`язку з тим, що він перебуває постійно в Німеччині, йому був потрібний представник в Україні, який зміг би представляти його інтереси, утримувати в належному стані його житло та т. ін., що в свою чергу потребувало фінансових витрат.
4. В ПАТ КБ "ПриватБанк" ним було відкрито декілька депозитних рахунків та видано дві банківські довіреності № 710932349, № 710211138 на ім`я ОСОБА_2 .
5. Так, відповідач була уповноважена позивачем на отримання коштів з депозитних рахунків та мала розпоряджатися ними лише в інтересах позивача.
6. Відповідно до отриманої виписки ПАТ КБ "ПриватБанк" від 04 грудня 2017 року по рахунку № НОМЕР_1 і додатковим рахункам договору за період з 01 березня 2010 року по 04 грудня 2017 року на підставі довіреності № 710211138 було отримано наступні вклади: 05 лютого 2013 року в сумі 22 600 доларів США, 11 вересня 2012 року в сумі 3 000 доларів США, 07 вересня 2012 року - 4 000 доларів США, 03 вересня 2012 року - 7 000 доларів США, 27 квітня 2012 року - 2 000 доларів США, 22 лютого 2012 року - 26 300 доларів США, 25 січня 2012 року - 500 доларів США, 25 січня 2012 року - 500 доларів США, 05 січня 2012 року - 50 000 доларів США, 12 жовтня 2011 року - 5 000 доларів США, 07 вересня 2011 року - 50 000 доларів США, що в загальній сумі складає 170 900 доларів США.
7. Відповідно до отриманої виписки ПАТ КБ "Приватбанк" від 04 грудня 2017 року по рахунку № НОМЕР_2 і додатковим рахункам договору за період з 01 січня 2011 року по 04 грудня 2017 року на підставі довіреності № 710932349 було отримано наступні вклади: 26 червня 2014 року в сумі 900 Євро, 03 червня 2013 року - 3 000 Євро, 27 травня 2013 року - 3 000 Євро, 20 травня 2013 року - 3 000 Євро, 15 травня 2013 року - 2 000 Євро, 13 травня 2013 року - 3 000 Євро, 29 квітня 2013 року - 2 000 Євро, 24 квітня 2013 року - 1 000 Євро, 17 квітня 2013 року - 3 000 Євро, 16 квітня 2013 року - 3 000 Євро, 11 квітня 2013 року - 1 000 Євро, 10 квітня 2013 року - 2 000 Євро, 04 квітня 2013 року - 2 000 Євро, 19 лютого 2013 року - 9 400 Євро, 24 квітня 2012 року - 1 300 Євро, 19 березня 2012 року - 6 000 Євро, 27 лютого 2012 року - 9 500 Євро, 21 лютого 2012 року - 10 000 Євро, 24 січня 2012 року - 500 Євро, 23 січня 2012 року - 500 Євро, 23 січня 2012 року - 500 Євро, 09 листопада 2011 року - 2 300 Євро, 28 жовтня 2011 року - 13 000 Євро, 27 жовтня 2011 року - 13 500 Євро, що в загальній сумі складає 95 400 Євро.
8. Отже, з отриманої інформації від ПАТ КБ "ПриватБанк" вбачається, що відповідачем знято грошові кошти з депозитних рахунків позивача в розмірі 170 900 доларів США та 95 400 Євро.
9. Вказував, що зазначені фактичні витрати на утримання житла в такому розмірі є непропорційними та його інтереси не потребували таких значних витрат, а тому він звернувся до відповідача з вимогою про повернення вказаних коштів як безпідставно набутих, однак вказана претензія була залишена без задоволення, спірні кошти повернуті не були.
10. При цьому відповідач також мала доступ до аналогічного рахунку, відкритого в АТ "Дельта Банк", і так само використовувала належні йому грошові кошти не за призначенням.
