Постанова
Іменем України
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 204/7924/23
провадження № 61-16728св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2023 року в складі судді Книш А. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року в складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.
Історія справи
Короткий зміст позову
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства.
Заява мотивована тим, що у період з 17 листопада 2012 року по 27 листопада 2018 року заявник перебував у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_3, в якому у них народилась донька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На початку 2019 року ОСОБА_3 забрала ОСОБА_4 і виїхала з дитиною на тимчасово окуповану територію Донецької області у м. Єнакієве до своєї матері ОСОБА_5, і у м. Єнакієвому Горлівського району Донецької області вони проживали на АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2, коли розпочалось повномасштабне вторгнення на територію України, він намагався зв`язатись зі ОСОБА_3, але вона не відповідала. Остання розмова зі ОСОБА_3 була у листопаді 2021 року, коли вона телефонувала матері заявника. У січні 2022 року ОСОБА_3 виїжджала з тимчасово окупованої території для того, щоб зняти гроші з картки. У вересні 2022 року почали з`являтись новини про обстріли та вибухи у м. Єнакієвому Донецької області, телефон ОСОБА_3 виявився вимкнутим.
ОСОБА_1 почав шукати через групи та чати зниклих та евакуйованих людей інформацію про свою доньку та її матір, і в січні 2023 року йому відповіли люди, яким вдалось виїхати з окупації, що російські війська влучили ракетами у житлові будинки у м. Єнакієвому на проспекті Берегового, отже, його донька та її матір пропали безвісти за обставин, що можуть свідчити про їх загибель, а поїхати до м. Єнакієвого, на тимчасово окуповану територію, він не має можливості.
Зазначав, що є об`єктивні підстави вважати, що його донька та її матір загинули, у зв`язку з чим ним було подано до Відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області повідомлення про зниклих безвісти. До Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 02 лютого 2023 року було внесено відомості за заявою заявника у кримінальному провадженні № 12023041680000106 за частиною першою статті 115 КК України. В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023041680000106 від 02 лютого 2023 року було отримано тимчасовий доступ до рахунків ОСОБА_3 і встановлено, що останнє користування рахунком (зняття готівки у банкоматі) було здійснено 31 січня 2022 року. Після цього карткою ОСОБА_3 більше не користувались і на ній виключно акумулюються кошти від заявника.
ОСОБА_1 просив:
встановити факт смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у 2022 році на тимчасово окупованій території України - у м. Єнакієвому Донецької області, які проживали на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, вся територія Горлівського району є тимчасово окупованою російською федерацією територією України;
встановлення факту народження або смерті особи має значення для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, рішення суду в такій категорії справ повинне ґрунтуватися на дотриманні вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності. На підтвердження обставин, викладених у заяві про встановлення факту смерті, заявником надано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, копії процесуальних документів з матеріалів кримінального провадження та відомості щодо руху коштів на картковому рахунку ОСОБА_3 . Суд, оцінивши належність та допустимість доказів в їх сукупності зробив висновок про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1, оскільки заявником не надано належних та допустимих доказів, на підставі яких суд може достовірно встановити смерть ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
при встановленні факту смерті підлягають з`ясуванню обставини та причина смерті згідно медичного класифікатора. При зазначених заявником обставинах без ідентифікації тіл та безспірного підтвердження смерті саме ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, доводи щодо факту смерті вказаних осіб засновані на припущеннях. Жодним свідком та документом достеменно не підтверджується цей факт смерті, в тому числі й самим заявником.
суд вважав за необхідне роз`яснити заявнику, що відповідно до норм статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2023 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами ДРАЦСу може бути видано свідоцтво про смерть: встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою внаслідок нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України);
підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, зокрема, можуть бути: - письмові докази; - речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи; - висновки експертів; - копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; - пояснення свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; - довідки з військомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); - заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі в обставинах, що загрожували їй смертю.
у справі, яка переглядається, судом першої інстанції вірно встановлено, що заявником не надано належних та допустимих доказів, на підставі яких суд може достовірно встановити смерть ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2023 рок ОСОБА_1 через підсистему "Електронний Суд" подав касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
на момент винесення оскаржуваних рішень був відсутній висновок Верховного Суду щодо доказів, якими б мав керуватись суд при прийнятті рішень про наявність (відсутність) юридичного факту, а саме факту смерті особи на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а вже після винесення постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року у справі № 204/7924/23, Верховним Судом 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23, провадження № 61-6323св23, було сформовано правовий висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах за статтею 317 ЦПК України, який суперечить позиції судів у оскаржуваних рішеннях. Позивач вважає, що судами було формально проігноровано надані стороною позивача докази, які можливо надати у тій ситуації, у якій він опинився, та залишено без уваги об`єктивні складнощі, які виникають у заявника при наданні доказів для встановлення факту смерті особи після 23 лютого 2022 року на тимчасово окупованій території України, чим порушено норми процесуального права;
судом першої інстанції у задоволенні заяви відмовлено з підстав того, що суд першої інстанції вважає єдиним належним способом захисту прав позивача шляхом звернення до суду із заявою про оголошення особи померлою, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не в порядку статті 317 ЦПК України. Апеляційний суд наголошує ж на тому, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин;
Верховний Суд у постанові від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23, провадження № 61-6323св23, по-перше, звертає увагу, що, вирішуючи справи про встановлення факту смерті особи, суди мають зважати на виняткове значення цього факту з огляду на правові наслідки, пов`язані із ним. По-друге, вирішуючи справи про встановлення факту смерті особи, суди мають зважати на особливості розгляду справ у порядку окремого провадження. По-третє, вирішуючи в окремому провадженні справи про встановлення факту смерті особи після 23 лютого 2022 року на тимчасово окупованій території України, суди не можуть ігнорувати обставини, в яких опинилися заявники після повномасштабного військового вторгнення російської федерації на територію України, та об`єктивні складнощі, які можуть виникнути у них при наданні доказів на підтвердження відповідного факту;
встановлення факту смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, має значення для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
26 лютого 2024 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2024 року: відзив Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїна касаційну скаргу повернуто; справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини
Суди встановили, що заявник ( ОСОБА_1 ) перебував у шлюбі зі ОСОБА_3, який рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2018 року, що набрало законної сили 27 листопада 2018 року, розірвано.
В шлюбі у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народилася донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
02 лютого 2023 року за заявою ОСОБА_1 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041680000106 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого в частині першій статті 115 КК України, про те, що з листопада 2021 року та по теперішній час в останнього втрачений зв`язок з його колишньою дружиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 .