11. Згідно з випискою АТ "Дельта Банк" від 20 вересня 2018 року по депозитному рахунку № НОМЕР_3 за період з 05 січня 2012 року по 02 жовтня 2015 року відповідачем на підставі довіреності № 157 від 05 січня 2012 року було отримано наступні суми вкладів: 04 травня 2012 року - 49 500 Євро, 15 жовтня 2012 року - 25 000 Євро, 06 березня 2013 року - 14 000 Євро, 18 червня 2013 року - 14 000 Євро, 10 липня 2013 року - 14 000 Євро, 12 серпня 2013 року - 14 000 Євро, 10 вересня 2013 року - 14 000 Євро, 09 жовтня 2013 року - 13 500 Євро, 05 листопада 2013 року - 13 500 Євро, 03 грудня 2013 року - 13 370 Євро, 04 січня 2014 року - 8 100 Євро, 13 лютого 2014 року - 12 400 Євро, 06 березня 2014 року - 1 100 Євро, 07 березня 2014 року - 1 100 Євро, 11 березня 2014 року - 1 150 Євро, 12 березня 2014 року - 1 100 Євро, 13 березня 2014 року - 1 150 Євро, 14 березня 2014 року - 1 100 Євро, 19 березня 2014 року - 1 000 Євро, 20 березня 2014 року - 100 Євро, а разом 215 370 Євро.
12. Згідно з випискою АТ "Дельта Банк" від 19 вересня 2018 року по депозитному рахунку № НОМЕР_3 за період з 05 січня 2012 року по 02 жовтня 2015 року відповідачем на підставі довіреності № 157 від 05 січня 2012 року було отримано наступні суми вкладів: 31 січня 2012 року - 25 300 доларів США, 24 жовтня 2012 року у сумі 77 500 доларів США, 24 січня 2013 року - 18 200 доларів США, 21 лютого 2013 року - 18 100 доларів США, а разом 139 100 доларів США.
13. На виконання його усного доручення після зняття коштів на підставі довіреностей, виданих ним у банках АТ "КБ ПриватБанк" та АТ "ДельтаБанк", ОСОБА_2 за нотаріальною посвідченою довіреністю, виданою ОСОБА_1, придбала на його ім`я за частину цих коштів:
- 20 серпня 2013 року за договором купівлі-продажу квартиру за адресою: АДРЕСА_1 - ціна згідно договору: 492 000,00 грн, еквівалент 61 500,00 доларів США;
- 24 липня 2013 року за договором купівлі-продажу нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2, нежитлове приміщення 3-го поверху № 19, нежитлової будівлі літ. А-4 - ціна згідно договору: 456 000,00 грн, за курсом НБУ на момент вчинення правочину 57 050,00 доларів США;
- 07 вересня 2011 року за договором купівлі-продажу квартиру за адресою: АДРЕСА_3 - ціна згідно договору: 648 000,00 грн, еквівалент 81 000,00 доларів США.
14. Відповідно до курсу Національного банку України станом на 19 грудня 2018 року загальна сума коштів, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2, становить у гривневому еквіваленті - 18 478 693,60 грн.
15. Решту коштів в розмірі 110 450,00 доларів США та 310 770,00 Євро, отриманих на підставі банківських довіреностей, відповідачка не повернула та відмовилась обґрунтувати підстави і мету таких витрат.
16. Враховуючи наведене просив суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 18 478 693,60 грн, що еквівалентно 310 000,00 доларів США та 310 770,00 Євро.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
17. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
18. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив із недоведеності договірних відносин сторін щодо доручення чи іншого письмового правочину на заявлену в позові суму коштів, як цього вимагають норми пункту 3 частини першої статті 208, статті 1003 ЦК України. Позивач не довів належними і допустимими доказами, що розпорядження відповідачкою його коштами, які знаходилися на банківських рахунках, грунтувалися на правочині - договорі доручення з визначеним переліком дій, які необхідно було здійснити відповідачеві саме в інтересах позивача, та що остання зобов`язувалася їх повернути у разі їх нецільового використання. Також суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог та неможливість застосування до спірних правовідносин статей 1212-1214 ЦК України, так як існувала правова підстава для отримання вказаних коштів, а саме довіреність.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
19. Постановою Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану в його інтересах адвокатом Нев`ядомським А. Д., задоволено частково.
20. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
21. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 13 327 479,90 грн.
22. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
23. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 15 857,00 грн.
24. Скасовуючи рішення місцевого суду та задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 було отримано грошові кошти позивача на виконання усного договору доручення на відповідній правовій підставі, а саме відповідних банківських довіреностей, довіреності на придбання майна, тому після того як банківські довіреності було скасовано, а в довіреності на придбання нерухомого майна закінчився строк її дії, позивачем направлено відповідачеві вимогу про повернення невикористаних належних йому коштів, оскільки відпали підстави їх збереження відповідачем. Апеляційний суд дійшов висновку, що вказані кошти підлягають поверненню відповідачкою позивачу на підставі статті 1212 ЦК України як такі, що зберігаються у неї безпідставно.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
25. У червні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .
26. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 29 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
27. Ухвалою Верховного Суду від 07 серпні 2023 року зупинено виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2023 року.
28. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
29. У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого суду.
30. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц, у постанові Верховного Суду України від 29 вересня 2014 року у справі № 6-122цс14 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
31. Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що його кошти, які знаходились на банківських рахунках та на розпорядження якими останнім було видано банківські довіреності, ґрунтувались на правочині саме договору доручення з визначеним переліком дій, які необхідно було зробити в інтересах позивача, та що вона зобов`язувалась звітувати перед позивачем за використані кошти, та доказів, що вона їх зобов`язувалась повернути у разі їх нецільового використання.
32. Посилається на недоведеність позовних вимог та неможливість застосування статей 1212-1214 ЦК України до спірних правовідносин.
33. Вказує, що позивачем повністю контролювалось зняття коштів з його рахунків та йому було відомо коди вони витрачаються.
34. Також наголошує на пропуск позивачем строку позовної давності.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
35. У липні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6, у якому вказано, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
36. Позивач є громадянином Німеччини, де постійно проживає. 11 червня 2015 року він отримав посвідку на тимчасове проживання в Україні.
37. Позивачем у ПАТ КБ "ПриватБанк" оформлені два договори банківського вкладу (депозит Приват-вклад): № SAMDN01000717906656 від 07 липня 2011 року із валютою Євро, сума депозиту при відкритті 19 010,00 Євро; № SAMDN01000715014318 від 21 березня 2011 року із валютою долари США, сума депозиту при відкритті 52 408,00 доларів США (банківські рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 ).
38. Також позивач видав довіреності № 710932349 та № 710211138, які посвідчені працівниками АТ КБ "ПриватБанк" 02 вересня 2011 року, на ім`я відповідача з правом повного розпорядження коштами з указаних рахунків. Строк довіреностей встановлений не був, та була встановлена СМС-авторизація.
39. Відповідно до виписки ПАТ КБ "ПриватБанк" від 04 грудня 2017 року по рахунку № НОМЕР_1 і додатковим рахункам договору за період з 01 березня 2010 року по 04 грудня 2017 року на підставі довіреності № 710211138 було отримано наступні вклади: 05 лютого 2013 року - в сумі 22 600,00 доларів США, 11 вересня 2012 року - в сумі 3 000,00 доларів США, 07 вересня 2012 року - 4 000,00 доларів США, 03 вересня 2012 року - 7 000,00 доларів США, 27 квітня 2012 року - 2 000,00 доларів США, 22 лютого 2012 року - 26 300,00 доларів США, 25 січня 2012 року - 500,00 доларів США, 25 січня 2012 року - 500,00 доларів США, 05 січня 2012 року - 50 000,00 доларів США, 12 жовтня 2011 року - 5 000,00 доларів США, 07 вересня 2011 року - в сумі 50 000,00 доларів США, що в загальній сумі складає 170 900,00 доларів США (а. с. 14-23, т. 1, а. с. 6-8, т. 3).
40. Відповідно до виписки ПАТ КБ "ПриватБанк" від 04 грудня 2017 року по рахунку № НОМЕР_2 і додатковим рахункам договору за період з 01 січня 2011 року по 04 грудня 2017 року на підставі довіреності № 710932349 було отримано наступні вклади: 26 червня 2014 року - в сумі 900,00 Євро, 03 червня 2013 року - 3 000,00 Євро, 27 травня 2013 року - 3 000,00 Євро, 20 травня 2013 року - 3 000,00 Євро, 15 травня 2013 року - 2 000,00 Євро, 13 травня 2013 року - 3 000,00 Євро, 29 квітня 2013 року - 2 000,00 Євро, 24 квітня 2013 року - 1 000,00 Євро, 17 квітня 2013 року - 3 000,00 Євро, 16 квітня 2013 року - 3 000,00 Євро, 11 квітня 2013 року - 1 000,00 Євро, 10 квітня 2013 року - 2 000,00 Євро, 04 квітня 2013 року - 2 000 Євро, 19 лютого 2013 року - 9 400,00 Євро, 24 квітня 2012 року - 1 300,00 Євро, 19 березня 2012 року - 6 000,00 Євро, 27 лютого 2012 року - 9 500,00 Євро, 21 лютого 2012 року - 10 000,00 Євро, 24 січня 2012 року - 500,00 Євро, 23 січня 2012 року - 500,00 Євро, 23 січня 2012 року - 500,00 Євро, 09 листопада 2011 року - 2 300,00 Євро, 28 жовтня 2011 року - 13 000,00 Євро, 27 жовтня 2011 року - 13 500,00 Євро, що в загальній сумі складає 95 400,00 Євро (а. с. 24-36, т. 1, а. с. 8-11, т. 3).
41. Згідно виписки АТ "Дельта Банк" від 20 вересня 2018 року по депозитному рахунку № 26202004224776 за період з 05 січня 2012 року по 02 жовтня 2015 року відповідачем на підставі довіреності № 157 від 05 січня 2012 року було отримано наступні суми вкладів: 04 травня 2012 року - 49 500,00 Євро, 15 жовтня 2012 року - 25 000,00 Євро, 06 березня 2013 року - 14 000,00 Євро, 18 червня 2013 року - 14 000,00 Євро, 10 липня 2013 року - 14 000,00 Євро, 12 серпня 2013 року - 14 000,00 Євро, 10 вересня 2013 року - 14 000,00 Євро, 09 жовтня 2013 року - 13 500,00 Євро, 05 листопада 2013 року - 13 500,00 Євро, 03 грудня 2013 року - 13 370,00 Євро, 04 січня 2014 року - 8 100,00 Євро, 13 лютого 2014 року - 12 400,00 Євро, 06 березня 2014 року - 1 100,00 Євро, 07 березня 2014 року - 1 100,00 Євро, 11 березня 2014 року - 1 150,00 Євро, 12 березня 2014 року - 1 100,00 Євро, 13 березня 2014 року - 1 150,00 Євро, 14 березня 2014 року - 1 100,00 Євро, 19 березня 2014 року - 1 000,00 Євро, 20 березня 2014 року - 100,00 Євро, а всього 215 370,00 Євро (а. с. 58-71, т. 3).
42. Згідно з випискою АТ "Дельта Банк" від 19 вересня 2018 року по депозитному рахунку № 26202004224776 за період з 05 січня 2012 року по 02 жовтня 2015 року відповідачем на підставі довіреності № 157 від 05 січня 2012 року отримано наступні суми вкладів: 31 січня 2012 року - 25 300,00 доларів США, 24 жовтня 2012 року - 77 500,00 доларів США, 24 січня 2013 року - 18 200,00 доларів США, 21 лютого 2013 року - 18 100,00 доларів США, а всього 139 100,00 доларів США (а. с. 58-61, т. 3).
43. За рахунок частини вказаних коштів ОСОБА_2 на виконання усного доручення позивача придбала на його ім`я об`єкти нерухомості, а саме:
- 20 серпня 2013 року за договором купівлі-продажу квартиру за адресою: АДРЕСА_1 - ціна згідно договору: 492 000,00 грн, еквівалент 61 500,00 доларів США;
- 24 липня 2013 року за договором купівлі-продажу нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2, нежитлове приміщення 3-го поверху № 19, нежитлової будівлі літ. А-4 - ціна згідно договору: 456 000,00 грн, за курсом НБУ на момент вчинення правочину 57 050,00 доларів США (а. с. 4-5, т. 2);
- 07 вересня 2011 року за договором купівлі-продажу квартиру за адресою: АДРЕСА_3 - ціна згідно договору: 648 000,00 грн, еквівалент 81 000,00 доларів США (а. с. 263-264, т. 1).
44. 28 грудня 2017 року ОСОБА_1 направив ОСОБА_2 вимогу про повернення грошових коштів в сумі 170 900,00 доларів США та 95 400,00 Євро, одержаних з його депозитних рахунків в ПАТ КБ "ПриватБанк", 02 жовтня 2018 року - про повернення 139 100,00 доларів США та 215 370,00 Євро (а. с. 53-55, т. 1). Зазначені вимоги відповідач залишила без задоволення.
45. 21 лютого 2020 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав в суд заяву про застосування строків позовної давності, початок якого повинен обраховуватися від дати останнього зняття коштів по кожному рахунку, тому вважав, що звернення в суд з позовом знаходиться поза межами строку позовної давності.
Позиція Верховного Суду
46. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
47. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
48. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
49. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.